Постанова

від 16.02.2022 по справі 532/1449/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/1449/20 Номер провадження 22-ц/814/388/22Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т.М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря судового засідання: Владімірова Р.В.,

за участі: представника позивача - адвоката Браташ Ю.П.,

розглянувши в м. Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою системи EasyCon цивільну справу у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва про повернення земельної ділянки та скасування реєстрації права оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ( далі СТОВ) Говтва

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року, прийнятого під головуванням судді Мороз Т.М., в м.Кобеляки ( дата виготовлення повного тексту рішення не зазначена)

та за апеляційною скаргою адвоката Міщенко Оксани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2021 року, прийнятої під головуванням судді Мороз Т.М., в м.Кобеляки,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ТОВ Агрофірма`Аршиця про визнання недійсними договорів оренди землі, укладеними ними відповідно 05.06.2014 року та 01.07.2014 року.

У зв`язку з припиненням діяльності ТОВ Агрофірма`Аршиця ухвалою Кобеляцького районного суду від 09.09.2019 року замінено неналежного відповідача на СТОВ Говтва ( т.1, а.с.87-88).

Ухвалою цього ж суду від 10.08.2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз`єднані в окремі провадження ( т.2, а.с.39).

Після неодноразових уточнень позовних вимог, представник позивача ОСОБА_2 остаточно у жовтні 2021 року просив зобов`язати СТОВ Говтва повернути належну їй земельну ділянку площею 3,0101 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, скасувати реєстрацію права оренди на цю ділянку та стягнути з СТОВ Говтва судові витрати, понесені нею на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 11612,4 грн. та на професійну правничу допомогу .

Зазначала, що висновком судової почеркознавчої експертизи підтверджено, що вона не підписувала додаткову угоду від 17 лютого 2016 року до договору оренди землі від 05.06.2014 року.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, яка належить їй на праві власності, кадастровий номер 5321881700:00:002:0150.

Скасовано реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5321881700:00:002:0150 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 768,40 грн. та витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 11 612,40 грн.

Рішення мотивовано доведеністю позовних вимог.

Рішення оскаржило СТОВ Говтва , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки між сторонами було досягнуто взаємної згоди щодо умов договору оренди землі.Вказує, що суд першої інстанції проігнорував заяви товариства про застосування наслідків спливу позовної давності.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні зави представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Браташа Ю.П. про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву адвоката Браташа Ю.П. про надання доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду та заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат залишено без розгляду.

Ухвалу оскаржила адвокат Міщенко О.В. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність відмови у поновленні процесуального строку на подання доказів та ухвалення додаткового рішення у справі, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

СТОВ Говтва у відзиві на вказану апеляційну скаргу вважають ухвалу районного суду вірною.

Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність представників СТОВ Говтва , яке належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, проте вдруге не прибули до суду апеляційної інстанції, хоча представництво інтересів даної юридичної особи мали здійснювати 4 особи (т.2, а.с.202, т.3,а.с.51).

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0101 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, з кадастровим номером 5321881700:00:002:0150, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №204091.

05.06.2014 між позивачем та ТОВ Агрофірма Аршиця , правонаступником якої є ТОВ Говтва , укладено договір № 51-Д про оренду вказаної земельної ділянки строком на 5 років з державною реєстрацією від 05.12.2014 року.

17.02.2016 та 12.06.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Аршиця укладені додаткові угоди до договору оренди землі, згідно яких договір викладено в новій редакції із зазначенням, що даний договір діє до 31.10.2029 року та встановлює відповідний розмір орендної плати.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи №80-81 від 31.08.2021 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі розділу вЂ�від орендодавця' у додатковій угоді від 17.02.2016 року, виконаний не імені ОСОБА_1 , а іншою особою.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, своє рішення мотивував тим, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки власнику є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до статей 11,202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті). У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до ч.1 ст. 205, ст.626 ЦК України договір як правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Частиною другою ст.207 цього ж Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджувала, що вона не підписувала оспорювану додаткову угоду від 17.02.2016 року, а підписи в ній вчинено іншими особами, тому підстав для державної реєстрації не виникло.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною першою ст.14 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо умов договору, про що може свідчити відсутність на договорі підпису сторін, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

На підставі викладеного районний суд дійшов правильного висновку про те, що оспорений договір є неукладеними і не створює для сторін жодних правових наслідків. Такий висновок відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування державної реєстрації договору оренди, позивач вказувала, що сам факт реєстрації договору, як речового права, при неукладеності договору унеможливлює подальше вирішення юридичної долі речі. Фактично позивач просила відновити становище, що існувало до цивільного правопорушення.

Водночас відповідно до статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у тому числі захистити свої права шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах,

по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим як реєстрація неукладених між сторонами договорів, так і реєстрація речових прав порушує суб`єктивні цивільні права власників на розпорядження земельною ділянкою як нерухомою річчю.

Реєстрація СТОВ Говтва права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на земельну ділянку строком до 31.10.2029 року, тобто реєстрація договору оренди, який позивач фактично не підписувала, не відповідає вимогам закону і, як наслідок, порушує її суб`єктивні цивільні права власника.

У мотивувальній частині уточненої позовної заяви позивач обґрунтовувала порушення своїх прав реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно саме прав користування земельною ділянкою. З огляду на це скасування реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5321881700:00:002:0150 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є належним та ефективним способом захисту порушених прав, що відповідно до ст.16 ЦК України та ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень призведе до відновлення становища, що існувало до порушення права.

Таким чином, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для захисту порушених прав позивача.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 власноручно писала 17.02.2016 року заяву про виплату орендної плати за 2016 рік, а отже, на думку СТОВ Говтва , була обізнана із додатками до договору землі № 51-Д, оцінюється колегією суддів з огляду на чинність (на час написання вказаної заяви) договору оренди, строк дії якого припинився 5.12.2019 року.

Не заслуговують на увагу також вказівки в апеляційній скарзі на застосування наслідків спливу позовної давності, адже з даним позовом ОСОБА_1 звернулась у травні 2019 року під час дії орендних відносин між сторонами в рамках договору, укладеного 05.06.2014 року.

Доводи апеляційної скарги СТОВ Говтва про допущені районним судом порушення норм ч.2 ст.49 ЦПК України спростовуються матеріалами справи.

Так, підготовче провадження по справі закрито ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року, а уточнення позовних вимог подано позивачем 05 жовтня цього ж року ( т.2, а.с. 175-180, 198).

Щодо вирішення питання про своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000грн., колегія суддів виходить з приписів ч.8 ст.141 ЦПК України про те, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про задоволення позову ОСОБА_1 було ухвалено Кобеляцьким районним судом Полтавської області від 17 листопада 2021 року, а заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з доказами їх понесення була сформована в системі Електронний суд 26 листопада 2021 року (т.2 а.с.224-226), тобто з пропуском визначеного ч. 8 ст.141 ЦПК України строку.

Оскільки заяву про розподіл судових витрат з доказами їх понесення позивачем подано з пропуском встановленого законом строку подання, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про залишення цієї заяви без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не був присутній при проголошенні рішення, обгрунтованості висновків суду не спростовують, оскільки представник позивача- адвокат Браташ Ю.П., який приймав участь онлайн в засіданні 17.11.2021 року, достовірно був обізнаний про ухвалення судового рішення саме в цей день ( т.2, а.с.209).

Отже, районний суд обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поновлення процесуальних строків на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу і підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах, ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не можуть бути скасовані з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 / 376 ,381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва та адвоката Міщенко Оксани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року та на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.02.2022 р.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна