Рішення

від 17.01.2022 по справі 640/18588/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Київ № 640/18588/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп"

до Державної податкової служби України

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" реєстраційного ліміту в розмірі 21 032 979,95 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ, які були раніше наявні; розподіл судових витрат здійснити відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі №820/3765/16, яка набула законної сили 16 січня 2017 року, задавлено позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та скасовано рішення від 22 липня 2015 року №279/26-50-11-01-27, яким анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" як платника ПДВ. На виконання вказаного судового рішення відновлено реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" як платника ПДВ, проте не відновлено показник реєстраційного ліміту ПДВ в розмірі 21 032 979,95 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ, які були раніше наявні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від

---

замінено відповідача у даній справі з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач вказує, що законодавчо відсутній механізм відновлення автоматичного обліку показників СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому відповідач наголошує, що за загальним правилом, визначеним статтею 43 Податкового кодексу України, з урахуванням положень пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України, кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в картці як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі №820/3765/16, яка набула законної сили 16 січня 2017 року, задавлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та скасовано рішення від 22 липня 2015 року №279/26-50-11-01-27, яким анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" як платника ПДВ.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №2 на запит від 25 липня 2015 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" обліковувалась сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 21 032 925,45 грн та загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі - 21 032 925,45 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з системи електронного адміністрування ПДВ на запит від 12 грудня 2015 року №12303694 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" обліковувалась сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі - 18,51 грн та загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі -0 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з системи електронного адміністрування ПДВ на запит від 04 липня 2019 року №41945 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" обліковувалась сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1 280,64 грн .

Листом від 28 серпня 2019 року №41639/6/99-99-12-03-07-15 Державна податкова служба України повідомила позивача про відсутність механізму відновлення автоматичного обліку показників СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200 1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-ІХ пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Вказаними абзацами передбачено:

У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума ?Накл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку №569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Пунктом 7 Порядку №569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.

Згідно з пунктом 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Згідно з приписами пункту 43.4-1 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

З наведеного правового регулювання слідує, що згідно з приписами пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 7 Порядку №569 одним із наслідків анулювання свідоцтва платника податку є закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Така вимога є імперативною та підлягає виконанню саме контролюючим органом. Відтак, відсутні підстави вважати протиправними дії контролюючого органу із закриття електронного рахунку платника податку та припинення відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за наявності чинного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

При цьому положення пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 27 Порядку №569 передбачають, що кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, за заявою платника податку.

Таким чином, за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов`язку із повернення платника податків у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.

Поряд з цим, слід мати на увазі, що відсутні правові підстави вважати, що уся сума податку, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ( ?Накл), та яка відображалась на рахунку в СЕА ПДВ до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, підлягає зарахуванню до бюджету в порядку, визначеному пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пунктами 7, 27 Порядку №569, оскільки відповідно до наведених норм права такому перерахуванню підлягає саме залишок коштів на рахунку в СЕА ПДВ, що за своїм змістом відповідає складнику формули ?ПопРах.

Отже, до бюджету перераховується не сума реєстраційного ліміту ( ?Накл), а саме залишок грошових коштів, що перебував на електронному рахунку. При цьому у такому випадку у платника податків виникає право на повернення грошових коштів з бюджету в сумі, що перевищує розмір узгоджених податкових зобов`язань. Реалізація такого права здійснюється в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, за заявою платника, проте, впливає на показник ліміту ( ?Накл) як складова розрахунку. Відтак, якщо станом на дату скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку платник податків скористався механізмом, визначеним пунктом 27 Порядку №569, та повернув залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, підстави для відображення такої суми у складі відновленого показника реєстраційного ліміту відсутні.

За приписами пункту 5 Порядку №569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку №569 в редакції Постанови КМУ №536 від 19 липня 2017 року із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1024 від 28 жовтня 2020 року).

За приписами пункту 7-1 Порядку № 569 ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми ( ?Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми ( ?Накл) окремо за кожним її показником.

При цьому перерахунок суми ( ?Накл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли:

на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, здійснює Державна податкова служба України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податків, необхідними для функціонування СЕА ПДВ, визначаються Державною фіскальною службою України та Казначейством.

Як зазначено вище, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі №820/3765/16, яка набула законної сили 16 січня 2017 року, задавлено позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та скасовано рішення від 22 липня 2015 року №279/26-50-11-01-27, яким анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" як платника ПДВ

Так, Верховний Суд у постановах від 11 лютого 2021 року (справа №804/5054/16), від 18 грудня 2020 року (справа №804/3109/16) вказував, що законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого (в разі коли має місце подія вибуття платника податків поза межі територіальної юрисдикції певного органу ДФС України) суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2019 року (справа №826/25699/15), від 2 жовтня 2018 року (справа №820/159/16), від 17 грудня 2020 року (справа №820/499/16), від 20 квітня 2021 року (справа №820/498/16).

Суд у цій справі не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду.

Щодо сум, які були зараховані до бюджету із закритого електронного рахунка в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань, суд зазначає, що такі суми, за наявності підстав вважати їх надмірно сплаченими згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України підлягають поверненню на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ шляхом вчинення саме контролюючим органом відповідних дій, спрямованих на їх повернення.

Слід враховувати, що надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії. Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми ( ?Накл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункту 200-1.3 статті 201-1 Податкового кодексу України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

На користь такого підходу при вирішенні питання про поновлення (відображення) показника реєстраційної суми в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ свідчать і внесені законодавцем зміни в частині уточнення та вдосконалення процедури виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників податків на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника на додану вартість.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що повернення таких сум (показника реєстраційної суми в СЕА ПДВ) на електронний рахунок можливе лише шляхом застосування процедур, встановлених статтею 43 Податкового кодексу України, є безпідставним.

Перевіряючи обґрунтованість заявленої до відновлення на рахунку в СЕА ПДВ суми в розмірі саме 21 032 979,95 грн, суд зазначає, що спір в цій частині між сторонами відсутній, а відповідач протягом розгляду справи не заперечував, що на час анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на рахунку останнього знаходилась сума саме в указаному розмірі.

Також, протягом розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, що на підставі поданих ним Казначейству реєстрів залишок коштів з рахунку позивача в СЕА ПДВ було зараховано до бюджету.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державну фіскальну службу України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" реєстраційного ліміту в розмірі 21 032 979,95 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо відновлення показника реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" реєстраційного ліміту в розмірі 21 032 979,95 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Зобов`язати Державну податкову службу України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" реєстраційного ліміту в розмірі 21 032 979,95 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Груп" (03028, місто Київ, проспект Науки, будинок 11, код ЄДРПОУ 39609829) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко