Ухвала

від 10.02.2022 по справі 640/20010/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2022 року

Київ

справа №640/20010/20

касаційне провадження №К/990/5014/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 640/20010/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сейл до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,,

УСТАНОВИВ:

Відповідач 01.02.2022 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021.

Одночасно скаржник надав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору, проте заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на обмежене фінансування, при цьому доказів на підтвердження вказаних обставин не надає.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір встановлено перелік суб`єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи ДПС відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що органи ДПС є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом оскаржених судових рішень у справі подано позов немайнового характеру, у якому об`єднано дві вимоги.

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 8408,00 грн (2102,00 грн х 2 х 200%).

Згідно частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 18.05.2021. Разом з тим, касаційну скаргу на судові рішення скаржник подав 04.02.2022.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що звернутися з касаційною скаргою в строк передбачений законом не було можливості, оскільки були відсутні кошти на сплату судового збору.

Суд вважає, що вказані підстави пропуску строку касаційного оскарження є неповажними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАСУкраїни касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження вказаних обставин; документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду