Рішення

від 16.02.2022 по справі 460/15922/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2022 року м. Рівне №460/15922/21 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарб" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарб" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення, передбаченого нормами статті 200 Податкового кодексу України щодо відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн; 3) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (бюджетне відшкодування) у розмірі 128437,33грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 №817/111/16 позовну заяву ТОВ Скарб задоволено, зобов`язано ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області відобразити в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю Скарб (код СДРПОУ 32951439) зарахування суми відшкодування податку на додану вартість 1 200 000 грн., що підлягає у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів - 21.01.2015, в день набрання законної сили судовим рішенням у справі №817/3166/14 та зобов`язано Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю Скарб в розмірі 169878,39 (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень тридцять дев`ять копійок) грн. Дане рішення набрало законної сили 29.11.2016 у зв`язку з чим 27.12.2016 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №817/111/16, який позивачем був пред`явлений до органів державної виконавчої служби України для примусового виконання. Вказує, що 16.08.2021 ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/111/16 було замінено боржника у виконавчому провадженні з ГУ ДПС у Рівненській області на ГУ ДПС у Рівненській області, як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу. Вказує, що у період з 29.11.2016 (часу набрання законної сили рішенням суду у справі №817/111/16) по даний час ГУ ДПС у Рівненській області неправомірно так і не виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування поданого відзиву на позов вказує, що доводи позивача щодо бездіяльності контролюючого органу не ґрунтуються на жодних доказах. У відзиві на позов відповідач додатково посилається на правові позиції Великої палати Верховного суду від 13.12.20218 № П/9901/226/18, від 06.12.2018 № 800/259/17, від 19.04.2018 № П/9901/137/18 та інші згідно яких, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливим є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Щодо стягнення пені, то відповідач наголосив на тому, що згідно правової позиції Верховного суду від 15.02.2021 № 280/4452/18, від 14.03.2019 № 822/553/17 позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Просить у задоволенні позовних вимог відмови повністю.

Позовна заява надійшла до суду 24.11.2021.

Ухвалою суду від 29.11.2021 позовна заява залишалась без руху.

Ухвалою суду від 04.01.2022 позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарб" про залучення Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області до участі в даній справі в якості третьої особи відмовлено.

Ухвалою суду від 27.01.2022 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про розгляд адміністративної справи № 460/15922/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовлено.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 в адміністративній справі № 817/111/16 позовну заяву ТОВ Скарб задоволено, зобов`язано ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області відобразити в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю Скарб (код СДРПОУ 32951439) зарахування суми відшкодування податку на додану вартість 1200000грн, що підлягає у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів - 21.01.2015, в день набрання законної сили судовим рішенням у справі № 817/3166/14 та зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю Скарб в розмірі 169878,39 (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень тридцять дев`ять копійок) грн. (а.с.6-9)

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/111/16 було залишено без змін (а.с.22-25)

Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду у справі № 817/111/16 від 22.12.2020 касаційну скаргу ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області було залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року без змін (а.с.26-28).

На виконання зазначеного рішення 27.12.2016 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 817/111/16.

28.03.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Рівненській області Вознюк І.Я, було відкрито виконавче провадження № 53655242 (а.с.35).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 817/111/16 було замінено боржника у виконавчому провадженні з ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області на ГУ ДПС у Рівненській області (а.с.29-30).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 817/111/16 було замінено боржника у виконавчому провадженні з ГУ ДПС у Рівненській області на ГУ ДПС у Рівненській області, як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (а.с.31-32).

Згідно відповіді ГУ ДПС у Рівненській області від 02.03.2021 № 863/5/17-00-17-03-04, наданої у відповідь на вимогу державного виконавця щодо виконання виконавчого листа № 817/111/16 від 27.12.2016 року, виданого Рівненським окружним адміністративним судом) ГУ ДПС в Рівненській області було повідомлено наступне.

З метою приведення інтегрованої картки ТОВ СКАРБ у відповідність до рішення суду, винесеного ухвалою ЖААС №42390796 від 21.01.2015 р. (по справі №817/3166/14), а саме про проведення переплати по обліковій картці датою рішення суду (21.01.2015 року), надсилалися листи до ДПС України №971/8/17-00-04-02-03 від 03.03.2020 року, №2157/8/17- 00-12-01-05 від 12.04.2019 року, №1075/8/17-00-07-03-03 від 26.02.2021 року, оскільки в Головного управління ДПС у Рівненській області відсутні технічні можливості для виконання рішення суду в цій частині. Щодо зобов`язання ГУ ДПС у Рівненській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ТОВ Скарб в сумі 169 878,39 грн., то з 01.01.2017 в органу ДПС відсутні технічні можливості здійснення відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає включенню до Тимчасового реєстру прав (а.с.36-37).

Вважаючи таку бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення, передбаченого нормами статті 200 Податкового кодексу України щодо відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн. протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення, передбаченого нормами статті 200 Податкового кодексу України щодо відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн., суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 було зобов`язано ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю Скарб в розмірі 169878,39 (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень тридцять дев`ять копійок) грн.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок №39).

Так, відповідно до п. 6 Порядку № 39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п. 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку па додану вартість.

Пунктом 8 Порядку № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. |

Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на даний час такий висновок зі сторони відповідача не складено та до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області не направлено, у зв`язку з чим позивач і просить визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області протиправною.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) регулює порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, системний аналіз зазначених процесуальних норм права свідчить про те, що механізм визнання бездіяльності протиправною вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, зокрема рішення суду № 817/111/16 від 15.09.2016 здійснюється у відповідності до вимог ст. 383 КАС України шляхом подання відповідної заяви у межах справи № 817/111/16, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення, передбаченого нормами статті 200 Податкового кодексу України щодо відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн. не підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн., то суд зазначає наступне.

21.12.2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України № 1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017 року.

Вказаним Законом №1797-VІII змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 ПК України (в редакції з 01.01.2017 року) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Таким чином, податковий орган вчасно не направив висновок повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 року відповідно до редакції ПК України 01.01.2017 року, у зв`язку з чим не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв додану про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 01 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України , здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодуванні стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Також, у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Однак, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 169878,39грн, не була відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Згідно п.п.19-1.1.9. п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 Цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п. 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ №26 від 25.01.2017, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларацій або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягав перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Станом на час звернення позивача з адміністративним позовом до суду, відомості щодо суми бюджетного відшкодування, не відображені ні у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ні у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, що оприлюднені на офіційному веб- сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України.

Разом з тим, на сьогодні відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін.

За таких обставин, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 12.02.2019 року у справі № 826/7380/15 звернула увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і па умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також| можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії віл 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italv. заява № 33202, §100).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, суд дійшов висновку, що позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Отже, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, що способи захисту, такі як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводять до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 169878,39грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 169878,39грн є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (бюджетне відшкодування) у розмірі 128437,33грн., то суд прийшов до висновку, що остання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня нарівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Разом з тим, статтею 102 ПК України встановлено строк давності у 1095 днів, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

При цьому, слід зазначити, що неподання органом державної податкової служби, після набранням рішенням суду законної сили, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ необхідних даних, що передбачені Порядком №26, не погашення вказаної заборгованості у строк, встановлений п.7 Порядку №26, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення відповідної пені за порушення таких строків у відповідності до вимог п.200.23 ст.200 ПК України.

Проведений системний аналіз зазначених норм дозволяє суду дійти висновку про те, що позовна вимога про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ (порушення термінів такого відшкодування) з Державного бюджету України може бути заявлена у межах строку, встановленого пунктом 102.5 ст.102 ПК України, тобто протягом 1095 днів.

Вказаний правовий висновок також узгоджується і з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.05.2019р. у справі №819/3144/15, який застосовується адміністративним судом у порядку, визначеному ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, у вказаній справі закінчився 1095-нний строк протягом якого платник податку мав право пред`явити позов про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ, то позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (бюджетне відшкодування) у розмірі 128437,33грн. є необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.

За сукупності викладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Скарб є частково обґрунтований, а тому підлягає задоволенню частково.

Враховуючи положення частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скарб заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість (бюджетне відшкодування) у розмірі 169878,39грн (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень, 39коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скарб за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2682,60грн (дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні,60коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарб" (вул. Соборна, 112, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 32951439)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 16 лютого 2022 року.

Суддя Т.О. Комшелюк