Рішення

від 10.02.2022 по справі 439/1871/21

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1871/21

Провадження № 2/439/99/22

10 лютого 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Бродівське меблеве підприємство Українського товариства глухих Явір ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бродівського меблевого підприємства Українського товариства глухих Явір про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди, ухвалив таке рішення.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача Бродівського меблевого підприємства Українського товариства глухих Явір , у якій просить суд стягнути з останнього 133 074 гривень 28 копійок заборгованості по заробітній платі та 50 000 гривень моральної шкоди.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 09 жовтня 2017 року він прийнятий на роботу оператором котельні Бродівського меблевого підприємства Явір УТОГ. У подальшому 05 липня 2021 року позивач звільнений з роботи за згодою сторін.

Позивач вказує, що починаючи з квітня 2019 року відповідач припинив здійснювати виплату заробітної плати. Як наслідок, ураховуючи розрахунки відповідача, станом на 23 липня 2021 року виникла заборгованість у сумі 61 127 гривень 18 копійок. Проте на момент звільнення позивача, відповідачем не проведено належних розрахунків із останнім.

Позивач наголошує, що він та його представник неодноразово зверталися до відповідача з вимогою виплатити заборгованість по заробітній платі. Проте на момент із зверненням із позовною заявою заборгованість по заробітній платі не виплачено. Будь-які звернення позивача та його представника - адвоката Мазура Василя Васильовича відповідачем ігноруються.

Позивач мотивує, що оскільки відповідачем добровільного заборгованість по заробітній платі не погашено, він змушений звернутися до суду.

Позивач стверджує, що внаслідок невиплати відповідачем заробітної плати протягом двадцяти шести місяців, позивач фактично позбавлений власних грошових коштів на придбання ліків, проживання та сплату комунальних послуг. Не отримуючи заробітної плати та не маючи жодних засобів для існування позивач зазнавав психологічних страждань, які спричиняли останньому моральної шкоди. Тому на думку позивача, компенсацією за понесені моральні страждання буде стягнення із відповідача 50 000 гривень, що буде розумною та справедливою сатисфакцією за понесені психологічні страждання позивачем.

Заяви та клопотання сторін, інші процесуальні дії у справі.

13.12.2021 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Під час судового засідання представник позивача - адвокат Мазур Василь Васильович просив суд витребувати від відповідача установчі документи, трудовий договір, колективний договір та особову справу ОСОБА_1 .

Ухвалою суду в задоволенні клопотання відмовлено у зв`язку із неналежністю витребуваних доказів.

Під час судового засідання позивач та його представник - адвокат Мазур Василь Васильович позовні вимоги підтримали повністю. Наголосили, що рішення суду має бути виконано негайно. Окрім цього, необхідно стягнути грошові кошти з відповідача як компенсацію за завдану моральну шкоду ОСОБА_1 . Не заперечили щодо проведення заочного розгляду справи. Окремо представник позивача - адвокат Мазур Василь Васильович зазначив, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів із моменту ухвалення судового рішення.

Відповідач участь свого представника під час судового засідання не забезпечив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від нього не надходило жодних клопотань про відкладання розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами по справі встановлено, що Бродівське меблеве підприємство Явір Українського товариства глухих має заборгованість перед працівниками, зокрема перед ОСОБА_1 , яка станом на 23 липня 2021 року складає 61 127 гривень 18 копійок, що підтверджується довідкою, яка видана Бродівським меблевим підприємством Явір Українського товариства глухих (а.с. 40).

Водночас суд критично оцінює такі докази як: адвокатські запити від: 17 травня 2021 року, 27 травня 2021 року, 07 червня 2021 року, 09 серпня 2021 року, 18 серпня 2021 року; заяву про вчинення кримінального правопорушення від 16 червня 2021 року; скаргу в порядку статтей 303-307 КПК України із долученими до неї додатками; заяву про визнання потерпілим у кримінальному провадженні; скарги на дії посадових осіб Бродівського меблевого підприємства Явір Українського товариства глухих із долученими до неї додатками (а.с. 6-39).Позаяк такі докази не містять жодної інформації щодо предмета доказування. Тому з огляду на імперативну норму частини 4 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, суд відхиляє такі докази у зв`язку із їх неналежністю.

Щодо стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За змістом норми статті 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: Про оплату праці , тощо.

Нормою статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами (стаття 94 КЗпП України).

Стаття 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95 (1949), яка ратифікована 30 червня 1961 року закріплює, що відповідно до мети цієї Конвенції, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (частина 1 статті 115 КЗпП України).

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Як вбачається із доказів по справі, починаючи з 09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 працював оператором котельні Бродівського меблевого підприємства Явір Українського товариства глухих. Станом на 23 липня 2021 року трудові відносини між ОСОБА_1 та Бродівським меблевим підприємством Явір Українського товариства глухих припинені на підставі Наказу за № 13/2-К від 05 липня 2021 року.

У свою чергу відповідач допустив виникнення заборгованості по несплаті заробітної плати перед ОСОБА_1 . Як наслідок станом на 23 липня 2021 року Бродівське меблеве підприємство Явір Українського товариства глухих має заборгованість перед ОСОБА_1 . Така заборгованість перед позивачем не погашена.

Суд наголошує на тому, що відповідачем всупереч вимог статтей 12, 81 ЦПК України не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів відсутності існування заборгованості по сплаті заробітної плати перед ОСОБА_1 . Відтак суд вважає обставини існування заборгованості по сплаті заробітної плати обґрунтованими та такими, що достовірно існували.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості по сплаті заробітної плати, суд виходить із принципу змагальності сторін. Перед судом доведено достатніми, достовірними, допустимими та належними доказами існування заборгованості по нарахованій та невиплаченій заробітній платі перед ОСОБА_1 у сумі 61 127 гривень 18 копійок. Розрахунок такої заборгованості є законним, обґрунтованим та жодними доказами по справі не спростовується.

Водночас суд критично оцінює розрахунок заборгованості по сплаті заробітної плати ОСОБА_1 , який наданий представником позивача - адвокатом Мазуром Василем Васильовичем, оскільки такий розрахунок не ґрунтується на жодних доказах по справі та здійснюється виключно із прив`язки до поняття розмір мінімальної заробітної плати . Тому суд відхиляє та не бере до уваги такий розрахунок із огляду на його необґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявну заборгованість відповідача перед позивачем із оплати праці, суд приходить до переконання, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по забортній платі є частково підставними, проте підлягають задоволенню у сумі наявної фактичної заборгованості по заробітній платі в розмірі 61 127 гривень 18 копійок.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Частиною 1 статті 237-1 КЗпП передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок незаконних дій працедавця, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального характеру.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач стверджував перед судом, що відповідач, не виплативши вчасно належної йому заробітної плати, своїми діями поставив його у скрутне матеріальне становище. Перебування у таких обставинах унеможливило забезпечення нормального існування та призвело до психічних страждань позивача. Суд вважає переконливими та доведеними обставини понесення позивачем психологічних страждань, що безумовно спричинили останньому моральної шкоди. Позивач, який був фактично позбавлений власних грошових коштів, не міг власноруч забезпечити свої потреби на придбання ліків, проживання та сплату комунальних послуг.

Тому, враховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, а також співмірності грошового відшкодування із характером та тривалістю заподіяння відповідачем такої шкоди, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в цій частині. При цьому суд приходить до переконання, що достатньою моральною сатисфакцією буде стягнення моральної шкоди саме в розмірі 6 000 гривень. Таке відшкодування на переконання суду буде достатнім та належним за понесені позивачем моральні страждання.

Щодо розподілу судового збору.

За правилами частини 1-2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормою частини 1 статті 141 ЦПК України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосувалися: стягнення заборгованості по нарахованій та невиплаченій заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.

Стосовно першої вимоги позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір .

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково. Тобто за обставин, коли позовні вимоги позивача задоволені частково, а останній є особою, яка відповідно до Закону України Про судовий збір має пільги щодо звільнення від сплати судового збору - необхідно здійснити компенсацію понесених судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог на рахунок Державного бюджету за рахунок відповідача.

Стосовно другої позовної вимоги ціна позову становила 50 000 гривень 00 копійок. Доказами по справі підтверджується, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок (а.с. 52).

Виходячи із законодавчих приписів статті 141 ЦПК України, зважаючи на норму пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий за подання даного позову підлягав сплаті 908 гривень 00 копійок. Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково в сумі 6 000 гривень 00 копійок.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 108 гривень 96 копійок.

Керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265, 282/284 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Бродівського меблевого підприємства Українського товариства глухих Явір на користь ОСОБА_1 61 127 (шістдесят одну тисячу сто двадцять сім) гривень 18 копійок заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з Бродівського меблевого підприємства Українського товариства глухих Явір на користь ОСОБА_1 6 000 гривень спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з Бродівського меблевого підприємства Українського товариства глухих Явір на користь ОСОБА_1 108 гривень 96 копійок судового збору, що був останнім сплачений при звернення із позовною заявою до суду.

Стягнути з Бродівського меблевого підприємства Українського товариства глухих Явір на користь держави судовий збір в сумі 908 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 15.02.2022.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Бродівське меблеве підприємство Українського товариства глухих Явір знаходиться за адресою: Львівська область, м. Броди, вул. Чупринки, 4, код ЄДРПОУ: 03972689.

Суддя Б.М. Петейчук