Постанова

від 08.02.2022 по справі 280/3601/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/3601/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Солодкова К.А.

за участю представників: позивача -Люмейко О.О., відповідача- Прокоф`єв С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 ( суддя першої інстанції Сіпака А.В.) в адміністративній справі №280/3601/21 за позовом Приватного підприємства "Боша Плюс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПП БОША ПЛЮС звернулось до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000072/2 та карту відмови у митному оформленні №UA110230/2021/00180 від 18.03.2021року, оскільки винесені протиправно.

Позивач зазначив, що було надано вичерпний перелік документів згідно з частиною 2статті 53 Митного кодексу України для визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Водночас, відповідач вимагаючи надати додаткові документи, всупереч ч. 3ст. 53 МК України, не встановив в наданих позивачем документах наявність розбіжностей, ознак підробки чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості в документах. Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не навів достатніх та логічних аргументів для здійснення коригування заявленої митної вартості товару.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року позов задоволено.

З апеляційною скаргою звернувся відповідач, в обґрунтування якої зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №UA110230/2021/005040 від 16.03.2021 позивачу було надіслано електронне повідомлення щодо надання додаткових документів, відповідно до ч. 3ст. 53 МК України, оскільки за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Декларанту повідомлено про необхідність надання (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Позивачем були надані додаткові документи, однак щодо них були виявлені певні зауваження. Враховуючи вимоги ч.2ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку для товару №1,2 - 3,51 USD/кг, для товару №3 - 4,51 USD/кг. (МД №UA110230/2020/028209 від 22.12.2020, №UA408020/2021/005181 від 21.02.2021). Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на співставних комерційних умовах. За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Дніпровською митницею, на думку відповідача, було цілком законно та обгрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000072/2 від 18.03.2021 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00180.

За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

Крім того, від Запорізької митниці Держмитслужби надійшла заява про заміну відповідача по справі, а саме: здійснити процесуальне правонаступництво у справі № 280/3451/21, замінивши Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на Запорізьку митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005647.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає, що відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 Деякі питання територіальних органів Державної митної служби реорганізовано територіальні органи Державної митної служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів України переліку, шляхом їх приєднання до Державної митної служби.

Відповідно до додатку зазначеної постанови реорганізовано, зокрема, Дніпровську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935).

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України № 460 від 19.10.2020 утворено як відокремлені підрозділи Державної митної служби територіальні органи за переліком згідно додатком, відповідно до якого утворено, зокрема, Запорізьку митницю (ЄДРПОУ 44005647).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03 грудня 2020 року створено відокремлений підрозділ - Запорізьку митницю, код ЄДРПОУ 44005647, як відокремлений підрозділ Державної митної служби.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд доходить висновку, що створений відокремлений підрозділ - Запорізька митниця забезпечує реалізацію повноважень Державної митної служби України у взаємовідносинах з платниками, які знаходяться на на обліку на території Запорізької області.

З огляду на зазначені обставини та норми законодавства суд вважає за необхідне замінити відповідача - Дніпровську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935), на правонаступника - Запорізьку митницю, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (ЄДРПОУ 44005647).

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, 11.01.2016 між позивачем та Компанією MARMARA PLASTIK АМВ. IP. SAN. TIC A.S. було укладено Контракт №UA 2016 uk 001.

На виконання Контракту №UA 2016 uk 001 від 11.01.2016, укладеного між ПП БОША ПЛЮС та Компанією MARMARA PLASTIK АМВ. IP. SAN. TIC A.S. , на адресу позивача надійшов товар - шпагат з поліпропілену для пакування, канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю менше 5г/м, канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю понад 5г/м.

До митного контролю та митного оформлення 16.03.2021 уповноваженою особою ПП БОША ПЛЮС було надіслано засобами електронного зв`язку, згідно зст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно №UA110230/2021/005040 (довідковий номер №1065) на товар:

- Шпагат з поліпропілену для пакування: - ПП. шпагат код 2001 (1,00 кг.)9375,2 кг., розфасовка по 1,00 кг. - ПП. шпагат код 2007 (1,00 кг)1032,9 кг., розфасовка по 1,00 кг., - ПП. шпагат код 2000 (1,0 кг.) - 621,7 кг., розфасовка по 1,00 кг. - ПП. шпагат код 2001 (0,650 кг.)8112,9 кг., розфасовка по 0,650 кг.ПП - матеріал поліпропилен. Постачаються у бухтах ;

- Канати кручені з поліпропілену, з лінійною щільністю менше 5 г/м: - канати діам. 2,5 мм ПП.(2,75 г/м)939,2 кг., - канати діам. 3 мм ПП.(4,5 г/м) 1045,9 кг. ПП- матеріал поліпропилен. Використовуються в різних галузях народного господарства. Постачаються у бухтах .

- Канати кручені з поліпропілену, з лінійною щільністю понад 5 г/м: - канати діам. 3,5 мм ПП.(6 г/м)1442,9 кг., - канати діам. 3,5 мм ПП. (8 г/м) 1277,9 кг., - канати діам. 5 мм ПП.(12,30 г/м) - 548,3 кг, - канати діам. 6 мм ПП.(17,50 г/м) 421,2 кг. ПП- матеріал поліпропилен. Використовуються в різних галузях народного господарства. Постачаються у бухтах .

Декларантом митну вартість вищезазначеного товару заявлено за основним методом визначення митної вартості.

До митного оформлення вказаних товарів до Дніпровської митниці разом з МД були, відповідно гр. 44 зазначеної МД, надані наступні документи: Пакувальний лист № 1 від 08.03.2021 р., Рахунок (Invoice) № MAR 2020000000165 від 08.03.2021 р., Коносамент № 2021/03/EXP/003182 від 11.03.2021 р., Автотранспортна накладна (CMR) № 177408 від 15.03.2021 р.; Свідоцтво про походження товару № D 0145715 від 08.03.2021 р.; Каталог виробника товару (каталог продукції) від 10.11.2016 р.; Страховий поліс № 491641008298-5 від 08.03.2021 р.; Специфікація № 21 від 08.03.2021 р.; Додаткова угода № 2 від 01.03.2019 р.; Контракт № UA2016uk001 від 11.01.2016 р.; Технічна довідка б/н від 01.08.2011 р.; Експортна декларація (декларація країни відправлення) № 21343100ЕХ060584 від 08.03.2021 року.

З позначкою надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення в гр. 44 вищезазначеної МД зазначено: Каталог продукції від 10.11.2016;Додаткова угода №2 від 01.03.2019;Зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA 2016 uk 001 від 11.01.2016. Технічна довідка б/н від 01.08.2011 р.

Проведенною перевіркою документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. Наданий до митного оформлення рахунок від 08.03.2021 №МАR2021000000165 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

2.В страховому полісі, що надано до оформлення від 08.03.2021 №491641008298-5 зазначено вартість товару на рівні 48487,98$, але у рахунку від 08.03.2021 №MAR2021000000165 зазначено вартість товару51014,3100$.

3.Відповідно до положень пункту 8 частини 2статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. До митного оформлення надано страховий поліс від 08.03.2021 №491641008298-5, натомість документи що містять відомості про вартість страхування не надано.

В зв`язку з цим, декларанта повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом 18.03.2021 додатково надано документи:

- виписка з бухгалтерської документації (електронна фактура);

- лист від постачальника, в якому останній повідомляє про причини відсутності печаток та штампів на рахунку-фактурі та інших товаросупровідних документах;

- судові рішення по справам № 280/5826/20, № 280/626/21, № 280/4344/20;

- прайс-лист від 04.01.2021 року;

- переклад декларації країни відправлення;

- електронна фактура, що підтверджує вартість перевезення (морського фрахту).

До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження:

1) відносно електронної фактури щодо морського фрахту № 2021000016666 від 08.03.2021 встановлено, що якщо до вартості товару в страховому полісі (48487,98$) додати вартість фрахту (2505$), то отримана вартість товару (50992,98$) все одно відрізняється від зазначеної в рахунку від 08.03.2021 №МАR2021000000165 (51014,31$), а отже числові значення складових митної вартсоті документально не підтверджено.

2) щодо судових рішень по справам №№ 280/5826/20, 280/626/21, 280/4344/20 повідомлено інформацію надану листом держмитслужби, а саме те, що аналіз висновків рішень судів у зазначених справах свідчить про те, що рішення митниці є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної процедури контролю правильності визначення митної вартості товару у кожному конкретному випадку їх імпорту за результатом оцінки на основі пред`явлених декларантом документів у контексті ряду критеріїв (умови поставки, договірні зобов`язання за контрактом, рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів тощо).

Аналогічна позиція, зокрема викладена в постанові Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №821/597/18. Таким чином, наявність в переліку документів поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартість судових рішень в інших справах не є підставою для визнання митним органом заявленої митної вартості.

3) щодо прайс-листа б/н від 04.01.2021 повідомлено, що виходячи з обсягу даної оцінюваної партії, ціни згідно прайс-листа мають бути вищіми за заявлені.

18.03.2021 декларантом повідомлено про відмову у наданні додаткових документів.

Вподальшому, відповідачем використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку для товару №1,2 - 3,51 USD/кг, для товару №3 - 4,51 USD/кг. (МД №UA110230/2020/028209 від 22.12.2020, №UA408020/2021/005181 від 21.02.2021). Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на співставних комерційних умовах.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000072/2 від 18.03.2021 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00180.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД №UA110230/2021/005280 від 18.03.2021 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000072/2 від 18.03.2021. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповіднорозділу X МК України(відстрочення платежів до 14.06.2021).

01.04.2021 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби надійшло звернення ПП БОША ПЛЮС від 30.03.2021 (вх. ДМ №7148/13-7.5-08-02-18) щодо підтвердження заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

Зверненням від 30.03.2021 для підтвердження заявленої митної вартості товарів ПП БОША ПЛЮС надано до Дніпровської митниці копію висновку експерта Запорізької ТПП від 23.03.2021 №ОИ-7407.

У відповіді на вказане звернення митниця повідомила про відсутність підстав для скасування рішення.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений ч. 3ст. 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару. При цьому, суд відхилив посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти. Щодо наданих позивачем документів для митного оформлення, суд зазначив, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про неможливість перевірити та підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позиція апелянта обґрунтована тим, що судом не було враховано, що Дніпровської митницею було доведено неможливість впевнитися у достовірності зазначених у поданих ПП БОША ПЛЮС документах, також судом не було враховано неподання декларантом ряду запитуваних документів, а також наведення в оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів аргументованих мотивів його прийняття.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи ч. 1 ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій та шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у редакції, чинній на час подання митної декларації органу доходів і зборів, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Згідно ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Надаючи оцінку висновкам Дніпровської митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, з якими не погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями частини 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до положень ч. 4 , 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Положеннями ч. 6 ст. 54 МК України унормовано, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що при проведенні консультації, направляючи декларанту відповідні електронні запити з вимогою надання додаткових документів, перелічених у частині 3 статті 53 МК України, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, ч. 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що в силу ч. 2 ст. 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на те, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, суперечить наведеним вимогам законодавства.

Колегія суддів зазначає, що надані до матеріалів справи інвойси та специфікації містять найменування сторін, перелік товарів із зазначенням ціни за одиницю та загальну вартість товару, підписи та печатки представників постачальника, продавця, посилання на відповідний контракт.

Подання інвойсів та специфікацій, одержаних незаконним шляхом, є порушенням митних правил відповідно до ст. 483 МК України. Відповідач уповноважений порушувати справи про порушення митних правил, проте до суду надано не було відомостей про порушення таких справ проти позивача у зв`язку з поданням інвойсів та специфікацій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи в сукупності надані позивачем пояснення, зміст наданих до митних декларацій документів (специфікацій, інвойсів, платіжних доручень, виписок з бухгалтерської документації позивача), зазначені в платіжних дорученнях суми оплат за товар підлягають обчисленню, оплата за товар здійснена позивачем відповідно до умов контракту в порядку, що не заборонений законодавством.

Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 826/16046/16.

За таких обставин, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами.

Колегія суддів також зауважує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому обставини для його скасування відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 в адміністративній справі №280/3601/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2022 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва