Рішення

від 08.02.2022 по справі 902/1103/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1103/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Сичуку І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС", вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код - 13304871

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД", провул. П. Мельника, буд. 38, м. Вінниця, 21023, код - 41277555

про стягнення 1 979 964,00 заборгованості

В С Т А Н О В И В :

08.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вх.канц. № 1131/21 від 08.11.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" про стягнення 1 979 964,00 грн заборгованості за договором поставки № ДА-67 від 02.04.2018 року.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" залишено без руху.

20.12.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшов лист (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/11284/21 від 20.12.2021 року), щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.12.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1103/21 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26.01.2022 року.

В судовому засіданні 26.01.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1103/21 для судового розгляду по суті на 08.02.2022 року о 09:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

07.02.2022 року до суду від представника позивача надійшов лист (б/н від 04.02.2022 року). Додатком до якого додано акт приймання передачі наданих послуг від 04.02.2022 року до договору про надання правової допомоги № К-22 від 28.07.2021 року.

08.02.2022 року від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.02.2022 року), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити судове засідання без його участі.

В судовому засіданні 08.02.2022 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

Зважаючи на вищевикладене, судом враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" зобов`язань за договором поставки № ДА-67 від 02.04.2018 року.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" 1 979 964,00 заборгованості за договором поставки № ДА-67 від 02.04.2018 року.

Матеріали справи не містять відзиву з долученням відповідних доказів, у яких би відповідач повідомив процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує , що 02.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" (Покупець) укладено договір поставки № ДА-67.

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити сою ("товар").

Згідно п. 1.4 Договору найменування, кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару, ціна одиниці виміру товару та загальна сума відповідної партії товару визначаються сторонами у видаткових накладних, рахунках та/або інших документах, які стосуються предмету даного договору, являються невід`ємною частиною даного договору й надаються Постачальником Покупцю разом із кожною партією товару, у разі їх складання.

Право власності на товар у Покупця виникає в момент фактичного передання партії товару від Постачальника Покупцю з одночасним підписанням та переданням відповідних товарно-супровідних документів на товар на складі Постачальника, який знаходиться за адресою: Вінницька обл., смт. Крижопіль, вул. Тютюнника, 88 (п. 1.6 Договору).

Поставка товару здійснюється Постачальником окремими партіями. Партією вважається кількість товару незалежно від його найменування, що поставляється за однією видатковою накладною (п. 3.1 Договору).

Датою поставки є дата передачі Постачальником товару Покупцю на складі Постачальника за адресою: Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Тютюнника, 88 і яка зазначена в товарно-супровідних документах на товар (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 3.3 Договору разом із кожною партією товару Постачальник передає Покупцю видаткову накладну.

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях з урахуванням податку на додану вартість. Ціна за одиницю виміру товару та загальну вартість відповідної партії товару визначається у рахунках та/або видаткових накладних (п. 4.1 Договору).

Відповідно п. 4.2 Договору загальна сума договору визначається шляхом простого арифметичного додавання грошових сум, зазначених у видаткових накладних, за всіма партіями товару, поставленого за весь період дії цього договору.

Покупець здійснює оплату за товар до 31 грудня 2018 року (п. 4.3 Договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному договорі (п. 4.4 Договору).

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених Покупцем за поставлену партію товару на поточний рахунок Постачальника (п. 4.5 Договору).

Партія товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно до ваги (кількості місць), вказаної в транспортних та супровідних документах на партію товару; за якістю - відповідно до показників, зазначених у п. 2.1. Договору (п. 5.1 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору ("порушення договору"), сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або чинним в Україні законодавством.

Відповідно п. 8.1 договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та закінчується після належного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 979 964,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № АУ000001746 від 17.04.2018 року, яка додана до матеріалів справи.

Однак, відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому, на момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 979 964,00 грн боргу за поставлений товар за договором поставки № ДА-67 від 02.04.2018 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належного, допустимого, достовірного доказу на спростування позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім того, судом розглянуто клопотання позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126).

Ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126).

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Вимоги позивач підтверджує: договором про надання правової допомоги № К-22 від 28.07.2021 року, описом наданих послуг актом (звітом) приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № К-22 від 28.07.2021 року на суму 10 000,00 грн, видатковими касовими ордерами від 29.07.2021 року на суму 9 900,00 грн та від 30.07.2021 року на суму 100,00 грн, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000116 від 18.01.2017 року виданим Волошенюк О.В., довідкою № 1702280700039 від 10.07.2017 року про взяття на облік платника податків - адвоката Волошенюк О.В. (що підтверджує факт надання правничої допомоги саме адвокатом, який приймав участь у розгляді справи)

Тому, клопотання позивача є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" (провул. П. Мельника, буд. 38, м. Вінниця, 21023, код - 41277555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "АВІС" (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код - 13304871) 1 979 964,00 грн - заборгованості за договором поставки № ДА-67 від 02.04.2018 року; 29 699,46 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору, 10 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступною адресою: avis@avis.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (провул. П. Мельника, буд. 38, м. Вінниця, 21023)