Постанова

від 14.02.2022 по справі 320/5419/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5419/20 Суддя першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХИМЕКС до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року ТОВ ХИМЕКС звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649, прийняте комісією Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 22 січня 2020 року № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник зазначив норми права, які встановлюють порядок та підстави зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішення про відмову в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в апеляційній скарзі міститься загальний висновок про те, що зазначені норми права не були враховані судом першої інстанції. Додатково скаржник зазначив, що позивачем не було надано розрахункових документів та документів, які б підтверджували транспортування товару.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що скаржник не навів фактів неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що між ТОВ ХИМЕКС та ТОВ КОРАЛТРЕЙД було укладено договір № 19/11-19 від 19 листопада 2019 року. За умовами вказаного договору позивач зобов`язувався здійснити поставку щебню вапнякового фр. 5-20 мм, фр. 2-40 мм.

У зв`язку зі поставкою зазначеного товару для ТОВ КОРАЛТРЕЙД позивач виписав податкову накладну від 22 січня 2020 року № 1 на загальну суму 1092000 грн 00 коп, у т.ч. ПДВ - 182000 грн 00 коп. Зазначену податкову накладну позивач 27 січня 2020 року направив для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27 січня 2020 року податкову накладну від 22 січня 2020 року № 1 було прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ ХИМЕКС подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена від 04 лютого 2020 року № 1, разом з яким надіслав документи та пояснення, які, на його думку, є достатніми для прийняття відповідно рішення.

Рішенням комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області (далі - Комісія) від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649 було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22 січня 2020 року № 1.

Вказане рішення позивач оскаржив до ДФС України, однак рішенням від 18 лютого 2020 року № 4740/36982649/2 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649, ТОВ ХИМЕКС звернулося до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ ХИМЕКС , суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретного критерію ризикованості платника податку, а міститься лише посилання на пп. 1.6 Критеріїв, який є об`ємним. До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Також суд першої інстанції зазначив, що рішення Комісії від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649 не містять відомостей про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того суд першої інстанції встановив, що платником податків надано всі необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій за податковою накладною, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області стосуються виключно правомірності рішення Комісії від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином предметом апеляційного перегляду є рішення суду від 27 листопада 2020 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у зазначеній частині, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у редакції, що діяла на час зупинення реєстрації податкової накладної (далі - Порядок № 117) було передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку № 117 передбачено зазначення у квитанції як критеріїв ризиковості платника податку, так і критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На час прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної від 22 січня 2020 року № 1 критерії ризиковості платника податку були визначені у п. 1 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа.

Згідно з п. 2 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Отже, податкові накладні / розрахунки коригування перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, які перелічені у п. 2 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01.

Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку.

Також п. 1 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01 передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу п. 1.6 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01 містить 6 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку одному з критеріїв, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із критеріїв було виявлено.

У квитанції від 27 січня 2020 року в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 22 січня 2020 року № 1 зазначено: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Посилання на те, який саме із шнсти передбачених п. 1.6 критеріїв було встановлено контролюючим органом - відсутні.

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкової накладної від 22 січня 2020 року № 1, контролюючий орган не виконав вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанції від 27 січня 2020 року відомості не дають можливості однозначно встановити:

- контролюючим органом виявлено критерії ризиковості платника податків чи критерії ризиковості податкової накладної (операції);

- який саме із шести критеріїв, передбачених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01, був виявлений контролюючим органом.

Також у повідомленні від 27 січня 2020 року зазначено, що обсяг постачання товару / послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що викладені в листі ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01, однією з ознак ризиковості здійснення операцій є те, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Верховний Суд неодноразово під час вирішення подібних спорів досліджував вплив якості оформлення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на можливість платника податків вірно визначити перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Згідно з постановою Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19 невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Контролюючий орган повинен конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

У відповідності до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ХИМЕКС 04 лютого 2020 року надіслало контролюючому органу електронне повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій. Разом із таким повідомленням позивач надав пояснення, відповідно до яких товар, що був предметом поставки (щебінь вапняковий), придбано в особи, яка не платником податку на додану вартість (саме внаслідок цього придбання товару не прослідковується в системі електронного адміністрування податку на додану вартість). Також повідомлено, що за умовами договору строк оплати товару ще не настав (у зв`язку з чим банківські документи не надаються), а передача товару покупцю здійснена на складі, що перебуває у користування продавця.

Разом із вказаними поясненнями позивач надав контролюючому органу копії таких документів:

- договору від 11 січня 2020 року № 1101 (продавець - ФОП ОСОБА_1 , покупець - ТОВ ХИМЕКС ) щодо придбання щебню вапнякового фр. 5-20 мм. та фр. 20-40 мм.;

- акту приймання-передачі товару від 22 січня 2020 року (додаток до договору від 11 січня 2020 року № 1101);

- видаткової накладної від 22 січня 2020 року № 2 (на виконання договору від 11 січня 2020 року № 1101) на щебінь вапняковий фр. 20-40 мм у кількості 4200 тон на суму 882000 грн 00 коп;

- договору від 19 листопада 2019 року № 19/11-19 (продавець - ТОВ ХИМЕКС , покупець - ТОВ КАРОЛТРЕЙД ) щодо продажу щебню вапнякового фр. 5-20 мм. та фр. 20-40 мм.;

- видаткової накладної від 22 січня 2020 року № 1 (на виконання договору від 19 листопада 2019 року № 19/11-19) на щебінь вапняковий фр. 20-40 мм у кількості 4200 тон на суму 1092000 грн 00 коп;

- довіреність ТОВ КАРОЛТРЕЙД від 22 січня 2020 року № 1 на отримання цінностей за накладною ТОВ ХИМЕКС від 22 січня 2020 року № 1;

- договір безкоштовного користування нерухомим майном від 31 жовтня 2019 року (позичкодавець - ФОП ОСОБА_2 , користувач - ТОВ ХИМЕКС , предмет позички - площадка для зберігання вапняку площею 1350 м 2 за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 3/7);

- акт приймання-передачі складу у безкоштовне користування від 31 жовтня 2019 року (додаток до договору безкоштовного користування нерухомим майном від 31 жовтня 2019 року);

- витягу з протоколу № 248, затвердженого 29 грудня 2018 року начальником ВЛ філії ТЕРНОПІЛЬСЕПРОБУД (щодо підтвердження якості товару).

Головне управління ДПС у Київській області не заперечує факту отримання таких документів та пояснень.

Надані ТОВ ХИМЕКС пояснення та документи підтверджують, що у власності позивача перебував товар, який у подальшому продано ТОВ КАРОЛТРЕЙД .

За таких обставин колегія суддів вважає, що скаржник, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів обґрунтованості свого висновку про наявність ознак ризиковості здійснення операції, передбачених пп. 2.1 п. 2 Критеріїв, що викладені в листі ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01.

Додатково колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 січня 2020 року у справі № 300/148/19, яка полягає у тому, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 червня 2017 року № 67 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України 06 квітня 2018 року № 409 (дата набрання чинності 25 травня 2018 року).

Враховуючи вказану обставину, Верховний Суд прийшов до висновку, що за відсутності нормативно-правового акту, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, не мало правового підґрунтя.

Також колегія суддів враховує, що на час звернення ТОВ ХИМЕКС до контролюючого органу із повідомленням від 04 лютого 2020 року № 1 щодо подачі документів та пояснень, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та прийняття Комісією рішення від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649, Порядок № 117 втратив чинність.

Натомість відповідно до пп. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 і п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 11 грудня 2019 року № 1165, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року, затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Також наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який набув чинності 14 грудня 2019 року.

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, Порядок № 520 також передбачає можливість надання платником податків пояснень і документів, за наслідками розгляду яких контролюючий орган може прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як раніше зазначалося, ТОВ ХИМЕКС з метою підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 22 січня 2020 року № 1 надало відповідні пояснення та документи.

Положеннями п. 11 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Підставою для прийняття рішення від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649 стало ненадання платником податку копій документів:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

Форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є додатком до Порядку № 520. Вказаний додаток одночасно встановлює окремі правила щодо заповнення форми такого рішення та, зокрема, передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у зв`язку з наданням платником податку копій окремих документів, їх перелік має бути підкреслений. Також форма рішення містить графу Додаткова інформація , в якій може бути зазначений перелік таких документів.

Натомість в оскаржуваному рішенні Комісія не підкреслила яких саме документів не надано позивачем та не заповнила графу Додаткова інформація .

Отже, відомості про те, які саме документи не було надано Комісії, в рішенні від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649 не зазначено.

Лише в апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що ТОВ ХИМЕКС не було надано документів, які підтверджують проведення розрахунків та транспортування товару.

Водночас у повідомленні від 04 лютого 2020 року позивач вказав на причини ненадання таких документів - за умовами договору строк оплати товару не настав, а передача товару покупцю здійснена на складі, що перебуває у користуванні продавця.

При вирішенні справи колегія суддів виходить із того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку № 117 та п. 5 Порядку № 520, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що кожен з таких документів підлягав складенню згідно умов договору або вимог закону, а також перебував або повинен був перебувати у розпорядженні платника податків.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку № 117 та п. 5 Порядку № 520, є загальним. Тому при визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Комісія зобов`язана була враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та у кожному випадку застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, Комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку № 117 та п. 5 Порядку № 520, не є виконанням вимог закону щодо форми і змісту індивідуального акту.

Лише в апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що ТОВ ХИМЕКС не було надано документів, які підтверджують проведення розрахунків та транспортування товару.

Водночас у повідомленні від 04 лютого 2020 року позивач вказана на причини ненадання таких документів - за умовами договору строк оплати товару не настав, а передача товару покупцю здійснена на складі, що перебуває у користування продавця.

Так, згідно з п. 3.2 договору № 19/11-19 від 19 листопада 2019 року покупець здійснює оплату вартості партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше трьох календарних місяців з моменту (дати) поставки відповідної партії товару.

У свою чергу п. 2.2 вказаного договору визначає, що продаж товару здійснюється на умовах EXW склад ст. Волочиськ, розташований за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 3/7.

Як раніше зазначалося, площадка для зберігання вапняку площею 1350 м 2 за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 3/7 перебуває у користуванні ТОВ ХИМЕКС на підставі договору безкоштовного користування нерухомим майном від 31 жовтня 2019 року, укладеного з ФОП ОСОБА_2 .

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що рішення Комісії від 06 лютого 2020 року № 1451085/36982649 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22 січня 2020 року № 1 є необґрунтованими та незаконними і було правомірно скасоване судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 27 листопада 2020 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку