ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
АВТОНОМНОЇ
РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна
Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206
РІШЕННЯ
Іменем
України
10.09.2007
Справа №2-6/7581-2007
За позовом Відкритого акціонерного
товариства „Казхиммонтаж холдінг”,м.Алмата, Республіка Казахстан,
до відповідача Товариства з
обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Артекс”, смт.Кореїз, м.Ялта,
про стягнення 3010849,00 доларів
США.
Суддя Шкуро В.М.
представники:
Від позивача - Москаленко А.І., представник, дов. від
21.06.2007р.
Від відповідача - Вишневський В.Л.,
представник, дов. від 29.05.2007р.
Суть спору: ВАТ „Казхиммонтаж
холдінг” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ „Будівельна
компанія Артекс” про стягнення заборгованості за договором позики від
25.08.2004р. в розмірі 3000000,00 доларів США та трьох відсотків річних від
простроченої суми в розмірі 10849,00 доларів США.
Позовні вимоги мотивовані тим, що
відповідач не виконує прийняті на себе зобов'язання за договором позики від
25.08.2004р., в частини своєчасного повернення позичених грошових коштів.
31.07.2007р. позивач подав заяву
про збільшення позовних вимог, згідно якої додатково просить стягнути з
відповідача 166566,21 доларів США пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та витрати від
знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 84000,00 доларів США.
Відповідач позов не визнав. У
відзиві на позовну заяву зазначив, що відсутня вина ТОВ „Будівельна компанія Артекс” в
порушенні зобов'язання щодо своєчасного повернення позичених грошових коштів,
оскільки позивач, як один із засновників ТОВ „Будівельна компанія Артекс” вже
після виходу із складу засновників товариства почав вимагати повернення
позичених коштів. На думку відповідача, це є спробою заволодіння активами
товариства. Крім того, боржник вважає, що одночасне стягнення 166566,21 доларів
США пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та трьох відсотків
річних від простроченої суми в розмірі 10849,00 доларів США неможливе, оскільки
за одне порушення зобов'язання не може застосовуватися дві штрафні санкції.
Також безпідставними, відповідач вважає вимоги про стягнення витрати від
знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 84000,00 доларів США, оскільки
до іноземної валюти не підлягає застосуванню
показник знецінення національної грошової одиниці України.
Розглянувши матеріали справи,
заслухав пояснення представників сторін, суд -
встановив:
25.08.2004р. між ВАТ „Казхиммонтаж
холдінг” (позикодавець) та ТОВ „Будівельна компанія Артекс” (позичальник)
укладено договір позики (надалі - договір, а.с. 9-10).
Згідно з умовами договору
позикодавець надає позичальнику в тимчасове користування грошові кошти в
розмірі 3000000,00 доларів США для поповнення оборотних коштів, на здійснення
господарської діяльності.
Пунктом 1.3 договору передбачено,
що грошові кошти в розмірі 3000000,00 доларів США, надаються строком на один
рік з дня першої виплати.
Грошові кошти в розмірі в розмірі
3000000,00 доларів США перераховані відповідачу згідно заяв на переказ №7 від
22.09.2004р., №5 від 29.10.2004р., №8 від 22.12.2004р., №9 від 27.12.2004р., №1
від 09.02.2005р., №2 від 15.02.2005р. та №3 від 01.03.2005р. (а.с. 16-22).
В подальшому між сторонами укладено
ряд додаткових угод від 12.09.2005р., від 25.07.2006р., від 30.10.2006р., від
31.01.2006р. та від 31.01.2007р. (а.с.11-15), якими сторони визначили остаточну
дату повернення грошових коштів - до 31.03.2007р.
Згідно ст.1049 ЦК України
позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, зокрема грошові кошти
у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що
встановлені договором.
Відповідно до частини 1 ст.193
Господарського кодексу України до виконання господарських договорів
застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням
особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст.526 ЦК України
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Відповідачем прийнятті на себе
зобов'язання в частині своєчасного повернення позикодавцеві суми позики до
31.03.2007р., не виконані, що привело до виникнення заборгованості за договором
позики у сумі 3000000,00 доларів США.
Стосовно твердження відповідача про
відсутність його вини у цьому, то суд виходить з наступного.
Корпоративні відносини, що склалися
між сторонами щодо виходу позивача із складу учасників відповідача жодним чином
не впливають на своєчасність повернення відповідачем позичених грошових коштів.
Звернення до суду з вимогою про повернення позичених коштів після настання
обумовленого договором позики терміну не може розглядатися як спроба
неправомірного заволодіння активами позичальника, а є способом захисту
порушеного цивільного права, який передбачений ст.16 ЦК України.
Згідно ст.625 ЦК України боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за
весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач просить стягнути 3% за
період з 01.04.2007р. по 14.05.2007р.
За період прострочення платежів 3%
річних складе - 10849,31 доларів США (3000000,00 грн. .х3% х 44 дня :365 днів);
Позивачем заявлена вимога про
стягнення трьох процентів річних у меншому розмірі в сумі 10849,00 доларів США,
яка і підлягає задоволенню.
Згідно пункту 3.1. договору у разі
порушення позичальником умов договору щодо своєчасного повернення позичених
грошових коштів, останній зобов'язується сплати пеню в розмірі 0,1% від
несплаченої суми за кожний день прострочення.
Позивач просить стягнути пеню за
порушення зобов'язання за період з 01.04.2007р. по 30.07.2007р. із розрахунку
подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до ч. 2
ст.343 ГК України та ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань”, розмір якої є значно нижчим порівняно з
розрахунком пені в розмірі 0,1% від суми прострочки.
Частиною 2 ст. 343 ГК України
передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих
коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою
сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна позиція відображена
також в ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань” де зазначено, що розмір пені, не може перевищувати
подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за
який сплачується пеня.
Національним банком України за
період нарахування пені встановлені наступні розміри облікової ставки: з
10.06.2006р. по 31.05.2007р. - 8,5%, з 01.06.2007р. - 8%.
Сума пені за порушення строків
внесення платежів за відповідні періоди складе:
з 01.04.2007р. по 31.05.2007р.
- 85232,87 (3000000,00х2х8,5%%х61день:365днів);
з 01.06.2007р. по 30.07.2007р. -
83835,61 (3000000,00х2х8%%х60днів:365днів),
всього 169068,48 доларів США
(85232,87 + 83835,61).
Позивачем заявлена вимога про
стягнення пені у меншому розмірі в сумі 166566,21 доларів США, яка і підлягає
задоволенню.
Заперечення відповідача щодо
неможливості стягнення двох штрафних санкцій, 166566,21 доларів США пені за
несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання та трьох відсотків річних від
простроченої суми в розмірі 10849,00 доларів США, за одне порушення є
неспроможнім з огляду на наступне.
За своєю юридичною природою
штрафною санкцією, відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, є лише пеня, в свою
чергу три відсотки річних від простроченої суми є платою за користування чужими
грошовими коштами та не являється штрафною санкцією. Тобто одночасне стягнення
пені та трьох відсотків річних не суперечить положенням господарського
законодавства.
Вимога позивача в частині стягнення
витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 84000,00 доларів США
задоволенню не підлягає, оскільки індекс інфляції, що розраховується Державним
комітетом статистики України визначає лише рівень знецінення національної
грошової одиниці України. Це унеможливлює застосування до іноземної валюти
показників знецінення національної грошової одиниці України. Доказів та
показників знецінення грошової одиниці Сполучених штатів Америки позивачем не
представлено.
Понесенні позивачем судові витрати
по сплаті держмита в розмірі 5049,50 доларів США та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. судом
відносяться на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Вступна і резолютивна частини
рішення оголошені в судовому засіданні 10 вересня 2007 року.
Рішення оформлене відповідно до
ст.84 ГПК України і підписане 17 вересня 2007 року.
Керуючись ст.49, ст. 82-84, 85, ГПК
України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю „Будівельна компанія Артекс”
(юридична адреса: 98670, АР Крим, м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Джерельна,
б.14, кв.59, фактична адреса: 98637, АР Крим, м.Ялта, вул.Гоголя,4, кв.40;
ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33006528; банківські реквізити в
матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства
„Казхиммонтаж холдінг” (Республіка Казахстан, м.Алмата, вул.Сатпаєва, 69 А)
заборгованість за договором позики від 25.08.2004р. у розмірі 3000000,00
доларів США, три відсотка річних від простроченої суми в розмірі 10849,00
доларів США та 166566,21 доларів США пені за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання.
В частині стягнення витрат від
знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 84000,00 доларів США, у
позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю „Будівельна компанія Артекс”
(юридична адреса: 98670, АР Крим, м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Джерельна,
б.14, кв.59, фактична адреса: 98637, АР Крим, м.Ялта, вул.Гоголя,4, кв.40;
ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33006528; банківські реквізити в
матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Казхиммонтаж
холдінг” (Республіка Казахстан, м.Алмата, вул.Сатпаєва, 69 А) судові витрати з
оплати держаного мита в розмірі 4918,73 доларів США і витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,95 грн.
Накази видати після набрання рішенням
законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Шкуро
В.М.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2007 |
Оприлюднено | 20.10.2007 |
Номер документу | 1033234 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Шкуро В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні