Рішення

від 15.02.2022 по справі 140/13768/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/13768/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автокран до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автокран (далі - ТзОВ Автокран , позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2021 позивачем, з метою митного оформлення товару Механічне обладнання, призначене для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах: Кранова установка КС-35719, 2013 р.в., б/в 1 шт. в напіврозібраному стані для зручності транспортування. Торгова марка: немає даних. Виробник: ОАО Клинцовский автокрановий завод , до Волинської митниці подано митну декларацію за № UA205140/2021/066067, а також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, вартістю 85 879,30 грн. Проте, уповноважений орган видав картку відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару за МД №UA205140/2021/066067 від 06.10.2021, було встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- згідно навантажувального документу № б/н від 05.10.2021 вартість транспортування від місця загрузки до кордону становить 100 євро, згідно довідки про транспортні витрати №05/10 вартість транспортування до кордону становить 300 доларів США;

- згідно п. 3.2 контракту № 3 від 28.09.2021 передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення товаро-транспортної накладної, однак вказаний документ до митного оформлення не поданий.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021№ 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно ст. 53 та ст. 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір (угоду) з третіми особами, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, документальне підтвердження транспортних витрат, документи, передбачені п.3.2 контракту № 3 від 28.09.2021.

Листом № 2 від 07.10.2021 ТзОВ Автокран повідомив відповідача про помилкове вказання менеджером інформації про транспортні витрати в сумі 100 Євро, оскільки в них відсутня інформація про вказані транспортні витрати. Щодо відсутності товарно-транспортної накладної зазначено, що в даному випадку використано міжнародну автомобільну накладну CMR, яка застосовується до міжнародних перевезень.

Оскільки подані документи у своїй сукупності не спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, вказане слугувало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а шляхом поетапного застосування митницею методів визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021.

Крім того, декларанта повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України, в подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД № UA205140/2021/067532 від з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив у задоволити його позовні вимоги.

Дослідивши письмові докази, викладені у заявах по суті справи суд встановив наступне.

ТзОВ Автокран уклало з ПП Автоспецсила (Білорусь) договір купівлі - продажу № 3 від 28.09.2021, відповідно до якого було придбано згідно Інвойс № 3 від 28.09.2021 кранову установку КС-35719, б/у, 2013 р.в. за 2 950 доларів США.

06.10.2021 декларант ТзОВ Автокран подало до Волинської митниці МД № UA205140/2021/066067 для здійснення митного оформлення товару: Механічне обладнання, призначене для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах: Кранова установка КС-35719, 2013 р.в., б/в 1 шт. в напіврозібраному стані для зручності транспортування. Торгова марка: немає даних. Виробник: ОАО Клинцовский автокрановий завод . При цьому, митна вартість товару була визначена за першим методом у сумі 85 879,30 грн., що становить 2 950,00 доларів США.

На підтвердження заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок фактура (Інвойс), автотранспортну накладну, навантажувальний документ, декларацію про походження товару, документ, що підтверджує вартість перевезення, рахунок фактуру про надання транспортних послуг та їх вартість, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, договір купівлі-продажу товару, договір про перевезення товару.

Волинська митниця встановила, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також подані документи містять розбіжності, а саме:

- згідно навантажувального документу № б/н від 05.10.2021 вартість транспортування від місця загрузки до кордону становить 100 євро, згідно довідки про транспортні витрати №05/10 вартість транспортування до кордону становить 300 дол. США;

- згідно п. 3.2 контракту № 3 від 28.09.2021 передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення товаро-транспортної накладної, однак вказаний документ до митного оформлення не поданий.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021№ 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно ст. 53 та ст. 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір (угоду) з третіми особами, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, документальне підтвердження транспортних витрат, документи, передбачені п.3.2 контракту № 3 від 28.09.2021.

Листом № 2 від 07.10.2021 ТзОВ Автокран повідомлено про помилкове вказання менеджером інформації про транспортні витрати в сумі 100 Євро, оскільки в них відсутня інформація про вказані транспортні витрати. Щодо відсутності товарно-транспортної накладної зазначено, що в даному випадку використано міжнародну автомобільну накладну CMR, яка застосовується до міжнародних перевезень. Зазначені документи надані відповідачу.

На вимогу відповідача ТзОВ Автокран звернулось до судового експерта Мельника С. М., яким було проведено товарознавче дослідження наступних товарів: кранова установка КС-35719, 2013 року виробництва, бувша у використанні, яка отримана ТзОВ Автокран згідно контракту № 3 від 28.09.2021 та інвойсу № 3 від 28.09.2021, результати якого викладені у Висновку експерта №132/2020 від 07.10.2021, згідно якого вартість зазначеного товару - відповідає вартості, що зазначена у інвойсі, а саме: 2 950 доларів США.

Оскільки подані документи не спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, вказане слугувало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а шляхом поетапного застосування митницею методів визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021, де згідно з графою 33 вказаного рішення були виявлені наступні порушення: - згідно навантажувального документу № б/н від 05.10.2021 вартість транспортування від місця загрузки до кордону становить 100 євро, згідно довідки про транспортні витрати №05/10 вартість транспортування до кордону становить 300 дол. США; - згідно п. 3.2 контракту № 3 від 28.09.2021 передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення товаро-транспортної накладної, однак вказаний документ до митного оформлення не поданий, а також було визначено митну вартість товару в розмірі 11 650,00 доларів США (замість 2 950,00 доларів США, що була заявлена декларантом).

Крім того, 11.10.2021 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2021/02032. Як зазначено у вказаній картці відмови, Волинська митниця відмовила у прийнятті митної декларації або документа, що її змінює з таких причин: у зв`язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний транспортний засіб було випущено у вільний обіг за МД № UA205140/2021/067532.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики. Зокрема, рахунок фактура (Інвойс) № 3 від 28.09.2021, автотранспортну накладну № 2037004 від 05.10.2021 (CMR), акт завантаження від 05.10.2021, декларацію про походження товару, документ, що підтверджує вартість перевезення - довідку про транспортні витрати № 05/10 від 05.10.2021, рахунок фактуру про надання транспортних послуг та їх вартість№ 720 від 05.10.2021, платіжне доручення від 28.09.2021, що підтверджує вартість товару - 2 950 доларів США, договір купівлі-продажу товару № 3 від 28.09.2021, договір-заявку на міжнародне перевезення № 0510 від 05.10.2021.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта, зокрема, у зв`язку з тим, що документи, які були подані разом з митною декларацією для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності щодо вартості транспортування товару, а саме: згідно навантажувального документу № б/н від 05.10.2021 вартість транспортування від місця загрузки до кордону становить 100 євро, а згідно довідки про транспортні витрати № 05/10 вартість транспортування до кордону становить 300 дол. США.

З матеріалів справи слідує, що листом № 2 від 07.10.2021 ТзОВ Автокран (а.с. 27-30) повідомило відповідача про помилкове вказання менеджером інформації про транспортні витрати в сумі 100 Євро, оскільки в них відсутня інформація про вказані транспортні витрати, що підтверджується листом ЧТПУП Автоспецсила № 21 від 07.10.2021. (а.с. 31)

З огляду на вищевказане, а також на той факт, що згідно договору-заявки на міжнародне перевезення № 0510 від 05.10.2021, довідки про транспортні витрати 05/10 від 05.10.2021 та рахунка №720 від 05.10.2021 транспортні витрати по території Білорусії (від місця завантаження (Слуцк) до пункту пропуску Доманово-Мокрани) становили 300 доларів США, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо розбіжностей по витратах на транспортування товару.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на неподання до митного оформлення товарно-транспортної накладної, суд зазначає наступне .

З матеріалів справи слідує, що за кодом 0730 у графі 44 МД 2037004 від 05.10.2021 до митного декларації додано документ товарно-транспортна накладна (CMR), де також зазначена вартість Кранової установки, а саме: 2 950 доларів США, тому не вбачається розбіжності по вартості даного товару із іншими документами, поданими для митного оформлення. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) є товарно-транспортною накладною, яка застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях. Даний документ використовується країнами, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Зазначена Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. У зв`язку із наведеним, суд не бере до уваги дане твердження відповідача. Відповідно до Закону № 57-V Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006, тому використання товарно-транспортної накладної (CMR) є правомірним.

Разом із тим, суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Поряд з цим, в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021 лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята МД від 12.08.2021 №UA102070/2021/1681, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі указаного МК не наведено. Письмових доказів на підтвердження митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеної на митну територію України кранових установок на рівні 2 950 доларів США, натомість відповідачем не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб`єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021 .

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано копії договору про надання правничої допомоги № 5/11/21-02 від 05.11.2021, рахунка-фактури від 08.11.2021 №08/11/21-02 виданого АО Преміум Сервіс , акта здачі-прийняття робіт (послуг) від 08.11.2021 №08/11/21-02 на суму 5 000,00 грн; квитанції від 09.11.2021 про оплату ТзОВ Автокран за надання правової допомоги коштів в сумі 5 000,00 грн.

Як вбачається з акта здачі-прийняття робіт (послуг) №08/11/21-02, виконавцем було виконано такі роботи (надано послуги) загальною вартістю 5 000,00 грн: надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021 та оформлення відповідної картки відмови, складання позовної заяви.

Слід, зауважити, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

При цьому, представник відповідача Наумчик Р.П. подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та заперечила щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі було рішення про коригування митної вартості, яке складене за наслідками митного декларування товару по одному договору та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжним дорученням від 11.11.2021 № 5 позивач сплатив судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від № UA205140/2021/000046/1 від 07.10.2021.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автокран понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 270,00 грн (чотири тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Автокран (43000; Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 4; код ЄДРПОУ 44341282).

Відповідач: Волинська митниця (44350; Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 3; код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя С.Ф. Костюкевич