Рішення

від 08.02.2022 по справі 924/1065/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2022 р. Справа № 924/1065/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ Україна" м. Вінниця

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин, Хмельницької області;

про стягнення 358838,55 грн.

за зустрічним позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин, Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ Україна" м. Вінниця

про стягнення 13232,39 грн.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом): Гурба М.В. - адвокат

від відповідача (за первісним позовом): не з`явився

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТІ Україна" м. Вінниця звернулося з позовом до суду до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 358838,55 грн., з яких 352506,56 грн. основного боргу, 2489,80 грн. 3% річних та 3842,19 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 25.10.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.11.2021р.

Ухвалою суду від 16.11.2021р. зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин, Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ Україна" м. Вінниця про стягнення 13232,39 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/1065/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ Україна" м. Вінниця до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 415968,20 грн. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №924/1065/21 та підготовче засідання у справі №924/1065/21 призначено на 24.11.2021р.

Ухвалою суду від 24.11.2021р. відкладено підготовче засідання на 07.12.2021р.

Ухвалою суду від 07.12.2021р. заяву про зменшення позовних вимог прийнято, предметом спору за первісним позовом є: стягнення 358838,55 грн., з яких 352506,56 грн. основного боргу, 2489,80 грн. 3% річних та 3842,19 грн. інфляційних втрат. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/1065/21 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 04.01.2022р.

Ухвалою суду від 04.01.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1065/21 до судового розгляду по суті на 25.01.2022р.

Ухвалою суду від 25.01.2022р. відкладено судове засідання на 08.02.2022р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 17572/53-124-01-21-14584 від 07.05.2021р. позивач здійснив відповідачу поставку товару загальною вартістю 409636,21 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 1187 від 28.05.2021, № 1714 від 19.07.2021, № 2071 від 17.08.2021. Відповідач за отриманий товар розрахунки не провів що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позов просить відмовити у позові у повному обсязі. Вказує, що зважаючи на п. 6.4 договору датою поставки товару позивачем для відповідача є 31.05.2021р. по видатковій накладній №1187, 21.07.2021р. по видатковій накладній №1714, 25.08.2021р. по видатковій накладній №2071. Відповідач посилається на те, що позивачем відповідно до специфікації не повністю поставлено товар на суму 11893,60 грн. Крім того, вважає, що є безпідставним нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму вартості поставленої частини відповідно до накладних за період починаючи з 28.07.2020р. Також зазначає, що строк оплати товару відповідно до п.5.1 договору, є таким, що не настав. Водночас, відповідач не мав можливості достроково і повністю здійснити оплату для позивача вартості поставленого товару, у зв`язку з вкрай важким фінансовим становищем відповідача, в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни. Звертає увагу, що опинившись в умовах функціонування нового ринку електроенергії, відповідач зазнав значного фінансового навантаження, адже тих грошових коштів, що надходили від продажу електроенергії, було недостатньо для виконання попередніх та поточних договірних зобов`язань з оплати товарів робіт та послуг. Крім того, значна частина грошових коштів спрямовувалась для оплати невідкладних першочергових платежів в бюджет, забезпечення безпеки в роботі АЕС, а також для проведення позапланових закупівель з метою забезпечення карантинних заходів, запроваджених у відповідача у зв`язку зі складною епідеміологічною ситуацією у світі, спричиненою розповсюдженням поширення коронавірусу СОVID-19. Відтак, відповідач не мав можливості здійснити оплату поставленого позивачем товару у строки, визначені умовами договору, внаслідок дії об`єктивних та незалежних від відповідача обставин, оскільки невиконання прийнятого на себе відповідачем зобов`язання не пов`язано із ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. Зазначає, що проведене у позовній заяві нарахування Позивачем для Відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 28.07.2021 по 21.10.2021 (включно) є безпідставним, оскільки у цей період часу обов`язок Відповідача щодо оплати товару простроченим не був, а за змістом приписів частини 2 статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, виключно боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, і у разі відсутності такого прострочення виконання грошового зобов`язання, обов`язок зі сплати кредитору інфляційних нарахувань та 3% річних у сторони зобов`язання не виникає. Зазначає, що наведені позивачем у позовній заяві розрахунки 3% річних та інфляційних втрат проведено без належного врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19. Відповідач, вважає також безпідставним нарахування 3% річних та індексу інфляції, що передбачені ст. 625 ЦК України, які проведенні позивачем на суму податку на додану вартість, що включена до вартості товару за договором. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі. Разом із тим, вказує, що у разі ухвалення судом рішення про повне або часткове задоволення позовних вимог позивача, відповідач просить надати йому відстрочення виконання такого рішення суду тривалістю 3 календарних місяці з моменту набрання таким рішенням суду законної сили.

Крім того, у відзиві на позов відповідач не визнає вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, оскільки вважає їх безпідставними і необґрунтованими, а їх розмір надмірно завищеним, безпідставним і не підтвердженим належними, допустимими і достатніми доказами, зокрема відсутні докази надання професійної правничої допомоги та її оплати. Зазначає, що враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяги досліджуваних обставин справи та доказів, справа № 924/1065/21 є нескладною і в розумінні ч. 5 ст.12 ГПК України є малозначною, а тому витрати позивача на правову допомогу у розмірі 150000,00 грн. не відповідають складності цієї справи та є необґрунтованими і надмірно завищеними.

Відповідач за первісним позовом на адресу суду надіслав клопотання в якому повідомив, що після відкриття провадження у справі добровільно сплатив позивачу основний борг в сумі 102556,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1120 від 01.02.2022р.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин, Хмельницької області звернулося до господарського суду Хмельницької області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ Україна" м. Вінниця про стягнення 13232,39 грн., з яких 6138,08 грн. пені та 7094,31 грн. штрафу. В обґрунтування посилається на несвоєчасну ТОВ „РТІ Україна" поставку товару відповідно до договору поставки №17572/53-124-01-21-14584 від 07.05.2021р.

Відповідач за зустрічним позовом (ТОВ „РТІ Україна" в своєму відзиві на зустрічний позов заперечує та просить в зустрічному позові відмовити. Посилається на те, що позивач за зустрічним позовом прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, будь-яких претензій щодо невідповідності товару по кількості та якості від позивача не надходило. Крім того, повідомив, що товар продається виробником в листах різного розміру (3000мм х1500мм, 1500ммх1000мм, 1700ммх3000мм, 1500ммх1500мм) та ваги (від 15 д 50 кг) в залежності від марки патроніту, що підтверджується сертифікатами якості виробника. При цьому, відповідач ТОВ „РТІ Україна") не мав можливості поставити товар в точній кількості визначеній договором, оскільки в такому випадку було потрібно різати товар, що б призвело до неможливості його використання за призначенням позивачем. Відповідач відповідно до п. 6.5 договору мав право поставити товар в більшій чи меншій кількості. Отже, з урахуванням особливості товару відповідач поставив товар в кількості, що в загальному не перевищує відхилення в 5% від загальної кількості. Крім того, відповідач повідомив позивача листом №170821 від 17.08.2021р. про дану обставину, відповідно останній не отримав від позивача будь-яких заперечень щодо поставки товару в кількості, яка не відповідає договору. Таким чином, відповідач повністю виконав взяті на себе зобов`язання по поставці товару по договору, у зв`язку з цим вважає, що позивачем безпідставно нараховано штрафні санкції. На підставі викладеного просить в позові відмовити.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

07.05.2021 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція ) (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю „РТІ Україна" (Постачальник) було укладено договір поставки № 17572/53-124-01-21-14584, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, кількістю, ціною, виробником, кодом УКТЗЕД, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, предметом поставки по даному договору є товар: код 444200000-0 ДК 021-2015 Будівельні товари.

Обсяги закупівлі Товару та загальну ціну за договором може бути зменшено залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до договору, шляхом укладення додаткової угоди до договору. (п. 1.3 договору).

Згідно п. 1.4 договору, місцем виконання даного договору є м. Нетішин, Хмельницької області.

Якість Товару повинні відповідати технічним характеристикам вказаним в технічній специфікації (додатку №2 до договору), умовам договору та підтверджуватися паспортами виробника Товару, що підтверджують його якість і які передаються Постачальником разом із Товаром. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.6. договору, кількість, асортимент Товару зазначено в специфікації №1 до договору.

Згідно п. 3.1 договору, строк поставки товару - протягом 30-ти календарних днів з дати укладення сторонами договору.

Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DPP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на складі Вантажоотримувача за адресою: (30100, м. Нетішин, Хмельницька обл., Хмельницьке відділення ВП Складське господарство , склад № 01, вул.Енергетиків,36). (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, Постачальник за 3 дні до відвантаження направляє Покупцю письмове повідомлення про готовність Товару до відвантаження на електронну пошту: trots.olena@khnpp.atom.gov.ua.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим договором.

Постачальник має право на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням з Покупцем. (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, загальна вартість Товару по договору становить 351274,84 грн., крім того ПДВ 20% - 70 254,97 грн. Всього: 421529,81 грн.

Ціна за одиницю Товару, кількість та загальна вартість Товару по договору визначається специфікацією №1. (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3 договору, до ціни Товару включена вартість упакування, маркування, тари, доставка.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплату за поставлений Товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки Товару на склад Вантажоотримувача за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його кількості та якості.

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця. (п. 5.4 договору).

Згідно п. 6.1 договору, приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі Вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями №П-6 (1965р) та №П-7 (1966р.) затвердженими постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК Енергоатом : Управління закупівлями продукції. Організація вихідного контролю продукції для ВП Компанії СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК Енергоатом в розділі Старндарти НАЕК Енергоатом за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82).

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору, перехід права власності на Товар за договором відбувається в момент поставки Товару на склад Вантажоотримувача за умови відповідності поставленого Товару вимогам договору та Інструкції П-6. З Товаром Постачальник надає Покупцю видаткову накладну ( в 3-х примірниках).

Згідно п. 6.4 договору, датою поставки Товару вважається дата підписання Вантажоотримувачем видаткової накладної.

При поставці товару допускається відхилення фактичних показників щодо загальних об`ємів від зазначених в специфікації в більшу або в меншу сторону, пов`язане з особливостями пакування такого товару її безпосередньо виробником, а також особливостями її транспортування (перевезення), при цьому, максимальний розмір відхилення не може перевищувати 5% від встановленого специфікацією показника по кожній із позицій за умови, що суму договору не буде перевищено. Постачальник обов`язково надає Покупцю лист погодження, який є невід`ємною частиною Договору. (п. 6.5 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні , які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення (п. 7.2 договору).

Згідно з п. 7.3 договору у разі настання форс-мажорних обставин строк виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з цим договором відстрочується пропорційно, на час їх дії.

Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат (довідка) Торгово-промислової палати України відповідно до ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства (п. 7.5 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору, за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Згідно п. 8.3 договору, у випадку невиконання Постачальником зобов`язань, визначених п.2.3, п.2.5 Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю штраф, за порушення строку заміни або допоставки Товару, в розмірі 20% від вартості Товару, який підлягає заміні або допоставці. Сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за договором.

Договір вважається укладеним з дати його реєстрації в ДП НАЕК Енергоатом за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020 (п. 11.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком № 1 до договору оформлено специфікацію № 1, в якій визначено найменування товару, кількість та ціну. Загальна вартість товару становить 421529,81 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 до договору оформлено технічну специфікацію, в якій визначено технічні характеристики товару.

На виконання умов договору поставки №17572/53-124-01-21-14584 від 07.05.2021 та специфікації №1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 409636,21 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1187 від 28.05.2021 на суму 320182,56 грн. (дата підписання накладної відповідачем 31.05.2021 Цимбалюк М.І.), № 1714 від 19.07.2021 на суму 76991,65 грн. (підписано Цимбалюк М.І.), №2071 від 17.08.2021р. на суму 12462,00 грн. (підписано Цимбалюк М.І.). Вказані накладні підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток без будь-яких зауважень.

17.08.2021р. ТОВ „РТІ Україна" на адресу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" надіслало листа в якому повідомив, що згідно договору поставки продукція відвантажена в повному об`ємі згідно видаткових накладних №1187 від 28.05.2021, №1714 від 19.07.25021, №2071 від 17.08.2021 на загальну суму 409636,22 грн. з ПДВ. Враховуючи особливості виготовлення розмірів листів пароніту заводом виробником (вага листів від 15 до 50 кг) товар був поставлений з незначним коливанням, що не суперечить умовам договору п. 6.5 і не перевищує загальну суму договору. Просить договір вважати виконаним в повному обсязі та даний лист вважати невід`ємною частиною договору поставки.

08.09.2021р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" на адресу ТОВ „РТІ Україна" надіслало листа в якому повідомив, що вживає всі можливі дії та заходи ля вирішення питання погашення заборгованості, яка виникла за укладеним договором, а залишок заборгованості за договором планує сплатити найближчим часом після надходження коштів за відпущену на ринок електричну енергію. Щодо сплати додаткових нарахувань на суму заборгованості і штрафних санкцій вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на умовах укладеного договору та приписах чинного законодавства.

Відповідач з позивачем за отриманий товар розрахувався частково на суму 57129,65 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на розгляду справи становить 352506,56 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3842,19 грн. та 2489,80 грн. 3% річних.

В зв`язку із невиконанням відповідачем за первісним позовом зобов`язань, ТОВ „РТІ Україна" звернулося з позовом до суду про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" заборгованості за договором поставки в сумі 358838,55 грн., з яких 352506,56 грн. основного боргу, 2489,80 грн. 3% річних та 3842,19 грн. інфляційних втрат.

При цьому до матеріалів справи, ТОВ „РТІ Україна" долучено сертифікати якості №376 від 20.08.2020р., №118 від 26.07.2021р., №145 від 05.02.2021р., №187 від 03.03.2021р., №183 від 02.03.2021р., № 191 від 05.03.2021р., №188 від 03.03.2021р., №38 від 27.08.2020р., №142 від 04.02.2021р., №193 від 11.03.2021р., № 48 від 19.01.2021р., №126 від 26.01.2021р., № 146 від 05.02.2021р., №488 від 14.12.2020р., №179 від 24.02.2021р., №47 від 19.01.2021р., №146 від 05.02.2021р., №185 від 02.03.2021р.

В свою чергу, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось до суду з зустрічним позовом в якому просить стягнути з ТОВ "РТІ Україна" 13232,39 грн., з яких 6138,08 грн. пені та 7094,31 грн. штрафу за несвоєчасно поставлений товар.

При цьому до матеріалів справи, Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" долучено видаткові накладні №1187 від 28.05.2021р. на суму 320182,56 грн. (підписана представником відповідача Погонець К.М. 31.05.2021р.), №1714 від 19.07.2021р. на суму 76991,65 грн. (підписана представником відповідача Погонець К.М. 21.07.2021р.), №2071 від 17.08.2021р. на суму 12462,00 грн. (підписана представником відповідача Цимбалюк М.І. 25.08.2021р.)

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки № 17572/53-124-01-21-14584 від 07.05.2021 та специфікації № 1 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 409636,21 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними №1187 від 28.05.2021, № 1714 від 19.07.2021, №2071 від 17.08.2021р.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплату за поставлений Товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки Товару на склад Вантажоотримувача за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його кількості та якості.

Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DPP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на складі Вантажоотримувача за адресою: (30100, м. Нетішин Хмельницька обл., Хмельницьке відділення ВП Складське господарство , склад № 01, вул.Енергетиків,36). (п. 3.2 договору).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором. Відповідач прийняв товар, однак обов`язку по його оплаті в строк встановлений договором виконав частково на суму 57129,65 грн. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 352506,56 грн.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги, що відповідач не надав, а матеріали справи не місять доказів здійснення повної оплати вартості отриманого товару.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 352506,56 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 102556,20 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1120 від 01.02.2022р.

На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 102556,20 грн. заборгованості належить закрити.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач заявив до стягнення 3% річних в сумі 2489,80 грн. за період з 28.07.2021р. по 21.10.2021р. та 3842,19 грн. інфляційних втрат за період серпень, вересень 2021р.

Щодо нарахування позивачем 3 % річних судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що зважаючи на приписи ч.5 ст. 254 ЦК України, положення п.п. 5.1, 6.4 договору та встановлений судом строк проведення оплати за товар, у позивача виникло право на нарахування 3% річних, починаючи з наступного дня після настання строку оплати, тобто з 29.07.2021р.

Отже, позивач при проведенні розрахунку 3 % річних на заборгованість за товар помилково здійснив нарахування з 28.07.2021.

В зв`язку із вказаним суд в межах заявленого позивачем періоду здійснив перерахунок та встановив, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення 3 % річних в розмірі 2463,49 грн. за період з 29.07.2021 по 21.10.2021. Позовні вимоги щодо стягнення 26,31 грн. 3 % річних є безпідставними.

З приводу доводів відповідача щодо безпідставності нарахування 3% річних на суму податку на додану вартість (ПДВ) суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України обов`язок боржника сплатити 3 % річних поширюється на усю суму грошового зобов`язання, яке прострочив боржник. При цьому зважаючи на те, що ПДВ - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент), то суми ПДВ є частиною грошового зобов`язання покупця. За таких обставин позивач правомірно нарахував 3 % річних на суму заборгованості відповідача з врахуванням ПДВ.

Посилання відповідача на норми Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки стосуються об`єктів оподаткування, порядку визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, механізму нарахування і сплати ПДВ. В той же час у даній справі позивач не здійснював нарахування ПДВ на суми 3% річних, які заявлені до стягнення.

Щодо нарахування позивачем індексу інфляції судом враховується наступне.

В зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач заявив до стягнення інфляційні втрати в сумі 320182,56 грн., з яких 3842,19 грн. за період з серпня по вересень 2021р.

При цьому, з приводу доводів відповідача щодо безпідставності нарахування інфляційних втрат на суму податку на додану вартість (ПДВ) суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України обов`язок боржника сплатити інфляційні втрати поширюється на усю суму грошового зобов`язання, яке прострочив боржник. При цьому зважаючи на те, що ПДВ - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент), то суми ПДВ є частиною грошового зобов`язання покупця. За таких обставин позивач правомірно нарахував інфляційні втрати на суму заборгованості відповідача з врахуванням ПДВ.

Суд зазначає, що при проведенні перерахунку інфляційних втрат з врахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, тобто здійснення розрахунку індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і на всю суму заборгованості відповідача, розмір інфляційних втрат буде перевищувати заявлений позивачем до стягнення у даній справі. Це зумовлене тим, що позивач нарахував інфляційні втрати лише на частину суми заборгованості, яка існувала в період з серпня 2021р. по вересень 2021р.

В частині нарахувань втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення , приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007р. № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 зазначив, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.

Аналогічного висновку щодо механізму нарахування інфляційних втрат дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020р. у справі № 918/631/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши аналіз наданого позивачем розрахунку, суд зауважує, що прострочення з оплати поставленого товару по видатковій накладній №1187 від 28.05.2021 року на суму 320182,56 грн. відбулося за період з серпня 2021 року по вересень 2021 року.

Враховуючи те, що позивачем проведено розрахунок без врахування дефляції, зокрема не було враховано, що у серпні 2021 року індекс інфляції становив 99,8%.

Відтак, суд здійснивши перерахунок заявленої суми інфляційних втрат приходить до висновку про належність до стягнення 3194,14 грн. У стягненні 648,05 грн. інфляційних втрат належить відмовити.

Крім того, доводи відповідача з приводу наявності форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Положеннями 7.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні , які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення (п. 7.2 договору).

Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат (довідка) Торгово-промислової палати України відповідно до ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства (п. 7.5 договору).

З аналізу наведених норм та положень договору слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Однак відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявності форс-мажорних обставин для відповідача, і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов`язання за договором.

З огляду на вказане не може вважатись також форс-мажорною обставиною і посилання відповідача на скрутне фінансове становище, спричинене наявністю заборгованості перед відповідачем ДП Енергоринок . При цьому суд також враховує положення ст. 617 ЦК України, згідно з якими не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача, доказів вжиття відповідачем заходів щодо його покращення.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з огляду на неоднакові фактичні обставини даної справи та справи № 902/417/18

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача - 352506,56 грн. основного боргу, 3194,14 грн. інфляційних втрат та 2463,49 грн. 3% річних. У стягненні 648,05 грн. інфляційних втрат та 26,31 грн. 3% річних суд відмовляє.

Щодо заявлених державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція вимог до ТОВ „РТІ Україна" про стягнення 13232,39 грн., з яких 6138,08 грн. пені та 7094,31 грн. штрафу , судом враховується наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за зустрічним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ „РТІ Україна" неналежно виконано зобов`язання по поставці товару в період з 08.06.2021р. по 10.11.2021р. відповідно до договору поставки №17572/53-124-01-21-14584 від 07.05.2021р. на загальну суму 421529,81 грн.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК).

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК).

Згідно п. 3.1 договору, строк поставки товару - протягом 30-ти календарних днів з дати укладення сторонами договору.

Згідно п. 6.1 договору, приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі Вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями №П-6 (1965р) та №П-7 (1966р.) затвердженими постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК Енергоатом : Управління закупівлями продукції. Організація вихідного контролю продукції для ВП Компанії СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК Енергоатом в розділі Старндарти НАЕК Енергоатом за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82).

Згідно п. 6.4 договору, датою поставки Товару вважається дата підписання Вантажоотримувачем видаткової накладної.

При поставці товару допускається відхилення фактичних показників щодо загальних об`ємів від зазначених в специфікації в більшу або в меншу сторону, пов`язане з особливостями пакування такого товару її безпосередньо виробником, а також особливостями її транспортування (перевезення), при цьому, максимальний розмір відхилення не може перевищувати 5% від встановленого специфікацією показника по кожній із позицій за умови, що суму договору не буде перевищено. Постачальник обов`язково надає Покупцю лист погодження, який є невід`ємною частиною Договору. (п. 6.5 договору).

Суд зазначає, що зважаючи на положення п.п. 3.1, 6.4 договору відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний був поставити товар протягом 30 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 07.06.2021р.

В постанові Верховного Суду КГС від 08.10.2018 року по справі № 927/490/18 зазначено, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, відповідач повинен був поставити позивачу продукцію до 07.06.2021 включно на загальну суму 421529,81 грн.

Як зазначено позивачем за зустрічним позовом, ТОВ „РТІ Україна" прострочило виконання зобов`язання з поставки товару на суму 421529,81 грн.

На виконання умов договору поставки №17572/53-124-01-21-14584 від 07.05.2021 та специфікації №1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 409636,21 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1187 від 28.05.2021 на суму 320182,56 грн. (дата підписання накладної відповідачем 31.05.2021 Цимбалюк М.І.), № 1714 від 19.07.2021 на суму 76991,65 грн. (підписано Цимбалюк М.І.), №2071 від 17.08.2021р. на суму 12462,00 грн. (підписано Цимбалюк М.І.). Вказані накладні підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток без будь-яких зауважень.

Відповідно до п.6.5 договору відповідач має право поставити товар в більшій чи меншій кількості.

Враховуючи те, що 5% від суми договору визначеної в п. 4.1 договору складає 21076,49 грн. (421529,81-5%), а мінімальний розмір поставки товару складає 400453,32 грн. (4721529,81 грн.-21076,49 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зустрічним позовом поставлено товару на загальну суму 409636,21 грн., що не перевищує відхилення в 5%.

Крім того, 17.08.2021р. ТОВ „РТІ Україна" на адресу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" надіслало листа в якому повідомив, що згідно договору поставки продукція відвантажена в повному об`ємі згідно видаткових накладних №1187 від 28.05.2021, №1714 від 19.07.25021, №2071 від 17.08.2021 на загальну суму 409636,22 грн. з ПДВ. Враховуючи особливості виготовлення розмірів листів пароніту заводом виробником (вага листів від 15 до 50 кг) товар був поставлений з незначним коливанням, що не суперечить умовам договору п. 6.5 і не перевищує загальну суму договору. Просить договір вважати виконаним в повному обсязі та даний лист вважати невід`ємною частиною договору поставки.

Відповідно до п. 8.2 договору, за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Згідно п. 8.3 договору, у випадку невиконання Постачальником зобов`язань, визначених п.2.3, п.2.5 Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю штраф, за порушення строку заміни або допоставки Товару, в розмірі 20% від вартості Товару, який підлягає заміні або допоставці. Сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

За приписами ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, факт прострочення поставки продукції за видатковими накладними відповідачем під час розгляду даної справи не спростовано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором поставки щодо постачання товару в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотнього суду не надано.

Щодо стягнення суми 7094,31 грн. 7% штрафу, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 5618,95 грн. (80270,76 грн. *7%), у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування 7% штрафу. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахування 7% штрафу на суму 1475,36 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за видатковими накладними № 1187, № 1714, №2071 на суму 6138,08 грн. за період з 08.06.2021р. по 10.11.2021р.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 1359,50 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені з врахуванням розміру 5% відхилення, а саме: (421529,81 грн.-5%=400453,32 грн.), а тому за видатковими накладними № 1187 від 28.05.2021р. на суму 80270,76 грн. (400453,32 грн.-320182,56 грн.) за період з 08.06.2021р. по 18.07.2021р. в сумі 1319,52 грн. та № 1714 від 19.07.2021р. на суму 3279,11 грн. (80270,76 грн.-76991,65 грн.) за період з 19.07.2021р. по 16.08.2021р. в сумі 39,98 грн. В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 4778,58 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення зустрічного позову частково.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вимог ст. 129 ГПК України, а також враховуючи висновки господарського суду про часткове задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за зустрічним позовом - покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „РТІ Україна" м. Вінниця до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 358838,55 грн. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „РТІ Україна" (21034, м. Вінниця, вул. Максима Шимка,54, код 42032930) - 249950,36 грн. (двісті сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 36 коп.) основного боргу, 3194,14 грн. (три тисячі сто дев`яносто чотири гривні 14 коп.) інфляційних втрат, 2463,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 49 коп.) 3% річних та 6227,80 грн. (шість тисяч двісті двадцять сім гривень 80 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 102556,20 грн. основного боргу закрити.

У стягненні 648,05 грн. інфляційних втрат та 26,31 грн. 3% річних відмовити.

Зустрічний позов державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція м. Нетішин Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю „РТІ Україна" м. Вінниця про стягнення 13232,39 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „РТІ Україна" (21034, м. Вінниця, вул. Максима Шимка,54, код 42032930) на користь державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електрична станція (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код 21313677) - 5618,95 грн. (п`ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 95 коп.) 7% штрафу, 1359,50 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять гривень 50 коп.) пені та 1197,14 грн. (одна тисяча сто дев`яносто сім гривень 14 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 1475,36 грн. 7% штрафу та 4778,58 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 16.02.2022р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21034, м.Вінниця, вул.. Максима Шимка,54)(реком. з повід.) та sale5@rti-group.com.ua

3 - представнику позивача адвокату Гурбі М.В. 2928310875@mail.gov.ua

4 - відповідачу (01032, м. Київ, вул. Назарівська,3)(реком. з повід.) та energoatom@atom.gov.ua

5 - відповідачу (30100, м. Нетішин, Хмельницької обл., вул.. Енергетиків,20)(реком. з повід.) та office@khnpp.atom.gov.ua