Рішення

від 14.02.2022 по справі 520/23697/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 р. № 520/23697/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙМАРТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙМАРТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2021 №27849; зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ ВЕЙМАРТ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 15.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представником відповідача 20.12.2021 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем в електронному кабінеті було отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2021 №27849 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, в якому комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Так, у рішенні від 17.08.2021 №27849 вказано, що ...Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення про: відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків... у зв`язку з тим, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій .

Суд зазначає, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що викладені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, викладено таким чином: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування , тобто для прийняття Рішення на підставі такого критерію необхідно, щоб ПН/РК Товариства відповідали хоча б одному критерію ризиковості здійснення господарської операції.

У свою чергу відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які викладені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність таким ознакам ризиковості здійснення операцій:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Проте, самостійно проведений аналіз Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що викладений у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ГІН/РК, свідчить, що фінансово- господарські операції Товариства не відповідають жодному з його під критеріїв.

Крім того суд наголошує, що контролюючим органом у Рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності позивача п. 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій. Крім того, прийняттю Рішення не передувало здійснення ризикової господарської операції та зупинення реєстрації податкової накладної, складеної у зв`язку із цим.

Крім цього, таких підстав, як вказано у рішенні, для включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійсненні операцій, що свідчить про неправомірність дій відповідача та протиправність прийнятого ним рішення від 17.08.2021 №27849.

Також, суд звертає увагу на правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, в яких Суд дійшов наступних висновків:

1. Тобто, порядок №1165, який є чинніш та діяв під час прийняття спірних рішень прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості ;

2. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом, документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії ;

3. У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям, ризиковості платника податку ;

4. Відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів ;

5. Також, в обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків ;

6. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку ;

7. Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на. підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні., допустимі докази в підтвердження цієї інформації ;

8. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім, того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку ;

9. Колегія суддів уважає, що посилання на висновки Верховного Суду у рішеннях від 17.07.2020 у справі №280/1098/19, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 19.05.2020 у справі №160/10287/19 та інш., є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні, норм, матеріального права, оскільки, не відповідають положенням Порядку №1165 .

Слід наголосити, що лише аналіз вищеописаних позицій Верховного Суду дає підстави стверджувати про протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для включення ТОВ ВЕЙМАРТ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, слід зауважити, що загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що органами ДПС не було взято до уваги специфіку діяльності позивача.

Так, платником податків з моменту реєстрації здійснюється реальна господарська діяльність, специфіка якої відповідачем при прийнятті рішення не досліджувалась та не аналізувалась.

Так, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЙМАРТ (ЄДРПОУ 43898101), номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1002741020000020778, дата запису 03.11.2020 є: Код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями (основний); 52.10 Складське господарство; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Після урожайна діяльність; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46,47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Не зважаючи на широкий спектр видів економічної діяльності Товариство в основному займається діяльністю у сфері посередництва в торгівлі товарами господарського та іншого призначення.

Для здійснення вказаної фінансово-господарської діяльності ТОВ ВЕЙМАРТ орендує офісне приміщення площею 42 кв.м. для цілей господарської діяльності, адреса якого збігається з офіційною юридичною адресою підприємства (Харківська обл., місто Харків, вул. Велозаводська, будинок 2, приміщення Г1/100) у ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 05.04.2021 №05/04/2021 та акту приймання-передачі від 05.04.2021 до нього, виконання якого підтверджується актами надання послуг від 31.05.2021 №8, від 30.06.2021 №14, від 31.07.2021 №18, та платіжними дорученнями від 05.05.2021 №38, від 07.06.2021 №52, від 05.07.2021 №83; орендує складське приміщення у ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 01.07.2021 №0107, акту приймання-передачі від 01.07.2021 до нього, виконання якого підтверджується актами надання послуг від 31.07.2021 №13, від 31.08.2021 №16, від 30.09.2021 №21, та платіжними дорученнями від 05.07.2021 №84, від 05.08.2021 №147, від 06.09.2021 №181.

Крім цього, використання вказаних приміщень також підтверджується поданими повідомленнями про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 22.07.2021 з квитанцією №2 про прийняття.

Має необхідну штатну чисельність працівників у кількості 13 осіб, що підтверджується штатним розписом Товариства з 01.07.2021 та повідомленням про прийняття працівника на роботу від 22.07.2021.

Також суд зазначає, що позивач є добросовісним платником податків та зборів визначених чинним законодавством України, звітує перед контролюючими органами та сплачує відповідні податки та збори, що також підтверджується у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість з додатками і квитанцією №2 за липень-серпень 2021 року.

Наведене в сукупності є достатнім для здійснення платником податків господарської діяльності та доводить її постійний і реальний характер, а також приналежність позивача до реального сектору економіки.

На підтвердження реальної господарської діяльності і виконання господарських зобов`язань необхідно зазначити, що позивачем були укладені наступні договори:

- Договір поставки товару від 10.06.2021 №10/06-2021 з постачальником ТОВ КЕНФОРД ПРАЙМ , виконання якого підтверджується видатковими накладними від 19.07.2021 №4004, від 19.07.2021 №4590, від 23.07.2021 №4598, від 26.07.2021 №4122, від 28.07.2021 №4017, податковими накладними з квитанціями про прийняття від 19.07.2021 №4004 , від 19.07.2021 №4590 , від 23.07.2021 №4598 , від 26.07.2021 №4122, від 28.07.2021 №4017, рахунками на оплату постачальника від 19.07.2021 №4004, від 19.07.2021 №4590, від 23.07.2021 №4598, від 26.07.2021 №4122, від 28.07.2021 №4017, товарно-транспортними накладними від 19.07.2021 №ПВМТ040, від 19.07.2021 №ПВМТ043, від 23.07.2021 №ПВМТ048, від 26.07.2021 №ПВМТ050, від 28.07.2021 №ПВМТ052, та платіжними дорученнями від 19.07.2021 №98, від 19.07.2021 №99, від 23.07.2021 №108, від 26.07.2021 №115, від 28.07.2021 №127.

- Договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.07.2021 №28 з перевізником ТОВ ТРАНС-ДАФ , виконання якого підтверджується актом надання послуг від 31.07.2021 №17, та платіжним дорученням від 05.08.2021 №149.

Вищезазначені договори укладені Товариством для забезпечення належного виконання господарських зобов`язань зі своїми контрагентами, що підтверджується наступними договорами:

- Договір з ТОВ ГРАДИЄНТ СВ від 17.07.2021 №Д-17, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 19.07.2021 №ВМ-618, податковою накладною від 19.07.2021 №618 з квитанцією про прийняття, рахунком на оплату від 19.07.2021 №ВМ-618, товарно-транспортною накладною від 19.07.2021 №АВ-00041, та платіжним дорученням від 19.07.2021 №176.

- Договір з ТОВ САМ-БУД ІНЖИНІРИНГ КО від 19.07.2021 №Д-14, виконання якого підтверджується видатковими накладними від 19.07.2021 №ВМ-329, від 28.07.2021 №ВМ-330, податковими накладними з квитанціями про прийняття від 19.07.2021 №330, від 28.07.2021 №330, рахунками на оплату від 19.07.2021 №ВМ-329, від 28.07.2021 №ВМ-330, товарно-транспортними накладними від 19.07.2021 №АВ-00042, від 28.07.2021 №АВ-00068, та платіжними дорученнями від 19.07.2021 №342, від 28.07.2021 №354.

- Договір з ТОВ МЕТПРОЕКТ від 23.07.2021 №Д-23-07, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 23.07.2021 №ВМ-626, податковою накладною від 23.07.2021 №626 з квитанцією про прийняття, рахунком на оплату від 23.07.2021 №ВМ-626, товарно-транспортною накладною від 23.07.2021 №АВ-00059, та платіжним дорученням від 23.07.2021 №201.

- Договір з TOB АЛЕКС БУД IHBECT від 27.07.2021 №Д-26, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 26.07.2021 №ВМ-356, податковою накладною від 26.07.2021 №356 з квитанцією про прийняття, рахунком на оплату від 26.07.2021 №ВМ-356, товарно-транспортною накладною від 26.07.2021 №АВ-00063, та платіжним дорученням від 26.07.2021 №312.

Водночас, суд вважає, що варто зауважити, що всі зазначені вище документи оформлені Товариством в рамках укладених Договорів з контрагентами-постачальниками, та контрагентами-покупцями, замовниками не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд зазначає, що наведене в сукупності доводить реальний характер господарської діяльності Товариства та його належність до реального сектору економіки.

Водночас, варто нагадати, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797 статтю 201 ТІК України було доповнено пунктом 201.16, яким з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 №2245, встановлено з 01.07.2017 року право контролюючих органів зупиняти реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у порядку та на підставах, визначених КМ України.

Цим же Законом пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було доповнено новим абзацом згідно із яким податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Крім того суд зазначає, що підпунктами 16.1.2,16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України.

Статті 180-211 розділу V Податкового кодексу України, регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз. 1 - 3, 5 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладиої/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 у редакції постанови КМ України від 26.04.2017 №341 (далі - Порядок №1246), визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкової накладної та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - Квитанція).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено: порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК); порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарг).

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК). Окрім цього, податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК).

Пунктами 10-11 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично надалі повністю блокує здійснення фінансово-господарської діяльності Позивача, адже є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених Товариством ПН/РК.

Відтак, у даному випадку внесення ТОВ ВЕЙМАРТ на підставі оскаржуваного Рішення до переліку суб`єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості створює для платника податків на відміну від інших суб`єктів підприємницької діяльності в Україні негативні наслідки, а саме суттєві перешкоди в здійсненні законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що спірне рішення є актом індивідуальної дії, а відтак має відповідати загальним вимогам, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, а саме мають бути обґрунтованими та вмотивованими, тобто містити не тільки конкретні підстави їх прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви їх прийняття.

Проте, враховуючи наведені вище обставини, суд зазначає, що оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає.

Крім того суд зазначає, що враховуючи все вищезазначене, є всі підстави стверджувати, що рішення відповідача про включення ТОВ ВЕЙМАРТ до переліку ризикових підприємств є необґрунтованим та безпідставним, тобто протиправним, а відтак воно підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙМАРТ" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙМАРТ" (вул. Велозаводська, буд. 2, прим. Г1/100, м. Харків, 61082, ЄДРПОУ 43898101) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.08.2021 №27849 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ ВЕЙМАРТ (ЄДРПОУ 43898101) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙМАРТ" (ЄДРПОУ 43898101) сплачену суму судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов