Рішення

від 07.02.2022 по справі 160/22147/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 160/22147/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22147/21 за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

12.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Солонянської селищної ради, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 22.12.2021 року, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Солонянської селищної ради (52400, Дніпропетровська обл., смт Солоне, вул. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 04339652) у розгляді заяви ОСОБА_1 від 06.07.2021 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);

- зобов`язати Солонянську селищну раду (52400, Дніпропетровська обл., смт. Солоне, вул. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 04339652) надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Солонянської селищної ради за межами населених пунктів.

Ухвалою суду від 17.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 17.11.2021 року на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивачем, у строк, визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.12.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 24.12.2021 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії таких документів:

- заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), разом із додатками;

- листи/рішення (відповідь) на звернення позивача 06.07.2021 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- відомості (інформацію) щодо спірної земельної ділянки (право власності, право користування, тощо) та інші докази щодо суті спору.

11.01.2022 року відповідачем надано відзив на позовну заяву.

17.01.2022 року відповідачем долучені витребувані судом докази по справі.

21.01.2022 року позивачем надана письмова відповідь на відзив відповідача.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 07.02.2022 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 липня 2021 року позивач звернулася до голови Солонянської селищної ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Солоняиської селищної ради за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:001:0048.

Вказане клопотання разом з додатками 06.07.2021 року було надано особисто позивачем до Солонянської селищної ради, що підтверджується відміткою про його отримання.

Однак, на думку позивача, відповідачем належно не було розглянуто її заяву, згідно відповіді від 19.10.2021 року вих. № 02-21-2047/0/2-21 про те, що з ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:001:0048, загальна площа якої 15,712 га, не вбачається можливим виділення орієнтовних двох гектарів, оскільки у зв`язку із гострою необхідністю збереження природного-заповідного фонду нашої держави, зокрема збереження балок, в яких є підземні струмки, її розподілення не планується, тому виділення орієнтовних двох гектарів з вищенаведеної ділянки не вбачається можливим.

Таким чином, на думку позивача, відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Крім того, відповідач в порушення вимог Земельного кодексу України не надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а також не прийняв відповідного рішення про відмову у наданні дозволу.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі на ту ж земельну ділянку не є перешкодою для прийняття позитивного рішення щодо надання такого дозволу іншій особі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, посилаючись на норми законодавства України, зазначив, що 07.07.2021 року за вх.№2946/0/1-21 надійшла заява від громадянки ОСОБА_2 , яка звернулася до Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за межами населеного пункту біля с. Тритузне. У заяві зазначений кадастровий номер ділянки -1225088400:01:001:0048, з якої на її погляд вона може отримати орієнтовні 2 га (два гектари). Ділянка загальною площею 15,712 га, яка перебуває в комунальній власності з цільовим призначенням - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), код КВЦПЗ 16.00.

Вищевказана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.04.2021 року номер запису про право власності 41458542, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2335168312250 власником, якої являється Солонянська селищна рада.

Земельна ділянка загальною площею 15,712 га, кадастровий номер -1225088400:01:001:0048 для поділу та подальшого розподілення між громадянами не планувалася та планується.

Окрім того, її розподілення не вбачається можливим, оскільки по-перше, за складом угідь - це пасовище, а по-друге, відповідно до інформації отриманої з публічної кадастрової карти дана ділянка, розташована біля річки Трузна, через ділянку проходить чимало підземних вод, зокрема струмків. В умовах бурхливого розвитку промисловості, інтенсифікації сільського господарства розширення площ зрошуваних земель, а також поліпшення культурно-побутових умов життя населення водоспоживання та інші форми використання водних ресурсів значно зростають, вода стає однією з дефіцитних корисних копалин. Ресурси зменшуються також внаслідок дренування водоносних горизонтів гірничими виробками. При видобуванні твердих корисних копалин відкачується і непродуктивно витрачається значна кількість цінної підземної води.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке.

07 липня 2021 року за вх.№2946/0/1-21 позивач звернулася до Солонянської селищної ради із заявою, в якій просила надати їх дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Солоняиської селищної ради за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:001:0048.

Вказане клопотання разом з додатками було надано особисто позивачем до Солонянської селищної ради, що підтверджується відміткою про його отримання.

Листом від 19.10.2021 року за №02-21-2047/0/2-21 Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради надано відповідь за результатами розгляду заяви позивача, у якій зазначено, що з ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:001:0048, загальна площа якої 15,712 га, не вбачається можливим виділення орієнтовних двох гектарів, оскільки у зв`язку із гострою необхідністю збереження природного-заповідного фонду нашої держави, зокрема збереження балок в яких є підземлі струмки, її розподілення не планується. Отже, виділення орієнтовних двох гектарів з вищенаведеної ділянки не вбачається можливим.

Вважаючи таку відмову суб`єкта владних повноважень у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернулась з цим позовом до суду, за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт б , частина 1 статті 81 Земельного кодексу України).

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, наведені норми права дають підстави для висновку про те, що за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти одне із таких рішень: або надати такий дозвіл або відмовити у його наданні.

Тобто, за наслідками розгляду такого питання уповноважений орган приймає відповідний розпорядчий документ, який є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Таким чином, відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, був зобов`язаний прийняти розпорядчий документ у формі рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у наданні такого дозволу.

Проте, Солонянська селищна рада не прийняла жодного рішення, а лист - відмову позивачу в задоволенні її заяви надано неуповноваженим органом - Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення Солонянської селищної ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду заяви особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача.

Крім того, суд зазначає, що законодавством не передбачено відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з наданням такого дозволу іншій особі.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та визнання протиправною бездіяльність Солонянської селищної ради щодо розгляду заяви позивача від 07.07.2021 року за вх.№2946/0/1-21 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.) та необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

В частині позовних вимог позивача щодо надання дозволу, слід вказати, що відмову прийнято Виконавчим комітетом, оскільки відмова надана неналежним органом - виконкомом, тоді як рішення мало бути прийнято саме селищною радою; враховуючи, що радою заява позивача не була розглянута підстави для надання дозволу - відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування» .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах « Beyeler v. Italy» № 33202/96, « Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, « Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі « Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради в частині визнання протиправною бездіяльність Солонянської селищної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.07.2021 року вх.№2946/0/1-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.) та в частині зобов`язання Солонянської селищної ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2021 року вх.№2946/0/1-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), з прийняттям рішення у відповідності до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 681,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Солонянської селищної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.07.2021 року за вх.№2946/0/1-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.).

Зобов`язати Солонянську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2021 року за вх.№2946/0/1-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), з прийняттям рішення у відповідності до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солонянської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 681,00 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Солонянська селищна рада (52400, Дніпропетровська область, смт.Солоне, вул. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 04339652).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 07.02.2022 року.

Суддя В.В. Ільков