Постанова

від 15.02.2022 по справі 120/7272/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7272/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

15 лютого 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Грінбудсервіс" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Грінбудсервіс" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Грінбудсервіс" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ "ПП Грінбудсервіс", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 150688,32 грн. Накладено арешт на кошти та інші цінності ТОВ "ПП Грінбудсервіс", що відкриті в установах банків в межах суми податкового боргу 150688,32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ПП Грінбудсервіс" являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

За відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за земельну ділянку з юридичних осіб в сумі 175438,32 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків та податковою декларацією від 07.02.2020 року.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ПП Грінбудсервіс" не зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Згідно листа територіального сервісного центру МВС України за відповідачем відсутні зареєстровані транспортні засоби.

Також за відповідачем не було зареєстровано сільськогосподарської техніки, що підтверджується листом ГУ Держпродспоживслужби.

Оскільки вказана сума грошового зобов`язання відповідачем добровільно не сплачена та відсутнє майно відповідача, яке може бути реалізоване з метою погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки встановлено, що на момент розгляду справи по суті, відповідачем самостійно погашено частину податкового боргу у сумі 24750 грн., тому погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті 150688,32 грн.

Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

На виконання вказаної норми контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу № 145802-55 від 04.06.2020 року, яка залишилась не виконаною, а заборгованість не погашеною.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п. 20.1.34 ст. 20 ПК України).

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду справи по суті, відповідачем самостійно погашено частину податкового боргу у сумі 24750 грн., погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існувала на момент вирішення справи в суді першої інстанції, а саме 150688,32 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд враховує, що відповідно до п. 20.1.33 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, беручи до уваги надані суду докази наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна, яке може бути джерелом погашення цього боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ"ПП Грінбудсервіс", що відкриті в установах банків в межах суми податкового боргу 150688,32 грн.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено всіх необхідних доказів та підстав для стягнення з відповідача податкового боргу.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Грінбудсервіс" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.