Рішення

від 17.02.2022 по справі 385/1701/21

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

385/1701/21

2/385/69/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2022 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , який помер у 2008 році.

Від цього шлюбу у них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їй 86 років. З 2006 року вона являється пенсіонером за віком. Її пенсія становить 2700 гривень в місяць. Інших джерел доходів, окрім пенсії, не має. За віком та станом здоров`я вона не може працювати.

З березня 2011 року являється інвалідом І групи з приводу ураження опорно-рухового апарату та з того часу потребує постійної сторонньої допомоги.

Вона знаходиться на межі бідності, оскільки вся її пенсія витрачається, у переважній більшості, на придбання ліків та підгузників, на придбання предметів першої необхідності, необхідних для підтримання у нормальному стані її здоров`я; на продукти лікувального харчування (дієтотерапію), яка їй рекомендована у зв`язку з загостреними хронічними захворюваннями, не говорячи про одяг, який вона просто не в змозі собі придбати, а тому, зважаючи на скрутне матеріальне становище, потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати їй повнолітній син.

Її син ОСОБА_2 відмовляється їй матеріально допомагати, незважаючи на те, що він являється пенсіонером, він працездатний, так як працює на тимчасових роботах та надає платні медичні послуги місцевим жителям с. Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області, оскільки за освітою він медичний працівник.

ОСОБА_2 не має сім`ї, ніяких утриманців, аліменти нікому не платить, всі свої доходи, які отримує, витрачає для власних потреб. Тобто, її син має можливість надавати їй матеріальну допомогу, але відмовляється це робити.

Тому, вона змушена звернутися до суду з позовом про стягнення з сина ОСОБА_2 в примусовому порядку аліментів на своє утримання в розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи з дати подання позову і довічно.

Позивач будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримує повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що зазначений позов був поданий не його матір`ю, а сином та невісткою в яких остання на даний час проживає в м. Полтава. Крім того зазначає, що на даний час розмір його доходу складається з пенсії в сумі 2008 грн. щомісячно, інших доходів не має. Не заперечує, що його матір вже майже рік проживає в м. Полтаві з його сином та невісткою, є інвалідом І групи і потребує постійного стороннього догляду.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні кожна окремо суду показали, що добре знають позивача та відповідача по справі, до квітня 2021 року останні проживали разом та відповідач належним чином доглядав свою матір. Потім у зв`язку з хворобою відповідача, позивач переїхала проживати в м. Полтаву до свого онука, де і по даний час мешкає. Позивач потребує постійного стороннього догляду.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, вислухавши пояснення відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , який помер у 2008 році (а.с. 11).

У них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10, 24-25).

З 2006 року ОСОБА_1 являється пенсіонером за віком. Її пенсія, відповідно до копії довідки про доходи №3852 8980 4322 1873 від 15.12.2021, виданої ГУ ПФУ в Полтавській області, становить 2700 гривень в місяць (а.с. 12).

З березня 2011 року відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА №455261 та індивідуальної програми реабілітації інваліда №223 від 18.03.2011, ОСОБА_1 , являється інвалідом І групи з приводу ураження опорно-рухового апарату та з того часу потребує постійної сторонньої допомоги (а.с. 13-15).

ОСОБА_1 потребує постійного лікування та догляду, що підтверджено довідкою №45 від 09.03.2021, виданою лікарсько-консультативною комісією Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Гайворонської міської ради (а.с. 16).

На даний час ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрована зі своїм онуком ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про склад сім`ї №6036 від 01.12.2021, видана житлово-експлуатаційною організацією №2 Полтавської міської ради (а.с. 18) та встановлено судом з пояснень відповідача та свідків.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №760 від 23.06.2021, ОСОБА_1 були рекомендовані ходунки та низькоактивне колісне крісло, які були їй надані, так як вона не може самостійно пересуватися (а.с. 19-21).

ОСОБА_1 витрачає значні кошти на лікування (а.с. 22-23).

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровим номером 5324080107:07:001:0062, площею 0,2 га, розташована по АДРЕСА_2 (а.с. 26-27).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Позивач по справі досягла пенсійного віку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Згідно ч. 1ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін

Згідно ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст.204 СК України для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання позивачки.

Оскільки позивачка є непрацездатною і за станом здоров`я та необхідністю постійного лікування і догляду вона потребує матеріальної допомоги від своєї повнолітньої дитини, а саме відповідача по справі.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що його мати не потребує матеріальної допомоги.

Приймаючи до уваги те, що позивач є непрацездатною особою, вік позивачки 86 років, є інвалідом І групи, отримує пенсію в розмірі 2700 грн. на місяць, має незадовільний стан здоров`я, витрачає значні кошти на лікування, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання непрацездатної матері в твердій грошовій сумі. Поряд з цим враховуючи, встановлений судом розмір щомісячного доходу відповідача в сумі 2008 грн. суд вважає за необхідне стягнути з останнього аліменти у розмірі по 600 грн. щомісячно, починаючи з 28.12.2021 року і довічно.

В силу ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі ст. 202, 205 СК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ: :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області, аліменти на її утримання, в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн., щомісячно, починаючи з 28.12.2021 року і довічно.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документу 17.02.2022