Постанова

від 10.02.2022 по справі 520/12001/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 р.Справа № 520/12001/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 р. (ухвалене суддею Кухар М.Д., повний текст якого складено 21.09.2021 р.) по справі № 520/12001/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (в подальшому - ДП Санаторій Ялинка ПРАТ Укрпрофоздоровниця ), в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель ДП Санаторій Ялинка ПРАТ Укрпрофоздоровниця за адресою: Харківська область. Зміївський район, с. Дачне, вул. Курортна. 1, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв, відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 р. та ухвалити судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що з 09.06.2021 р. по 10.06.2021 р. на підставі наказу №1 02 від 08.06.2021 р. Про проведення позапланових перевірок об`єктів , посвідчення на проведення перевірки № 84 від 08.06.2021 р. Зміївським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях ДП Санаторій Ялинка ПРАТ Укрпрофоздоровниця , за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Дачне, вул. Курортна, 1, за результатами якої складено акт № 52 від 10.06.2021 р.

Висновками вищевказаного акту встановлено, що будівлі підприємства експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю га здоров`ю людей (підтверджується Актом), а саме: приміщення обладнуються системами протипожежного захисту відповідно до діючого законодавства. Пункт 1.2. глава 1. розділ V ППБУ; територія об`єкту будівлі, споруди та приміщення забезпечуються первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Пункт 3.6, глава 3, Розділ V ППБУ; під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Пункт 2.З.. глава 2. розділ III ППБУ; підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту. Пункт 1.4., глава 1, розділ V ППБУ; пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. Підпункт 2. пункт 2.1. глава 2. розділ V ППБУ; в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів. Пункт 1.7., глава 1 розділ IV ППБУ; забороняється експлуатація електроламп і світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами). Абзац 7 пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ; для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Підпункт 4. пункт 2.1, глава 2, розділ V ППБУ; дерев`яні конструкції горишних покриттів будівель оброблюються засобами вогнезахисту. які забезпечують І грУпУ вогнезахисної ефективності. Пункт 2.5.. глава 2. розділ III ППБУ; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання. паяння або затискачів. Пункт 1.6.. глава 1. розділ IV ППБУ; кожен пожежний кран- комплект укомплектовується пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Підпункт 2. Пункг 2.2. глава 2. розділ V ППБУ; пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран- комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. Підпункт 9. пункт 2.2, глава 2. розділ V ППБУ; до комплекту засобів пожежогасіння, які розмішуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик 3 піском - 1 шт., протипожежне покривало - і шт., багор або лом га гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.; Пункт 3.11. глава 3. розділ V ППБУ; забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння здійснюються відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки. Пункт 5 розділу 11 Вимог; обладнання фонду захисних споруд цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, а також державних будівельних норм і національних стандартів, шо діють у сфері пожежної безпеки. Пункт 5 розділу II Вимог; входи до фону захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, можливість користування ними особами маломобільних груп населення та відповідати вимогам з утримання. Пункт 6 розділу II. глава 1 розділу III Вимог; експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок. Пункт 9 розділу II Вимог; сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечуються евакуаційним освітленням. Пункт 2.31. глава 2. розділ III ППБУ; технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників. Пункт 3.17. глава 3. розділ V ППБУ; у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб. опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2. В2. Д2. Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб. Пункт 2.17. глава 2. розділ III ППБУ.

На підставі акту перевірки контролюючим органом складено припис про усунення встановлених перевіркою порушень № 51 від 10.06.2021 р.

У зв`язку з встановленням вищевказаних порушень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у повному обсязі виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не усунуто.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, щодо відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження і щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V).

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п.п. 1 та 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, ці правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання об`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п. 4 розд. І Правил пожежної безпеки в Україні).

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 п. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно із ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно із п.п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статтею 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходів (перевірок), звертається до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а інші заходи реагування можуть бути застосовані за відсутності підстав для звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Судовим розглядом встановлено, що Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надано дозвіл ДП Санаторій Ялинка на проведення капітальний ремонт основних будівель і споруд, що не відповідають вимогам сьогодення. Ремонтні роботи спальних корпусів, їдальні, лікувального корпусу, проведення благоустрою території знаходяться в стадії завершення, але наданий час, роботи по завершенню ремонту частково сповільнилися за відсутністю фінансування пов`язаною з пандемією.

Фахівцями позивача проведено повторну перевірку ДП Санаторій Ялинка ПРАТ Укрпрофоздоровннця , за результатами якої складено акт № 259 від 14.09.2021 р., яким встановлено, що відповідачем: виконано проектну документацію по обладнанню системою протипожежного захисту спального корпуса № 34, № 35; закуплені первинні засоби пожежегасіння, а саме: вогнегасники, покривала, відра, совкові лопати, відповідні знаки безпеки; пройдено функціональне навчання особами керівного складу; приміщення будівель, об`єктів забезпечили відповідними знаками безпеки; проведено профілактичні виміри в електроустановках будівель і споруд; розроблено та оформлено технічну документацію в електроустановках; територія об`єкта утримується так, щоб виключити можливість перекидання лісових пожеж.

Проте, доказів усунення порушення, зазначених у пунктах 1, 3, 7, 12, 16-19; 24-26; 28; 35; 39, які встановлені перевіркою, апелянтом не подано.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів усунення всіх зафіксованих в акті перевірки порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, то до нього необхідно застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації належних йому будівель.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 р. (справа № 826/7073/18).

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 243, 271, 286, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 по справі № 520/12001/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 15.02.2022 року