Постанова

від 14.02.2022 по справі 280/6612/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/6612/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Солодкова К.А.

за участі представника позивача Бурі О.Є.

представника відповідача Єгорова А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 р. (суддя Новікова І.В., повне судове рішення складено 29.10.2021 р.) в справі № 280/6612/21 за позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів (далі - АТ ЗЗФ ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2021 р. № 0000/212/0701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 р. на 170 000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.07.2021 №0000/212/0701.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вказує, що підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які призвели до завищення від`ємного значення, є нереальність господарських операцій позивача з ПП Промпобутсервіс . Апелянтом приведено зміст акту податкової перевірки та відзиву на позову заяву та фактично зазначено про відсутність у контрагента позивача можливості здійснення спірних господарських операцій через відсутність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, не підтвердження господарських операцій по ланцюгу постачання, а також недоведеність факту перебування у трудових або цивільно-правових правовідносинах з ПП Промпобутсервіс осіб, які здійснювали ремонтні роботи. Крім того, вказує на не надання до перевірки документів щодо транспортування верстату до контрагента та від контрагента до позивача. Зазначає, що ПП Промпобутсервіс не надавав самостійно послуги з поточного ремонту верстата, оскільки за даними ЄРПН контрагентом сформовано податковий кредит з придбання цієї послуги, яка в подальшому реалізована на адресу позивача, від ТОВ Вел-Фарго , у податковому кредиті якого зареєстрована податкова накладна на цю послугу від ТОВ Продут Мегаз Буд , далі по ланцюгу - ТОВ Бонус Опт , ТОВ Еста Сістем .

Таким чином, апелянт стверджує, що ПП Промпобутсервіс у січні 2021 року фактично не надавало позивачу послуги з поточного ремонту, тому є обґрунтованим висновок про завищення позивачем податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2021 р.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Східним МУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ ЗЗФ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якого складено акт перевірки від 18.06.2021 №485/32-00-07-01-03/00186542, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016, завищено суму податкового кредиту за березень 2021 року на 170 000 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 18.06.2021 №485/32-00-07-01-03/00186542 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000/212/0701 від 21.07.2021, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 170 000 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2020 між АТ ЗЗФ - замовник та ПП Промпобутсервис - підрядник укладено договір підряду №416, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник переймає на себе зобов`язання по виконанню робіт по поточному ремонту горизонтально-розточного верстата моделі 2620 (1 од.) (інв.№4233965); відповідно до пункту 2.1 вартість робіт за даною угодою складає 1 020 000,00 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 170 000,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано відомість об`ємів робіт, кошторисну калькуляцію, розшифровку витрат, графіки виконання ремонту горизонтально-розточного верстата, журнали допуску робітників ПП Промпобутсервис на підприємство, акти виконаних робіт, акти передачі основних засобів, платіжне доручення, виписки по рахунку.

Дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ПП Промпобутсервис у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ПП Промпобутсервис , а контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ПП Промпобутсервис недійсними, що й стало підставою для висновку про доведеність реальності спірної господарської операції та протиправність податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП проведено документальну позапланову перевірку АТ Запорізький завод феросплавів щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.06.2021 р. № 485/32-00-07-01-03/00186542, за висновками якого встановлено, зокрема, порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р., що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2021 року на 170 000 грн. Вищенаведене призвело до порушення абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2021 року на суму 170 000 грн. (а.с. 25-49).

На підставі приведеного акту перевірки Східне МУ ДПС по роботі з ВПП 21.07.2021 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000/212/0701 про зменшення АТ ЗЗФ розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 170 000 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2021 р. (а.с. 80).

Підставою зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням, що є предметом цього позову, є висновок контролюючого органу про нереальність господарської операції позивача з ПП Промпобутсервіс .

В процесі здійснення господарської діяльності АТ ЗЗФ як замовником укладено з ПП Промпобутсервіс (ЄДРПОУ 30001438) як підрядником договір підряду № 416 від 17.07.2020 р., додаткова угода № 1 від 12.01.2021 р., за умовами яких підрядником виконані роботи з поточного ремонту горизонтально-розточного верстату моделі 2620 (1 од.) (інв. № 4233965) (а.с. 103-107, 118-119).

Фактичне виконання підрядних робіт за цим договором підтверджено наступними первинними документами: відомістю об`ємів робіт (а.с. 108-109), калькуляцією (а.с. 110), розшифрування статті витрат на сировину та матеріали (а.с. 111, 113-114), нормами часу та розцінки (а.с. 112), графіком виконання поточного ремонту (а.с. 115, 120), актами приймання якості виконаного поточного ремонту від 04.01.2021 р. та 06.01.2021 р. (а.с. 132-133), актом виконаних робіт, відповідно до якого вартість робіт складає 1 020 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 170 000,00 грн. (а.с. 134), рахунком-фактурою № 1 від 06.01.2021 р. на суму 1 020 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 170 000,00 грн. (а.с. 135).

Платіжним дорученням № 360929 від 05.02.2021 р. АТ ЗЗФ здійснена оплата на користь ПП Промпобутсервіс вартості наданих послуг в розмірі 1 020 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 170 000,00 грн. (а.с. 140).

ПП Промпобутсервіс виписана на адресу АТ ЗЗФ податкова накладна № 1 від 06.01.2021 р. на суму 1 020 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 170 000,00 грн. (а.с. 145).

За результатами здійснення зазначених господарських операцій позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 170 000,00 грн.

Доведеність використання придбаних робіт/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача обумовлено тим, що за приведеним вище договором підряду контрагентом позивача здійснювались підрядні роботи на основних засобах позивача, що використовуються у позивачем в господарській діяльності.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у зазначеній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього кодексу у вказаній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями п. 198.6 ст. 198 у вказаній редакції не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформленої податкової накладної контрагентом не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку сума податку на додану вартість, яка підлягала сплаті у зв`язку з придбанням підрядних робіт, підтверджена податковою накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірної господарської операції, повністю відтворюють зміст господарської операції, містять інформацію щодо фактично здійсненою господарською операцією. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем робіт/послуг, оприбуткування робіт/послуг в бухгалтерському обліку та використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірної господарської операції.

Враховуючи необґрунтованість висновку контролюючого органу про нереальність здійснення спірної господарської операції, правомірність формування позивачем податкового кредиту за спірною господарською операцією, розміру від`ємного значення, суд доходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.07.2021 р. № 0000/212/0701.

Доводи апелянта про нереальність приведеної вище господарської операції позивача ґрунтуються на висновку про відсутність здійснення спірної господарської операції, встановлення відсутності можливості у контрагента позивача на здійснення господарської операції, відсутності підтвердження здійснення контрагентом позивача ПП Промпобутсервіс діяльності за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 9, а також недоведеність факту перебування у трудових або цивільно-правових правовідносинах з ПП Промпобутсервіс осіб, які здійснювали ремонтні роботи.

Так, стосовно посилання апелянта на те, що згідно з базами даних ДПС ПП Промпобутсервіс не має об`єктів оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає, що здійснення господарської діяльності ПП Промпробутсервіс за вказаною адресою підтверджується тим, що виробничі приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 9 перебувають в оренді у ПП Промпобутсервіс на підставі договору оренди приміщення №06/02-16 від 06.02.2016 р. (а.с. 160-163), а судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що неповідомлення ПП Промпобутсервіс контролюючий орган про об`єкти оподаткування за цією адресою не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Доводи відповідача про не підтвердження перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у трудових правовідносинах з ПП Промпобутсервіс через відсутність факту виплати цим особам заробітної плати також суд визнає незмістовними, позаяк такий висновок зроблений відповідачем лише на підставі податкової звітності, але при цьому контролюючим органом не враховано можливість залучення контрагентом-підрядником працівників для виконання робіт на об`єктах позивача за угодами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) тощо, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.09.2019 р. в справі №826/5910/17.

При цьому суд вказує, що посилання позивача на залучення підрядником фізичних осіб для виконання договору підряду підтверджено фактом укладання підрядником ПП Промпобутсервіс цивільно-правових договорів з зазначеними вище фізичними особами (а.с. 190-196).

У спростування доводів апелянта про не надання позивачем до перевірки документів щодо транспортування верстату до контрагента та від контрагента до позивача суд зазначає, що такі документи (товарно-транспортні накладні) не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують виконання договору підряду.

Також апелянт стверджує, що ПП Промпобутсервіс не надавало самостійно послуги з поточного ремонту верстата, оскільки за даними ЄРПН контрагентом сформовано податковий кредит з придбання цієї послуги, яка в подальшому реалізована на адресу позивача, від ТОВ Вел-Фарго , у податковому кредиті якого зареєстрована податкова накладна на цю послугу від ТОВ Продут Мегаз Буд , далі по ланцюгу - ТОВ Бонус Опт , ТОВ Еста Сістем .

При наданні оцінки таким доводам апелянта суд вказує на таке.

По-перше, фактично ці доводи контролюючого органу ґрунтуються на інформації, отриманій за результатами аналізу баз даних контролюючого органу, проте така інформація не є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків.

Так, статтею 83 Податкового кодексу України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Судом встановлено, що у ході перевірки позивача контролюючим органом зустрічна звірка з ПП Промпобутсервіс , а також з його контрагентами по ланцюгу, з питань підтвердження отриманих від АТ ЗЗФ відомостей щодо господарських відносин між ними не проводилася, а відповідачем використана податкова інформація щодо цих контрагентів, наявна в базах даних інформаційних систем ДФС (ДПС), на підставі якої зроблено висновки про виконання підрядних робіт не ПП Промпобутсервіс .

Оскільки зустрічна звірка з безпосереднім постачальником позивача не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо відсутності факту здійснення господарської операції. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16, не прийняв до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків.

По-друге, з питання доведеності виконання підрядних робіт безпосередньо ПП Промпобутсервіс суд звертає увагу на таке.

В ході розгляду справи встановлено, що саме ПП Промпобутсервіс здійснювався вивіз та повернення позивачу верстату, який потребував ремонту, що достовірно підтверджено актами передачі основних засобів з талонами (а.с. 136-139), реєстром обладнання для вивозу (а.с. 123-125), фактом звернення ПП Промпобутсервіс за отриманням перепусток для проходження на територію АТ ЗЗФ (а.с. 116-117, 121-122), а також фактом перебування таких осіб на території АТ ЗЗФ (а.с. 126-131).

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Посилання апелянта на можливі порушення у господарській діяльності контрагента позивача суд визнає безпідставними та зазначає, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов`язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що результати спірних господарських операцій призвели до змін в активах підприємства та його зобов`язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 р. в справі № 280/6612/21 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 р. в справі № 280/6612/21 за позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 14.02.2022 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 15.02.2022 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко