Ухвала

від 08.02.2022 по справі 761/45836/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене 17.12.2021 в ході проведення обшуку у домоволодінні за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)Флеш накопичувач micro SD об`ємом пам`яті 16 GB марки «Team»;

2)Мобільний телефон марки iPhone 12 Pro IMEI: НОМЕР_1 ;

3)Мобільний телефон марки iPhone 5 ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

4)Жорсткий носій інформації - SSD диск Samsung 860 EVO об`ємом пам`яті 1 Tb;

5)Жорсткий носій інформації - SSD диск Samsung 970 EVO Plus об`ємом пам`яті 500 Gb;

6)Портативний жорсткий диск марки «MD» s/n: WXB1A60V24011;

7)Портативний жорсткий диск марки «HITACHI» об`ємом електронної пам`яті 1 Tb;

8)Портативний жорсткий диск марки «3Q», рожевого кольору;

9)Фінансові чеки в кількості 2 шт. датовані 24.11.2021 з інформацією про рух іноземної валюти.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власників майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ні клопотання прокурора, ні ухвала слідчого судді не містять жодних об`єктивних даних які б підтверджували, що вилучене під час проведення обшуку майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України. Крім того, дозвіл на вилучення вказаного майна слідчим суддею не надавався.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Клопотання обґрунтоване тим, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021000000002422 від 24.11.2021, за фактом фінансування тероризму, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за інформацією Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України на території так званої «Луганської Народної Республіки» та «Донецької Народної Республіки» функціонують фінансові організації (платіжні системи «LugaPay», «DonPay» та термінали структурного підрозділу терористичної організації «ГП «Почта Донбасса Министерства связи ДНР»), які здійснюють свою фінансово-господарську діяльність на непідконтрольній території України, а частину отриманого прибутку передають до так званих незаконно створених окупаційних органів влади терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР», з дозволу та під прикриттям яких функціонують на окупованій території вказані платіжні системи. За допомогою зазначених платіжних систем здійснюється поповнення електронних грошових коштів на різноманітні електронні сервіси (поповнення електронних гаманців, в тому числі заборонених на території України рішенням РНБО України платіжних систем «Яндекс», «WebMoney», «Qiwi», «Сбербанк РФ», а також он-лайн гри «Warface»).

Також встановлено, що працівником он-лайн гри «Warface» є громадянин Ізраїлю ОСОБА_9 , який після розробки зазначеної гри заснував ряд суб`єктів господарської діяльності, серед яких ТОВ «Піксагон Геймс» (код ЄДРПОУ 43920660, що розташоване: м. Київ, вул. Межова, буд. 23, 04123). При цьому ОСОБА_9 та інші співробітники ТОВ «Піксагон Геймс» безпосередньо займались розробкою і впровадженням комп`ютерної он-лайн гри «Warface», яка має платні сервіси. На теперішній час ТОВ «Піксагон Геймс» та інші підконтрольні ОСОБА_10 суб`єкти господарської діяльності отримують прибуток від функціонування он-лайн гри «Warface». Вони повністю здійснюють її програмне забезпечення та забезпечують постійний контроль за її працездатністю. Також встановлено, що ОСОБА_9 та інші задіяні у протиправній діяльності особи, приблизно у 2019 році, налагодили функціонування гри «Warface» на так званих «ЛНР», «ДНР», а саме можливості оплати гри через термінали «LugaPay», «DonPay» та термінали структурного підрозділу терористичної організації «ГП «Почта Донбасса». За попередньою домовленістю, частина отриманих від зазначеної діяльності грошових коштів надходить представникам терористичних організацій «ДНР», «ЛНР», внаслідок чого здійснюється фінансування їх протиправної діяльності.

В подальшому ТОВ «Піксагон Геймс» з метою отримання здобутих злочинним шляхом грошових коштів та приховування джерел їх надходження співпрацює з підконтрольними російському ТОВ «Мейл.ру», яке знаходиться під санкціями РНБО, кіпрськими юридичними особами «Mail.ru group Limited», «VK.COM Holdings Limited», «Odnoklassniki Holdings Limited», що належать та створені російською структурою для уникнення санкційних обмежень.

Постановою старшого слідчого в ОВС-криміналіста 2відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_11 від 17.12.2021 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №42021000000002422 від 24.11.2021 речовим доказом.

21.12.2021 рокупрокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого 17.12.2021 в ході проведення обшуку у домоволодінні за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)Флеш накопичувач micro SD об`ємом пам`яті 16 GB марки «Team»;

2)Мобільний телефон марки iPhone 12 Pro IMEI: НОМЕР_1 ;

3)Мобільний телефон марки iPhone 5 ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

4)Жорсткий носій інформації - SSD диск Samsung 860 EVO об`ємом пам`яті 1 Tb;

5)Жорсткий носій інформації - SSD диск Samsung 970 EVO Plus об`ємом пам`яті 500 Gb;

6)Портативний жорсткий диск марки «MD» s/n: WXB1A60V24011;

7)Портативний жорсткий диск марки «HITACHI» об`ємом електронної пам`яті 1 Tb;

8)Портативний жорсткий диск марки «3Q», рожевого кольору;

9)Фінансові чеки в кількості 2 шт. датовані 24.11.2021 з інформацією про рух іноземної валюти, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року клопотання прокурора частково задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання cторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №42021000000002422 від 24.11.2021 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні №42021000000002422 від 24.11.2021 року, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність вказаного майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України є недоведеними, оскільки вилучене під час обшуку майно в повній мірі відповідає ознакам речового доказу та є предметами, що були набуті кримінально протиправним шляхом.

Щодо посилань відсутності прямого дозволу на вилучення зазначеного майна, то вони також не заслуговують на увагу, а майно відповідає ознакам тимчасового вилученого.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене 17.12.2021 в ході проведення обшуку у домоволодінні за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)Флеш накопичувач micro SD об`ємом пам`яті 16 GB марки «Team»;

2)Мобільний телефон марки iPhone 12 Pro IMEI: НОМЕР_1 ;

3)Мобільний телефон марки iPhone 5 ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

4)Жорсткий носій інформації - SSD диск Samsung 860 EVO об`ємом пам`яті 1 Tb;

5)Жорсткий носій інформації - SSD диск Samsung 970 EVO Plus об`ємом пам`яті 500 Gb;

6)Портативний жорсткий диск марки «MD» s/n: WXB1A60V24011;

7)Портативний жорсткий диск марки «HITACHI» об`ємом електронної пам`яті 1 Tb;

8)Портативний жорсткий диск марки «3Q», рожевого кольору;

9)Фінансові чеки в кількості 2 шт. датовані 24.11.2021 з інформацією про рух іноземної валюти, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1159/2022 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12

Доповідач: ОСОБА_1