Постанова

від 10.02.2022 по справі 754/15199/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Київ

Справа № 754/15199/21

Провадження № 22-ц/824/1897/2022

Резолютивна частина постанови оголошена 09 лютого 2022 року

Повний текст постанови складено 10 лютого 2022 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Журавльова Д.Д.

учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 третя особа Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Демчук Людмила Василівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва віл 06 жовтня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Демчук Людмила Василівна про визнання шлюбних договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбних договорів недійсними. До участі в справі в якості третьої особи позивачем залучено Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Демчук Л.В.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій з урахуванням уточнень, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборонити вчиняти правочини щодо його передачі в оренду (користування), яке на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0106, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0107, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0119, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:079:0037, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:079:0041. яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0108, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0101, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0118 Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0250 Земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:04:001:3005, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_7 . Автомобіль марки AUDI Q8 , 2018 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_2 .

Заяву обґрунтовував тим, що після погіршення відносин з Відповідачкою, на даний час остання не надає можливості користуватися позивачу будинками та земельними ділянками, які були придбані Позивачем у шлюбі за особисті кошти. Через укладений шлюбний договір Позивач не має жодного житла та змушений проживати в готелі. На час укладення Шлюбного договору Позивач не усвідомлював, що його умови грубо порушують його права та інтереси, ставлять його у вкрай невигідне положення та суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема положенням Сімейного кодексу України. Відповідачка вважає все набуте майно своєю власністю та погрожує продати майно. Окрім того, відповідачка може передати спірне майно в довгострокову оренду третім особам, що може значно погіршити якість і знизити вартість, а у разі ухвалення судом рішення на користь позивача, ускладнить в подальшому реалізацію його права власності. Вищевказані твердження спонукають до забезпечення позову щодо арешту майна, адже предметом спору є визнання недійсним шлюбного договору що безпосередньо стосується статусу майна, набутого сторонами в шлюбі. У випадку задоволення позову, усі 16 об`єктів нерухомого майна набудуть статусу спільного майна подружжя, право володіння та користування якими матиме позивач. А тому можливе відчуження відповідачкою нерухомого майна, належність якого виключно останній оспорює позивач, за умови задоволення його вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду, адже майно буде належати іншій особі, право якої позивачу доведеться оспорювати, звертаючись із новими позовами. Разом з тим, передача майна в оренду вказаного майна, оскільки передача нерухомого майна відповідачкою в оренду без згоди позивача у випадку задоволення його вимог буде суперечити закону. Окрім того, у випадку передачі будинків в оренду, і заперечень орендарів цього майна проти користування ним з боку позивача, це потягне для позивача необхідність вжиття додаткових заходів для поновлення своїх прав, зокрема оспорення договорів оренди, виселення орендарів тощо. Невжитгя заходів щодо арешту майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи забезпечення позову необхідно застосувати для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частковою.

Забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Демчук Л.В. про визнання шлюбних договорів недійсними шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборонити вчиняти правочини щодо його передачі в оренду (користування), яке на прав власності належить ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0106, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0107, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0119, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:079:0037, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:079:0041, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 ;земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0108, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0101, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0118; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0250; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:04:001:3005, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_7 ; автомобіль марки AUDI Q8 , 2018 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2021 року виправлено описку в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року та виключено з резолютивної частини ухвали посилання на заборону користування нерухомим майном: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0106, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0107, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0119, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:079:0037, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:079:0041, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0108, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210800000:01:064:0101, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0118; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:01:041:0250; земельна ділянка кадастровий номер: 3210900000:04:001:3005, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_7 та автомобілем марки AUDI Q8 , 2018 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляцій скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що предметом судового захисту у цій справі є вимога про визнання шлюбних договорів недійсними, а не право власності на нерухоме майно та рухоме майно. Ця обставина свідчить про те, що в супереч ч.3 ст. 150 ЦПК обраний позивачем спосіб захисту не відповідає місту позовних вимог.

Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував співмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач позовним вимогам, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позов змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обгрунтував необхідності вжиття таких заходів , пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інтенції не врахував те, що предметом спірних договорів є конкретно визначене у спірному договорі-1 нерухоме майно, а також нерухоме майно, набуте подружжям після 20 березня 2020 року. Разом з тим, судом першої інстанції забезпечено позовом майном, що не відповідає цим критеріям та не є предметом спірних договорів, а саме:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 ;

- домоволодіння та дві земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_9 ;

- домоволодіння та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_9 ;

- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_7 ;

- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_9 ;

- земельна ділянка кадастровий № 3210900000:01:041:0250.

Отже, накладення арешту на це нерухоме майно із забороною вчиняти правочини щодо його передачі в оренду (користування), що не є предметом спірних договорів, явно не відповідає рівноцінності заходів забезпечення позову та змісту заявлених позовних вимог, тобто вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову у цій частині не відповідають предмету позову та не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, заявником порушено порядок звернення до суду із заявою про забезпечення позову, а саме порушено правила підсудності, що встановлені ЦПК України.

Також, суд першої інстанції не вирішив питання зустрічного забезпечення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Іванов І.О. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності та його представника, проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача,представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Іванова І.О., обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняю заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову суд першої інстанції, врахувавши предмет спору, дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення на даній стадії процесу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В той же час, судом не встановлено підстав для заборони відповідачу користуватися даним майном.

Проте колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Порушуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчиняти правочини щодо його передачі в оренду (користування), яке на праві власності належить ОСОБА_2 , позивач вказував на те, що між сторонами дійсно існує спір, заявлений захід забезпечення позову повністю спір мірний із заявленими позовними вимогами та безпосередньо пов`язаний з майном на яке необхідно накласти арешт, адже у разі задоволення позову, позивач набуде права власності на усі об`єкти нерухомого майна.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі

№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Разом з тим предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

За таких обставин ухвала суду про забезпечення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що цей спір не підсудний Деснянському районному суду м. Києва, а за правилами виключної підсудності підсудний Ірпінському міському суду Київської області, а тому суд першої інстанції мав повернути заяву про забезпечення позову, то в цій частині колегія суддів вважає необхідним зазначити, що розгляд справи про забезпечення позову не зобов`язує суд одночасно вирішувати питання дотриманням позивачем предметної юрисдикції спору: суд першої інстанції вирішує таке питання під час відкриття провадження у справі, а також вправі такі висновки переглянути під час розгляду клопотання учасника справи про закриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил судової юрисдикції (або за власною ініціативою).

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року у справі № 762/6253/16-ц.

З урахуванням викладеного, колегія суддів, приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Демчук Людмила Василівна про визнання шлюбних договорів недійсними - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна