Рішення
від 11.02.2022 по справі 212/7628/21
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7628/21

2/212/356/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря судового засідання Зюркевич В.В., представника відповідача - адвоката Бондар О.Р, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 та захисника Бабаліча М.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення. Апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Бурчика Ю.В. та цивільного відповідача ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" - задовольнити частково. Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2018 року щодо Вирок ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.3 ст. 286 КК України, в частині вирішення цивільного позову - скасувати, направивши кримінальне провадження в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2018 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ВІСІМ років із позбавленням права керування транспортними засобами строком на ТРИ роки з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

20 жовтня 2021 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла уточнена позовна ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс про відшкодування моральної шкоди, якій позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 950000 гривень.

В підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що на час скоєння дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_4 працював водієм в ТОВ Північ транс та вказане товариство є власником транспортного засобу. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди відбулася смерть дружини позивача, а тому просить суд стягнути моральну шкоду за смерть дружини.

Ухвалою судді 03 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14 січня 2022 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 лютого 2021 року о 10 годинні 00 хвилин.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити вимоги позивачів в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Бондар О.Р. проти позову заперечувала, послалась на обставини,що зазначенні у відзиві на уточнену позовну заяву від 01 грудня 2021 року №1538.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2018 року та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року про засудження ОСОБА_4 , за ч.3 ст. 286 КК України, судами вставлено:

- 16.10.2014 року, приблизно о 10 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автобусом Mercedes-Benz 310D реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїжджій частині вул. Ногіна, в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, з боку вул. Електрична в напрямку вул. 20-го Партз`їзду, при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху, проявляючи злочинну самовпевненість, не врахував дорожньої обстановки, рухався зі швидкістю в межах від 70 до 90 км/год, та допустив занос керованого транспортного засобу, в процесі заносу виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автобусом Mercedes-Benz 313СDІ реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку;

-Порушення водієм ОСОБА_4 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, спричинило дорожньо-транспортну пригоду, під час якої: потерпілій ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: сполучена травма голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалась множинними переломами кісток черепу і тулубу з ушкодженням внутрішніх органів та ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується морфологічними змінами з боку внутрішніх органів, а саме: крововиливи у м`які покривні тканини голови в лівій скроневій та правій тім`яній області; повний лінійний звивистий перелом лівої скроневої кістки, основної кістки, правої скроневої кістки, потиличної кістки; крововиливи під м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка; в товщі мозкової речовини виявлені множинні дрібні кісткові фрагменти; крововиливи у шлуночки головного мозку;крововиливи у м`язи шиї праворуч у нижній третині у надключичній ділянці; повні косо-поперечні переломи 1, 2 ребер праворуч по біляхребцевій та середньо-ключичним лініям; крововиливи в суглобові сумки обох колінних суглобів; крововиливи у м`які тканини та жирову клітковину обох колін; забита рана в правій завушній області; на правій бічній поверхні шиї у середній та нижній третинах ділянки шкіри із множинними дрібно-крапковими внутрішньо шкірнми крововиливами; множинні синці в правій надключичній та над плечовій ділянці з переходом на зовнішньо-бічну поверхню правого плеча у верхній третині; 5 синців на тильній поверхні основних фаланг 2-5 пальців правої кісті; 6 синців на внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на долонній поверхні лівої кисті, на тильній поверхні основних фаланг 2-4 пальців лівої кисті; 3 забитих рани на внутрішній поверхні лівого променево-зап`ястного суглобу, на тильній поверхні основних фаланг 2 та 3 пальців лівої кисті; синець на передній поверхні правої гомілки у верхній третині; садно на внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині; 5 саден на передній поверхні обох гомілок у верхній третині; синець на передній поверхні лівого колінного суглоба; синець на внутрішній поверхні лівої гомілки у нижній третині. Всі виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, що могло бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди ;

-таким чином, через злочинну самовпевненість водія ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричинено загибель потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , заподіяно тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та спричинено тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ;

-допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 16.10.2014 року його дружина поїхала по похорон, а він залишився вдома. Через великий проміжок часу дружина не повернулась додому, він почав хвилюватись, телефонував, але дружина не брала слухавку. Пізніше додому повернулась донька та повідомила, що бачила велику аварію. Він захвилювався та почав телефонувати по лікарням, там йому повідомили, що дана особа не поступала. Тоді донька зайшла в Інтернет, побачили, що відбулась аварія та на знімках було видно сумку таку, як була у його дружини та було видно тіло, на фото дуже схоже на дружину. Пізніше приїхала опер група та запропонували проїхати для впізнання тіла. Коли зайшов, то побачив тіло своєї дружини. Відносно обвинуваченого та цивільного відповідача заявив цивільний позов. Свідком та очевидцем ДТП від не був та нічого пояснити з приводу аварії не може. Покарання просив призначити на розсуд суду;

-допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 суду пояснила, що 16.10.2014 року її донька збиралась на похорон, в її подруги померла мати. Через великий проміжок часу донька не повернулась додому та вона почала хвилюватись. Приїхала внучка та повідомила про те, що бачила велику аварію, пізніше, приїхала оперативна група та забрали чоловіка доньки ОСОБА_1 для впізнання тіла доньки. Просить суд задовольнити заявлений цивільний позов та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що сторони по справі не заперечують факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з відповідачем Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс на дату скоєння дорожньо - транспортної пригоди.

В судовому засіданні судом встановлено, що сторони по справі не заперечують факт дорожньо - транспортної пригоди та, що при виконанні ОСОБА_4 трудових обов`язків, в якості водія Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс .

Судом встановлено, що сторони по справі не заперечують факт, що позивач по справі ОСОБА_1 є чоловіком загиблої ОСОБА_7 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідач по справі не надав судові належного якості доказу (який можна прочитати), з якого можна встановити, що цивільно - правова відповідальність Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс , як власника джерела підвищеної небезпеки застрахована.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України, передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами від 25.05.2001 року) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок фізичних чи моральних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.

Згідно п. 9 вищезазначеної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробних стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Позивачі звертаючись до суду з вказаними вимогами обґрунтовували її наступним чином.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, настала смерть дружини позивача.

Таким чином, працівником Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс ОСОБА_4 , внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху та спричинення ДТП, було завдано моральну шкоду позивачу, нервовому стресі, моральних стражданнях внаслідок близької людини та матері спільних дітей.

Отже, розмір відшкодування є предметом доказування, а отже, позивач має довести суду, що пропонований ним розмір компенсації відповідає його стражданням.

Моральні страждання та втрачене здоров`я неможливо виміряти так, як це можна зробити з матеріальною шкодою. До того ж у п.6.4 Методичних рекомендацій Відшкодування моральної шкоди (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 №35-13/797) зазначено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи . Отже, будь-яка компенсація не може бути сумірною стражданням. Відповідно, будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.

Деякі форми моральної шкоди, включаючи емоційний розлад, за своєю природою не завжди можуть бути предметом конкретного доказу (рішення у справі Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства (от 28 травня 1985 г., Series А, №94, §96).

У справі Stankov v. Bulgaria Європейський суд зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Це підтверджує висловлену раніше думку, що поняття моральна шкода є оціночним, комплексним та таким, що потребує копіткого дослідження в кожному окремому випадку (КЦС від 28.03.2018 (справа №757/32334/15-ц)).

Кожна людина унікальна і по особливому проживає свій стрес, своє страждання, психічну травму, кожній людині потрібна особлива форма зусиль для адаптації до чинників шкоди. Кожне страждання індивідуально, тому не може бути стандартних сум компенсації, уніфікованих під кожного постраждалого.

П. 5.1. Розділу 5 Методичних рекомендацій Відшкодування моральної шкоди (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 №35-13/797) встановлює, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач ОСОБА_1 безсумнівно зазнав моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями з приводу ДТП, однак заявлений розмір моральної шкодив сумі 950000 гривень є явно завищеним.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених позивачем, у зв`язку із пошкодженням майна, характер немайнових втрат позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200000 гривень. Суд вважає, що зазначена сума є належною та достатньою компенсацією для відновлення його стану здоров`я та душевної рівноваги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду наведеного, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Крім того, позивач звертаючись до суду з позовними вимогами просив стягнути з відповідача на його користь витрати понесені на правовому допомогу у розмірі 2000 гривень.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, судом встановлено, що з боку позивачів дійсно були понесені судові витрати на правничу допомогу, загальний розмір яких склав 1200 гривень.

Оскільки вартість послуг адвоката визначено сторонами безпосередньо в Договорах про надання правничої ( правової ) допомоги у фіксованому розмірі, сума не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, в такому випадку детальний опис робіт не потрібен.

Зазначена правова позиція міститься в постанові ВС КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020 року.

Верховний Суд правильно зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/2689/15 від 09 квітня 2019 року).

Під-час розгляду справи стороною відповідача ( його представника ) не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що виключає можливість суду на зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Така правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки позовні вимоги позивача. підлягають до часткового задоволення, то з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 950 гривень.

Поняття судових витрат міститься в п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України "Про судовий збір").

Позивача згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 2000 гривень 00 копійок .

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду в розмірі 200000 гривень (двісті тисяч гривень) 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати за надання правової допомоги в сумі 950 гривен.

Стягнути з Товариства з обмеженою відпоіальністю Північ транс на користь держави судовий збір в розмірі 2000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТовариствО з обмеженою відпоіальністю Північ транс , місце знаходження юридичної особи: 65025, м. Одеса, Старокиївська дорога, 21км, код ЄРДПОУ 05523553.

Повне рішення складено 16 лютого 2022 року.

Суддя Р. В. Дехта

Дата ухвалення рішення11.02.2022
Оприлюднено21.02.2022

Судовий реєстр по справі —212/7628/21

Ухвала від 25.05.2023

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

Дехта Р. В.

Ухвала від 03.05.2023

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

Дехта Р. В.

Ухвала від 12.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 02.12.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Постанова від 09.11.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Окрема думка від 09.11.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 28.10.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 26.10.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 18.10.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 07.08.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні