Рішення

від 26.01.2022 по справі 317/3731/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/3731/21

Провадження номер 2/317/305/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі: Коваль В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про звільнення майна з під арешту, суд,-

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про звільнення майна з під арешту.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, належної їй на праві власності на Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого ОСОБА_2 , державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори від 15.12.2020 року, Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.12.2020 року. Позивач до теперішнього часу є єдиним власником свого нерухомого майна у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010, проте не може належним чином користуватися та володіти своїм майном з причини того, що як з`ясувалося на теперішній час, на належну позивачеві на праві власності земельну ділянку накладений арешт, що вбачається згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 255993714 від 11.05.2021 року, підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер : ЗВП 56298325, виданий 12.09.2018, видавник: Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, накладено арешт на нерухоме майно, належне позивачеві на праві власності. Позивач зазначає, що наявність зазначеної заборони не має ніякого відношення щодо належної позивачеві на праві власності земельної ділянки площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оскільки позивач не мала та не має жодних боргових зобов`язань, по відношенню до нього не відкрито жодне виконавче провадження, а також позивач ні є ані боржником, ані стягувачем по будь-якому виконавчому провадженню. На підставі зазначеного, позивач вважає, що вказаний арешт перешкоджає їй у її законних правах, а саме те, що без його відома та будь-якої його причетності було обмежено в його правах щодо володіння, користування та розпорядження належним позивачеві майном, яке набуте ним на законних підставах. Вважаючи, що арешт у вигляді арешту/заборони зазначений незаконно, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач до суду подав заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення судом заочного рішення заперечень не мав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи та не подав відзив, тому на підставі ст.ст.223,280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого не заперечив позивач у заяві.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до с т. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що, згідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого ОСОБА_2 , державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори від 15.12.2020 року позивач є власником земельної ділянки площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Право власності позивача на земельну ділянку площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.12.2020 року.

Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 255993714 від 25.10.2021 року, підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер: ЗВП 56298325, виданий 12.09.2018, видавник: Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, накладено арешт на нерухоме майно, належне позивачеві на праві приватної власності, а саме - земельну ділянку площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно до отриманої на адресу суду постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.09.2018 року прийняту заступником начальника Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Дениско С.В. не вбачається даних про те, що власник площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області - ОСОБА_1 є боржником по будь-якому виконавчому провадженню.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач не надав до суду відзиву на позов, або будь-яких письмових доказів свідчення того, що позивач є боржником по будь-якому виконавчому провадженню, тому судом встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи не вбачається правових підстав для існування арешту/заборони щодо земельної ділянки площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області належної на праві власності позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.ст. 11,15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування постанови про арешт майна боржника, серія та номер ЗВП 56298325, виданий 12.09.2018, видавник: Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на належну позивачеві на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.76 Про судову практику в справах про виключення майна з опису за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Аналогічна позиція щодо належних відповідачів при розгляді позовів про зняття арешту (боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт) викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження в п. 16.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналась 17 липня 1997р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Протоколу 1, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy) [GC], №33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (рішення у справі Ентрік проти Франції (Hentrichv. France) від 22 вересня 1994 року, серія А, №296-A, сс. 1920, п. 42).

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ч.1. ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положення ст. 319 ЦК України передбачають, що власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.ст. 321, 383, 386 ЦК України, власник свого майна не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; він має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Пунктом 5 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження встановлено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 статті 57 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Судом встановлено, що позивач не є боржником, або стягувачем у будь-якому виконавчому провадженні, відтак, дії державного виконавця - Дениско Світлани Вікторівни в особі - Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо накладення арешту на моє майно є неправомірними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства, суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Оцінивши наведені обставини справи у відповідності з вимогами ст. 12 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер : 56298325, виданий 12.09.2018, видавник: Заступник начальника Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Дениско Світлана Вікторівна, накладеного на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010 розташованої на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області належної позивачеві, з метою захисту прав власника, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - Запорізька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно і звільнення його з під арешту - задовольнити повністю.

Скасувати арешт майна, що накладений постановою про арешт майна боржника, серія ЗВП № 56298325, виданий 12.09.2018, видавник: Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,7845 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2322180400:04:002:1010, що розташована на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Стягнути з Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.Б. Громова