Рішення

від 09.02.2022 по справі 923/1622/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року Справа № 923/1622/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна", м. Нова Каховка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 36631390,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг", м. Каховка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 37431644,

про стягнення 326059,71 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

09 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг" суми заборгованості у розмірі 326059,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору № 15 05 2020 від 15 травня 2020 року, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За розрахунками позивача, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 240498,95 грн. Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договором, позивачем, на підставі ст.ст. 526, 530, 549-554, 625, 655 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення суму пені у розмірі 33787,25 грн, суму штрафу у розмірі 44848,31 грн та суму 3% річних у розмірі 6925,20 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.12.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 13 грудня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1622/21 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Ухвала про відкриття провадження у справі від була надіслана на адреси сторін у справі рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду від 13.12.2021 сторонам у справі (т. 1, а.с.. 54, 55).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі, у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву чи звернення з клопотанням про продовження строків розгляду справи, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 15 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" (надалі - позивач або продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг" (надалі - відповідач або покупець) був укладений Договір купівлі-продажу № 15 05 2020 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийнята товар у власність від продавця та сплатити ціну товару на умовах цього Договору. Повний перелік, Товару (надалі - Товар ) наведений у специфікації Товару, яка є Додатком 1 до цього Договору, який, в свою чергу, є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договору).

Договір набирає чинність з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (за наявності) Сторін і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 12.2. Договору).

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість товару на дату підписання цього Договору становить 320352,74 (триста двадцять тисяч триста п`ятдесят дві гривні 74 копійки) гривень, у тому числі ПДВ 20% - 53392,12 грн., що є еквівалентом 12002,73 (Дванадцять тисяч два долари 73 центи) доларів США (надалі - "Вартість Товару") визначеного згідно міжбанківського курсу продажу долара США до гривні, який станом на 14 травня 2020 року становить 26,6900 гривень за 1 (один) долар США.

Асортимент, кількість, ціна Товару наведені в Додатку 1 даного Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору (п. 3.2. Договору).

Договором встановлений наступний порядок проведення оплати:

- Перший платіж (авансовий) в сумі 96105,82 грн, у тому числі ПДВ 20% - 16017,64 грн., що є еквівалентом 3600,82 (Три тисячі шістсот доларів 82 центи) доларів США, що складає 30% від Вартості Товару, у строк - до 20 травня 2020 р. включно, шляхом переказу коштів на поточний рахунок Продавця. (п. 4.1.1. Договору);

- Другий платіж у сумі 224246,92 грн, у тому числі ПДВ 20% - 37374,49 грн, еквівалент якої становить 8401,91 доларів США, що складає 70% від вартості товару, у строк - протягом 160 днів з дати виписки видаткової накладної включно (п.п. 4.1.2. Договору).

За змістом п. 3.1., п. 4.1. Договору, якщо міжбанківський курс долара США до гривні, встановлений або на найближчий робочий день, що передує відповідній даті платежу (узгоджену в підпунктах 4.1.1 -4.1.2 або на дату фактичного здійснення покупцем платежу, або на найближчий робочий день, що передує даті відвантаження) зазнає змін більш ніж на 1% по відношенню до курсу, визначеному у абзаці першому п. 3.1. Договору, платіж підлягає пропорційному перерахунку (коригуванню) шляхом визначення умовно недоотриманих продавцем або переплачених покупцем коштів у доларовому еквіваленті. Особливості коригування гривневого еквіваленту простроченої заборгованості викладено в п. 4.1.3 Договору.

В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 15 листопада 2021 року до Договору. Додатковою угодою та Додатком 1 до Додаткової угоди, в яких зафіксовано результати проведеного коригування вартості товару, сторонами Договору було збільшено вартість товару до 336604,77 грн, а розмір простроченої заборгованості після проведеного коригування склав 336604,77 грн. При цьому, доларовий еквівалент вартості товару та простроченої заборгованості за результатами коригування гривневого еквіваленту простроченої заборгованості не змінився, і залишився 12002,53 та 8401,71 доларів США відповідно.

Пунктом 8.1. Договору сторони встановили відповідальність на випадок прострочення покупцем термінів оплати, передбачених пунктом 4.1. Договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів, у вигляді сплати продавцю пені у розмірі подвійної ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від простроченої заборгованості за порушення встановленого терміну сплати на 60 (шістдесят) і більше календарних днів, і 20% (двадцять відсотків) за порушення встановленого терміну на 90 (дев`яносто) і більше календарних днів. Умови щодо нарахування пені не поширюють свою дію при здійсненні покупцем першого платежу (авансового), про який йдеться в п. 4.1.1. Договору, а також при стовідсотковій передоплаті за товар.

При розрахунку розміру пені та штрафу, першим днем прострочення вважатиметься день, який є наступним після дати платежу, узгодженої в цьому Договорі (п.8.2. Договору).

Позивачем на підтвердження здійснення поставки товару та наявної заборгованості відповідача за Договором, надано копії наступних доказів: Договір купівлі-продажу № 15 05 2020 від 15.05.2020 з додатками, додаткова угода № 1 від 15.11.2021, видаткові накладні, витяг із банківської виписки по рахунку позивача, платіжне доручення № 1862 від 18 травня 2020 року, лист № 18/05-01 від 18 травня 2020 року.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору ТОВ Нетафім Україна передало у власність "Грін Тім Трейдинг" товар на загальну суму 336604,77 грн.

Позивач вказує, що відповідачем частково проведено розрахунки за поставлений товар, за розрахунками позивача, за відповідачем рахується прострочена заборгованість за поставлений товар у розмірі 240498,95 грн.

У зв`язку з порушення відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення суму пені у розмірі 33787,25 грн, суму штрафу у розмірі 44848,31 грн та суму 3% річних у розмірі 6925,20 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо поставки позивачем відповідачу продукції на суму 240498,95 грн та наявність заборгованості останнього у розмірі 326059,71 грн.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 336604,77 грн.

Факт поставки позивачем відповідачу товар згідно умов вказаного договору підтверджено доданими до матеріалів справи видатковими накладними:

- видаткова накладна № 568 від 19.05.2020, за якою поставлено товар на загальну суму 77023,12 грн;

- видаткова накладна № 595 від 22.05.2020, за якою поставлено товар на загальну суму 20418,72 грн;

- видаткова накладна № 625 від 27.05.2020, за якою поставлено товар на загальну суму 12843,10 грн.;

- видаткова накладна № 742 від 22.06.2020, за якою поставлено товар на загальну суму 210062,45 грн.

Всього за вказаними видатковими накладними поставлено товар на загальну суму 320347,39 грн.

Вказані видаткові накладні підписані сторонами Договору та скріплені їх печатками без претензій і зауважень.

Таким чином, підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого позивачем товару, свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов`язок по його оплаті у повному обсязі

Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням № 1862 від 18.05.2020 відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 95105,82 грн, які відповідач відповідно до листа вих №18/05-01 від 18.05.2020 просить вважати ці кошти перерахованими за договором купівлі-продажу №15 05 2020 від 15.05.2020.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Матеріали справи свідчать, що сторонами Договору було проведено коригування платежів з урахуванням нового міжбанківського курсу у відповідності до положень п. 4.2 Договору, про що було укладено додаткову угоду № 1 від 15.11.2021.

Формула, за якою здійснюється розрахунок коригування платежів з врахуванням нового міжбанківського курсу на дату платежу, наведена у п. 4.1.1. Договору.

З урахуванням часткової сплати відповідачем вартості поставленого товару та після проведених сторонами коригувань розміру простроченої заборгованості, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 240498,95 грн.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 240498,95 грн, відповідачем суду не надано.

Отже, з урахуванням приписів п. 4.1. Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок з позивачем за придбаний товар в строк до 30.11.2020, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 240498,95 грн - є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань відповідачем позивач також просить стягнути з останнього 33787,25 грн пені, 44848,31 грн штрафу та 6925,20 грн 3% річних.

Що стосується стягнення штрафних санкцій.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, її розмір та спосіб визначення встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

У відповідності до положень ч. 1, 3 ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Також сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 216 та частиною ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, визначено ч.2 ст. 546 цього Кодексу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Пунктом 8.1. Договору сторони встановили відповідальність на випадок прострочення покупцем термінів оплати, передбачених пунктом 4.1. Договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів, у вигляді сплати продавцю пені у розмірі подвійної ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від простроченої заборгованості за порушення встановленого терміну сплати на 60 (шістдесят) і більше календарних днів, і 20% (двадцять відсотків) за порушення встановленого терміну на 90 (дев`яносто) і більше календарних днів. Умови щодо нарахування пені не поширюють свою дію при здійсненні покупцем першого платежу (авансового), про який йдеться в п. 4.1.1. Договору, а також при стовідсотковій передоплаті за товар.

Відповідно до п. 8.2. Договору, при розрахунку пені та штрафу першим днем прострочення вважатиметься день, який є наступним після дати платежу, узгодженої в Договорі.

Так позивачем нараховано пеню за період з 30.11.2020 по 08.12.2021 (включно), яка складає 33787,25 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з обраним позивачем періодом нарахування пені, оскільки частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено у п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд вважає, що, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, належним періодом нарахування пені є - з 30.11.2020 по 29.05.2021.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок пені за період з 30.11.2020 по 29.05.2021.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період 1 (30/11/2020 - 29/05/2021)

Період розрахунку Кількість днів у періоді Сума

30.11.2020 - 31.12.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

224 241,57 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 32 днів (прострочення) : 100

32

2 352,70 грн.

01.01.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

224241,57 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100

63

4 644,57 грн.

05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ)

224 241,57 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100

42

3 354,41 грн.

16.04.2021 - 29.05.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ)

224 241,57 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 44 днів (прострочення) : 100

44

4 054,78 грн.

Отже, за здійсненим судом розрахунком, загальна сума пені 14406,45 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня лише у розмірі 14406,45 грн.

В іншій частині вимоги щодо стягнення пені заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Також, з урахуванням умов п.8.1 Договору, у зв`язку із простроченням відповідачем оплати заборгованості понад 90 днів за період з 30.11.2020 по 28.02.2021 нараховано штраф у розмірі 44848,31 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу суд констатує, що останній здійснено арифметично правильно.

Таким чином, вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 44848,31 грн - є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмір 6925,20 грн.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так заявлена до стягнення сума 3% річних нарахована позивачем за період з 30.11.10.2020 по 08.12.2021.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та зазначає, що останній здійснено арифметично правильно.

Вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 6925,20 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст. 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку чим з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4600,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України , суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім Трейдинг" (74800, Херсонська обл., місто Каховка, Чаплинське шосе, будинок 7, код ЄДРПОУ 37431644) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна"(74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вул. Дружби, будинок 2, код ЄДРПОУ 36631390) суму основного боргу у розмірі 240498,95 грн, суму пені у розмірі 14406,45 грн, суму 20% штрафу у розмірі 44848,31 грн, суму 3% річних у розмірі 6925,20 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 4600,19 грн .

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено і підписано 09.02.2022.

Суддя С.В. Нікітенко