Ухвала

від 12.01.2022 по справі 640/37379/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

12 січня 2022 року м. Київ № 640/37379/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕмСі Груп про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЕмСі Груп (02098, м. Київ, вул. Ділова, 6, каб.4) доДепартаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45), Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А) провизнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЕмСі Груп з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, Виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просив:

визнати протиправними рішення про відмову ТОВ Рекламна Агенція ЕмСі Груп у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами : №33/45 від 27.04.04р.; №33/43 від 27.04.04р.; №33/42 від 27.04.04р.; №33/40 від 27.04.04р.; №33/33 від 23.03.04р. Управлінням житлово - комунального господарства виконавчого органу Рівненської міської ради, правонаступником якого є департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, викладену у листі від 06.07.21р. №567-08 та Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, викладену у листі від 20.08.21р. №12-05;

зобов`язати виконавчий комітет Рівненської міської ради, департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів, встановленого/встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна Агенція ЕмСі Груп будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів №33/45 від 27.04.04р.; №33/43 від 27.04.04р.; №33/42 від 27.04.04р.; №33/40 від 27.04.04р.; №33/33 від 23.03.04р з причин закінчення строку дії цих дозволів;

зобов`язати робочий орган на виконання рішення суду повернути товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна Агенція ЕмСі Груп оригінали дозволів:

№33/45 (м. Рівне, вул. Гагаріна перехрестя з вул. Костромською),виданий 27.04.04р.; №33/43 (м. Рівне, вул. Небесної Сотні перехрестя з вул. Сагайдачного), виданий 27.04.04р.;

№33/42 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. 0. Новака), виданий 27.04.04р.; №33/40 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. Карнаухова), виданий 27.04.04р.;

№33/33 ( м. Рівне, вул. Млинівська перехрестя з вул. Макарова (район авторинку), виданий 23.03.04р.

із відміткою про продовження терміну дії дозволів на період дії карантину та обмежувальних заходів, встановленого/встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Одночасно, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради демонтувати рекламні конструкції, встановлені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами:

№33/45 (м. Рівне, вул. Гагаріна перехрестя з вул. Костромською);

№33/43 (м. Рівне, вул. Небесної Сотні перехрестя з вул. Сагайдачного);

№33/42 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. 0. Новака);

№33/40 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. Карнаухова);

№33/33 ( м. Рівне, вул. Млинівська перехрестя з вул. Макарова (район авторинку).

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано тим, що оскільки предметом даного позову є відмова Управління ЖКГ Рівненської міської ради та відповідача -1 у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами: №33/45 (м. Рівне, вул. Гагаріна перехрестя з вул. Костромською); №33/43 (м. Рівне, вул. Небесної Сотні перехрестя з вул. Сагайдачного); №33/42 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. 0. Новака); №33/40 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. Карнаухова); №33/33 ( м. Рівне, вул. Млинівська перехрестя з вул. Макарова (район авторинку), то є очевидні підстави вважати, що поки буде тривати розгляд справи, всі рекламні конструкції будуть демонтовані.

Окрім цього, як зазначає заявник, відповідно до п.9.9 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному (копія рішення долучена до позову) демонтовані рекламні засоби визнаються безхазяйним майном і переходять у власність територіальної громади м. Рівного у порядку, визначеному законодавством.

Відтак, заявник вважає, що проведення демонтажу рекламних конструкцій протягом тривалого розгляду справи є очевидним, більше того, по одній з конструкції демонтаж вже відбувся, що істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, оскільки демонтовані конструкції перейдуть у власність територіальної громади м. Рівного, на позивача, як власника рекламного засобу, буде покладено компенсацію витрат робочого органу за п. 9.5 вищезазначеного рішення, місце розташування рекламної конструкції буде вільним, що ймовірно зумовить підписання нового договору з іншим розповсюджувачем реклами щодо тимчасового користування даним місцем для розміщення рекламних конструкцій.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як було зазначено, заявник, у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить заборонити Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради демонтувати рекламні конструкції, встановлені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами: №33/45 (м. Рівне, вул. Гагаріна перехрестя з вул. Костромською); №33/43 (м. Рівне, вул. Небесної Сотні перехрестя з вул. Сагайдачного); №33/42 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. 0. Новака); №33/40 (м. Рівне, вул. В. Чорновола перехрестя із вул. Карнаухова); №33/33 ( м. Рівне, вул. Млинівська перехрестя з вул. Макарова (район авторинку).

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидної небезпеки заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам позивача.

У той же час, в підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з огляду на заявлені в даній адміністративній справі вимоги.

Одночасно, суд зазначає, що за вказаних обставин та відсутності правових підстав вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії буде фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підстави для задоволення його клопотання відсутні.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЕмСі Груп про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.М. Погрібніченко