Рішення

від 14.02.2022 по справі 120/15561/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 лютого 2022 р. Справа № 120/15561/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відносно фізичної особи ОСОБА_1 складено податкове повідомлення - рішення від 15.03.2021 за №92722-2409-0228, яке є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на сьогоднішній день саме фермерське господарство "Надія Є!", а не фізична особа ОСОБА_1 використовує на умовах оренди земельну ділянку, яка надана позивачу, який є засновником та учасником фермерського господарство "Надія Є!" для ведення фермерського господарства, а тому саме фермерського господарство "Надія Є!" здійснює права орендаря за договором оренди.

Ухвалою від 18.11.2021 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб, було прийняте на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки де орендарем та платником орендної плати зазначено ОСОБА_1 .

Відповідач з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі № 400/1730/19 зазначив, що у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов`язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов`язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

Оскільки, відповідно до п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то ОСОБА_1 , (засновник фермерського господарства), на думку відповідача, повинен сплачувати спірні загальнообов`язкові платежі.

29.11.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (додаткові доводи та пояснення), в яких останній підтримав наведену у позові позицію з додатковим посиланням на практику Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.12.2011 між Іллінецькою районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації Ящука В.М. (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає в оренду згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації від 30.12.2011 року №533, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) для створення та ведення фермерського господарства із земель запасу Городоцької сільської ради, розташованої за межами с. Чортория.

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21,2000 га, у тому числі 21,2000 га рілля, за кадастровим номером: 0521281600:02:000:0100.

Договір укладено строком на 25 років з дня його державної реєстрації (п.3.1 Договору). Орендна плата за користування земельною ділянкою становить 363 грн. за 1 га, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 4.1 Договору).

У подальшому, 12.04.2012 прийнято рішення № 1 про заснування на землях сільськогосподарського призначення, переданих в оренду відповідно до договору оренди землі від 30.12.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області 12.03.2012, реєстраційний номер: 0521200040003955 фермерське господарство "Надія є!"

Відповідно до акту передачі земельної ділянки фермерському господарству "Надія Є!" від 27.04.2021 позивач, як засновк та керівник юридичної особи - голова фермерського господарства "Надія Є!" (код ЄДРПОУ 38219514) передав фермерському господарству "Надія Є!" земельну ділянку з кадастровим номером: 0521281600:02:000:0100, яку ОСОБА_1 отримав на підставі договору з Іллінецькою районною державною адміністрацією (дата реєстрації договору 12.03.2021 року №0521281600:02:000:0100).

Окрім того, додатковою угодою від 23.01.2020 року № 27 до договору оренди землі від 30.12.2011 року внесено зміни до пунктів 2.3, 4.1 та 4.2 договору та, зокрема, встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря - 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за ріллю - в сумі 54964,82 за рік.

30.03.2020 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1057686-5506-0214 від 30.03.2020, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 по справі №120/415/21-а, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 зазначене ППР форми "Ф" від 30.03.2020 за № 1057686-5506-0214 на суму 51660,92 грн. визнано протиправним та скасовано. Скасовуючи вказане ППР суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що під час розгляду справи було встановлено, що ФГ "Надія Є!", як землекористувачем земельної ділянки, сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 0521281600:02:000:0100 за 2020 рік. Враховуючи вищезазначені обставини, на думку суду, відповідачем безпідставно визначено суму податкового зобов`язання за орендну плату з фізичних осіб та додатково покладено обов`язок її сплати на фізичну особу ОСОБА_1 .

Поряд із цим, 15.03.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 92722-2409-0228, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2021 рік.

Також судом встановлено, що 07.06.2021 між ОСОБА_1 та ФГ "Надія Є!" укладено договір суборенди землі №б/н згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером: 0521281600:02:000:0100 передана в суборенду фермерському господарству строком 15 років 7 місяців 20 днів.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію іншого речового права від 14.06.2021 за ФГ "Надія Є!" (код ЄДРПОУ 38219514) зареєстровано право суборенди на земельну ділянку з кадастровим №0521281600:02:000:0100 згідно договору суборенди землі №б/н від 07.06.2021 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Надія Є!".

В подальшому, не погоджуючись прийнятим відповідачем ППР, позивач 23.06.2021 звернувся до податкового органу зі скаргою, в які просив його скасувати.

За наслідком розгляду поданої позивачем скарги, відповідач прийняв рішення від 05.10.2021 за №8692/Г/99-00-06-01-04-09 відмовив в її задоволенні, а прийняте ППР від 15.03.2021 за № 92722-2409-0228 залишив чинними.

Позивач не погоджується із зазначеним ППР, вважаючи, що він не є платником спірних податкових зобов`язань, адже орендована ним земельна ділянка після реєстрації фермерського господарства перейшла у користування юридичної особи - ФГ "Надія Є!". Тому, орендну плату за орендовані земельні ділянки сплачувало саме ФГ "Надія Є!".

Відтак на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.2 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 статті 288 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон від 06.10.98 № 161-XIV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону від 06.10.98 № 161-XIV).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 1, 2 ст. 21 Закону від 06.10.98 № 161-XIV).

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV (далі - Закон від 19.06.2003 № 973-IV).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону від 19.06.2003 № 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ч. 1 ст. 7 Закону від 19.06.2003 № 973-IV).

Відповідно до ст. 8 Закону від 19.06.2003 № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Статтею 12 Закону від 19.06.2003 № 973-IV передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Встановлюючи, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, Закон від 19.06.2003 № 973-IV при цьому не встановлює будь-яких виключень щодо правового регулювання оренди земельної ділянки. Не встановлює цей Закон і такі наслідки, як набуття фермерським господарством права оренди земельної ділянки, яка була надана громадянину для створення фермерського господарства, в силу факту державної реєстрації фермерського господарства.

Суд враховує, що Великою Палатою Верховного Суду задля формування єдиної практики у питанні застосування приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про фермерське господарство", щодо процедури оформлення переходу прав та обов`язків орендаря від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства, розглядалася справа № 927/79/19, за результатами перегляду якої 30.06.2020 було прийнято постанову.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила:

"Згідно із частиною першою статті 8-1 Закону України "Про оренду Землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Разом з тим, вищенаведеними нормами Закону України "Про фермерське господарство" запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону України "Про фермерське господарство" переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону України "Про оренду Землі", а здійснюється встановлений нормами Закону України "Про фермерське господарство" перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод".

Крім того, в п.6.17 постанови від 30.06.2020 в справі №927/79/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду фактично вказала, що необхідно внести до державного реєстру відомості про фактичного землекористувача.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в справі №400/1730/19 постанова від 18.06.2021 зазначив наступне - "колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формує такий висновок щодо застосування норм підпунктів 288.1, 288.2 статті 288 ПК, статтей 125, 126 Земельного кодексу України, частини другої статті 16, частин першої, другої статті 21 Закону України Про оренду землі , статті 12 Закону України Про фермерське господарство у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов`язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов`язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку."

Аналізуючи викладені вище норми законодавства та практику Верховного Суду можна зробити висновок, що обов`язок сплати земельного податку покладений на ту особу, яка зазначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що згідно акту передачі земельної ділянки ФГ "Надія Є!" від 27.04.2012, земельна ділянка з кадастровим №0521281600:02:000:0100 була передана ОСОБА_1 Фермерському господарству "Надія Є!".

Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію іншого речового права від 14.06.2021 за ФГ "Надія Є!" (код ЄДРПОУ 38219514) зареєстровано право суборенди на земельну ділянку з кадастровим №0521281600:02:000:0100 згідно договору суборенди землі №б/н від 07.06.2021 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Надія Є!".

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне оформлення передачі земельної ділянки з кадастровим №0521281600:02:000:0100 фермерському господарству "Надія Є!" як землекористувачу.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ФГ "Надія Є!", як землекористувачем земельної ділянки, сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 0521281600:02:000:0100 за 2021 рік, що підтверджується платіжним дорученнями (а.с. 43-51).

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, на думку суду, відповідачем безпідставно визначено суму податкового зобов`язання за орендну плату з фізичних осіб та додатково покладено обов`язок її сплати на фізичну особу ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області форми "Ф" від 15.03.2021 за № 92722-2409-0228 на суму 54964,82 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області форми "Ф" від 15.03.2021 за № 92722-2409-0228 на суму 54964,82 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВН 44069150)

Повний текст рішення суду складено 14.02.2022

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна