ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5710/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач 1), виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач 2), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження №0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року об`єкта будівництва Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , 54-г, 56 , 58 , 58-б , видані відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради;
- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об`єкта будівництва Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , 54-г, 56 , 58 , 58-б ;
- в порядку судового контролю зобов`язати Ірпінську міську раду Київської області та Виконавчий комітет Ірпінської міської ради подати у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю видачі містобудівних умов та обмеження №0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року з огляду на те, що їх прийнято з порушенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про будівельні норми та державних будівельних норм.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року даний позов залишено без задоволення.
Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні і достатні докази щодо невідповідності МУО №0172 оновленому Генеральному плану міста Ірпеня 2018 року та відсутнє порушене право у даному випадку, тому вимоги позивача про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень №0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року є необґрунтованими.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідно до п.5.1 ДБН Б.1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту" генеральний план складається з текстових і графічних матеріалів. Відповідно до пп. а п. 5.3.3 Розділ "Обґрунтування та пропозиції" може включати "Концепцію генерального плану населеного пункту", яка визначає: а) стратегію розвитку населеного пункту, у тому числі розрахункові параметри демографічного, економічного та соціального розвитку населеного пункту. При цьому, в текстових матеріалах Генерального плану м. Ірпінь (оновлення 2018 р.) наявна таблиця 4.1-1 Обсяги та розміщення нового будівництва в межах міста Ірпінь 4.1. Обсяги та розміщення житлового будівництва 4. Розвиток соціальної інфраструктури . Вказана таблиця містить розділ під назвою 2. Територія реконструкції , відповідно до якого затверджена 19 грудня 2018 року Ірпінською міською радою містобудівна документація Оновлення генерального плану м.Ірпінь Київської області передбачала під реконструкцію 3 га в районі АДРЕСА_4 та 17,8 га в районі заводу Ірпіньмаш . Таким чином, затверджена 19 грудня 2018 року Ірпінською міською радою містобудівна документація Оновлення генерального плану м.Ірпінь Київської області не передбачала реконструкцію кварталу, обмеженого вулицями Садова, Українська, ОСОБА_3 , провулок Садовий. Так як генеральний план як єдиний документ складається з текстових і графічних матеріалів, то інформація, зазначена у текстових і графічних матеріалах не може відрізнятися.
Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що достовірними є викопіювання, долучені до позовної заяви (вказані викопіювання отримані як додатки до листа №01-18/1959 від 25 червня 2020 року за підписом В.о. міського голови-секретаря ради Літвінова А.В.). Всі інші викопіювання з містобудівної документації, які було надано після відкриття провадження у справі начальником відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Салоном М.М., є підробкою, спрямованою на введення суду в оману щодо законності оспорюваних містобудівних умов та обмежень.
Також стороною позивача було звернуто на те, що Додатками під №2 до відзиву відповідача 1 була копія заяви ОСОБА_2 від 21 грудня 2018 року про видачу містобудівних умов і обмежень, а під №9 була копія заяви ОСОБА_2 від 08 листопада 2018 року. При цьому, є очевидним, що вказані заяви підписані різними особами. Більше того, вказані підписи не співпадають з підписом ОСОБА_2 у його паспорті, копія якого є в розпорядженні представника позивача.
Третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечувала проти її задоволення та наполягала на законності оскаржуваного рішення.
Вказано, що прийняття апелянтом до уваги положень таблиці 4,1-1 з повним ігноруванням ним же відомостей Основного креслення Генерального плану є видаванням бажаного за дійсне та перекручуванням відомостей Генерального плану міста Ірпінь Київської області. Щодо аргументації апелянта про те, що єдиним вірним викопіюванням з Генерального плану є те, яке надане ним, не може вважатись обґрунтованим, адже не підтверджується жодними доказами, крім його припущень та особистих внутрішніх переконань.
Крім того, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому також заперечено проти її задоволення.
Позивачем подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника апелянта за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є власником земельних ділянок: - кадастровий номер 3210900000:01:053:0186, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0011, , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0145, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0140, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; - кадастровий номер 3210900000:01:053:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
12 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень вказаних земельних ділянок, загальна площа яких становить 0,559 га.
Наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 21 грудня 2018 року №194 затверджені Містобудівні умови та обмеження №0172-12-2018 для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями (далі - МУО №0172), відповідно до яких гранично допустима висотність будинків становить 30 метрів, максимально допустимий відсоток забудови земельних ділянок - 36%, максимально допустима щільність населення - 450 осіб на 1 га.
04 жовтня 2019 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради було видано ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт №КС112192771312.
Вважаючи, що МУО №0172-12-2018 та дозвіл на виконання будівельних робіт третій особі були видані протиправно, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Згідно п.8 ч.1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності :
генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2);
детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (п.2);
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (п.8);
план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (п.9).
Відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Статтею 13 Закону України Про архітектурну діяльність передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Частинами 2 та 3 статті 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до пункту 4.3 ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту , генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
Пунктом 4.5 зазначених ДБН встановлено, що відповідно до затвердженого генерального плану розробляють плани зонування території (зонінг), детальні плани територій, програми соціально-економічного розвитку, галузеві схеми розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, документацію із землеустрою, проектну документацію на будівництво.
Розділом 4 Загальні положення Державних будівельних норм Склад та зміст плану зонування території ДЕН Б.1.1-22:2017 визначено, що планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон). Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території. Зонінг може розроблятися в складі генерального плану або як окремий документ після затвердження генерального плану.
Таким чином, зонінг є видом містобудівної документації, покликаним деталізувати функціональне призначення території населеного пункту в частин відповідних визначення зон (підзон) за видами використання. Водночас, дана обставина вперто ігнорується апелянтом в доводах апеляційної скарги.
Крім того, згідно ч.1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до ч.2 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною 10 статті 17 Закону № 3038-VI передбачено, що генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Згідно ч.1 статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Частинами 2, 3 статті 18 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, таких вимог: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.
Згідно статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до ч.1 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.
Пунктом 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109) визначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .
Згідно підпункту 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
Відповідно до підпункту 2.4 Порядку № 109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Ірпінської міської ради від 20 грудня 2012 року №2639-39-VI затверджено Генеральний план міста Ірпеня, відповідно до якого територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська в м. Ірпені, відноситься до зони мішаної багатоквартирної, садибної та котеджної житлової забудови, що підтверджується викопіюванням з Генерального плану 2012 року.
Згідно плану зонування території (зонінг) міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 27 червня 2013 року №3260-45-VI, територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська в м. Ірпені, відноситься до зони мішаної забудови середньої поверховості "Ж-4".
Рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII затверджено оновлений Генеральний план міста Ірпеня, розроблений ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя", викопіюванням з якого підтверджується, що територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (Садовий провулок) в м. Ірпені, відноситься до території, що "зарезервована під багатоквартирну житлову забудову (реконструкція)".
План зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київської області, затверджений рішенням Ірпінської міської ради №3260-45-УІ від 27 червня 2013 року, передбачає віднесення кварталу, обмеженого вулиця Садовою, провулком Садовим, вулицею Павленка та вулицею Українською до зони Ж-4. Саме в межах даного кварталу здійснюється будівництво ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , 54- г, 56, 58, 58-6 .
Державні будівельні норми Склад та зміст плану зонування території ДБН Б.1.1- 22:2017 п.6.7 визначають, що багатоквартирна житлова забудова Ж-4 (зона багатоквартирної багатоповерхової житлової забудови), призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків від 6 до 9 поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, комунальних об`єктів, а також окремих об`єктів загальноміського та районного значення. Домінуюче функціональне використання території - житлова функція з включенням функцій громадського призначення. Для середніх та малих міст, селищ та сільських населених пунктів, в залежності від ситуації, що склалася, може окремо виділятися зона розташування багатоквартирних житлових будинків 6 поверхів (Ж- 4-1), 9 поверхів (Ж-4-2), змішаної, 6-9 поверхів (Ж-4-3) тощо. Для окремої земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту зони (підзони), на території якої ділянка знаходиться.
При цьому, м. Ірпінь належить до середніх міст з населениям 50000-250000 осіб (відповідно до положень таблиці 4.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій ).
Проект будівництва об`єкту СС2 пройшов обов`язкову експертизу, про що ТОВ "Перша будівельна експертиза" видано експертний звіт №190301-11/А.
Отже, викопіюваннями з Генеральних планів міста Ірпеня 2012 та 2018 років, викопіюванням із плану зонування території (зонінгу) міста Ірпеня підтверджується відповідність МУО №0172 в частині наміру забудови вимогам містобудівної документації та відсутність в ній обмежень на будівництво багатоквартирних житлових будинків у спірному кварталі.
Відповідно, будівництво багатоквартирних житлових будинків висотою 9 поверхів па земельних ділянках по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56,58,58-6 є відповідним як Генеральному плану міста Ірпеня, так і плану зонування міста.
Відтак, доводи позивача про те, що розміщення багатоквартирних будинків у даній зоні не допускається, є безпідставними і необґрунтованими та спростовано матеріалами справи.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, у справі № 640/17011/20 за адміністративним позовом Громадської організації Коло Українських Будівельників до Міністерства розвитку громад та територій України визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій про те, що Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається .
Щодо твердження позивача про порушення Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради при видачі містобудівних умов та обмежень №0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року вимог ДБН Б.2.2-12:2019, слід зазначити таке
Вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 набули чинності з 01 жовтня 2019 року, тобто, на момент видачі Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради містобудівних умов та обмежень № 0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року були чинні положення Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року № 4574-62-VІ, відповідно до якого, територія, на якій здійснюється будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , розташована у межах території змішаної багатоквартирної садибної та котеджної житлової забудови.
З графічної (основне креслення) і текстової частини оновленого Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, вбачається, що весь квартал, обмежений вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим) в місті Ірпені, відведений під багатоквартирну житлову забудову.
Так, креслення, що містяться у викопіюванні оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року у взаємозв`язку з основним кресленням та роз`ясненням умовних позначень до них не дають підстав вважати, що квартал, обмежений вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим), виключає можливість нового будівництва і передбачає лише реконструкцію.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновки позивача у цій частині ґрунтуються на обмеженому текстуальному тлумаченні умовних позначень оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року (наявності слова "реконструкція" в поясненні до зони, якою позначений спірний квартал) і не враховують дійсного призначення кварталу, зарезервованого під багатоквартирну забудову.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що достовірними є викопіювання з основного креслення генерального плану міста Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII наданих позивачу за підписом В.о. міського голови-секретаря ради Літвінової А.А., оскільки, як вбачається з додатку до листа №01-18/1960 надано викопіювання з Генерального плану м. Ірпіня станом на 2020 рік, а не станом на 2018 рік.
Згідно ч.4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
З наведеного вбачається, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючій містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.
Підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень можуть бути виключно подання замовником будівництва неповного пакету документів, виявлення недостовірних даних, наведених у поданих документах, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Слід зазначити, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа за № 320/5714/20 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, в якому просили суд: визнати нечинними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 21 грудня 2018 року №0172-12-2018 об`єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56 , 58 , 58-б ", видані Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради; визнати нечинним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об`єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56 , 58 , 58-б ", виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного суду від 30 червня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - відмовлено повністю.
Також, Київський окружний адміністративний суд розглядав справу за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування містобудівні умови та обмеження №0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року об`єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56 , 58 , 58-6 , видані відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради та визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об`єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56 , 58 , 58-6 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - відмовлено повністю.
Зазначеними рішеннями суду встановлено правомірність прийняття відповідачем містобудівних умов та обмеження від 21 грудня 2018 року №0172-12-2018 об`єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56 , 58 , 58-б ", виданих Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради та дозволу на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об`єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 56 , 58, 58-б ", виданого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради.
Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що за правилами статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.
З моменту реєстрації права власності на новостворений об`єкт вичерпує свою дію декларація про готовність об`єкта експлуатації та рішення про видачу сертифікату готовності.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на спірній земельній ділянці наразі збудовано декілька будинків, які здані в експлуатацію.
Тобто, оскаржуване рішення є актом одноразового застосування, який на час розгляду справи вичерпав свою дію фактом його виконання (реєстрація права власності), а відтак не буде мати наслідком відновлення прав та інтересів позивача через неналежно обраний спосіб судового захисту.
Відтак, враховуючи, що відсутні докази невідповідності оскаржуваних МУО №0172 оновленому Генеральному плану міста Ірпеня від 2018 року та відсутнє порушене право позивача, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень №0172-12-2018 від 21 грудня 2018 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, про що вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Щодо клопотання представника позивача про призначення експертизи щодо приналежності ОСОБА_2 підпису на заяві від 21 грудня 2018 року на видачу містобудівних умов та обмежень та на заяві від 08 листопада 2018 року про врахування цільового призначення земельних ділянок, то колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки наведена обставина не заперечується самим ОСОБА_2 , що було встановлено у судовому засіданні. Крім того, предметом розгляду в межах даного провадження не є дослідження заяв на отримання адміністративних послуг, а є зміст та порядок видачі дозвільної документації на будівництво, та її відповідність державним будівельним нормам, стандартам та правилам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 15 лютого 2022 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2022 |
Оприлюднено | 23.02.2022 |
Номер документу | 103358912 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні