Рішення

від 08.02.2022 по справі 946/10499/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/10499/21

Провадження № 2/946/527/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,5672 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0087.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що заяви про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , надійшли 26.05.2021 року та 30.11.2022 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 3,5672 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 073513 від 09.02.2004 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 180/А-2003 від 07 березня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-08-663, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0087.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.01.2010 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 64894682 від 26.05.2021 року згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- дружина ОСОБА_5 , яка відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.02.2021 року, виданого Ізмаїльського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

- син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23.10.2018 року, повторно виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 09.07.2010 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області;

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 09.08.2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 14.06.2021 року за № 783, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

В свою чергу, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи спадкоємцями за законом першої черги чергування після смерті ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини на користь позивача ОСОБА_1 .

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_6 , орган, що видав № 5119 від 12.02.2020 року, РНОКПП - НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 06.05.2008 року, РНОКПП - НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_10 , РНОКПП - НОМЕР_11 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,5672 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0087.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.02.2022 року.

Суддя: О.О.Бурнусус