Постанова

від 03.02.2022 по справі 653/701/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Херсон

Справа № 653/701/20

Провадження № 22-ц/819/192/22

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)

судді: Базіль Л.В.

Орловська Н.В.

секретар судового засідання: Дундич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лебєдєва Тетяна Олександрівна, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021року, ухвалене під головуванням судді Берлімової Ю.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро про стягнення заборгованості за договорами оренди землі, визнання договору оренди недійсним та припиненим, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро про стягнення заборгованості за договорами оренди землі, визнання договору оренди припиненим, витребування земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що позивач є власником двох земельних ділянок з кадастровим номером 6522181000:01:106:0015, площею 27,7846га, та кадастровим номером 6522181000:01:130:0005, площею 4,6302га, які розташовані на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

22 квітня 2015року між нею та ТОВ Агро Лідер укладено договори оренди зазначених земельних ділянок строком на п`ять та сорок дев`ять років, які зареєстровано 15 жовтня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 25502561 та 25503125, відповідно.

Строк дії договору оренди землі від 22 квітня 2015 року стосовно земельної ділянки площею 27,7846га закінчився 22 квітня 2020 року. Однак, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі додаткової угоди від 31 серпня 2016 року строк дії зазначеного договору було продовжено сторонами до 22 квітня 2065 року.

Позивач вказала, що додаткову угоду від 31 серпня 2016 року не укладала, договір не підписувала, про існування цього договору довідалася лише 03 лютого 2020 року.

Оскільки відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за договорами оренди землі, орендну плату не сплачує, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з ТОВ Лідер Агро на її користь заборгованість з орендної плати за договором від 22 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6522181000:01:106:0015 площею 27,7846га у загальному розмірі 78097,37грн., з яких: основна заборгованість - 72354,06грн.; пеня - 3151,72грн.; 3% від простроченої суми - 2591,59грн.

Визнати недійсною додаткову угоду від 31 серпня 2016 року до договору оренди землі від 22 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6522181000:01:106:0015 площею 27,7846га.

Визнати припиненим договір оренди землі від 22 квітня 2015 року, укладений між нею та ТОВ Лідер Агро щодо земельної ділянки кадастровий номер 6522181000:01:106:0015 площею 27,7846га.

Витребувати у ТОВ Лідер Агро земельну ділянку з кадастровим номером 6522181000:01:106:0015 площею 27,7846га.

Стягнути з ТОВ Лідер Агро на її користь заборгованість з орендної плати за договором від 22 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6522181000:01:130:0005 площею 4,6302га у загальному розмірі 13014,14грн., з яких: основна заборгованість - 12057,06грн.; пеня - 525,22грн.; 3% від простроченої суми - 431,86грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належним чином виконував умови договору оренди землі та виплатив орендодавцю обумовлену договором орендну плату, що підтверджується наданими відповідачем розписками про отримання ОСОБА_1 від ТОВ Лідер Агро коштів у розмірі 60000,00грн., 30000,00грн., 24000,00грн. та 20000,00грн., які покривають розрахунок заборгованості по орендній платі. Також суд вказав про відсутність підстав для визнання додаткової угоди від 31 серпня 2016 року до договору оренди землі стосовно ділянки площею 27,7846га недійсною, якою було збільшено строк її оренди до 49 років, оскільки ця угода підписана сторонами та є чинною.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лебєдєва Тетяна Олександрівна, ставить питання про скасування рішення від 05 серпня 2021 року, у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, та просить ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно не прийняв до уваги її твердження про те, що надані відповідачем копії розписок про начебто отримані нею від ТОВ Агро Лідер кошти в рахунок сплати орендної плати нею не складалися та не підписувалися. Також суд не зважив на її посилання, що вона не укладала з відповідачем додаткової угоди від 31 серпня 2016 року щодо збільшення строку договору оренди землі відносно земельної ділянки площею 27,7846га та ця угода нею не підписувалася.

Суд не задовольнив заявленого нею клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на з`ясування питання справжності її підпису на розписках та додатковій угоді, дійшовши необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову та стягнення заборгованості за договорами оренди землі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її адвокат Лебєдєва Т.О., апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.

ОСОБА_1 пояснила, що орендар в особі ТОВ Лідер Агро взагалі не сплачував їй орендної плати. В силу збігу тяжких сімейних обставин та проходження курсу тривалого лікування вона не мала змоги раніше звернутися з позовом до суду.

Представник ТОВ Лідер Агро - представник Калюжний С.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, пославшись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Пояснив, що товариство своєчасно виплачувало позивачу орендну плату обумовлену договором, що підтверджується розписками про одержання коштів, підписаними ОСОБА_1 . Також з позивачкою була укладена додаткова угода 31 серпня 2016 року щодо продовження строку дії договору оренди землі від 22 квітня 2015 року відносно земельної ділянки площею 27,7846га, яка підписана ОСОБА_1 .

Вказав, що у грудні 2021 року директор ТОВ Лідер Агро звернувся до правоохоронних органів з питанням порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення нею шахрайських дій.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 27,7846га кадастровий номер ділянки 6522181000:01:106:0015 та земельної ділянки площею 4,6302га кадастровий номер 6522181000:01:130:0005, розташованих на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

22 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лідер Агро укладено договір оренди землі, за яким позивач передала в строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сількогосподарського виробництва площею 27,7846га, кадастровий номер ділянки 6522181000:01:106:0015. Сторони погодили, що строк дії договору становить 5 років . Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п.8), яка проведена відповідачем 15 жовтня 2015 року.

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати становить 14470,92грн., що складає 3% від вартості земельного паю, визначений на момент укладення цього договору, за один рік.

Також 22 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лідер Агро укладено договір оренди землі, за яким позивач передала в строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сількогосподарського виробництва, що розташована на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області, площею 4,6302га, кадастровий номер ділянки 6522181000:01:130:0005. Сторони погодили, що строк дії договору становить 49 років . Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п.8), яка проведена відповідачем .

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати становить 2411,52грн., що складає 3% від вартості земельного паю, визначений на момент укладення цього договору, за один рік.

У вищенаведених договорах, в пункті 10 сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за землю за весь період користування землею здійснюється без урахування індексів інфляції (п.10).

Орендна плата має бути внесена у строк до 25 грудня поточного року. За проханням орендодавця та при згоді орендаря орендна плата може бути виплачена наперед. В цьому разі сторони погодилися вважати виплачену наперед орендну плату грошовим кредитом, який в разі розірвання договору має бути повернутий орендодавцем орендарю. Отримання орендної плати наперед має бути оформлене розпискою, яку орендодавець надає орендарю у момент отримання коштів (п.11).

Пунктом 12 передбачено, що за згодою сторін, орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією та наданням послуг. В цьому разі вартість товарів, продукції чи послуг має бути пропорційно встановленій в пункті 9 договору грошовому розміру орендної плати. Отримання орендної плати в натуральній формі оформляється відповідними актами приймання-передавання, товарними чи товарно-транспортними накладними, підписання яких має узгодження розміру та ціни такої продукції.

Відповідно пункту 14 договору у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення. В разі якщо орендодавець не з`явився за орендною платою до орендаря (за місцем реєстрації) особисто чи через уповноважену особу, чи не повідомив своїх платіжних реквізитів, нарахування пені не відбувається.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію встановлено, що на підставі додаткової угоди від 31 серпня 2016 року, укладеною між ОСОБА_2 та ТОВ Лідер Агро до договору оренди землі від 22 квітня 2015 року, збільшений строк дії договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 27,7846га, кадастровий номер 6522181000:01:106:0015, до 22 квітня 2065 року.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За положеннями частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однією із засад судочинства, регламентованих ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 наголошувала, що відповідач жодного разу не сплатив їй орендну плату погоджену договорами оренди землі від 22 квітня 2015 року та додаткова угода від 31 серпня 2016 року про збільшення строку дії договору оренди землі стосовно земельної ділянки площею 27,7876га з відповідачем нею не укладалася та не підписувалася, а тому в обґрунтування своїх доводів просила призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, заперечуючи проти посилань відповідача про виплату їй орендної плати, яка підтверджується наданими ТОВ Лідер Агро розписками про виплату їй орендної плати у розмірі 60000,00грн., 30000,00грн., 24000,00грн. та 20000,00грн. та укладення додаткової угоди від 31 серпня 2016 року.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, серед іншого, послався на недоведеність позивачем фактів несплати їй орендної плати за договорами та укладення оспорюваної додаткової угоди.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року не повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Так, матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції прийняв до уваги та поклав в основу судового рішення доводи відповідача про сплату позивачці орендної плати за договорами у повному обсязі, що підтвердив наданими ксерокопіями розписок про видачу грошових коштів, а також ксерокопією додаткової угоди від 31 серпня 2016 року.

При цьому, поза увагою суду залишилися положення статті 95 ЦПК України, зокрема, частиною другою якої визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачене цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.4, 5 наведеної норми права).

Згідно частини 6 статті 95 ЦПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Матеріали справи свідчать, що позивачем неодноразово заявлялося клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, однак суд фактично це клопотання по суті не розглянув, безпідставно пославшись на те, що представник ОСОБА_1 в ході розгляду справи це клопотання не підтримала. Проте, таке посилання суду спростовується технічним записом судового засідання від 05 серпня 2021 року, в якому представник позивача адвокат Лебєдєва Т.О. вказала про неможливість призначення експертизи в зв`язку із відсутністю оригіналів розписок та додаткової угоди від 31 серпня 2016 року.

Суд, не зваживши на наведене, та в порушення приписів статті 95 ЦПК України не вчинив заходів щодо витребування оригіналів спірних документів та прийняв у справі рішення на підставі наданих відповідачем ксерокопій цих документів, які навіть не були посвідчені у визначений законом спосіб.

З метою усунення порушень процесуального закону та встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року витребувано у ТОВ Лідер Агро оригінали додаткової угоди від 31 серпня 2016 року та розписок про виплату ОСОБА_1 орендної плати за договорами оренди землі від 22 квітня 2015 року, та інші документи, які могли б підтвердити здійснення таких виплат, проте вимоги зазначеної ухвали суду відповідачем залишилися не виконаними.

Натомість у листі від 08 грудня 2021 року директор ТОВ Лідер Агро повторно надав копії витребуваних документи, вказавши, що їх оригінали будуть надані додатково. В подальшому оригінали цих документів безпідставно так і не були надані суду, що свідчить про невиконання вимог ухвали суду та недоведеність належними та допустимими доказами обставин щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати та укладення з останньою додаткової угоди від 31 серпня 2016 року.

З огляду на викладене, постановлене у справі Генічеським районним судом Херсонської області рішення від 05 серпня 2021 року в порядку ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо стягнення орендної плати

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою - третьою статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Ураховуючи, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним платежів щодо сплати орендодавцю орендної плати за користування земельною ділянкою площею 27,7846га, кадастровий номер 6522181000:01:106:0015, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ТОВ Лідер Агро на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди від 22 квітня 2015 року.

Загальний розмір основної заборгованості з орендної плати за цим договором становить 72382,64грн ., з яких: 2814,44грн. заборгованість за період з 16 жовтня 2015 року (після реєстрації договору) по 25 грудня 2015 року (14470,92грн. плата за рік: 365днів = 39,64грн./день х 71день); 69568,20грн . заборгованість за період з 25 грудня 2015 року по 15 жовтня 2020 року (39,64грн./день х 1755днів).

Заборгованість за пенею у зв`язку з прострочення сплати орендної плати в межах дії договору оренди землі (згідно п.14 договору) складає: 5282,02грн.:

За період з 26 грудня 2015 року (обов`язок по сплаті орендної плати) по 15 жовтня 2020 року (закінчення строку дії договору) - 493,93грн. (2814,44грн. борг х 0,01% пеня х 1755 днів);

За період з 26 грудня 2016 року по 15 жовтня 2020 року - 2010,01грн (14470,92грн х 0,01% х 1389дн).

За період з 26 грудня 2017 року по 15 жовтня 2020 року - 1481,82грн. (14470,92грн. х 0,01% х 1024дні).

З 26 грудня 2018 року по 15 жовтня 2020 року - 953,63грн. (14470,92грн. х 0,01% х 659днів).

З 26 грудня 2019 року по 15 жовтня 2020 року - 342,63грн. (11654,16грн. х 0,01% х 294дні).

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, серед іншого, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання передбачені договором оренди землі, у позивача в силу ст. 625 ЦК України правомірно виникло право вимоги на стягнення боргу та трьох процентів річних від простроченої суми, які мають розраховуватися на час розгляду справи в суді.

Таким чином, загальний розмір заборгованості зі сплати 3% річних від простроченої суми в порядку статті 625 ЦК України становить 7265,08грн ., з яких :

за період з 26 грудня 2015 року (обов`язок по сплаті орендної плати) по 03 лютого 2022 року (дата ухвалення судового рішення) - 515,77грн. (2814,44грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 2232 днів);

за період з 26 грудня 2016 року по 03 лютого 2022 року - 2218,05грн. (14470,92грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 1866днів);

з 26 грудня 2017 року по 03 лютого 2022 року - 1783,97грн. (14470,92грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 1501днів);

з 26 грудня 2018 року по 03 лютого 2022 року - 1349,87грн. (14470,92грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 1136днів);

з 26 грудня 2019 року по 03 лютого 2022 року - 915,77грн. (14470,92грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 771днів);

з 26 грудня 2020 року по 03 лютого 2022 року - 481,65грн. (14470,92грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 405днів). Загальний розмір заборгованості зі сплати орендної плати за цим договором дорівнює 84929,74грн.

Також ТОВ Лідер Агро не надано доказів на підтвердження здійснення ним виплати ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою площею 4,6302га, кадастровий номер ділянки 6522181000:01:130:0005, з приводу чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розмір загальної заборгованості зі сплати основної орендної плати за цим договором становить 15199,80грн .: 468,60грн. заборгованість за період з 16 жовтня 2015 року (після реєстрації договору) по 25 грудня 2015 року (2411,52грн. плата за рік : 365днів = 6,60 грн./день х 71день); 14731,20грн. заборгованість за період з 25 грудня 2015 року по 03 лютого 2022 року (6,60грн./день х 2232дні).

Заборгованість за пенею у зв`язку з прострочення сплати орендної плати в межах дії договору оренди землі (згідно п.14 договору) складає 1474,81 грн. :

За період з 26 грудня 2015 року (обов`язок по сплаті орендної плати) по 03 лютого 2022 року (дата ухвалення судового рішення) - 104,59грн. (468,60грн. борг х 0,01% пеня х 2232 днів);

За період з 26 грудня 2016 року по 03 лютого 2022 року - 449,98 грн. (2411,52грн х 0,01% х 1866днів).

З 26 грудня 2017 року по 03 лютого 2022 року - 361,96грн. (2411,52грн. х 0,01% х 1501днів).

З 26 грудня 2018 року по 03 лютого 2022 року - 273,94грн. (2411,52грн. х 0,01% х 1136днів).

З 26 грудня 2019 року по 03 лютого 2022 року - 185,92грн. (2411,52грн. х 0,01% х 771день).

З 26 грудня 2020 року по 03 лютого 2022 року - 97,42грн. (2411,52грн. х 0,01% х 404 днів).

З 26 грудня 2021 року по 03 лютого 2022 року - 01,00грн. (257,40 ((6,60грн./день)) х 0,01% х 39 днів).

Розмір заборгованості зі сплати 3% річних від простроченої суми в порядку статті 625 ЦК України склав 1211,36 грн ., з яких :

за період з 26 грудня 2015 року (обов`язок по сплаті орендної плати) по 03 лютого 2022 року (дата ухвалення судового рішення) - 85,78грн. (468,60грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 2232 днів);

за період з 26 грудня 2016 року по 03 лютого 2022 року - 369,57грн. (2411,52грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 1866днів);

з 26 грудня 2017 року по 03 лютого 2022 року - 297,25грн. (2411,52грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 1501днів);

з 26 грудня 2018 року по 03 лютого 2022 року - 224,92рн. (2411,52грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 1136днів);

з 26 грудня 2019 року по 03 лютого 2022 року - 152,59грн. (2411,52грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 771днів);

з 26 грудня 2020 року по 03 лютого 2022 року - 80,25грн. (2411,52грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 404днів);

з 26 грудня 2019 року по 03 лютого 2022 року - 01,00грн. (257,40грн. борг х 3% : 100% :365 днів х 39днів). А всього за цим договором - 17885,97грн .

Щодо визнання недійсною додаткової угоди від 31 серпня 2016 року слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання додаткової угоди від 31 серпня 2016 року до договору оренди землі від 22 квітня 2015 року недійсною, ОСОБА_1 посилалася на те, що вказану угоду вона не укладала та не підписувала.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не було вжито заходів щодо ідентифікації виконавця підпису орендодавця в оспорюваній додатковій угоді до договору оренди, а ненадання суду апеляційної інстанції оригіналу зазначеної угоди унеможливило призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Ураховуючи, що ТОВ Лідер Агро не надало оригіналу угоди, який би міг підтвердити чи спростувати позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині, колегія суддів вважає за можливе прийняти до уваги посилання позивача про те, що така угода нею не укладалася та не підписувалася.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 637/239/14-ц (провадження № 61-27906св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16-ц (провадження № 61-17729св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19-ц (провадження № 61-9846св20) та від 22 вересня 2021 року у справі № 610/3162/18-ц (провадження 61-5373св21), які в силу ст. 263 ч.4 ЦПК України є обов`язками для застосування судом апеляційної інстанції.

Таким чином, додаткову угоду від 31 серпня 2016 року до договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2015 року щодо ділянки площею 27,7846га, слід визнати неукладеною і, як наслідок, вона не може визнаватися недійсною, у зв`язку із чим у задоволенні цих вимог ОСОБА_1 слід відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

Оскільки на час постановлення судового рішення у справі строк дії договору оренди землі від 22 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Лідер Агро відносно ділянки площею 27,7846га кадастровий номер 6522181000:01:106:0015, розташованої на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області закінчився (5 років), відсутні правові підстави для визнання цього договору в судовому порядку припиненим, у зв`язку з чим зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом із цим, ураховуючи, що до теперішнього часу спірна земельна ділянка не повернута на користь позивача, задоволенню підлягають вимоги ОСОБА_1 щодо її витребування від ТОВ Лідер Агро .

Згідно ст.141 ч.13 ЦПК України , якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зваживши на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягненню з ТОВ Лідер Агро на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам (одна майнова та одна немайнова вимоги), пов`язані зі сплатою нею судового збору в суді першої інстанції у розмірі 1751,91грн., а також на користь держави судовий збір пов`язаний з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 985,37грн., оскільки позивач була звільнена від його сплати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лебєдєва Тетяна Олександрівна, задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро про стягнення заборгованості за договорами оренди землі, визнання договору оренди недійсним та припиненим, витребування земельної ділянки, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором від 22 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6522181000:01:106:0015, площею 27,7846га, розташованої на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області у загальному розмірі 84 929,74грн.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Лідер Агро повернути на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6522181000:01:106:0015, площею 27,7846га, розташовану на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором від 22 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6522181000:01:130:0005, площею 4,6302га, розташованої на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області у загальному розмірі 17885,97грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1751,91грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Агро на користь держави судові витрати у розмірі 2627,86грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 08 лютого 2022 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.В. Базіль

Н.В. Орловська