Рішення

від 17.01.2022 по справі 640/731/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Київ № 640/731/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс", в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 973 887,38 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 973 887,38 гривень, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позов вказує, що податкові повідомлення-рішення №76676552207, №76526552207 від 25 листопада 205 року оскаржено в судовому порядку, отже грошове зобов`язання, визначене такими податковими повідомленнями-рішеннями, є неузгодженим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року зупинено провадження у справі №640/731/20 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/9594/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року поновлено провадження у справі №640/731/20 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 02 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог. Відповідач клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 02 листопада 2021 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За відповідачем обліковується заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла на підставі податкових декларацій від 08 листопада 2016 року №9211689043 (термін сплати 30 грудня 2016 року), від 10 травня 2017 року №9082798196 (термін сплати 19 травня 2017 року), від 06 вересня 2017 року №9179971684, від 09 листопада 2017 року №9235565422, від 28 лютого 2018 року №9299503526, від 09 серпня 2018 року №9166133213, від 08 листопада 2018 року №9245763916, від 01 березня 2019 року №9311215206.

Також, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі податкових декларацій від 20 березня 2019 року №9051350806, від 18 квітня 2019 року №9077130724.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, грошове зобов`язання визначене відповідачем у вказаних податкових деклараціях є узгодженим.

За відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0000051205 від 15 лютого 2017 року, №0344651208 від 06 червня 2018 року, №60226552210 від 07 жовтня 2015 року.

Також, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №60326552210 від 07 жовтня 2015 року.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємництві діяльності, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0018911406 від 24 квітня 2017 року.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у справі №826/9594/17, яке набрало законної сили 27 травня 2020 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №76676552207, №76526552207 від 25 листопада 2015 року.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року у справі №826/9/16, яка набрала законної сили 04 квітня 12017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2015 року №60326552210, № 60226552210.

Отже, грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №76676552207, №76526552207 від 25 листопада 2015 року, від 07 жовтня 2015 року №60326552210, № 60226552210 станом на час розгляду справи є узгодженими.

Докази оскарження інших податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні, як відсутні докази сплати відповідачем грошових заповзань визначених згадуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Крім того, відповідачу нараховано пеню.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, позивачем скеровано відповідачу податкову вимогу від 23 жовтня 2017 року №87976-17 на суму 437008,84 грн, яка направлена відповідачу поштовим відправленням та отримана представником останнього 31 жовтня 2017 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов`язань не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судовому порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" (01023, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 8, квартира (офіс) 22, код ЄДРПОУ 31605811), в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 973 887 (дев`ятсот сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 38 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко