Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
14 лютого 2022 року Справа №520/20277/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кегичівської селищної ради
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 18.10.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кегичівської селищної ради (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 " від 30.07.2021 №2905;
- зобов`язати відповідача на найближчій сесії повторно розглянути клопотання позивача вхідний №4203/04-16 від 06.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки підстави зазначені у вказаному рішенні не підтвердженні документально доказами.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №520/20277/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали про відкриття провадження у дані справі отримана відповідачем -04.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк, визначений частиною п`ятою статті 162, частини першої статті 61 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду, правом надання відзиву не скористався.
У період з 20.12.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 14.01.2022, з 17.01.2022 по 24.01.2022, з 31.01.2022 по 04.02.2022 суддя перебувала у відпустці та з 07.02.2022 по 11.02.2022 - на навчанні.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач керуючись частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України 02.07.2021 звернувся до Кегичівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, розташованої у межах населеного пункту з подальшою передачею у приватну власність.
До зазначеного клопотання позивачем було додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії паспорта громадянина України, довідки реєстраційного номеру облікової картки платника податку та посвідчення учасника бойових дій.
Відповідачем 30.07.2021 прийнято рішення XIV сесії VIII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 №2905.
Відмова відповідача вмотивована тим, що місце розташування бажаної до відведення позивачу земельної ділянки, розташованої у межах населеного пункту - село Високе на території Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області не відповідає містобудівній документації села Високе (бажана земельна ділянка представлена, у тому числі, землями житлової та громадської забудови (проектна забудова)).
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі по тексту - ЗК України).
Приписи частини другої статті 4 Земельного кодексу України визначають, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно частинам першої та другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 вказаної статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.
Системний аналіз положень статей 116, 118 ЗК України вказує, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували існування оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачем для відведення земельну ділянку та те, що бажана позивачем земельна ділянка за цільовим призначенням є землями житлової та громадської забудови.
Крім того, з інформації публічної кадастрової карти України не встановлено цільове призначення бажаної позивачем до відведення земельної ділянки, розташованої у межах населеного пункту - село Високе.
Тобто твердження відповідача щодо невідповідності місця розташування обраної позивачем земельної ділянки містобудівній документації є безпідставними, оскільки не підтвердженні жодними доказами.
Із врахуванням наведеного, суд вважає, що за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, розташованої у межах населеного пункту з подальшою передачею у приватну власність, відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає змісту частини сьомої статті 118 та пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення XIV сесії VIII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 " від 30.07.2021 №2905 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, за усталеною практикою Верховного Суду, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює для уповноваженого органу обов`язку надати таку земельну ділянку у власність чи у користування відповідної особи у подальшому (постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/841/17 та від 29.08.2019 у справі №540/2441/18).
При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам сторін та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат у справі слід здійснити відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 6-9, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кегичівської селищної ради (вулиця Волошина, будинок 33, селище міського типу Кегичівка, Красноградський район, Харківської області, код ЄДРПОУ: 04396963) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кегичівської селищної ради XIV сесії VIII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 " від 30.07.2021 №2905.
Зобов`язати Кегичівську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.07.2021 вхідний №4203/04-16 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кегичівської селищної ради судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривен 00 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 14.02.2022.
Суддя Ольга Ніколаєва
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 17.02.2022 |
Номер документу | 103300443 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Ніколаєва О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні