Рішення

від 07.02.2022 по справі 340/8791/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8791/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Приватного підприємства "Севполімерпласт" про вжиття заходів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до суду із позовною заявою (з урахуванням уточненої), в якій просить повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря приватним підприємством "Севполімерпласт", а саме: витяжної вентиляції гранулятора, витяжної вентиляції агломіратора, витяжної вентиляції дробівки полімерів, що знаходиться за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вулиця Залізнична станція, 5, кадастровий номер земельної ділянки на якій розташовані вищезазначені джерела викидів: 3520810100:50:000:0034.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення Приватним підприємством "Севполімерпласт" вимог природоохоронного законодавства України, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 36).

Зазначену ухвалу суду представник відповідача отримав 11.01.2022 (а.с. 41).

У встановлений ухвалою суду від 29 листопада 2021 року, строк відзив на позовну заяву не подано.

Також, станом на день винесення рішення у справі, відзив на позовну заяву не подано.

Дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

13 вересня 2021 року позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством Севполімерпласт (далі - відповідач), яка проводилася відповідно до скарги громадянки ОСОБА_1 , погодження на проведення позапланового заходу від 02 вересня 2021 року № 4.1/1772ПГ та наказу від 09 вересня № 1483 (а.с. 9-10).

Перевіркою встановлено, що відповідачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема: викиди від витяжної вентиляції гранулятора, витяжної вентиляції агломіратора, витяжної вентиляції дробівки полімерів, що відображено в акті від 13.09.2021 № 256/33/21 (а.с. 12-17).

За неотримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищевказаними стаціонарними джерелами постановою про накладення адміністративного стягнення від 13 вересня 2021 року № 213501 громадянина ОСОБА_2 , керівника ПП Севполімерпласт було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн., який сплачено 13 вересня 2021 року (а.с. 19, 21).

13 вересня 2021 року був наданий обов`язковий до виконання припис на усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 70, станом на 20 жовтня 2021 року вимоги даного припису не виконано (а.с. 20).

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить зокрема:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами;

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 3 цього Положення основними завданнями Держекоінспекції є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо поводження з відходами.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Статтею 246 ГК України передбачено, що здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб`єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб`єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Частиною 3 статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Відтак, позивач, як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, а також припинення діяльності фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання є видом господарських санкцій (адміністративно-господарськими санкціями), які є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. (ст.ст. 216, 217, 238, 239, 246 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України установлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними. Київською, Севастопольською міськими адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов`язані із порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена, зупинена або припинена відповідно до законодавства.

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема: викиди від витяжної вентиляції гранулятора, витяжної вентиляції агломіратора, витяжної вентиляції дробівки полімерів.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказані порушення призводять до забруднення навколишнього природного середовища та становлять підвищену небезпеку для довкілля.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано доказів усунення зазначених порушень природоохоронного законодавства України, а саме отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищевказаними стаціонарними джерелами.

Відтак позов про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) слід задовольнити, а до відповідача як до суб`єкта господарювання слід застосувати адміністративно-господарські санкції, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря приватним підприємством "Севполімерпласт", а саме: витяжної вентиляції гранулятора, витяжної вентиляції агломіратора, витяжної вентиляції дробівки полімерів, що знаходиться за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вулиця Залізнична станція, 5, кадастровий номер земельної ділянки на якій розташовані вищезазначені джерела викидів: 3520810100:50:000:0034.

Суд зазначає, що застосований до відповідача захід реагування має тимчасовий характер. Відновлення роботи цього об`єкту можливе з моменту отримання позивачем повідомлення відповідача про усунення усіх установлених судом порушень.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, 50103, адреса для листування: вул. Віктора Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ 43877118) до Приватного підприємства "Севполімерпласт" (вул. Залізнична станція, 2, кв. 5, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200, код ЄДРПОУ 36077518) про вжиття заходів - задовольнити.

Зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря приватним підприємством "Севполімерпласт", а саме: витяжної вентиляції гранулятора, витяжної вентиляції агломіратора, витяжної вентиляції дробівки полімерів, що знаходиться за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вулиця Залізнична станція, 5, кадастровий номер земельної ділянки на якій розташовані вищезазначені джерела викидів: 3520810100:50:000:0034.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун