Рішення

від 14.02.2022 по справі 520/18838/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2022 року Справа №520/18838/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області

до Харківського учбово-виробничого об`єднання "Електросвітло" Українського товариства сліпих (УТОС) Голови ліквідаційної комісії Пенькова А.А.

про стягнення капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (далі по тексту - позивач) 28.09.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського учбово-виробничого об`єднання "Електросвітло" Українського товариства сліпих (УТОС) Голови ліквідаційної комісії Пеньков А.А. (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь відповідача капіталізовані платежі у розмірі 217999,31 грн. (двісті сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн., 31 коп.)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 11 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування одним із джерел формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що відповідач вніс до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ліквідацію вказаного підприємства, позивач, здійснивши розрахунок потреби у капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві, що складає 217999,31 грн., просить стягнути з відповідача спірну суму у примусовому порядку.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/18838/21.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем - 22.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, визначений частиною п`ятою статті 162, частини першої статті 61 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду, правом надання відзиву не скористався.

У період з 20.12.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 14.01.2022, з 17.01.2022 по 24.01.2022, з 31.01.2022 по 13.02.2022 суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Суд встановив, що Харківське учбово-виробниче об`єднання "Електросвітло" Українського товариства сліпих (УТОС) зареєстроване в якості юридичної особи 03.03.1993 (дата запису: 22.01.2007; номер запису: 14801200000032499) за адресою: 61036, Харківська область, місто Харків, вулиця Ковтуна, будинок 50, що встановлено з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 05518807 та станом на день розгляду справи перебуває у стані припинення .

Відповідач перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акта № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, зафіксовано факт нещасного випадку, який стався 10.11.1987 з працівником підприємства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Згідно з постановою Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 31.03.2021 №63001/504931/90387/25 Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37 , потерпілому - ОСОБА_1 , який перебуває на обліку з 10.10.2001 та має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що стався 11.11.1987, призначено перераховану щомісячну страхову виплату у розмірі 1080,06 грн., яку провадити з 01.03.2021 безстроково.

За висновком МСЕК від 14.08.1991 серії№282, потерпілому встановлено 15% втрати працездатності - безстроково.

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації платежів по Харківському учбово-виробничому об`єднанні "Електросвітло" Українського товариства сліпих (УТОС) для відшкодування шкоди потерпілому на виробництві - ОСОБА_1 станом на 05.07.2021 загальна потреба у капіталізації платежів по вказаному підприємству становить 217 99,31 грн.

Заявою щодо оплати капіталізованих платежів від 12.07.2021 №10-11-2417, позивач просив відповідача здійснити перерахунок спірної суми у розмірі 217 999,31 грн. на відповідний розрахунковий рахунок Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області

Вказана вимога надіслана відповідачу рекомендованим листом (трек-номер: 61106 0185490) та вручено - 19.07.2021.

На час прийняття рішення у даній справі підтверджуючих документів щодо сплати сум спірних капіталізованих платежів від відповідача до суду не надійшло, у зв`язку з цим позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У частині другій статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у частині восьмій статті 68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я врегульовані нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі по тексту - Закон України №1105-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону України №1105-ХІV, роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Частинами першою та другою статті 4 Закону України №1105-ХІV передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

У силу вимог пункту 2 частини першої статті 16 Закону України №1105-ХІV застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Частинами першою та сьомою статті 36 Закону України 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Відповідно до частини другої статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону України №1105-ХІV передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства, установи, організації, у разі їх ліквідації, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 затверджений Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі по тексту - Порядок №986), відповідно до пунктів 2 та 3 якого термін капіталізація платежів означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни застрахована особа та страхувальники вживаються у значенні, наведеному в Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством. Пунктом 4 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

Пунктами 6-8 Порядку №986 передбачено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Таким чином, наведеними нормами законодавства страхувальника зобов`язано проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації та не залежно від вини у настанні нещасного випадку на виробництві.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема серед іншого, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста статті 105 Цивільного кодексу України).

У силу вимог статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ліквідується як юридична особа без правонаступника, на підставі чого повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві протягом всього її життя.

З урахуванням викладеного, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону України №1105-ХІV передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, передбачених законодавством.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 217 999,31 грн.

Заперечень щодо правильності обчислення суми капіталізованих платежів відповідач не надав.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

У матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, якими підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, а саме: виписка з акту огляду МСЕК, відповідно до якої встановлено факт втрати 15% професійної працездатності ОСОБА_1 ; постанова про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2021 безстроково; розрахунок потреби у капіталізації платежів щодо відповідача та лист-вимога від 12.07.2021 №10-11-2417.

Натомість від відповідача жодних заперечень та доказів до суду не надходило. Доказів сплати сум спірних капіталізованих платежів відповідачем також не надано.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми капіталізованих платежів у розмірі 217 999,31 грн. є обґрунтованими та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що суму капіталізованих платежів у розмірі 217 999,31 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Вимога про стягнення судового збору не є позовною вимогою.

Керуючись статтями 2-9, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області (проспект Гагаріна, 1, 3 поверх, місто Харків, 61001, код ЄДРПОУ: 41433726) до Харківського учбово-виробничого об`єднання "Електросвітло" Українського товариства сліпих (УТОС) Голови ліквідаційної комісії Пенькова А.А. (вулиця Ковтуна, 50, місто Харків, 61036, код ЄДРПОУ: 05518807) про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити.

Стягнути з Харківського учбово-виробничого об`єднання "Електросвітло" Українського товариства сліпих (УТОС) Голови ліквідаційної комісії Пеньков А.А. на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі у розмірі 217999,31 грн. (двісті сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн., 31 коп.)

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 14.02.2022.

Суддя Ольга Ніколаєва