ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/29109/21
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Імхотеп" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Імхотеп" звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Житомирській області від 03.08.2021 року №2938499/34586776 та №2938498/34586776;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.07.2021 та накладну №2 від 12.07.2021 датами їх подання на реєстрацію.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог п.201.10 статті 201 Податкового Кодексу України позивачем через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів засобів телекомунікаційного зв`язку складено і направлено на реєстрацію податкову накладну №1 від 01.07.2021 та податкову накладну №2 від 12.07.2021.
За наслідками подання до реєстрації податкових накладних позивачем було отримано квитанції про зупинення реєстрації. Позивачем направлено пояснення та додаткові документи, однак відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації накладних. Підставою для відмови у реєстрації в рішеннях Комісії зазначено: ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та незаконними, а рішення такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам справи, є невмотивованими та порушують права платника податків.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління ДПС у Житомирській області, у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексом адміністративного судочинства України далі -КАС України) подало відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що за результатами розгляду наданих позивачем документів прийнято рішення про відмову у реєстрації накладних.
Представником Головного управління ДПС у Житомирській області подано заяву про заміну відповідача.
Ухвалою суду від 29.12.2021 задоволено заяву відповідача, замінено відповідача у справі - з Головного управління ДПС у Житомирській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142501) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44096781).
Державна податкова служба України у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду відзив на адміністративний позов не надіслала.
Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Представником відповідача ДПС України клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.
Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Імхотеп" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за основним видом діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.
Позивачем на виконання умов договору підряду №10 від 01.06.2021 сформовано та направлено податкові накладні №1 від 01.07.2021 та №2 від 12.07.2021 (а.с.16, 18).
Вказані податкові накладні доставлено до ДПС України, документ прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанціями від 28.07.2021. Підставою зупинення реєстрації визначено: відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.17, 19).
В подальшому, позивачем в електронній формі надано пояснення від 02.08.2021 №1 та №2 (а.с.20, 21) щодо податкових накладних №1 від 01.07.2021 та №2 від 12.07.2021, до яких надано документи в підтвердження реальності операції, а саме: договір з ПО Житомирська універсальна база № 10 від 01.06.2021, договір підряду з ФОП ОСОБА_1 №36 від 03.06.2021, платіжні доручення на надходження коштів на рахунок від замовника, платіжні доручення на перерахування коштів ФОП ОСОБА_1 , кошториси та рахунки на оплату (а.с. 20, 21).
За результатами розгляду документів, контролюючий орган прийняв рішення від 03.08.2021 №2938499/34586776 та №2938498/34586776 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 01.07.2021 та №2 від 12.07.2021 (а.с.71-72, 73-74).
Не погоджуючись з рішеннями комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, вважаючи її протиправними, позивач звертався до відповідача з поясненнями. що згідно квитанцій були подані в якості скарг щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.75-76, 77-78).
Рішеннями від 13.08.2021 №36464/3458776/2, №36448/34586776/2 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скарги позивача було залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.79, 80).
Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, п.201.10. ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - Платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригуванні; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, Формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Приписами п.74.2. ст.74 ПК України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригувань критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Приписами підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.201.16.3. п.201.16. ст.201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2.ПК України.
Згідно з п.п. 201.16.1. ст.201 ПК України для "розблокування" реєстрації податкових накладних платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як попередньо встановлено судом, квитанціями від 28.07.2021 №9209368095 та №9209364375 податкові накладні від 01.07.2021 № та від 12.07.2021 №2 прийнято, однак реєстрацію зупинено (а.с.17, 19).
Підставою зупинення реєстрації накладної визначено: відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, код товару/послуг 41.00 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.
Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Так, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Звертаємо увагу, що квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас уточнений перелік документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 01.07.2021 №1 та від 12.07.2021 №2 відповідачем у квитанції не наведено.
Крім того, відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягають недоліки та порушення та яку інформацію необхідно підтвердити.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач зупинив реєстрацію вказаних податкових накладних за відсутності обґрунтованих підстав для вчинення таких дій.
Не зважаючи на наведене, позивачем з метою підтвердження реальності операцій по податкових накладних від 01.07.2021 №1 та від 12.07.2021 №2, а саме щодо виконання будівельних робіт надано наступні документи: договір з ПО «Житомирська універсальна база» №10 від 01.06.2021 (а.с.22-25), договір підряду з ФОП ОСОБА_1 №36 від 03.06.2021 (а.с.50-52), платіжні доручення на надходження коштів на рахунок від замовника, платіжні доручення на перерахування коштів ФОП ОСОБА_1 , кошториси та рахунки на оплату (а.с.26-27,28-29, 30-35, 36, 37-42, 43-45, 4648, 49,53-65, 66-68).
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16. статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", та Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Аналіз долучених до матеріалів справи доказів вказує на відсутність об`єктивних причин вважати господарські операції за податковими накладними від 01.07.2021 №1 та від 12.07.2021 №2 неможливою (нереальною).
Однак, рішеннями контролюючого органу від 03.08.2021 №2938499/34586776 та №2938498/34586776 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 01.07.2021 та №2 від 12.07.2021 за результатами розгляду документів, відмовлено позивачу у реєстрації таких податкових накладних.
Як вже зазначалось судом, не погоджуючись з рішеннями комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними, позивач звертався до відповідача зі скаргами щодо вказаних рішень.
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем в обґрунтування наявності об`єктивної можливості провадити діяльність долучались вищевказані документи.
Незважаючи на надані до скарги позивачем документи на підтвердження підстав та умов операції відповідачем прийнято рішення від 13.08.2021 №36464/3458776/2, №36448/34586776/2, якими скарги позивача було залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вказаними рішеннями від 13.08.2021 №36464/3458776/2, №36448/34586776/2 рішення про відмову у реєстрації податкових накладних залишено без змін.
Відповідно до пунктів 2-3 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пунктів 25-26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Слід звернути увагу, що комісією контролюючого органу при прийнятті рішень про відмову у реєстрації накладних товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Імхотеп" зазначено лише шаблонні висновки про ненадання платником податків документів.
Водночас аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та додання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення Фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).
З поданих матеріалів видно, що відповідачем у рішеннях не вказано, які саме документи в обґрунтування реальності провадження господарської діяльності не надано контролюючому органу.
Крім того, долучені до матеріалів справи документи спростовують такі висновки відповідача.
Надані позивачем пояснення та первинні документи, свідчать про те, що господарські операції по виконанню будівельних робіт згідно договору підряду №10 від 01.06.2021 вказують на реальний характер взаємовідносин позивача з контрагентом.
З огляду на наведене, матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність рішень від 03.08.2021 №2938499/34586776 та №2938498/34586776 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 01.07.2021 та №2 від 12.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування вказаних рішень Головного управління ДПС у Житомирській області.
Позовна вимога про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні є похідною від позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень.
Верховний суд України у своїй постанові від 16.05.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадках задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
З огляду на викладене, з метою відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.07.2021 та №2 від 12.07.2021 з дати їх фактичного подання.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України по 50% (2270,00 грн) сплаченого позивачем судового збору.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Частиною 5 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Однак, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Адвокатом на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 17.09.2021, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, ордер №1000832 від 23.09.2021, акт надання послуг від 17.09.2021.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Слід звернути увагу, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Відтак, з урахуванням об`єму наданих адвокатом послуг та пропорції співвідношенні до задоволених вимог, суд вважає обґрунтованим висновок про відсутність співмірності задоволених вимог до заявлених витрат на правову допомогу.
З огляду на наведене, з урахуванням фактичного обсягу виконаної роботи та її складності, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 2000,00 грн, у пропорції по 50% з Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України відповідно.
Керуючись статтями242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Житомирській області від 03.08.2021 року №2938499/34586776 та №2938498/34586776.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.07.2021 та накладну №2 від 12.07.2021 датами їх подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) 2270,00 грн та з Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) 2270,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Імхотеп" (вул. Шевченка, 10 Б, кв. 4, Житомир, 10002, ЄДРПОУ 345867768) понесені судові витрати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області 1000,00 грн та з Державної податкової служби України 1000,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Імхотеп" понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2022 |
Оприлюднено | 18.02.2022 |
Номер документу | 103348450 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні