Провадження № 2/470/4/22
Справа № 470/407/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Лященко В.Л., при секретарі Саларьовій І.С., Дячук А.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Стефурак Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства "Оріяна-Плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування державної реєстрації іншого речового права та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача - адвокат Гоцуляк Ю.С. звернулась до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача ФГ "Оріяна-Плюс" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування державної реєстрації іншого речового права, скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, а також стягнути витрати на правничу допомогу.
Свою позицію мотивувала тим, що позивач є власником 1/2 частини земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані у межах території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, час держаної реєстрації 23.12.2016 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 832, виданий 23.12.2016 року приватним нотаріусом Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1130447548211; а також земельної ділянки площею 8,0000 га, кадастровий номер: 4821180700:12:000:0561, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, час держаної реєстрації 23.12.2016 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 834, виданий 23.12.2016 року приватним нотаріусом Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1130500148211, які залишилися після смерті рідного брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані земельні ділянки були передані померлим ОСОБА_5 в оренду за договорами оренди земельних ділянок від 20 березня 2010 року строком на десять років. Вказаний договір зареєстрований у Березнегуватському реєстраційному окрузі (офісі) при Миколаївській філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2010 року за № 041048704114 (стосовно земельної ділянки площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321), та № 041048704115 (стосовно земельної ділянки площею 8,0000 га, кадастровий номер: 4821180700:12:000:0561).
При оформлені договорів з іншим орендарем та оформленні відповідних документів, позивач дізнався про наявність іншого речового права на ці земельні ділянки на підставі Додаткових угод № 1 від 29.06.2020 року до договорів оренди землі від 20.03.2010 року між ним та відповідачем строком на 15 років.
Оскільки він вказані дві Додаткові угоди № 1 від 29.06.2020 року не підписував, укладення відбулося без його згоди, а тому їх державна реєстрація повинна бути скасована, скасовані рішення про державну реєстрацію та усунута перешкода у користуванні ними.
Також, як один з доводів вказує про сумнівну державну реєстрацію речових прав на підставі Додаткових угод №1, яка відбулася 27.01.2017 року, оскільки вказані угоди були укладені лише 29.06.2020 року.
Представник відповідача ФГ "Оріяна-Плюс" Стефурак Є.С. скористалась правом надання відзиву на позовну заяву (а.с.66-69) та запереченнями (а.с.127-128), в яких зазначила, що відповідач повністю не визнав позовні вимоги, посилаючись на їх безпідставність. Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони особисто з ОСОБА_1 уклали дві Додаткові угоди №1 від 29.06.2020 року до договір оренди спірних земельних ділянок площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321 та площею 8,0000 га, кадастровий номер: 4821180700:12:000:0561. Вважає, що волевиявлення позивача було добровільне, він скористався своїм правом та надав в оренду належні йому 1/2 частки земельних ділянок, за що отримує відповідну оплату. Не погоджується з доводами позивача про те, що по додатковим угодам № 1 від 29.06.2020 року було здійснено державну реєстрацію речових прав 27 січня 2017 року, оскільки вказана реєстрація стосується саме договорів оренди землі від 20.03.2010 року. Також, просила стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
Представник позивача ОСОБА_2 надала відповідь на відзив, в якому підтримала аргументи наведені в позовній заяві та вважала твердження представника відповідача безпідставними. Заперечувала проти стягнення на користь відповідача витрат за надання правничої допомоги у заявленій сумі та просила зменшити її до 2000 грн.
Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, заперечував факт підписання Додаткових угод №1 від 29.06.2020 року, в подальшому його права представляла адвокат Гоцуляк Ю.С.
Представник позивача ОСОБА_2 , після ознайомлення з результатами почеркознавчої експертизи, в судовому засіданні уточнила, що вони не оспорюють факт укладення Додаткової угоди №1 від 29.06.2020 року щодо оренди земельної ділянки площею 8 га, кадастровий номер 4821180700:12:000:0561 (договір оренди землі від 20.03.2010 року, зареєстрований державним реєстратором за №041048704115), оскільки проведеною судовою почеркознавчою експертизою підтверджено факт підпису ОСОБА_1 . Додаткової угоди щодо цієї земельної ділянки.
Позовні вимоги стосовно Додаткової угоди № 1 від 29.06.2020 року щодо оренди земельної ділянки площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321 (договір оренди землі від 20.03.2010 року, зареєстрований державним реєстратором за № 041048704114), підтримала, мотивувавши це невизначеністю експертизи щодо особи, яка підписала першу сторінку двостороннього аркуша Додаткової угоди.
У зв`язку з вказаним, просила скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, а також усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321 (договір оренди землі від 20.03.2010 року, зареєстрований державним реєстратором за № 041048704114).
Представник відповідача Стефурак Є.С. в судовому засіданні стверджувала, що Додаткові угоди №1 від 29.06.2020 року до договорів оренди землі було підписано саме ОСОБА_1 та просила відмовити в задоволені позовних вимог. На підтвердження належної реєстрації вказаних Додаткових угод № 1 від 29.06.2020 року надала Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно яких провели державну реєстрацію іншого речового права і права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4821180700:13:000:0321 та 4821180700:12:000:0561.
Третя особа ОСОБА_4 про судове провадження була повідомлена, однак в судове засідання не з`явилась, просила розглядати справу без її участі.
Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та відповідачем ФГ "Оріяна-Плюс" були укладені 20.03.2010 року два договори оренди земельних ділянок площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321, зареєстрований державним реєстратором за №041048704114, а також площею 8,0000 га, кадастровий номер: 4821180700:12:000:0561, зареєстрований державним реєстратором за №041048704115, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані у межах території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, строком на десять років.
Після смерті ОСОБА_5 , його рідний брат ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частку вказаних вище земельних ділянок, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.19-24), а також свідоцтвами про право на спадщину за законом №832 та №834 від 23.12.2016 року (а.с.17-18).
В матеріалах справи наявна Додаткова угода №1 від 29.06.2020 року до договору оренди землі від 20.03.2020 року, зареєстрованого за №041048704115, площею 8,0000 га, кадастровий номер 4821180700:12:000:0561, а також Додаткова угода №1 від 29.06.2020 року до договору оренди землі від 20.03.2020 року, зареєстрованого за №041048704114, площею 8,0599 га, кадастровий номер 4821180700:13:000:0321, укладені між орендодавцем ОСОБА_1 (позивачем), ОСОБА_4 (третьою особою) та орендарем ФГ "Оріяна-Плюс" (відповідачем) в особі голови Фалілєєвої О.І., про оренду вказаних земельних ділянок строком на 15 років (а.с.138-145).
Згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ19/115-21/14552-ПЧ, підписи справа від рукописного запису "Іщук" у нижній частині 2-7 сторінок Додаткової угоди №1, від 29.06.2020 року, до договору оренди землі, №041048704114 від 20.03.2010 року та підпис у стовпчику "Орендодавець ОСОБА_1 " на її останній сторінці виконані ОСОБА_1 .
Відповісти на запитання щодо виконання підпису справа від рукописного запису "Іщук" у нижній частині першої сторінки Додаткової угоди №1, від 29.06.2020 року, до договору оренди землі, №041048704114 від 20.03.2010 року ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим у зв`язку з причин, зазначених у дослідницькій частині.
Підписи справа від рукописного запису "Іщук" у нижній частині кожної сторінки Додаткової угоди №1, від 29.06.2020 року, до договору оренди землі, №041048704115 від 20.03.2010 року та підпис у стовпчику "Орендодавець ОСОБА_1 " на її останній сторінці виконані ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту вимог ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
При вирішенні вказаного спору судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду України в справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, де зазначено, що підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявляння вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року №755/9555/18 наголошує, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (аналогічний висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).
В судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що позивач ОСОБА_1 особисто підписав зазначені Додаткові угоди від 29.06.2020 року № 1 до договорів оренди земельної ділянки від 20.03.2010 року, зареєстровані реєстратором за №041048704114 та №041048704115, тобто здійснив своє добровільне волевиявлення на розпорядження своїм майном та погодив всі його істотні умови, а тому доводи позивача та його представника в цій частині є безпідставними.
Враховуючи вище наведені обставини, позивач ОСОБА_1 безпідставно звернувся з вимогою про усунення перешкод у користуванні належними йому земельними ділянками, якими користується ФГ "Оріяна-Плюс" посилаюсь на те, що спірні Додаткові угоди він не підписував, тож відповідач на законних підставах відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу, посилаючись на умови договору та Додаткові угоди, підписані особисто позивачем.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували непідписання позивачем оспорюваних Додаткових угод до договорів оренди землі, позивачем та його представником до суду не надано, а тому його вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом повернення йому як власнику, задоволенню не підлягають.
Крім того, пунктом 13 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ФГ "Оріяна-Плюс" 03 липня 2020 року подало до Центру надання адміністративних послуг Березнегуватської районної державної адміністрації дві заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оспорюваних земельних ділянок.
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 08 липня 2020 року за №53024270 проведено державну реєстрацію іншого речового права і права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:12:000:0561, та прийнято аналогічне Рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 08 липня 2020 року за №53022953, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 4821180700:13:000:0321.
Вказані обставини підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Заявами ФГ "Оріяна-Плюс" від 03.07.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оспорюваних земельних ділянок, а також Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 08.07.2020 року за №53024270, згідно якого державний реєстратор провів реєстрацію іншого речового права і права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:12:000:0561, та аналогічним Рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 08.07.2020 року №53022953, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 4821180700:13:000:0321.
Таким чином, вказані Додаткові угоди від 29.06.2020 року №1 до договорів оренди земельних ділянок від 20.03.2010 року, зареєстровані державним реєстратором у відповідності з чинним законодавством, а тому доводи представника позивача в цій частині є безпідставними.
Також, позивачем та його представником не заявлялось обґрунтування позовних вимог в частині невідповідності договору оренди землі та додаткової угоди приписам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".
При вирішенні питання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту першого частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно п.1.ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача суду надано: договір про надання правової допомоги №8 від 01.07.2021 року; акт наданих послуг до договору №8 від 01.07.2021 року.
Згідно укладеного Договору про надання правової допомоги №8 від 01.07.2021 року, адвокат Стефурак Є.С. приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта ФГ "Оріяна-Плюс", надавати усі види правової допомоги, а клієнт зобов`язаний оплатити всі види правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Згідно акту №1 від 02.08.2021 року щодо наданих послуг за договором №8 від 01.07.2021 року, адвокатом Стефурак Є.С. було надано такі послуги: аналіз судової практики у спорах за договорами оренди земельної ділянки - 10000 грн., з урахуванням 10 витрачених годин та вартості однієї години роботи 1000 грн; підготовка відзиву на позовну заяву - 10000 грн., з урахуванням 10 витрачених годин та вартості однієї години роботи 1000 грн.; підготовка кількості примірників відзиву 5000 грн., з урахуванням 5 витрачених годин та вартості однієї години роботи 1000 грн. Вартість наданих послуг складає 25000 гривень.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, представником відповідача ставилось питання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
Згідно платіжного доручення №181 від 04.09.2021 року ФГ "Оріяна-Плюс" сплачено адвокату Стефурак Є.С. 25000 грн.
Представник позивача заперечувала проти стягнення на користь відповідача витрат за надання правничої допомоги у заявленій сумі та просила зменшити її до 2000 грн.
З огляду на наведене, суд вважає, що розмір гонорару в розмірі 25000 грн. є не повністю обґрунтованим та підлягають зменшенню.
Так, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу та якості виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), значення цієї справи для відповідача, враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу у вказаній справі, яка не відноситься до складних, проаналізовано судову практику, складено відзив на позовну заяву, підготовлено примірники відзиву та прийнято участь в судових засіданнях, на що витрачено не значний проміжок часу, суд вважає, що розмір гонорару в розмірі 11000 грн. є обґрунтованим, не завищеним та співмірним з наданими послугами, які підтверджуються належними доказами.
При розрахунку витрат на правничу допомогу суд виходить з фактично необхідного часу на виконання робіт зазначених в акті про надання послуг, а саме для аналізу судової практики у спорах за договорами оренди земельної ділянки - 5000 грн., з урахуванням 5 витрачених годин та вартості однієї години роботи 1000 грн; підготовки відзиву на позовну заяву - 5000 грн., з урахуванням 5 витрачених годин та вартості однієї години роботи 1000 грн.; підготовки кількості примірників відзиву 1000 грн., з урахуванням 1 витраченої години та вартості однієї години роботи 1000 грн.
Таким чином, доводи представника позивача в частині зменшення витрат на правничу допомогу, є частково обґрунтованими.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з позивача витрат на правничу допомогу до 11000 грн., а тому вимога відповідача підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства "Оріяна-Плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування державної реєстрації іншого речового права та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства "Оріяна-Плюс" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: с.Семенівка, Баштанський район, Миколаївська область, код НОМЕР_1 .
Відповідач - фермерське господарство "Оріяна-Плюс", с.Отрадне, Баштанський район, Миколаївська область, код 34515506.
Повний текст рішення складено 16.02.2022 року.
Суддя В. Л. Лященко
Суд | Березнегуватський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2022 |
Оприлюднено | 18.02.2022 |
Номер документу | 103306318 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Березнегуватський районний суд Миколаївської області
Лященко В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні