Ухвала

від 10.02.2022 по справі 757/4701/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4701/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "Фінтаймс" про скасування арешту майна накладеного ухвалою від 21.12.2020 року у справі №757/56689/20-к у кримінальному провадженні №42020101060000324,-

В С Т А Н О В И В:

27.01.2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвокатів ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "Фінтаймс" про скасування арешту майна накладеного ухвалою від 21.12.2020 року у справі №757/56689/20-к у кримінальному провадженні №42020101060000324, а саме на об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622987880000), які перебувають у власності ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328). Заборонено службовим особам ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328), особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості. В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ТОВ «Фінтаймс» вважає накладений арешту на майно необґрунтованим та таким, що порушує права ТОВ «Фінтаймс» як власника, а отже арешт майна підлягає скасуванню. Майно необґрунтовано та безпідставно визнано речовим доказом, оскільки ТОВ «Фінтаймс» набуло майно у власність законним шляхом на підставі договору купіві продажу від 18.12.2020 року, посвідченого нотаріально і правомірно його використовує для ведення підприємницької діяльності. Тому відпадає і правова підстава накладення арешту на майно, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України. У судове засідання представник ТОВ "Фінтаймс" адвокат ОСОБА_4 не з`явився, надав заява про розгляд клопотання за відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі. Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. За вказаних обставин, слідчим суддею, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду клопотання, визнано можливим здійснити його розгляд у відсутність особи, яка його заявила та особи, за клопотанням якої було арештовано майно. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 174 КПК України. Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020101060000324від 04.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 365-2 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 21.12.2020 року накладено арешт на на об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622987880000), які перебувають у власності ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328). Заборонено службовим особам ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328), особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості, з метою недопущення спричинення збитків територіальній громаді м. Києва, забезпечення збереження речових доказів. У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що правова підстава для арешту нерухомого майна, спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому нерухомим майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В АЛ И В :

Клопотання - задовольнити. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2020 року (справа № 757/56689/20-к) у кримінальному провадженні №42020101060000324 на об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622987880000), які перебувають у власності ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328). Скасувати заборону службовим особам ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328), особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1