Рішення

від 01.02.2022 по справі 380/7738/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Львів

справа № 380/7738/21

провадження № П/380/7847/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник - Вовчак А.В.

відповідача: представник - Білоус А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтермет Україна до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інтермет Україна звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області №8954/13-01-07-01 від 28.04.2021 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, контролюючим органом складено акт від 02.04.2021 №7390/13-01-07.01/38057307. Згідно висновків акта перевірки встановлено порушення ТОВ Інтермет Україна п.п.134.1.1, п. 134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 487929,00 грн, в тому числі за 4 кв. 2018 за суму 25313 грн, 1 кв. 2020 на суму 121205 грн, 2 кв. 2020 на суму 116123 грн, 3 кв. 2020 на суму 115774 грн, 4 кв. 2020 на суму 109514 грн.

Контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 №8954/13-01-07-01. З висновками контролюючого органу та складеним на їх підставі податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, уважає таке рішення протиправним, необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, щодо господарських відносин позивача з його контрагентом Фірма VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC - зазначає, що позивачем було надано контролюючому органу усі належним чином оформлені документи на підтвердження господарських відносин з даним контрагентом. Зауваження викладені в акті перевірки, що акти здачі-прийняття робіт не містять обов`язкового реквізиту як зміст та обсяг господарської операції, не відповідають дійсності. Складені сторонами акти за результатами наданих послуг більш ніж деталізовано характеризують обсяг таких послуг. Відповідні реквізити документа такі як зміст та обсяг наявні у акті, а доводи контролюючого органу про те, що пред`явлені до перевірки документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від її використання не можуть братися судом до уваги, оскільки реальні обставини свідчать про протилежне.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 та F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec, вказує, що такі були реальними, товарними, вказане підтверджується необхідною первинною документацією, яка була представлена як до перевірки, так і представлена до матеріалів справи. Висновки контролюючого органу, що, надаючи документи на підтвердження вищезазначених господарських відносин ТОВ Інтермет Україна не представлено до перевірки актів виконаних робіт по перевезенню вантажів, не відповідають дійсності, акти були наявні у позивача та представлені до перевірки, проте не взяті до уваги контролюючим органом.

Щодо курсових різниць, позивач зазначив, що ТОВ Інтермет Україна відображено в бухгалтерському обліку та задекларовано втрати від операційної курсової різниці у відповідності до вимог законодавства. Дотримання вимог законодавства та відсутність будь- яких порушень та/або відхилень стверджується бухгалтерськими документами ТОВ Інтермет Україна , зокрема фінансовою звітністю малого підприємства по рахунках 94.2.0.0 та 94.5.0.0, 79.1.0.0., довідками розрахунку курсових різниць за розрахунки з іноземними постачальниками, а також довідками розрахунку доходів і витрат від купівлі - продажу іноземної валюти. Стверджує, що позивачем було вірно визначено та задекларовано курсові різниці від розрахунків з постачальниками та при придбанні іноземної валюти, а висновки відповідача, як і сума завищення інших операційних витрат є надуманими та безпідставними.

Окрім цього, позивач зазначив, що у зв`язку із зверненням до суду позивачем буде понесено судові витрати на сплату судового збору в розмірі 7413,86 грн та витрати на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 10000,00 грн, належним чином оформлені докази чого будуть подані суду в порядку ст.139 КАС України.

05.10.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому додатково зазначено, що жоден з висновків акту перевірки не знаходить свого відображення в матеріалах справи та спростовуються письмовими документами. Реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами, правильність декларування платником податків підтверджується бухгалтерськими документами товариства.

Також позивачем 22.10.2021 подано додаткові письмові пояснення щодо бухгалтерського обліку та звітності в частині обліку курсових різниць та з приводу вантажних перевезень, що були здійснені за посередництвом експедиторських послуг ФОП ОСОБА_1 .

Саме тому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №8954/13-01-07-01 від 28.04.2021 р. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві. Просив позов задоволити.

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що перевіркою повноти декларування ТОВ Інтермет Україна показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено заниження в сумі 140629,5 грн, в тому числі: 4 кв. 2018 року на суму 140629,5 грн, завищено витрати на збут внаслідок порушень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, П(С)БО 16 Витрати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Відповідач зазначає, що позивачем під час перевірки на підтвердження господарських відносин позивача з його контрагентом Фірмою VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC надано первинні документи, що не підтверджують здійснення платником податку втрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України, а саме: в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг): не вказано чітко, які саме роботи виконувалися Виконавцем, не конкретизовано зміст наданих робіт (послуг) в натуральному та вартісному виразі. Акт здачі - прийняття робіт не містить обов`язкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , як зміст та обсяг господарської операції. Текст акту носить загальний характер, не просліджується конкретного персонального підходу до завдання по договору, які не виконані в повному обсязі. Наданий акт не дає розшифровки використаних послуг у господарській діяльності та не доводить зв`язок з господарською діяльністю, отже не підтверджено фактичне надання послуг маркетингу Фірмою VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC ТОВ Інтермет Україна .

Також відповідач зазначає, що позивачем порушено норми п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.3 розділу III П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , П(С)БО 16 Витрати , затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, а саме ТОВ Інтермет Україна завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 1339710 грн, в тому числі за 1 кв. 2020 року на суму 365769 грн, 2 кв. 2020 року на суму 334927 грн, 3 кв. 2020 року на суму 334928 грн, 4 кв. 2020 року на суму 304086 грн, та завищено інші операційні витрати на загальну суму 1371007 грн, в т.ч. 4 кв. 2018 року на суму 140630 грн, за 2020 рік на суму 1230377 грн, в т.ч. 1 кв. 2020 року на суму 307594 грн, 2 кв. 2020 року на суму 310203 грн, 3 кв. 2020 року на суму 308256 грн, 4 кв. 2020 року на суму 304324 грн, що призвело до заниження показників рядка 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2710717 грн, в тому числі за 4 кв. 2018 року на суму 140630 грн, за 1 кв. 2020 року на суму 673363 грн, за 2 кв, 2020 року на суму 645130 грн, за 3 кв. 2020 року на суму 643184 грн, за 4 кв. 2020 року на суму 608410 грн., оскільки позивачем не представлено до перевірки актів виконаних робіт по перевезенню вантажів, згідно договору перевезення вантажів № 04032020 від 04.02.2020 року на загальну суму 1339710 грн. фірмою F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec на суму без ПДВ 1 231710 грн та ФОП ОСОБА_1 на суму без ПДВ 108000 грн, також вказує, що до перевірки надано платіжні документи, що не підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Також відповідач зазначив, що в ході перевірки інших операційних витрат ТОВ Інтермет Україна за 2020 рік встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме: журналів-ордерів, аналізів рахунків 945, 312, 362, 632 та представлених до перевірки первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій (платіжних доручень, виписок банку, договорів, офіційних курсів валют НБУ на кожну дату балансу, тощо) за 2020 рік від`ємне значення курсових різниць склало 1541976 грн, що відображено в бухгалтерському облік) підприємства. Задекларована платником сума від`ємного значення курсових різниць згідно зі ст. 153 розділу III ПК України за 2020 рік, яка відображена платником в рядку 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати за 2020 рік, складає 2772353 гривень.

Перевіркою встановлено відхилення інших операційних витрат за 2020 рік в сумі 1230377 грн між даними бухгалтерського обліку та даними Звіту про фінансові результати за 2020 рік.

Відповідачем також подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву від 05.10.2021 року, в якому додатково зазначив, що зі звіту про надання маркетингових послуг №2018/1 від 10.01.2018 неможливо зробити висновок, хто і якими методами маркетингу здійснював його формування. Звіт містить досить велику кількість матеріалів на іноземній мові, що не дає змоги ідентифікувати інформацію по змісту і свідчить лише про те, що він був отриманий з офіційних загальнодоступних сайтів виробників продукції. Вказує, що акти наданих послуг ФОП ОСОБА_1 та F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec надано лише до позовної заяви, і вони не дають можливості ідентифікувати, які послуги і в якому об`ємі надавались даними контрагентами позивача.

Отже, у контролюючого органу були підстави для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 18 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання. В судовому засіданні 27.07.2021 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було продовжено строк підготовчого судового засідання відповідно до ч.4 ст.173 КАС України. В судовому засіданні 07.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 25.11.2021 року задоволено клопотання представника відповідача в частині виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (головних державних ревізорів - інспекторів відділу перевірок платників основних галузей економіки податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області).

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ Інтермет Україна зареєстроване як юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код юридичної особи: 38057307, види діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний) 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.

ГУ ДПС у Львівській області 02.04.2021р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Інтермет Україна з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.07.2017 р. до 31.12.2020 р. За результатами перевірки складено Акт від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/38057307. Перевіркою підприємства позивача, серед іншого, встановлено порушення ТОВ Інтермет Україна п.п.134.1.1, п. 134.1 ст.134 ПК України, П(С)БО 16 Витрати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 487929,00 грн, в тому числі за 4 кв. 2018 за суму 25313 грн, 1 кв. 2020 на суму 121205 грн, 2 кв. 2020 на суму 116123 грн, 3 кв. 2020 на суму 115774 грн, 4 кв. 2020 на суму 109514 грн.

Контролюючий орган в акті перевірки №7390/13-01-07.01/38057307 дійшов наступних висновків:

- ТОВ Інтермет Україна під час перевірки на підтвердження господарських відносин позивача з його контрагентом Фірмою VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC надано первинні документи, що не підтверджують здійснення платником податку втрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України, а саме: в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг): не вказано чітко, які саме роботи виконувалися Виконавцем, не конкретизовано зміст наданих робіт (послуг) в натуральному та вартісному виразі. Акт здачі - прийняття робіт не містить обов`язкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , як зміст та обсяг господарської операції. Текст акту носить загальний характер, не просліджується конкретного персонального підходу до завдання по договору, які не виконані в повному обсязі. Наданий акт не дає розшифровки використаних послуг у господарській діяльності та не доводять зв`язок з господарською діяльністю, отже не підтверджено фактичне надання послуг маркетингу Фірмою VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC ТОВ Інтермет Україна ;

- ТОВ Інтермет Україна завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 1339710 грн, в тому числі за 1 кв. 2020 року на суму 365769 грн, 2 кв. 2020 року на суму 334927 грн, 3 кв. 2020 року на суму 334928 грн, 4 кв. 2020 року на суму 304086 грн, та завищено інші операційні витрати на загальну суму 1371007 грн, в т.ч. 4 кв. 2018 року на суму 140630 грн, за 2020 рік на суму 1230377 грн, в т.ч. 1 кв. 2020 року на суму 307594 грн, 2 кв. 2020 року на суму 310203 грн, 3 кв. 2020 року на суму 308256 грн, 4 кв. 2020 року на суму 304324 грн, що призвело до заниження показників рядка 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2710717 грн, в тому числі за 4 кв. 2018 року на суму 140630 грн, за 1 кв. 2020 року на суму 673363 грн, за 2 кв, 2020 року на суму 645130 грн, за 3 кв. 2020 року на суму 643184 грн, за 4 кв. 2020 року на суму 608410 грн, оскільки ТОВ Інтермет Україна не представлено до перевірки актів виконаних робіт по перевезенню вантажів, згідно договору перевезення вантажів № 04032020 від 04.02.2020 року на загальну суму 1339710 грн фірмою F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec на суму без ПДВ 1 231710 грн та ФОП ОСОБА_1 на суму без ПДВ 108000 грн, та, що до перевірки надано платіжні документи, що не підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку;

- в ході перевірки інших операційних витрат ТОВ Інтермет Україна за 2020 рік встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме: журналів-ордерів, аналізів рахунків 945, 312, 362, 632 та представлених до перевірки первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій (платіжних доручень, виписок банку, договорів, офіційних курсів валют НБУ на кожну дату балансу, тощо) за 2020 рік від`ємне значення курсових різниць склало 1541976 грн, що відображено в бухгалтерському облік) підприємства. Задекларована платником сума від`ємного значення курсових різниць згідно зі ст. 153 розділу III ПК України за 2020 рік, яка відображена платником в рядку 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати за 2020 рік, складає 2772353 гривень. Перевіркою встановлено відхилення інших операційних витрат за 2020 рік в сумі 1230377 грн між даними бухгалтерського обліку та даними Звіту про фінансові результати за 2020 рік.

ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №8954/13-01-07-01 від 28.04.2021 р., яким згідно з підпунктом 2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.2 ст. 123 та п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України занижено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими та/або іншими зобов`язаннями на суму 487929 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 6328 грн, усього на суму 494257 грн.

Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, саме тому позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1. стаття 134 ПК України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1.).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Отже, податковий кредит та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично підтвердженими належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В судовій практиці суду касаційної інстанції домінуючим є таке тлумачення цих норм у їх взаємозв`язку (ст. 44, пп. 14.1.36, 14.1.231 ст.14 ПК України та ст.ст. 1, 9 Закону України № 996-XIV): будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) слід розцінювати як належні первинні документи лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичне здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути спрямованою на реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом наведених норм ПК України, право платника податків на збільшення витрат податку на прибуток обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності та підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Судом встановлено, що 10 січня 2018 року між ТОВ Інтермет Україна (Замовник) та Фірма VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC (Виконавець) укладено Договір про надання маркетингових послуг №2018/1.

Предметом Договору є надання послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Пунктом 2 Договору передбачено, що дослідження має проводитись в Азійському регіоні, що включає такі країни Китай, Таїланд, Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Іран, Туреччина.

Відповідно до умов п. 3 Договору предметом маркетингових досліджень є пошук підприємств, що займаються випуском продукції хімічної промисловості, а саме полістирол для вспінення (ЕПС), поліетилени високого і низького тиску для виробництва труб, полівінілхлорид (ПВХ) та інші, а також металу з полімерним покриттям.

Пунктом 4 Договору визначено напрямки маркетингових досліджень: можливості та перспективи ведення комерційних операцій; ведення перемовин з виробниками продукції; надання інформації (країна, адреса, електронна адреса); надання технічних параметрів продуктів; отримання пропозиції, ціни, та ін.; розрахунки вартості можливих фрахтів CIF Одеса, Черноморськ і порт Южний; тенденції зміни ціни протягом року; надання технічної документації по галузі використання продукції, для можливої подальшої реалізації на території України і з можливістю експорту на територію ЄС та інші країни.

20 лютого 2018 року сторонами договору підписано Додаток №1 до Договору про надання маркетингових послуг №2018/1, згідно умов якого, серед іншого, Сторони погодили, якщо Замовником не буде укладено контрактів з постачальниками - виробниками, що вказані у п.3.1. Договору, п. 8.1. Договору не застосовується, а вартість наданих послуг визначатиметься згідно доопрацьованого акту здачі-приймання маркетингових послуг відповідно до п. 8.3. Договору.

На виконання умов Договору Виконавцем надані, а Замовником прийняті маркетингові послуги, що підтверджується наступними Актами здачі-приймання маркетингових послуг: Акт здачі-приймання маркетингових послуг від 30 березня 2018 року зі змісту якого слідує, що в період з 11.01.2018 р. по 30.03.2018 р. Виконавець виконав пошук підприємств в Азійському регіоні, що включає такі країни Китай, Таїланд, Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Іран, Туреччина, що займається випуском продукції хімічної промисловості, а саме полістирол для вспінення (ЕПС), поліетилени високого і низького тиску для виробництва труб, полівінілхлорид (ПВХ) та інші, а також металу з полімерним покриттям та передав звіт, що містить: 1. Інформації про виробників (країна, адреса, електронна адреса). 2. Технічних параметрів продуктів. 3. Пропозиції, ціни. 4. Розрахунки вартості фрахтів CIF Одеса, Черноморськ і порт Южний.

Акт здачі-приймання маркетингових послуг від 5 грудня 2018 року (доопрацьований), в якому вказано, в період з 11.01.2018 р. по 30.03.2018 р. Виконавець виконав пошук підприємств в Азійському регіоні, що включає такі країни Китай, Таїланд, Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Іран, Туреччина, що займається випуском продукції хімічної промисловості, а саме полістирол для вспінення (ЕПС), поліетилени високого і низького тиску для виробництва труб, полівінілхлорид (ПВХ) та інші, а також металу з полімерним покриттям та передав звіт, що містить: 1. Інформації про виробників (країна, адреса, електронна адреса). 2. Технічних параметрів продуктів. 3. Пропозиції, ціни. 4. Розрахунки вартості фрахтів CIF Одеса, Черноморськ і порт Южний.

У строк до 03.12.2018 року Виконавець не надав Замовнику допомоги в підписанні контрактів з постачальниками - виробниками, що вказані у п. 3.1. Договору, і Замовником не було укладено відповідних контрактів.

Враховуючи, що Замовник надав послуги не в повному обсязі та якості, Сторони погодили внести зміни до п. 2 Акту про здачу приймання маркетингових послуг від 30.03.2018 року та викласти його в наступній редакції: Вартість наданих послуг становить 5000,00 доларів США.

Оплата Замовником наданих Виконавцем маркетингових послуг підтверджується Платіжним дорученням в іноземній валюті №7 від 21 лютого 2019 року. (а.с. 62 т.1).

Дана господарська операція відображена позивачем ТОВ Інтермет Україна у показниках рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .

За результатами проведеної роботи Виконавцем було складено звіт, також позивачем до матеріалів справи долучено переклад звіту (а.с. 152-216 т.2).

Надаючи оцінку доводам відповідача з приводу зауважень до актів здачі-приймання маркетингових послуг, суд враховує наступне.

Оцінивши акти здачі-приймання маркетингових послуг, суд констатує, що з їх змісту слідує, що Виконавець Фірма VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC виконав пошук підприємств в Азійському регіоні, що включає такі країни Китай, Таїланд, Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Іран, Туреччина, що займається випуском продукції хімічної промисловості, а саме полістирол для вспінення (ЕПС), поліетилени високого і низького тиску для виробництва труб, полівінілхлорид (ПВХ) та інші, а також металу з полімерним покриттям та передав звіт, отже конкретизовано зміст наданих робіт (послуг). Відносно відображення робіт (послуг) в натуральному та вартісному виразі, суд зазначає, що вартість наданих послуг відображена у п. 2 Актів.

Щодо відсутності обов`язкових реквізитів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, суд зазначає, що у п. 1 Актів здачі-приймання маркетингових послуг чітко відображено період, в якому здійснювався пошук підприємств, також зазначено у яких саме країнах та конкретизовано продукцію хімічної промисловості щодо якої здійснювався пошук таких підприємств. Також акти містять такий вид послуги, як передачу звіту з деталізацією інформації про виробників (країна, адреса, електронна адреса), технічних параметрів продуктів, пропозиції, ціни та розрахунків вартості фрахтів CIF Одеса, Черноморськ і порт Южний, отже в актах здачі-приймання маркетингових послуг у повній мірі відображено зміст та обсяг господарської операції.

Суд звертає увагу, що зміст актів здачі-приймання маркетингових послуг цілком узгоджується із умовами п. 4 Договору від 10 січня 2018 року № №2018/1, яким визначено напрямки маркетингових досліджень, а саме можливості та перспективи ведення комерційних операцій; ведення перемовин з виробниками продукції; надання інформації (країна, адреса, електронна адреса); надання технічних параметрів продуктів; отримання пропозиції, ціни, та ін.; розрахунки вартості можливих фрахтів CIF Одеса, Черноморськ і порт Южний; тенденції зміни ціни протягом року; надання технічної документації по галузі використання продукції, для можливої подальшої реалізації на території України і з можливістю експорту на територію ЄС та інші країни.

Суд наголошує, що відповідно до умов п. 3 Договору предметом маркетингових досліджень є пошук підприємств, що займаються випуском продукції хімічної промисловості, а саме полістирол для вспінення (ЕПС), поліетилени високого і низького тиску для виробництва труб, полівінілхлорид (ПВХ) та інші, а також металу з полімерним покриттям. Згідно умов Додатку №1 до Договору про надання маркетингових послуг №2018/1, Сторони погодили, якщо Замовником не буде укладено контрактів з постачальниками - виробниками, що вказані у п.3.1. Договору, п. 8.1. Договору не застосовується, а вартість наданих послуг визначатиметься згідно доопрацьованого акту здачі-приймання маркетингових послуг відповідно до п. 8.3. Договору.

І саме відносно можливості та перспективи ведення комерційних операцій; ведення перемовин з виробниками продукції та можливості укладення контрактів з постачальниками - виробниками, що вказані у п.3.1. Договору від 10 січня 2018 року № №2018/1 та погоджені у Додатку №1 від 20 лютого 2018 року, було складено Акт здачі-приймання маркетингових послуг від 5 грудня 2018 року (доопрацьований), в якому вказано, що у строк до 03.12.2018 року Виконавець не надав Замовнику допомоги в підписанні контрактів з постачальниками - виробниками, що вказані у п. 3.1. Договору, і Замовником не було укладено відповідних контрактів. Враховуючи, що Замовник надав послуги не в повному обсязі та якості, Сторони погодили внести зміни до п. 2 Акту про здачу приймання маркетингових послуг від 30.03.2018 року та викласти його в наступній редакції: Вартість наданих послуг становить 5000,00 доларів США.

Отже за результатом аналізу змісту актів здачі-приймання маркетингових послуг в контексті предмету і завдань, що визначені умовами Договору від 10 січня 2018 року № №2018/1 та погоджені у Додатку №1 від 20 лютого 2018 року, доводи відповідача, що акти носить загальний характер і не просліджується конкретного персонального підходу до завдання по договору, які не виконані в повному обсязі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо тверджень відповідача, що акти не дають розшифровки використаних послуг у господарській діяльності та не доводять зв`язок з господарською діяльністю, та відсутності економічної мети, суд враховує, що одним із видів діяльності ТОВ Інтермет Україна є 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.

Як зазначено вище, підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

На користь такого висновку свідчить й правова позиція Верховного Суду у постанові від 23.07.2019 р. у справі № 802/2386/14-а.

Отже, не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Тобто, сам по собі позитивний баланс кожної конкретної роботи чи послуги не є обов`язковим, єдиним та достатнім складовим, який вказує на реальність чи нереальність такої операції.

В межах спірних правовідносин, суд враховує пояснення позивача щодо бажання розширити обсяги та напрями своєї діяльності, шукаючи нові напрямки роботи та намір дослідити невідомий йому раніше ринок Азії, саме з цією метою звернувся за відповідними послугами до Фірма VIBOS INTERNATIONAL GROUP FZC . Більше того, намір та бажання отримання прибутку за наслідками замовлення послуг з маркетингових досліджень у повній мірі відповідають видам діяльності ТОВ Інтермет Україна , адже для здійснення своєї діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

В той же час, відповідач жодним чином не обґрунтував у висновках акту перевірки об`єктивні фактори збитковості розглядуваної (оспорюваної) операції, обмежившись констатацією відсутності у позивача економічної мети. Так само, відповідачем не враховано із самого початку наміру позивача отримати додатковий приріст активів чи зберегти їх вартість за наслідками вчинення спірної операції.

Разом із цим суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №826/10402/17, у якій зазначено, що податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг, позивач повинен надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

На підтвердження зв`язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб`єкта господарювання позивачем надано договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення, час проведення, територію, межі.

На підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг позивачем надано акти прийняття-передання послуг, в яких зазначені обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому викладені результати таких досліджень.

В результаті детального аналізу звіту дослідження ринку хімічної промисловості в Азійському регіоні до Договору про надання маркетингових послуг, суд констатує, що у ньому міститися інформація, зокрема: аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, показники фінансового планування, аналіз ефективності проєкту, прогнозний рівень рентабельності, що у свою чергу повністю відповідає умовам договору на проведення маркетингових досліджень.

Відповідні послуги були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті.

Доводи відповідача, що викладені у додаткових поясненнях до відзиву, що зі звіту про надання маркетингових послуг №2018/1 від 10.01.2018 неможливо зробити висновок, хто і якими методами маркетингу здійснював його формування, та, що звіт містить досить велику кількість матеріалів на іноземній мові, що не дає змоги ідентифікувати інформацію по змісту і свідчить лише про те, що він був отриманий з офіційних загальнодоступних сайтів виробників продукції, суд не враховує в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, оскільки такі висновки не відображені у висновках акту перевірки від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/38057307 та не були підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, позивачем дотримано умову для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг, а саме їх документальне підтвердження та зв`язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку, а тому висновки контролюючого органу, що перевіркою повноти декларування ТОВ Інтермет Україна показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено заниження в сумі 140629,5 грн, в тому числі: 4 кв. 2018 року на суму 140629,5 грн, завищено витрати на збут внаслідок порушень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, П(С)БО 16 Витрати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, суд уважає необґрунтованими та передчасними.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.

Одним із видів діяльності ТОВ Інтермет Україна є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Надання послуг перевезення ФОП ОСОБА_1 здійснювалось на підставі Договорів-заявок №1 від 15.01.2020 р., №2 від 23.01.2020 р., №3 від 14.02.2020 р., №4 від 21.02.2020 р.

На підтвердження виконання перевезень, позивачем до матеріалів справи долучено акти наданих послуг від 16.01.2020 р., від 25 січня 2020 р., від 18 лютого 2020 р. та від 25 лютого 2020 р.

Також на підтвердження факту перевезення товару з даним контрагентом, позивач надав міжнародні перевізні накладні CMR від 15.01.2020 р., 23.01.2020 р., 17.02.2020 р., 21.02.2020 р.

Оплата наданих представником Експедитора за вищенаведеними Актами надання послуг на виконання Договорів-заявок перевезення підтверджується Виписками по рахунку: виписка по рахунку за 16.01.2020 р., виписка по рахунку за 27.01.2020 р., виписка по рахунку за 17.02.2020 р., виписка по рахунку за 24.02.2020 р.

Щодо господарських операцій із F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec, судом встановлено наступне.

04.03.2020р. між F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec (Перевізник) з однієї сторони та ТОВ Інтермет Україна (Замовник) з іншої сторони уклали Договір перевезення вантажів №04032020 про надання послуг з перевезення вантажів. Також, 31.12.2020 р. укладено Додаткову угоду №1 до Договору перевезення вантажів № 04032020 від 04.03.2020 р.

На виконання умов Договору Перевізником надані, а Замовником прийняті послуги з перевезення вантажу, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено: Акт виконаних робіт № 31/2020 від 21.05.2020 р., Акт виконаних робіт №12/2020 від 13.03.2020 р., Акт виконаних робіт №16/2020 від 17.03.2020 р., Акт виконаних робіт №17/2020 від 20.03.2020 р., Акт виконаних робіт №19/2020 від 25.03.2020 р., Акт виконаних робіт №21/2020 від 08.04.2020 р., Акт виконаних робіт №22/2020 від 15.04.2020 р., Акт виконаних робіт №29/2020 від 14.05.2020 р., Акт виконаних робіт №30/2020 від 19.05.2020 р., Акт виконаних робіт №32/2020 від 26.05.2020 р., Акт виконаних робіт №33/2020 від 28.05.2020 р., Акт виконаних робіт №34/2020 від 28.05.2020 р., Акт виконаних робіт №52/2020 від 27.07.2020 р., Акт виконаних робіт №53/2020 від 30.07.2020 р., Акт виконаних робіт № 55/2020 від 14.08.2020 р., Акт виконаних робіт №56/2020 від 18.08.2020 р., Акт виконаних робіт №35/2020 від 05.06.2020 р., Акт виконаних робіт №37/2020 від 10.06.2020 р., Акт виконаних робіт №38/2020 від 16.06.2020 р., Акт виконаних робіт №40/2020 від 19.06.2020 р., Акт виконаних робіт №42/2020 від 24.06.2020 р., Акт виконаних робіт №43/2020 від 26.06.2020 р., Акт виконаних робіт №44/2020 від 30.06.2020 р., Акт виконаних робіт №45/2020 від 08.07.2020 р., Акт виконаних робіт №46/2020 від 13.07.2020 р., Акт виконаних робіт №47/2020 від 15.07.2020 р.. Акт виконаних робіт №48/2020 від 17.07.2020 р., Акт виконаних робіт №49/2020 від 20.07.2020р., Акт виконаних робіт №50/2020 від 24.07.2020 р., Акт виконаних робіт №51/2020 24.07.2020 р., Акт виконаних робіт №57/2020 від 22.08.2020 р., Акт виконаних робіт №58/2020 від 31.08.2020 р., Акт виконаних робіт №60/2020 від 09.09.2020 р., Акт виконаних робіт №61/2020 від 14.09.2020 р., Акт виконаних робіт № 64/2020 від 25.09.2020 р., Акт виконаних робіт №66/2020 від 29.09.2020 р., Акт виконаних робіт №71/2020 від 16.10.2020 р., Акт виконаних робіт №72/2020 від 20.10.2020 р., Акт виконаних робіт №73/2020 від 23.10.2020 р., Акт виконаних робіт №75/2020 від 27.10.2020 р., Акт виконаних робіт №79/2020 від 10.11.2020 р., Акт виконаних робіт №86/2020 від 07.12.2020 р., Акт виконаних робіт №87/2020 від 11.12.2020 р., Акт виконаних робіт №88/2020 від 15.12.2020 р., Акт виконаних робіт №91/2020 від 29.12.2020 р.

Також на підтвердження факту перевезення позивачем долучено міжнародні перевізні накладні CMR від 09.03.2020 р., 16.03.2020 р., 19.03.2020 р., 24.03.2020 р., 06.04.2020 р., 14.04.2020 р., 13.05.2020 р.,18.05.2020 р., 20.05.2020 р., 25.05.2020 р., 27.05.2020 р., 27.05.2020 р., 04.06.2020 р., 09.06.2020 р., 15.06.2020 р., 18.06.2020 р., 23.06.2020 р., 25.06.2020 р., 29.06.2020 р., 07.07.2020 р., 10.07.2020 р.,14.07.2020 р., 16.07.2020 р., 20.07.2020 р., 23.07.2020 р., 27.07.2020 р., 29.07.2020 р., 13.08.2020 р., 18.08.2020 р., 20.08.2020 р., 28.08.2020 р., 08.09.2020 р., 11.09.2020 р., 24.09.2020 р., 28.09.2020р., 15.10.2020 р., 19.10.2020 р., 22.10.2020 р., 26.10.2020 р., 09.11.2020 р., 07.12.2020 р.,10.12.2020 р., 14.12.2020 р., 28.12.2020 р.

Оплата наданих Перевізником за Договором перевезення послуг підтверджується наступними Платіжними дорученнями в іноземній валюті №63 від 01 жовтня 2020 р., № 13 від 26 березня 2020 р., №13 від 24 квітня 2020 р., №18 від 29 травня 2020 р., №29 від 01 липня 2020 р., №41 від 31 липня 2020 р., №55 від 02 вересня 2020 р., №63 від 01 жовтня 2020 р., №72 від 30 жовтня 2020 р., №82 від 30 грудня 2020 р.

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 281 Кт 632; Дт 903 Кт 281 на суму 1339710 грн.

Контролюючий орган, стверджує, що ТОВ Інтермет Україна завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 1339710 грн, в тому числі за 1 кв. 2020 року на суму 365769 грн, 2 кв. 2020 року на суму 334927 грн, 3 кв. 2020 року на суму 334928 грн, 4 кв. 2020 року на суму 304086 грн, та завищено інші операційні витрати на загальну суму 1371007 грн, в т.ч. 4 кв. 2018 року на суму 140630 грн, за 2020 рік на суму 1230377 грн, в т.ч. 1 кв. 2020 року на суму 307594 грн, 2 кв. 2020 року на суму 310203 грн, 3 кв. 2020 року на суму 308256 грн, 4 кв. 2020 року на суму 304324 грн, що призвело до заниження показників рядка 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2710717 грн, в тому числі за 4 кв. 2018 року на суму 140630 грн, за 1 кв. 2020 року на суму 673363 грн, за 2 кв, 2020 року на суму 645130 грн, за 3 кв. 2020 року на суму 643184 грн, за 4 кв. 2020 року на суму 608410 грн., оскільки ТОВ Інтермет Україна не представлено до перевірки актів виконаних робіт по перевезенню вантажів, згідно договору перевезення вантажів № 04032020 від 04.02.2020 року на загальну суму 1339710 грн. фірмою F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec на суму без ПДВ 1 231710 грн та ФОП ОСОБА_1 на суму без ПДВ 108000 грн, та, що до перевірки надано платіжні документи, що не підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

В той же час, позивач стверджує, що усі вищенаведені документи на підтвердження господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 та F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec були наявні у позивача на час перевірки та були надані контролюючому органу, проте відповідачем в акті перевірки було зазначено, що надаючи документи на підтвердження вищезазначених господарських відносин ТОВ Інтермет Україна не представлено до перевірки актів виконаних робіт по перевезенню вантажів.

В контексті достовірності відображених в акті перевірки №7390/13-01-07.01/38057307 обставин та оцінки обґрунтованості висновків ревізорів суд враховує таке.

Відповідно до положень 1.5 - 1.7, 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року № 395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за N 607/23139, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Аналіз наведених норм вказує на обов`язок контролюючого органу зафіксувати факт відмови платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби і такий факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Судом проаналізовано акт перевірки від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/ НОМЕР_1 та витребувано для офіційного з`ясування усіх обставин справи і додатки до даного акту, що складались контролюючим органом (а.с. 230 - 249 т. 2). Жодної інформації про відмову у наданні позивачем до перевірки актів виконаних робіт по перевезенню вантажів, згідно договору перевезення вантажів № 04032020 від 04.02.2020 року на загальну суму 1339710 грн. фірмою F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec на суму без ПДВ 1 231710 грн та ФОП ОСОБА_1 на суму без ПДВ 108000 грн, ні акт перевірки №7390/13-01-07.01/ НОМЕР_1 , ні додатки до нього не містять.

Крім того, доводи відповідача, що до перевірки надано платіжні документи, що не підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, суд оцінює критично. Позаяк акт перевірки від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/ НОМЕР_1 не містить переліку таких платіжних доручень, які були проаналізовані відповідачем, не зазначено чому та з яких причин такі платіжні доручення не підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, отже відповідачем не обґрунтовано, які саме докази, підтверджують наявність факту порушення податкового законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, які б свідчили, що ТОВ Інтермет Україна завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 1339710 грн та завищено інші операційні витрати на загальну суму 1371007 грн, що призвело до заниження показників рядка 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2710717 грн.

Таким чином, на підставі проведених господарських операцій та належним чином складених та оформлених первинних документів, а саме Договорів-заявок, Договору перевезення, актів наданих послуг, CMR, виписок по рахунку, платіжних доручень в іноземній валюті, позивачем було правомірно визначено фінансовий результат до оподаткування відповідно до чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Відтак не відбулося заниження суми податку на прибуток підприємств, що спростовує висновки, викладені в акті перевірки.

Натомість, наявні в матеріалах справи первинні документи у повній мірі підтверджують обставини реального руху активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про завищення собівартості реалізованої продукції ТОВ Інтермет Україна з переліченими в акті перевірки від 02.04.2021 р. контрагентами фірмою F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec та ФОП ОСОБА_1 .

Доводи відповідача, що викладені у додаткових поясненнях до відзиву, що акти наданих послуг ФОП ОСОБА_1 та F.H.U. Wikitrans Rafal Kupiec не дають можливості ідентифікувати, які послуги і в якому об`ємі надавались даними контрагентами позивача, а також відсутність доказів оплати таких послуг, суд не враховує в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, оскільки такі висновки не відображені у висновках акту перевірки від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/ НОМЕР_1 та не були підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Щодо курсових різниць, суд враховує наступне.

Відповідач стверджує, що в ході перевірки було виявлено (зокрема в ході перевірки формування витрат в частині інших операційних витрат ), від`ємне значення курсових різниць за 2020 рік згідно даних бухгалтерського обліку позивача склало 1541976 грн, а натомість подаючи звітність за 2020 рік, позивачем вказано, що витрати в частині від`ємного значення курсових різниць становлять 2772353 грн.

Порядок подання звітності малим підприємством та форма звіту передбачена Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 Спрощена фінансова звітність , що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №39 від 25.02.2000 р. та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 15.03.2000 р. за 161/4382 (далі - П(С)БО 25).

У Розділі 2 Фінансова звітність малого підприємства міститься пункт 5 Зміст статей звіту про фінансові результати в якому перелічено назви статей балансу та розкрито зміст того, які саме показники (в нашому випадку які саме витрати) повинні включатися то тієї чи іншої статті.

Так, п.п. 5.5. п. 5 Розділу 2 П(С)БО 25 передбачено, що у статті Інші операційні витрати наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів.

В Додатку 1 до П(С)БО 25 наявна затверджена Форма Фінансова звітність малого підприємства з якої вбачається, що рядку Інші операційні витрати присвоєно код рядка 2180 .

Окрім того, бухгалтерське поняття витрати , порядок їх формування і обліку визначені іншим спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , що затверджене Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248 (далі - П(С)БО 16).

У пунктах 1 та 2 П(С)БО 16 вказано, що Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 17 П(С)БО 16 визначено, витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Витрати, які включаються до інших операційний витрат передбачено пунктами 20, 26 П(С)БО 16: До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи ; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності (п. 20).

До складу елемента Інші операційні витрати включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 - 25 цього Національного положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо (п. 26).

Отже, при формуванні звітності в частині заповнення рядка 2180 Інші операційні витрати , до даного виду витрат на ряду з витратами в частині втрат від операційної курсової різниці включається також ще велика кількість інших видів витрат. Жодна форма звітності не передбачає окремого вказування показника втрат від операційної курсової різниці, відтак доводи відповідача про те, що у позивача показники бухгалтерського обліку витрат від курсових різниць не відповідають поданій звітності не узгоджуються із долученими до матеріалів справи витягами із вказаних синтетичних рахунків та відповідних субрахунків із детальним розкриттям змісту формування числових показників.

За результатами діяльності позивача за звітний 2020-й рік згідно даних бухгалтерського обліку було обліковані такі витрати:

630376,91 грн - Витрати від операційної курсової різниці рахунок 94.5.;

1 672 353,10 грн - Адміністративні витрати рахунок 92.1.;

1 197 865,24 грн - Витрати на збут рахунок 93.1.;

138822,70 грн - Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти рахунок 94.2;

7424,09 грн - Сумнівні та безнадійні борги рахунок 94.4.;

117,04 грн - Визнані штрафи, пені, неустойки рахунок 94.8;

136452,00 грн - Інші витрати операційної діяльності рахунок 94.9.

Саме сукупність даних витрат згідно з положеннями П(С)БО 27 та П(С)БО 16 включається в склад Інших операційних витрат та заноситься до рядка Фінансової звітності малого підприємства за кодом 2180 .

Так, наявна в матеріалах справи ( а.с. 245 т.1) копія Фінансового звіту ТОВ Інтермет Україна , яка, зокрема, містить частину 2 Звіт про фінансові результати за рік 2020 . Згідно даних даного звіту Інші операційні витрати позивача становили 3783.5 тис. грн.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що звітність підприємства та дані бухгалтерського обліку співпадають як в частині Інших операційних витрат загалом, так і витрат від операційної курсової різниці, зокрема.

Отже, витрати від операційної курсової різниці ТОВ Інтермет Україна за період 2020 рік становлять 630376,91 грн, і вони саме в такому розмірі включені при поданні звіту в код рядка 2180 разом з іншими витратами, що в сукупності становить 3783,5 тис. грн.

Натомість відповідач вказує, що в ході перевірки було виявлено (зокрема в ході перевірки формування витрат в частині інших операційних витрат ), від`ємне значення курсових різниць за 2020 рік згідно даних бухгалтерського обліку позивача склало 1541976 грн, а натомість подаючи звітність за 2020 рік, позивачем вказано, що витрати в частині від`ємного значення курсових різниць становлять 2772353 грн.

В той же час, позивач зазначає, що ані цифра 1 541976 грн , а ні 2772353 грн не має нічого спільного, ні з даними бухгалтерського обліку підприємства, ні з даними звітності підприємства.

Для з`ясування даних розбіжностей, судом для офіційного з`ясування усіх обставин справи було допитано в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (головних державних ревізорів - інспекторів відділу перевірок платників основних галузей економіки податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області).

Свідки пояснили, що під час перевірки з метою визначення різниці курсових різниць, ревізорами аналізувались первинні документи за 2020 рік по контрагентах позивача та бухгалтерських рахунках 631, 632, 945, 714. В той же час, свідки не змогли надати обґрунтованих пояснень щодо відображення в акті перевірки числових значень розрахунку курсових різниць та зазначення переліку первинних документів, які були взяті до уваги даними посадовими особами.

В контексті наведеного, суд повторно звертає увагу відповідача, що відповідно до положень 1.5 - 1.7, 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року № 395, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Отже, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 року у справі № 420/1878/19.

Суд констатує, що акт перевірки від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/ НОМЕР_1 у розрізі означеного епізоду не містить чіткого викладу змісту податкового порушення з посиланням на числові показники при проведенні обчислення курсових різниць, в акті не зазначено та не конкретизовано на підставі яких саме первинних документів здійснювався такий обрахунок, не змогли надати пояснення щодо числових значень 1 541976 грн та 2772353 грн , що вказані у висновках акту перевірки, і свідки, допитані судом під час розгляду справи.

Поверхове відображення в акті перевірки від 02.04.2021 р. даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме: журналів-ордерів, аналізів рахунків 945, 312, 362, 632 та представлених до перевірки первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій (платіжних доручень, виписок банку, договорів, офіційних курсів валют НБУ на кожну дату балансу, тощо) за 2020 рік, жодним чином не пояснює визначення контролюючим органом від`ємного значення курсових різниць в сумі 1541976 грн.

Жодних обґрунтувань та доводів щодо даних бухгалтерського обліку та звітності ТОВ Інтермет Україна , які різняться із обрахунками посадових осіб контролюючого органу, відповідач не наводить ні у відзиві на позовну заяву, ні надано таких і під час розгляду справи, що вказує на неоднозначність та неточність їх нарахування.

Відтак суд погоджується із доводами позивача, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами факт відхилення інших операційних витрат за 2020 рік в сумі 1230377 грн між даними бухгалтерського обліку та даними Звіту про фінансові результати за 2020 рік.

Таким чином, акт перевірки від 02.04.2021 р. №7390/13-01-07.01/38057307 не відповідає вимогам систематизованого, чіткого, об`єктивного та повного викладу фактів виявлених порушень законодавства, а тому прийняте на підставі його висновків податкове повідомлення - рішення №8954/13-01-07-01 від 28.04.2021 р., яким згідно з підпунктом 2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.2 ст. 123 та п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначено заниження суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими та/або іншими зобов`язаннями на суму 487929 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 6328 грн, усього на суму 494257 грн, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1, п.2 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 7413,86 грн відповідно до платіжного доручення № 350 від 07 травня 2021 року, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, такі будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст.139, ст. 252 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтермет Україна (вул. Повітряна, 1, м. Львів, 79025) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 8954/13-01-07-01 від 28 квітня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтермет Україна (вул. Повітряна, 1, м. Львів, 79025, ЄДРПОУ 38057307) 7413,86 грн. сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 350 від 07 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 року.

Суддя Клименко О.М.