Рішення

від 16.02.2022 по справі 904/7205/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022р. Справа № 904/7205/21

За позовом: Приватного підприємства Тандем Профі Плюс , м. Василівка

До: Фізичної особи - підприємця Щербини Сергія Олександровича, м. Дніпро

Про: стягнення 65 366, 92 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ПП Тандем Профі Плюс (позивач) звернувся з позовом до ФОП Щербини С.О. (відповідач) про стягнення 65366,92 грн. ( в т.ч.: 36 855,78 грн. - основна заборгованість; 20 123, 25 грн. - штраф; 5 632, 66 грн. - інфляційних втрат та 2 755,23грн. - 3 % річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договорами постачання №1901/1 від 19.01.18р. та №3101/1 від 31.01.19р. (укладеними між сторонами).

Ухвалою суду від 16.08.21р. (суддя Петренко І.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/7205/21 за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

За розпорядженням керівника апарату суду №1418 від 27.09.21 р. у зв`язку із звільненням з посади судді Петренко І.В. призначено повторний автоматичний розподіл справи , за результатом якого справу № 904/7205/21 передано на розгляд судді Васильєву О.Ю. Ухвалою суду від 04.10.21р. справу №904/7205/21 прийнято суддею Васильєвим О.Ю. до свого провадження . Копії цієї ухвали були своєчасно направлені на адресу позивача та відповідача ( АДРЕСА_1 ).

Станом на 06.12.21р. від органів зв`язку не надходило жодних відомостей щодо вручення/не вручення відповідачу поштового повідомлення, направленого на його адресу згідно реєстру №58 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 05.10.21р.

06.02.21р. судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.02.21р., відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є : 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд.163, кв. 152; та 06.12.21р. повторно направлено на адресу ФОП Щербини С.О. копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.21 р. у справі №904/7205/21.

ФОП Щербина С.О. (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.12.21р., а.с.56-57) та повернутим органами зв`язку з посиланням за закінченням терміну зберігання (а.с. 62-66).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, як наголосив ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.03.21 р. по справі № 911/3142/19 : …Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника , а , у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). Отже, доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення на адресу Товариства рішення суду першої інстанції, спростовуються наведеним вище. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ).

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.21р. №1336 продовжено період карантину до 31.03.2022р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.18р. між ПП Тандем Профі Плюс (продавець) та ФОП Щербина С.О. (покупець) укладено договір постачання №1901/1, відповідно до умов якого продавець поставив покупцю товар на загальну суму 28 665, 18 грн. та виставив рахунки на їх оплату (що підтверджуєтеся відповідними видатковими накладними ,а.с.10-16), а покупець відповідно до п.3.2. договору зобов`язався здійснити оплату вартості, кожної окремої партії відвантаженого товару , яка здійснюється частинами, або в повному обсязі на протягом десяти банківських днів

Розрахунок за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, визначений в п.9 даного договору. (п.3.1. договору).

В п.5.3. договору сторони погодили, що у випадку не своєчасної сплати за відвантажений товар (п.п.3.2. договору) покупець сплачує штраф за кожен день прострочки в розмірі 0,3% від суми заборгованості перед продавцем (а.с.8).

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за цим договором постачання відповідач оплату за поставлений товар не здійснив; у зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку) у відповідача рахується заборгованість в розмірі 28 665, 18грн.

Окрім того, позивач посилаючись п.5.3. договору та приписи ст. 625 ЦК України , нарахував відповідачу: 15 651, 19 грн. - штрафу ; 4 641, 27 грн. - інфляційних втрат ; та 2 238, 23 грн. - 3% річних .(а.с.2-3). Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, за результатами якої суд дійшов до висновку про обґрунтованість нарахувань штрафу та 3% річних. В той же час, судом встановлено неправильне нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат (внаслідок невірного застосуванні індексу інфляції за період нарахування); судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, розмір яких склав 1 370, 38 грн. , саме ця сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача; в задоволенні іншої суми інфляційних втрат в розмірі 3 270, 89 грн. (4641, 27 грн. - 1 370, 38 грн. = 3 270, 89 ) суд вважає за необхідне відмовити.

31.01.19р. між ПП Тандем Профі Плюс (продавець) та ФОП Щербина С.О. (покупець) укладено договір постачання №3101/1, відповідно до умов якого продавець поставив покупцю товар на загальну суму 8 190, 60грн. та виставив рахунки на їх оплату (що підтверджуєтеся відповідними видатковими накладними , а.с.17-19), а покупець відповідно до п.3.2. договору зобов`язався здійснити оплату вартості, кожної окремої партії відвантаженого товару, за домовленістю сторін , яка здійснюється частинами, або в повному обсязі на протягом десяти банківських днів

Розрахунок за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, визначений в п.9 даного договору. (п.3.1. договору).

В п.5.3. договору сторони погодили, що у випадку не своєчасної сплати за відвантажений товар (п.п.3.2. договору), покупець сплачує штраф, за кожен день прострочки, в розмірі 0,3% від суми заборгованості перед Продавцем . (а.с.8).

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за цим договором постачання від відповідач оплату за поставлений товар не здійснив; у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) у відповідача рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 8 190, 60 грн.

Окрім того, позивач посилаючись п.5.3. договору та приписи ст. 625 ЦК України , нарахував відповідачу: 4 472, 06 грн. - штраф; 991, 39 грн. - інфляційних втрат; 517, 00 грн. - 3% річних (а.с.3-4). Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за результатами якої суд дійшов до висновку про обґрунтованість нарахувань штрафу. В той же час, судом встановлено неправильне нарахування позивачем відповідачу 3% річних та інфляційних втрат (в наслідок невірного застосуванні відсоткової ставки та індексу інфляції за період нарахування); судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, розмір яких склав: 412, 28 грн. - 3% річних та 197, 69 грн. - інфляційні втрати , саме ці суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача; в задоволенні іншої суми 3% річних в розмірі 104, 72 грн. (517,00 грн. - 412, 28 грн. = 104, 72 грн.) та інфляційних втрат в розмірі 793,70 грн. (991, 39 грн. - 197, 69 грн. = 793,70 грн. ), суд вважає за необхідне відмовити .

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань : згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.; цього листа вміщено в газеті Бізнес від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах Законодавство і Ліга .

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р.: у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Наприклад, гроші вносилися 27 жовтня 1994 в розмірі 2700 тис. Крб., 7 травня 1995 року - 5200 тис. Крб. і 25 грудня 1995 року - 11500 тис. крб. Всього 19400 тис. Крб. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1.12 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.13р. №14 (поміж-іншим): з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги підлягаю задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 28 665, 18 грн. - основної заборгованості за договором постачання №1901/1 від 19.01.18р., 15 651, 19 грн. - штрафу, 1 370, 38 грн. - інфляційних втрат; 2 238, 23 грн. - 3% річних; 8 190, 60 грн. - основної заборгованості за договором постачання №3101/1 від 31.01.19р; 4 472,06 грн. - штрафу; 412, 28 грн. - 3% річних та 197,69 грн. - інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити з вищезазначених підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача: Фізичної особи - підприємця Щербини Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Тандем Профі Плюс (71600, м. Василівка Василівського району Запорізької області, провул. Елеваторний, буд. 4; код ЄДРПОУ 36711287): 28 665, 18 грн. - основної заборгованості за договором постачання №1901/1 від 19.01.18р., 15 651, 19 грн. - штрафу, 1 370, 38 грн. - інфляційних втрат; 2 238, 23 грн. - 3% річних; 8 190, 60 грн. - основної заборгованості за договором постачання №3101/1 від 31.01.19р; 4 472,06 грн. - штрафу; 412, 28 грн. - 3% річних; 197,69 грн. - інфляційних втрат та 2 125, 21 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 16.02.22р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.