Рішення

від 25.01.2022 по справі 200/17179/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року Справа№200/17179/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради здійснити ОСОБА_1 виплату до 5 травня з урахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закон від 25 грудня 1998 року №367 XIV;

- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 7354,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності достатті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем в 2021 році виплачено лише 1491 грн. замість 8845 грн., що є протиправним. Вважає, що при виплаті щорічної одноразової виплати до 5 травня не враховано рішення Конституційного Суду України (далі КСУ) у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VIПрикінцеві та перехідні положенняБюджетного кодексу України № 3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, а тому відповідачем вчинено протиправні дії, які призвели до порушення прав позивача у вигляді значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої статтею 12 Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту№ 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року. Зазначає, що щорічна разова допомога до 5 травня учасникам бойових дій, відповідностатті 12 Закону № 3551-XII, підлягає виплаті у 2021 році у розмірі: 1769 грн. * 5 = 8845 грн., недоплата щорічної разової допомоги до 5 травня склала: 8845 грн. - 1491 грн. =7354 грн.

Просить суд задовольнити позов.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому він заперечує проти задоволення заявлених вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що виплата разової грошової допомоги у 2021 році здійснювалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325. Вказаною постановою була передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій в розмірі 1491грн. Військовою частиною НОМЕР_1 до департаменту були надані списки, у яких позивач був зазначений з розміром разової допомоги 1491,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/17179/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 /а.с.5-8/. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війниучасників бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_4 від 05 травня 2015 року /а.с.9/.

Позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня 2021 року в сумі 7354,00 грн /а.с.10/.

Своїм листом від 11 жовтня 2021 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради повідомило, що постановою КМУ від 08.04.2021 № 325 встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, який складає у 2021 році 1491 грн.

Фактично позивачу відмовлено у виплаті разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2021 рік. /а.с.11/.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій за 2021 рік у сумі 1491,00 гривень.

Не погодившись із правомірністю визначення відповідачем належного до виплати розміру разової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 24 Конституції Українивизначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зістатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першоїстатті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовий статус учасників бойових дій, визначеноЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII(зі змінами та доповненнями), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до частини четвертоїстатті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(в редакціїЗакону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367- XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), зокрема, положення пункту 20розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня2007 року №107-VI.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбаченихстаттями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділVIПрикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу Українидоповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок).

Приписами пункту 5 Порядку встановлено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги): учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

Відповідно до пункту 6 Порядку отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.

Приписами Додатку до Порядку визначено розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, зокрема, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідаєКонституції України, окреме положення пункту 26розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII(далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених нормКодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленомустаттею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другоїстатті 152 Конституції Українизакони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26розділу VI Бюджетного кодексу Україниу частині діїстатті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та приписистатті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"у редакції п. 20Розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік"об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першоїстатті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IVПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннямінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2021 рік№ 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Отже, з прийняттямКонституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн (1769 грн х 5).

Проте, у виплаті такої допомоги позивачу було відмовлено, чим порушені його права.

У Рішенні від 27 листопада 2008 року у справі №1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей1,3 Конституції Українита принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

При цьому, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантованізакономвиплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Зокрема, урішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд Українивказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Частиною другоюстатті 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей1та17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IVПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаногорішеннязазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (заява № 70297/01) та у справі Бакалов проти України (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Відповідно до частини першоїстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина першастатті 6 КАС України).

Частинами першою, другоюстатті 7 КАС Українивстановлено, що суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України.

Суд зауважує, що вища юридична силазаконуполягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основізаконівта за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положенняхКонституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормамзаконуслід застосовувати нормизакону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При розгляді цієї адміністративної справи суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн та стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 7354,00 грн.

Згідно зістаттею 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другоюстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до норм Закону України«Про судовий збір»позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись ст. ст.139,244-250,255,262,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336050, місцезнаходження: пр.-т Миру, буд.70, м. Маріуполь, Донецька область) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 (сім тисяч триста п`ятдесят чотири) грн.

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 7354,00 (сім тисяч триста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 26 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративногосуду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цьогоКодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов