Генічеський районний суд херсонської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 653/1819/19
Провадження № 2/653/39/22
РІШЕННЯ
іменем України
24 січня 2022 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача 2 ОСОБА_2
представника відповідача 2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , зацікавлена особа - приватний нотаріус Генічеського нотаріального округу Штогріна Н.Л. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , зацікавлена особа - приватний нотаріус Генічеського нотаріального округу Штогріна Н.Л. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її діда ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Леніне Ленінського району, АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_5 в смт. Леніне, Ленінського району, АР Крим. Після смерті діда відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок на території Генічеського району Херсонської області, але про існування заповіту вона не знала, оскільки всіма документами займався її батько, отримував свідоцтва про смерть та вчиняв інші дії. А вона фактично проживає в АР Крим. Ніхто з рідних не звертався до нотаріуса для оформлення спадщини. В грудні 2018 року її батько знайшов заповіт діда на її ім`я, про що вона не знала. На початку 2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса Штогріної Н.Л. для оформлення спадщини, то вона повідомила, що пропущений строк для такого звернення.
Ухвалою суду від 01 червня 2021 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Токарєва І.В. позовні вимоги підтримала та пояснила, що позивач фактично проживає в АР Крим, відповідач ОСОБА_5 її батько, також. Померлий дідусь проживав разом з батьком та помер там же. Позивач пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки не знала про заповіт. До будь-якого нотаріуса на території України заяву про прийняття спадщини не подавала. Також представник позивача, вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з вини нотаріуса, оскільки нотаріус при відкритті спадщини повинна встановлювати коло спадкоємців. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Стрюков В.П. в судовому засіданні проти позову заперечували. Мотивують це тим, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 не проживають, а проживають в АР Крим. На сьогодні, як і на день звернення до суду у позивача інше прізвище - ОСОБА_6 , оскільки вона в 2016 році вийшла заміж. Твердження позивача, про те, що вона не знала про існування заповіту не відповідає дійсності, і це буде підтверджено в судовому засіданні поясненнями свідків. Також, не відповідає дійсності ствердження позивача про те, що вона зверталася до приватного нотаріуса Штогріної Н.Л., оскільки позивач на територію України не приїжджала та заяви до нотаріуса не подавала. Просять в задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_4 до суду не з`явилася, за адресою вказаною в позовній заяві не проживає, проживає в АР Крим, на відеоконференцію з судом не вийшла.
Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з`явився, за адресою зазначеної в позові не проживає, на відеоконференцію з судом по-технічним причинам не вийшов. З пояснень учасників справи проживає в АР Крим.
Третя особа - нотаріус Штогріна Н.Л. до судового засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, з позовом згодна, відзиву або будь-яких пояснень суду не надіслала.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність сторін, на місці ухвалив, проводити розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши промови сторін, пояснення свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 грудня 2019 року Генічеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 444 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Леніне, Ленінського району, АР Крим.
Відповідно заповіту серія НМІ № 755501 від 27 вересня 2017 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заповідав належну йому земельну ділянку, площею 7,57 га, кадастровий номер 6522187500:01:009:0019, земельну ділянку, площею 0,42 га, кадастровий номер 6522187500:01:001:0012, земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 6522187500:01:019:0166, що розташовані на території Червонопрапорної сільської ради Генічеського району Херсонської області - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_4 до нотаріуса не подано.
28 жовтня 2018 року заяву про прийняття спадщини до нотаріуса подано гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином померлого спадкодавця, на підставі чого приватним нотаріусом Стребковою Н.В заведено спадкову справу.
В судовому засіданні допитані свідок ОСОБА_7 , яка є онукою померлого та донькою відповідача ОСОБА_2 , яка пояснила, що про існування заповіту позивач знала ще до смерті діда. Так, брат батька ОСОБА_5 проживає в АР Крим, разом з ним проживав дідусь. В березні 2018 року дідусь захворів та його поклали в лікарню. Вона поїхала в АР Крим його провідати. Потім вони зібралися вдома у брата батька та його донькою ОСОБА_8 , яка вже була ОСОБА_6 оскільки вийшла заміж в 2016 році, яка також проживає в АР Крим. Вона дала їй копію заповіту, копію актів на землю, щоб вона отримала гроші за оренду земельних ділянок належних діду. Потім дідусь помирає. В грудні 2018 року вона отримала гроші за оренду земельних ділянок та передала їх ОСОБА_9 через знайомих. Деякий час вони ще спілкувалися, а потім припинили спілкування.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона за генеральною довіреністю уповноважена представляти ПАТ Волна в господарчих відносинах. Так, підприємство орендувала у гр. ОСОБА_5 земельну ділянку. В грудні 2018 року прийшла гр. ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) з довіреністю від ОСОБА_4 , показала копію заповіту на ОСОБА_4 , копії державних актів на право власності на землю, їй була видана орендна плата.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є власницею домоволодіння та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є її онукою, коли навчалася в м. Харків, вона її прописала, але онука ніколи за цією адресою не проживала, вона проживала та проживає в АР Крим. В 2019 році вона просила її виписатися, але вона не могла приїхати з АР Крим, тому довелося виписувати її через рішення суду. З її колишнім чоловіком ОСОБА_5 вони не проживали приблизно п`ятнадцять років. Він проживав з молодшим сином в АР Крим. Онука ОСОБА_4 в 2016 році вийшла заміж і стала ОСОБА_6 . З ними спілкувалися до 2019 року. Коли помер ОСОБА_5 стало питання про спадщину, яке знаходиться в АР Крим, після цього відносини припинилися.
Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 638/18452/18.
В даному випадку, позивач зазначає про поважність причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини, як необізнаність щодо існування заповіту на її ім`я, що в судовому засіданні було спростовано поясненнями свідків, протилежного позивачем не доведено, інших підстав не зазначено, тому за таких умов, вимоги позивача є необґрунтованими та належними доказами не доведені, отже в задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом було залишено без задоволення позов, тому судові витрати залишаються за позивачем, та стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст.12,81,141, 263-265,273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , зацікавлена особа - приватний нотаріус Генічеського нотаріального округу Штогріна Н.Л. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 07 лютого 2022 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова
Суд | Генічеський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2022 |
Оприлюднено | 18.02.2022 |
Номер документу | 103345248 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Генічеський районний суд Херсонської області
Берлімова Ю. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні