Рішення

від 21.01.2022 по справі 420/22325/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22325/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Граніт (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, код ЄДРПОУ 42619011) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Граніт (далі - Товариство, позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України з наступними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 3080649/42619011 від 07.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.08.2021 року датою її направлення, а саме 25.08.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 3080647/42619011 від 07.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 12.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 12.08.2021 року датою її направлення, а саме 26.08.2021 року.

Заявлені позовні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що воно утворено в 2018 році та здійснює ряд будівельних робіт. Відповідно до Ліцензії виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України № 75-л вiд 12 грудня 2018 року - позивач має право на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

4 березня 2021 року Товариство уклало Договір на виконання робіт №03/03/2021 з ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС за умовами якого позивач зобов`язався виконати на замовлення ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС реконструкцію водогону, а ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС зобов`язалось прийняти і оплатити роботи у розмірі, передбаченим договором.

10 серпня 2021 року на виконання умов Договору ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС сплатило позивачу авансом 100000,00 грн., в т.ч. пдв 16666,67 грн. - платіжне доручення № 7432 від 10.08.2021 року, виписка по рахунку за 10.08.2021 року.

Товариством було складено на користь ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС податкову накладну № 1 від 10.08.2021 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 100000,00 грн. та направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Проте, 10.08.2021 року Товариству надійшло повідомлення про прийняття документу та зупинення його реєстрації у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано Товариству надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН.

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, 02.09.2021 року позивачем було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, а саме копії: договору на виконання робіт 03/03/2021 від 4 березня 2021 року укладеного між позивачем та ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС ; платіжного доручення № 7432 на суму 100000,00 грн., вiдповiдно до якого ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС здійснило оплату авансу; договору оренди; ліцензії на ведення господарської діяльності з будівництва; штатний розклад; лист-відгук; договору надання послуг з вивезення/видалення великогабаритних, будівельних та промислових твердих побутових відходів; розрахункову вiдомiсть з нарахування заробітної плати; видаткову накладну №17592.

Подані Товариством додаткові документи на підтвердження реальності операції позитивного результату не дали та 07.09.2021 року відповідач прийняв рішення № 3080649/42619011 про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, 05.07.2021 року Товариство уклало Договір на виконання робіт № 05/05/2021 з ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС за умовами якого Товариство зобов`язалось виконати будівництво закільцьованої мережі газопроводів високого тиску 0,6 МПа від с. Нова Дофінівка до села Ліски Лиманського району Одеської області, а ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС зобов`язалось прийняти і оплатити роботи у розмірі, передбаченому договором. 12 серпня 2021 року на виконання умов Договору ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС сплатило позивачу авансом 150 000,00 грн., в т.ч. пдв 25 000,00 грн. - платіжне доручення № 7475 від 12.08.2021 року, виписка по рахунку за 12.08.2021 року. Відповідно до даної події позивачем було складено на користь ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС податкову накладну № 3 вiд 12.08.2021 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 150000,00 грн., та направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Реєстрація ПН № 3 відповідачем була зупинена. Причина зупинення: коди УКТЗЕДДКПП товару/послуг 43.12 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02.09.2021 року позивачем було надано до податкового органу вiдповiднi пояснення та документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, а саме копії: договору на виконання робіт № 05/05/2021 вiд 5 липня 2021 року укладеного мiж позивачем та ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС ; договірної ціни на будівництво; акту виконаних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; платіжного доручення № 7475 на суму 150000,00 грн., вiдповiдно до якого ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС здійснило оплату авансу; ліцензії на ведення господарської діяльності з будівництва; договору надання послуг з вивезення/видалення великогабаритних, будівельних та промислових твердих побутових відходів; договору оренди; штатний розклад; розрахункову відомість з нарахування заробітної плати; видаткову накладну № 17287.

Хоча, позивач надав відповідачу додаткові пояснення та інформацію, однак 07.09.2021 року відповідач, за результатом їх розгляду, прийняв рішення № 3080647/42619011 про відмову в реєстрації ПН № 3.

Комісія ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН в ЄРПН приймаючи рішення про відмову в реєстрації ПН вказала на те, що позивач не надав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Проте, податковим органом не зазначено було (не підкреслено) яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, встановлено спрощений порядок її розгляду.

10 грудня 2021 року до суду надійшов відзив представника Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України - Поліщук М.О., на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову. В поданому відзиві відповідач наводить зміст ряду нормативних актів та зазначає, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних №1 вiд 10.08.2021р., №3 вiд 12.08.2021р зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних вiдповiдає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, ТОВ БМ Граніт було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. На виконання п. 11 Порядків № 1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних № 1 та № 3. Позивачем разом iз повідомленням були надані документи, які не в повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій, що здійснюються позивачем. Позивачем в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій також не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно - сальдових відомостей, аналiзiв або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)). Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області прийняті рішення №3080649/42619011, № 3080647/42619011 вiд 07.09.2021р., у зв`язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п. 5 Порядку № 520 (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків). Крім того, слід зазначити, що позивачем до суду надано копії документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня. Таким чином, із матеріалів справи слідує, що Головне управління ДПС в Одеській області приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими обставинами та документами. Позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, що на думку контролюючого органу, є неправомірною вимогою та не може бути задоволеною. Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкових накладних.

10 грудня 2021 року від Товариства до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що не визнає доводи відповідачів, оскільки підставами зупинення реєстрації податкових накладних № 1 та № 3 є відповідність господарських операції пункту 1 Критерію ризиковості здійснення операції, а не пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не подав до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою, а отже посилання відповідачів про правомірність зупинення реєстрації податкових накладних в зв`язку з відсутністю в таблиці даних платника податку на додану вартість кодiв УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22, 43.12 - є безпідставним. Позивачем, після прийняття неправомірних, необґрунтованих рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних, було в повній мірі надано пояснення та додаткові документи до комісії регіонального рівня, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом та правомірність складення податкових накладних, а відповідно є підставою для прийняття єдиного правомірного Рішення - про реєстрацію податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

20 грудня 2021 року до суду надійшла заява позивача з проханням стягнути з Головного управління ДПС на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 гривень. На підтвердження понесених витрат позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро Вячеслава Дмитрієва , код ЄДРПОУ 44599781, Договір № 3/21 про надання правової допомоги від 01.011.2021 року, укладений між позивачем та АБ Вячеслава Дмитрієва , Додаткову угоду № 1, Акт надання послуг № 1-3/21 від 15.12.2021 року, Рахунок на оплату № 1-3/21 від 15.12.2021 року на суму 18 000 грн.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи доводи сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю БМ Граніт , код ЄДРПОУ 42619011, зареєстроване як юридична особа 09.11.2018 року та взяте на податковий облік.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності Товариства за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 43.91 Покрівельні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.31 Штукатурні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.11 Знесення; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 42.91 Будівництво водних споруд; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 41.10 Організація будівництва будівель; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

04 березня 2021 року Товариство уклало Договір на виконання робіт №03/03/2021 з Товариством обмеженою відповідальністю ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС , код ЄДРПОУ 40877796, за умовами якого позивач зобов`язався виконати на замовлення ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС реконструкцію водогону Д=600мм від вул. Львівська ріг Тимірязєва до вул. Марiп Демченко ріг вул. Горіхова в м. Одеса (ділянка водогону від вул. Марії Демченко ріг вул. Ак.Вiльямса до вул. Бабушкіна ріг вул. Довга), а ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС зобов`язалось прийняти і оплатити роботи у розмiрi, передбаченим договором.

10 серпня 2021 року на виконання умов Договору на виконання робіт №03/03/2021, ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС сплатило позивачу авансом 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. - платіжне доручення № 7432 від 10.08.2021 року, виписка по рахунку за 10.08.2021 року.

В той же день, позивачем було складено податкову накладну № 1 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 100 000,00 гривень та направлено для реєстрації у ЄРПН.

25 серпня 2021 року позивачем була отримана Квитанція J1490902 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 10.08.2021 року в ЄРПН відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02.09.2021 року позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та додаткових документів щодо податкової накладної № 1 від 10.08.2021 року. В поясненнях позивач зазначив, що ТОВ БМ Граніт та ТОВ Землебудсервіс підписали договір на виконання робіт з реконструкції водогону. ТОВ Землебудсервіс 10.08.2021 року перерахувало кошти на закупівлю матеріалів для виконання робіт. Платіжне доручення додається. Видаткові накладні на матеріали також в додатках. Акт ще не підписано. До пояснень позивач додав: договір підряду від 03.03.2021 року; платіжне доручення № 7432; Договір оренди № 410/1 від 01.01.2021 року; Ліцензія № 75Л від 12.12.2018 року; штатний розклад від 01.06.2021 року; відгук БМ; Договір на вивіз сміття № 96/20; докази нарахування заробітної плати від 31.08.2021 року; видаткова накладна 17592. Вказані документи позивачем також було додано до позовної заяви.

07 вересня 2021 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняла Рішення № 3080649/42619011 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.08.2021 року у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

05 липня 2021 року позивач уклав Договір на виконання робіт № 05/05/2021 з товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС за яким зобов`язався виконати на замовлення ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС будівництво закільцьованої мережі газопроводів високого тиску 0,6МПа від с. Нова Дофінівка до с. Ліски Лиманського району Одеської області, а ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС зобов`язалось прийняти і оплатити роботи у розмiрi, передбаченим цим договором.

12 серпня 2021 року на виконання умов Договору на виконання робіт № 05/05/2021, ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС сплатило позивачу авансом 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. - платіжне доручення № 7475 від 12.08.2021 року, виписка по рахунку за 12.08.2021 року.

У відповідності до вимог податкового законодавства, позивачем 12.08.2021 року було складено на користь ТОВ ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС податкову накладну № 3 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 150 000,00 гривень, та направлено для реєстрації в ЄРПН.

26.08.2021 року позивач отримав Квитанція J1490902 про зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 12.08.2021 року в ЄРПН відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02 вересня 2021 року позивачем було подано Повідомлення про надання пояснень та додаткових документів щодо податкової накладної № 3 від 12.08.2021 року. В самих поясненнях позивач зазначив, що ТОВ БМ Граніт та ТОВ Землебудсервіс підписали договір на виконання земельних робіт. ТОВ Землебудсервіс 12.08.2021 року перерахувало кошти на закупівлю матеріалів для виконання робіт. Платіжне доручення додається. Видаткові накладні на матеріали також в додатках. Акт додається. До пояснень позивач додав: договір підряду № 0505/2021 від 05.07.2021 року; договірна ціна від 31.08.2021 року; акт виконаних робіт від 31.08.2021 року; довідка виконаних робіт від 31.08.2021 року; платіжне доручення № 7475; ліцензія № 75Л; Договір на вивіз сміття № 96/20; договір оренди № 410/1; штатний розклад від 01.06.2021 року; нарахування заробітної плати від 31.08.2021 року; видаткова накладна № 17287 від 10.08.2021 року.

07 вересня 2021 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняла Рішення № 3080647/42619011 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 12.08.2021 року у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважає протиправними та такими, що повинні бути скасовані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 та № 3.

Перевіряючи правомірність дій та рішення податкового органу, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та необхідність скасування, суд приходить до наступного.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена з одних і тих самих підстав: відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операції є Додатком №3 до Порядку №1165.

Так, в Квитанціях від 25 та 26 серпня 2021 року контролюючий орган запропонував платнику податку надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Саме тому позивачем було на власний розсуд обрано перелік документів для надіслання відповідачу з метою підтвердження дійсності та законності господарських операцій. Дослідивши вказані документи, суд вважає їх достатніми для підтвердження реального характеру господарських операції між позивачем та ТОВ Землебудсервіс .

У рішенні від 23 жовтня 2019 року у справі №826/8693/18 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятих комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Як вже зазначалося, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 10.08.2021 року та податкової накладної № 3 від 12.08.2021 року, надісланої Товариством стало те, що господарська операція, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Верховний Суд в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Із наведеного слідує, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо операцій, які здійснено на підставі податкової накладної № 1 та податкової накладної № 3, реєстрацію яких зупинено.

В підтвердження реальності операцій щодо виконання робіт за укладеними договорами та дійсності господарської операції, Товариство надало ряд вищенаведених документів.

Контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Між тим, суд акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством.

Таким чином, Головним управлінням ДПС в Одеській області не спростовано стверджень позивача, що з наданих ним документів можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкову накладну № 1 від 10.08.2021 року та податкову накладну № 3 від 12.08.2021 року.

При вирішенні даного спору суд враховує, передусім, що в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної фактично було лише процитовано положення Порядку, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Вищенаведена підстава для прийняття оскаржуваного рішення (без зазначення того, які саме документи не було надано) є формальною, оскільки неможливо встановити, що конкретно не надав суб`єкт підприємницької діяльності та, відповідно, неможливо встановити і конкретну підставу прийняття оскаржуваного рішення.

У даному випадку вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладних.

Суд зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З цих підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем до суду надано копії документів, які ним не надавалися на розгляд комісії регіонального рівня. Як вже зазначалося, ні в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, ні в спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, податковим органом чітко не визначено ані перелік документів, які мають бути подані Товариством, ані перелік документів, який ним не надано контролюючому органу на його вимогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності, передбачуваності та зрозумілості; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Таким чином, суд погоджується з наголошеннями позивача, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 3080649/42619011 та № 3080649/42619011 від 07.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 та податкової накладної № 3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, вiд 1 липня 2003 року).

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 10.08.2021 року та податкову накладну № 3 від 12.08.2021 року.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, згідно вказаних норм податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №1 та № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

У зв`язку з цим, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ БМ Граніт від 10.08.2021 року № 1 та податкову накладну № 3 від 12.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 гривень.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

На підтвердження обґрунтованості, співмірності та розумності розміру понесених витрат на правничу допомогу позивач зазначає наступне.

01.11.2021 року позивач уклав з Адвокатським Бюро Вячеслава Дмитрієва Договір про надання правової допомоги № 3/21, предметом якого є надання правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 3/21 вартість правової допомоги складається з наступного.

1.1 Підготовка та складання: позовної заяви, заперечень, відзиву на позовну заяву, вiдповiдi на відзив, зустрічної позовної заяви, проекту ухвали, мировоп угоди, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, відзивів на апеляцiйнi та касацiйнi скарги, запитів - 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за годину роботи.

1.2 Участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі в межах міста Одеса в незалежності від тривалості судового засідання, в незалежності від того, чи відбулося судове засідання, чи ні - 3000 (три тисячі) грн.. 00 коп. за одне судове засідання.

1.3 Участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі поза межами міста Одеса в незалежності від тривалості судового засідання, в незалежності від того, чи відбулося судове засідання, чи ні - 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за одне судове засідання.

Всього підготовка та подача позовної заяви: 6,0 годин, вартістю 2000 грн. за годину, всього 12 000 гривень. Підготовка, складання та подання відповіді на відзив: 3 години, вартістю 2000 гривень за кожну годину, всього 6 годин.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Разом з тим, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем до суду не надавалось.

Виходячи з обставини справи та кількості спірних податкових накладних, пов`язаності позовних вимог щодо кожної з них, суд вважає за необхідне, керуючись положенням ч.1 статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 134, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Граніт (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, код ЄДРПОУ 42619011) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 3080649/42619011 від 07.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.08.2021 року датою її направлення, а саме 25.08.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 3080647/42619011 від 07.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 12.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 12.08.2021 року датою її направлення, а саме 26.08.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Граніт (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, код ЄДРПОУ 42619011) судові витрати зі сплати судового збору та професійної правничої допомоги у розмірі 9540,00 (дев`ять тисячі п`ятсот сорок) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук