Рішення

від 28.01.2022 по справі 908/3269/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/180/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 Справа № 908/3269/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретареві судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи № 908/3269/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормотех» (с. Прилбичі, Яворівський район, Львівська область, 81062; код ЄДРПОУ 32673400)

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» (юридична адреса: вул. Олексія Поради, буд. 54, м. Запоріжжя, 69014; поштова адреса: а/с № 840, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 42893170)

про стягнення 155 574,54 грн.

СУТЬ СПОРУ:

11.11.2021 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кормотех до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Підйомно-перевантажувальне обладнання про стягнення заборгованості у розмірі 155 574,54 грн., з яких: 127040,00 грн. сума основної заборгованості, 9 258,26 грн. пеня, 1743,75 грн. 3 % річних, 1652,23 грн. втрати від інфляції, 15 880,00 грн. штрафу.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 справу № 908/3269/21 передано судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2021 № 908/3269/21 (суддя Проскуряков К.В.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормотех» № 1320 від 05.11.2021 (вх. № 3501/08-07/21 від 11.11.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення 155 574,54 грн. на підставі п. п. 8 та 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху.

23.11.2021 до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла письмова заява № 1378 від 17.11.2021 (вх. № 24186/08-08/21 від 23.11.2021) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.11.2021 № 908/3269/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3269/21 в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати з 23.12.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

28.01.2022 судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, між позивачем та відповідачем 05.03.2021 укладено договір поставки № 0503-21. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 127040,00 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 127 040,00 грн., пені у розмірі 9 258,26 грн., 3 % річних у розмірі 1 743,75 грн., втрат від інфляції у розмірі 1 652,53 грн., штрафу у розмірі 15 880,00 грн.

Ухвала суду від 29.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3269/21, направлена Товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Підйомно-перевантажувальне обладнання за адресою: а/с № 840, м. Запоріжжя, 69104, повернуласть на адресу суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).

З урахуванням викладеного суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Підйомно-перевантажувальне обладнання належним чином повідомлене про дату, час та місце наступного судового засідання.

Відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 29.11.2021 до суду не направив. Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Підйомно-перевантажувальне обладнання (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кормотех (далі - покупець) укладено договір поставки № 0503-21 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1. - 1.3. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, передавати (поставляти) покупцю у зумовлені сторонами строки підіймальне та вантажно-розвантажувальне устаткування (далі - товар), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, приймати такий товар, і сплачувати за нього певну грошову суму у зумовлені сторонами порядку та строки, з урахуванням приписів п.п. 2.2. та 2.3. даного договору. Умови даного договору визначені на розсуд сторін та погоджені ними за принципом свободи.

Найменування, загальна кількість, комплектність, характеристики товару та інші додаткові умови зазначаються в узгоджених і підписаних сторонами специфікаціях (додатках до даного договору), які є невід`ємною частиною даного договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями.

Сторони даного договору домовилися, що вартість кожної окремої партії товару, порядок та строки її оплати установлюються і зазначаються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору (п. 2.1. договору).

Усі розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковій формі та у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні банківські реквізити, зазначені сторонами в даному договорі та/або додатках до нього (п. 2.2. договору).

Загальна сума даного договору складається з сумарної вартості товару, який буде поставлений постачальником покупцю (п. 2.3. договору).

Строки та умови передачі постачальником товару покупцю, визначається сторонами у відповідних специфікаціях дод даного договору (п. 3.1. договору).

Разом із передачею товару, постачальник зобов`язаний передати покупцю приналежності та документи, що стосуються товару, зазначені сторонами в узгодженій та підписаній специфікації до договору (п. 3.2. договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту його фактичної передачі від продавця до покупця за видатковою накладною (п. 3.3. договору).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі постачальником йому товару (п. 3.4. договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 8.1. договору).

За порушення постачальником терміну передачі товару покупцю більш ніж на 5 робочих днів, постачальник зобов`язується сплатити покупцю пеню у розмірі 0,2% від вартості товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення терміну передачі товару, а також неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10 % від вартості товару, визначеній у відповідній специфікації (п. 8.3. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, які виникли під час його дії. Сторони встановлюють, що даний договір, незалежно від зазначеного в ньому строку дії, зберігає свою чинність та діє до моменту повного виконання з боку покупця грошових зобов`язань за ним, в тому числі в частині сплати грошових коштів у вигляді відповідної курсової різниці за приписами п. 2.2. договору.

Договір вважається продовженим терміном на кожний наступний календарний рік, якщо протягом 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про бажання розірвати договірні відносини по даному договору (п. 11.1 договору).

05.03.2021 між сторонами укладено та підписано специфікацію № 1 до договору на загальну суму 158 800,00 грн., відповідно до якої приналежності та документи, що передаються з товаром: рахунок для сплати, видаткова накладна на товар, товарно-транспортна накладна, інструкція з експлуатації і обслуговування товару, паспорт на товар, копія сертифікату відповідності.

Покупець зобов`язаний сплатити постачальнику встановлену даною специфікацією загальну вартість: Платіж № 1 - попередня оплата в розмірі 80 % від загальної вартості, що складає 127 040,00 грн. повинна бути сплачена покупцем постачальнику протягом 3 банківських днів, з моменту підписання даної специфікації та отримання наданого постачальником рахунку-фактури. Платіж № 2 оплата в розмірі 20 % від загальної вартості, що складає 31760,00 грн. повинна бути сплачена покупцем постачальнику протягом 3 банківських днів з моменту надання письмового повідомлення про готовність до відвантаження товару від постачальника до покупця.

Постачальник зобов`язується передати товар покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар протягом 25 робочих днів, з моменту зарахування на відповідний розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у вигляді попередньої оплати покупцем загальної вартості, у визначеному у п. 4.1. даної специфікації розмірі, з правом дострокового виконання зобов`язань.

Позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 127 040,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28271 від 06.04.2021.

Відповідач товар суду не поставив у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 127 040,00 грн., пені у розмірі 9 258,26 грн., 3 % річних у розмірі 1 743,75 грн., втрат від інфляції у розмірі 1 652,53 грн., штрафу у розмірі 15 880,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставки № 0503-21 від 05.03.2021 та пунктів специфікації до договору 05.03.2021 здійснив на рахунок відповідача попередню оплату за товар на загальну суму 127 040,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов`язання щодо поставки товару у визначений строк не виконав.

Отже, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 0503-21 від 05.03.2021 в розмірі 127 040,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

За порушення постачальником терміну передачі товару покупцю більш ніж на 5 робочих днів, постачальник зобов`язується сплатити покупцю пеню у розмірі 0,2% від вартості товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення терміну передачі товару, а також неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10 % від вартості товару, визначеній у відповідній специфікації (п. 8.3. договору).

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено пеню за період з 19.05.2021 по 01.11.2021 у розмірі 9 258,26 грн., 3 % річних за період з 19.05.2021 по 01.11.2021 на суму 1 743,75 грн., інфляційні витрати за червень - жовтень 2021 у розмірі 1 652,53 грн., штраф у розмірі 15 880,00 грн.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 розділу 4 договору Відповідальність сторін , сторони договору передбачили, що у випадку порушення строків остаточного розрахунку, замовник сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від частини платежу, що залишилася несплаченою, за кожний день такого прострочення.

Судом перевірено розрахунки позивача за допомогою системи Законодавство . Вказані розрахунки є правильними, тому заявлені до стягнення суми підлягають стягненню з відповідача (пеня за період з 19.05.2021 по 01.11.2021 у розмірі 9 258,26 грн., 3 % річних за період з 19.05.2021 по 01.11.2021 на суму 1 743,75 грн., інфляційні втрати за червень - жовтень 2021 у розмірі 1 652,53 грн., штраф у розмірі 15 880,00 грн.).

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» (юридична адреса: вул. Олексія Поради, буд. 54, м. Запоріжжя, 69014; поштова адреса: а/с № 840, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 42893170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормотех» (с. Прилбичі, Яворівський район, Львівська область, 81062; код ЄДРПОУ 32673400) заборгованість у розмірі 127 040 (сто двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 9 258 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 26 коп., 3 % річних у розмірі 1 743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн. 75 коп., втрати від інфляції у розмірі 1 652 (одна тисяча шістсот п`ятдесят дві) грн. 00 коп., штраф у розмірі 15 880 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) 00 грн., судовий збір у розмірі 2 333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. 62 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

У зв`язку з перебуванням судді Проскурякова К.В. на лікарняному повний текст рішення складено та підписано 15.02.2022.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.