Рішення

від 16.02.2022 по справі 500/8807/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8807/21

16 лютого 2022 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шумської міської ради, у якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення Шумської міської ради № 1901 від 28.07.2021 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , зобов`язати Шумську міську раду на найближчому засіданні чергової сесії Шумської міської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, розташовану за межами населеного пункту с. Жолобки Кременецького р-ну (раніше Шумського р-ну) Тернопільської області, кадастровий номер 6125882800:01:001:0738, та передати її у власність ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Шумської міської ради від 21.08.2020 №4650 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, розташовану за межами населеного пункту с. Жолобки Кременецького р-ну (раніше Шумського р-ну) Тернопільської області. На його замовлення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність, сформовано та зареєстровано земельну ділянку, присвоєно кадастровий номер 6125882800:01:001:0738.

Позивач двічі звертався до відповідача щодо затвердження проекту землеустрою. Рішення Шумської міської ради № 278 від 24.12.2020 позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Повторно рішенням Шумської міської ради № 1901 від 28.07.2021 ОСОБА_1 знову відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6125882800:01:001:0738, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Кременецького (раніше Шумського) району Тернопільської області з тих самих причин, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме рішенню Жолобківської сільської ради народних депутатів від 25.03.1997, яким Жолобківському НВК надано в користування земельну ділянку 0,5000 га, яка розташована в даному масиві.

Позивач вважає рішення Шумської міської ради № 1901 від 28.07.2021 протиправним і таким, що порушує його права та законні інтереси. Жодних правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), норми статті 118 цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. Поданий на затвердження проект землеустрою погоджений у встановленому ЗК України порядку.

Ухвалою суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), призначено у справі судове засідання на 27.01.2022.

25.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.72-73). Відповідач зазначає, що діяв правомірно, оскільки заява позивача розглянута і за результатами її розгляду прийняте відповідне рішення. Нормативно-правовим актом, якому не відповідає проектна документація у спірному випадку є рішення Жолобківської сільської ради народних депутатів від 25.03.1997. Згідно з цим рішенням Жолобківському НВК надано в користування земельну ділянку, площею 0,5000 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6125882800:01:001:0738), на яку претендує позивач.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у позові.

У судове засідання 27.01.2022 представник відповідача не прибув, проте відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відтак, розгляд справи здійснювався за відсутності представника Шумської міської ради.

У судовому засідання 27.01.2022 позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 27.01.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2022, витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію рішення Жолобківської сільської ради народних депутатів від 25.03.1997, а також належні і допустимі докази на підтвердження права користування частиною земельної ділянки, на яку претендує позивач, Жолобківським НВК, а також суд зобов`язував надати детальніші відомості про Жолобківський НВК, повне найменування.

У судове засідання 16.02.2022 учасники справи не прибули, проте подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на подані учасниками судового процесу заяви та враховуючи положення статей 194, 229 КАС України, суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні 27.01.2022, дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Шумської міської ради від 21.08.2020 №4650 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення - землі запасу, багаторічні насадження, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району Тернопільської області (а.с.17).

На підставі вказаного рішення Шумської міської ради та на замовлення ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району Тернопільської області (а.с.12-40).

06.11.2020 дану земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номера 6125882800:01:001:0738, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.38-40).

ОСОБА_1 звернувся до Шумської міської ради з заявою від 25.11.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 278 від 24.12.2020, яким позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6125882800:01:001:0738, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Кременецького (раніше Шумського) району Тернопільської області, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (а.с.42).

В подальшому ОСОБА_1 повторно звернувся до Шумської міської ради з заявою від 27.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Шумської міської ради № 1901 від 28.07.2021 ОСОБА_1 повторно відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 6125882800:01:001:0738, яка розташована за межами населеного пункту с.Жолобки Кременецького (раніше Шумського) району Тернопільської області, на підставі частини восьмої статті 186 ЗК України, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме рішенню Жолобківської сільської ради народних депутатів від 25.03.1997, яким Жолобківському НВК надано в користування земельну ділянку 0,5000 га, яка розташована в даному масиві (а.с.41).

Не погодившись із цим рішенням відповідача щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).

Відповідно до пункту б статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За змістом пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.

В силу положень частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України від 22.05.2003 № 858-IV Про землеустрій (далі - Закон №858-IV).

Відповідно до статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. До видів документації із землеустрою належать, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

За нормами частини першої статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Суд зазначає, що за змістом статті 30 Закону № 858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).

До 26.05.2021 діяла редакція ЗК України, яка передбачала, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 186 ЗК України).

При цьому відповідно до частини сімнадцятої статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Частина перша статті 186-1 ЗК України передбачала, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 1423-IX від 28.04.2021, чинного з 27.05.2021 статтю 186-1 ЗК України виключено, а статтю 186 Погодження і затвердження документації із землеустрою викладено в новій редакції.

Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (пункт 6 частини другої статті 186 ЗК України).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (частина шоста статті 186 ЗК України).

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина сьома статті 186 ЗК України).

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (частина дев`ята статті 186 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: с.Жолобки (колишнього Шумського району) Кременецького району Тернопільської області, було розроблено у 2020 році та погоджено у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком про розгляд документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №16443/82-20 від 28.10.2020, відповідно до якого вказаний проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зауваження та пропозиції до документації із землеустрою відсутні. Підсумкова оцінка проекту землеустрою: погоджується (а.с.34).

Такий проект землеустрою разом з відповідною заявою двічі подавався на затвердження до Шумської міської ради, проте відповідними рішеннями позивачу відмовлено у його затвердженні.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 1901 від 28.07.2021 зазначено частину восьму статті 186 ЗК України, та вказано про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме рішенню Жолобківської сільської ради народних депутатів від 25.03.1997, яким Жолобківському НВК надано в користування земельну ділянку 0,5000 га, яка розташована в даному масиві (а.с.41).

Частина восьма статті 186 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, містила такі положення:

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Відтак зазначення в оскаржуваному рішенні частини восьмої статті 186 ЗК України не узгоджується зі змістом цієї норми.

Натомість частина сьома статті 186 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, містила норми про те, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Разом з тим, перевіряючи правомірність такої підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, суд витребував у відповідача відповідні докази, які свідчать про невідповідність документації із землеустрою вимогам нормативно-правових актів. Крім того, суд витребував у відповідача належним чином засвідчену копію рішення Жолобківської сільської ради народних депутатів від 25.03.1997, а також належні і допустимі докази на підтвердження права користування частиною земельної ділянки, на яку претендує позивач, Жолобківським НВК. Жодних доказів відповідачем до суду не надано.

Суд зауважує, що право користування земельною ділянкою має посвідчуватися у встановленому законодавством порядку і відповідно відображатися у даних Державного земельного кадастру. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру земельна ділянка за кадастровим номером 6125882800:01:001:0738, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с.38-40).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, чи її частина перебувають у користуванні третіх осіб, а також не надано пояснень стосовно невідповідності документації із землеустрою вимогам саме нормативно-правових актів.

Також судом встановлено що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджено у встановленому законом порядку Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, про що складено висновок №16443/82-20 від 28.10.2020, відповідно до якого вказаний проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Оскільки позивачем подано погоджений проект землеустрою, причини відмови у затвердженні проекту не відповідають вимогам ЗК України.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Шумської міської ради від 28.07.2021 №1901 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується способу захисту порушених прав позивача, то суд виходить з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (пункти 36- 39 рішення).

Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.

У такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання.

У спірних правовідносинах позивач отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, замовив проектну документацію, яка була розроблена та погоджена в установленому порядку. Клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою було розглянуто відповідачем, проте підстави, за яких позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою свідчать про відсутність таких та протиправність відповідного рішення.

Відповідач не надав до суду доказів невідповідність документації із землеустрою вимогам нормативно-правових актів, а також наявності прав інших громадян чи юридичних осіб на відповідну земельну ділянку.

Питання про затвердження проекту землеустрою та надання позивачу земельної ділянки у власність вирішується відповідачем не вперше, проте і перша, і друга відмови Шумської міської ради прийняті з тих самих підстав, оцінка яким надана судом у цій справі. Відтак, належним засобом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, розташовану за межами населеного пункту с. Жолобки Кременецького р-ну (раніше Шумського р-ну) Тернопільської області, кадастровий номер 6125882800:01:001:0738, та передати її у власність ОСОБА_1 . Отже, похідна позовна вимога зобов`язального характеру також підлягає до задоволення.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений законодавством України, оскаржуване рішення прийняте без дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, необгрунтовано, нерозсудливо, у зв`язку із чим позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки суд позов задовольняє повністю, то відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 908,00 грн, сплачений позивачем відповідно до квитанції №77 від 01.12.2021 (а.с.45).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шумської міської ради № 1901 від 28 липня 2021 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Зобов`язати Шумську міську раду на найближчому засіданні чергової сесії Шумської міської ради прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, розташовану за межами населеного пункту с. Жолобки Кременецького р-ну (раніше Шумського р-ну) Тернопільської області, кадастровий номер 6125882800:01:001:0738, та передати її у власність ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шумської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Шумська міська рада (47101, Тернопільська область, Кременецький район, місто Шумськ, вулиця Українська, будинок 59, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04396259).

Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2022 року.

Суддя Чепенюк О.В.