Рішення

від 17.02.2022 по справі 908/3873/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/11/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 Справа № 908/3873/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу №908/3873/21

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСККІНГ» (01024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, буд. 7/14, прим. 182)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Рахімі Мохаммад Дауд ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 24704,19 грн.,

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСККІНГ» про стягнення з Фізичної особи - підприємця Рахімі Мохаммад Дауд 24704,19 грн., які складаються з 21384,60 грн. основного боргу за договором поставки № 30620021 від 30.06.2021, 181,04 грн. -3 % річних, 2138,46 грн. штрафу та 1000,10 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Також в позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, які складаються: з суми 2270,00 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.

30.12.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3873/21розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3873/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження 32/11/22.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.02.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МАСККІНГ (надалі - Продавець) та Фізичною особою - підприємцем Рахімі Мохаммад Дауд (надалі -Покупець) укладено Договір поставки №30062021 (надалі - Договір поставки), у відповідності до умов якого Продавець прийняв на себе зобов`язання поставляти на адресу Покупця продукцію, визначену умовами Договору, а Покупець прийняв на себе зобов`язання оплачувати поставлену продукцію.

На виконання умов Договору поставки 07 липня 2021 року Продавцем здійснено відвантаження партії продукції на суму 15 485 грн. 40 коп. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 12 від 07 липня 2021 року.

Вказана вище партія продукції була повністю оплачена Покупцем, що підтверджується платіжним дорученням № 3170 від 20 липня 2021 року.

На виконання умов Договору поставки 16 липня 2021 року Продавцем здійснено відвантаження партії продукції на суму 36 132 грн. 60 коп. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 30 від 16 липня 2021 року.

Вказана вище партія продукції була частково оплачена Покупцем на суму 14 748 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3389 від 17 серпня 2021 року.

Таким чином, борг за фактично поставлену продукцію складає 21 384 грн. 60 коп.

У відповідності до п. 3.1. Договору поставки сторони погодили, що умови оплати за цим Договором погоджуються сторонами під час замовлення Продукції та зазначаються Постачальником в рахунку. Оплата можлива на наступних умовах: оплата Продукції здійснюється на умовах повної попередньої оплати на підставі виставлених рахунків, не пізніше ніж за 1 (один) банківський день до дати відвантаження Продукції зі складу Постачальника, або оплата Продукції здійснюється на умовах відстрочки платежу, не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати поставки Продукції на склад Покупця.

Враховуючи той факт, що відвантаження продукції відбулося з відстрочкою оплати. Покупець мав виконати свої зобов`язання в строк до 28 липня 2021 року.

23 вересня 2021 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав невідкладно погасити заборгованість в розмірі 21 384 грн. 60 коп. шляхом перерахування необхідної суми на розрахунковий рахунок ТОВ МАСККШГ .

Вказана вище претензія була отримана відповідачем 29 вересня 2021 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 01412806309660. Однак, зобов`язання відповідача щодо оплати вартості фактично отриманого Товару залишились не виконані.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Аналогічні положення наведено й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, сірок (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (чч.і, 2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочень платежу.

У відповідності до п. 8.1. Договору поставки за невиконання або неналежне виконанн зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності до чинног законодавства України та цього Договору. У випадку, якщо Покупцем порушуютьс зобов`язання за даним Договором та за іншими правочинами, укладеними між сторонам* Продавець має право притримати відвантаження Продукції до моменту належного виконанн зобов`язань Покупцем.

У відповідності до п. 8.1. Договору поставки 8.2. у випадку, якщо оплата за Продукції надійшла від Покупця не в повному обсязі або з порушенням строків, Покупець зобов`язана сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумі заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

У відповідності до 8.3. у випадку відстрочення платежу та несвоєчасної оплати Товар; згідно умов Договору, на 10 (десятий) календарний день. Покупець сплачує на корист Постачальника одноразовий штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої парті Продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов`язання, щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 21384,60 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем пред`явлені вимоги по стягненню суми пені в розмірі 1000,10 грн. та штрафу в розмірі 2 131,46 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті прострочення оплати позивач нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми, що складає 181 грн. 04 коп.

Судом перевірено правильність нарахування пені, штрафу та 3% річних, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунки здійснено позивачем вірно, заявлені суми підлягають задоволенню.

Враховуючи вишевикладсне загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача складає 24 704 грн. 19 коп.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів в спростування викладених обставин та існуючої заборгованості відповідач суду не надав.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з позовною заявою, позивач просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката (орієнтовний розрахунок).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Станом на час розгляду справи відповідні докази на підтвердження судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу (договору про надання правових послуг №01/11-21 від 01.11.2021, актів приймання-передачі наданих послуг, доказів оплати) до суду не находили.

Відтак, суду не надано належних та допустимих доказів понесення позивачем судових витрат в сумі 5000,00 грн. На підставі викладеного, станом на час прийняття рішення у цій справі суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в цій частині.

Позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в порядку ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рахімі Мохаммад Дауд ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСККІНГ» (01024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, буд. 7/14, прим. 182, код ЄДРПОУ 43181619) 21384 (двадцять одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн. 60 коп. основного боргу, пені в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00коп., штраф в сумі 2138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 46 коп., 3% річних в сумі 181 (сто вісімдесят одна) грн. 04 коп. , судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій