Рішення

від 17.02.2022 по справі 908/3320/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/185/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 Справа № 908/3320/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ , (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 19, а/с 56)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА , (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А)

про стягнення 193906,30 грн.

16.11.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 12/11/21 від 12.11.2021 (вх. № 3554/08-07/21 від 16.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА , м. Запоріжжя про стягнення 194360,63 грн. заборгованості за договором поставки № 14/03-51 від 14.03.2019, що складається з основного боргу в розмірі 22982,32 грн., інфляційних втрат в розмірі 2275,63 грн., 3 % річних в розмірі 734,42 грн., штрафу згідно п. 7.4 договору в розмірі 166962,51 грн. та подвійної облікової ставки НБУ 1405,75 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 справу № 908/3320/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3320/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/185/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно ухвали суду від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3320/21 провадження відкрито за позовними вимогами про стягнення 193906,30 грн. заборгованості за договором поставки № 14/03-51 від 14.03.2019, що складається з основного боргу в розмірі 22982,32 грн., інфляційних втрат в розмірі 1387,80 грн., 3 % річних в розмірі 500,57 грн., штрафу згідно п. 7.4 договору в розмірі 166500,00 грн. та пені в розмірі 2535,61 грн.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 193, 199, 230 ГК України та ст., ст. 509, 526, 530, 549, 551, 610, 612, 626, 629, 655, 712 ЦК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що через порушення відповідачем умов договору поставки № 14/03-51 від 14.03.2019 та положень чинного законодавства в частині оплати за поставлену продукцію у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 22982,32 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції, позивачем на підставі пунктів 7.2, 7.4 договору та положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу пеня в сумі 2535,61 грн., 3 % річних в розмірі 500,57 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1387,80 грн. та штраф у розмірі 166500,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 193906,30 грн. заборгованості за договором поставки № 14/03-51 від 14.03.2019. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2908,59 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі № 908/3320/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 05.01.2022 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який роздрукований судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua , зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА (ідентифікаційний код юридичної особи 41111859) є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 6903530301712) вбачається, що копія ухвали господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3320/21 отримана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА 21.01.2022.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3320/21.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 20.12.2021 у справі № 908/3320/21 процесуальний строк для подачі відзиву, так і станом на 07.02.2022 (п`ятнадцятиденний термін від дня отримання відповідачем зазначеної ухвали суду, з урахуванням того, що 05.02.20221 і 06.02.2022 є вихідними днями) не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 19.01.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.02.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

14.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ , (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА , (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № 14/03-51 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність Покупця кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію (далі - продукція), а Покупець зобов`язується приймати продукцію та оплачувати її вартість на умовах Договору. (п. 1.1)

Відповідно до п. 11.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору за один місяць до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

Умовами Договору сторони визначили, що найменування продукції, її номенклатура, кількість та ціна вказуються у Специфікаціях до Договору та/або у виставлених рахунках-фактурах та оформлених видаткових накладних. (п. 1.2) Специфікації спільно складаються та погоджуються сторонами і є невід`ємними частинами Договору. (п. 1.3) Продукція за Договором постачається Покупцю в кількості, вказаній в Специфікації або в кількості вказаній у виставлених рахунках-фактурах та/або в оформлених видаткових накладних. Специфікації, рахунки-фактури складаються на підставі заявок, направлених Покупцем Постачальнику. (п. 2.1) В Специфікації та/або в рахунку-фактурі вказуються одиниці виміру Продукції, кількість продукції, що поставляється, а також інші данні про продукцію, в необхідності вказування яких сторонами досягнута домовленість. (п. 2.3)

Розділом 4 Умови та строки поставки Договору визначено, що погоджена у відповідній Специфікації продукція, а також продукція, вказана у виставлених рахунках-фактурах та/або оформлених видаткових накладних постачається Покупцю на умовах, вказаних у Специфікаціях або за інших умов при погодженні Сторін. (п. 4.1) Умови поставки продукції визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових терміні в редакції Інкотермс-2010 . Поставка продукції здійснюється на умовах EXW- адреса: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, пров. Будівельний, 9/11, якщо інше не передбачено Специфікацією. Датою переходу права власності на продукцію вважається дата передачі продукції Постачальником Покупцю, що підтверджується підписанням видаткових накладних на відпуск продукції (п. 4.3)

Відповідно до п., п. 6.1, 6.2 Договору вартість продукції, що поставляється за даним Договором, визначається сторонами в Специфікаціях та/або у виставлених Постачальником рахунках-фактурах. Загальна сума Договору складається з сум вартості продукції, поставленої за всіма підписаними сторонами видатковими накладними протягом всього строку дії Договору. Покупець проводить 100 % попередню оплату продукції на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено Специфікацією. У разі отримання продукції до проведення попередньої оплати, Покупець зобов`язаний провести оплату не пізніше 5 робочих днів до кінця місяця, в якому була проведена поставка продукції, або строк вказаний в Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що до Договору № 14/03-51 від 14.03.2019 сторонами укладені і підписані Специфікації № 1 від 22.03.2019 на загальну суму 238366,20 грн. і № 2 від 16.09.2020 на загальну суму 333000,01 грн., в яких визначено найменування товару, кількість, ціна за одиницю товару і загальна сума поставки.

Крім того, Специфікацією № 1 від 22.03.2019 передбачалися наступні умови: оплата - передплата у розмірі 30 % від вартості товару, 70 % оплата по факту готовності продукції до відвантаження; строк поставки - протягом 14 робочих днів з моменту здійснення передплати в розмірі 30 % від вартості продукції; умови поставки - EXW- адреса: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, пров. Будівельний, 9/11, у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010.

Специфікацією № 2 від 16.09.2020 передбачалися наступні умови: оплата - 50 % попередня оплата, 50 % протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження; строк поставки - протягом 10 календарних днів з моменту отримання передплати; умови поставки - EXW- склад Постачальника у відповідності до ІНКОТЕРМС 2020.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору № 14/03-51 від 14.03.2019 позивач поставив відповідачу продукцію, визначену в Специфікаціях до Договору, на загальну суму 992249,15 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 1694 від 08.04.2019, № 1695 від 08.04.2019, 2244 від 06.05.2019, № 2529 від 20.05.2019, № 3247 від 19.06.2019, № 4485 від 14.08.2019, № 4486 від 14.08.2019, № 4605 від 19.08.2019, № 6354 від 31.10.2019, № 7058 від 26.11.2019, № 7059 від 26.11.2019, № 7240 від 03.12.2019, № 7241 від 03.12.2019, № 7526 від 12.12.2019, № 7527 від 12.12.2019, № 7641 від 17.12.2019, № 7859 від 26.12.2019, № 2204 від 15.04.2020, № 5929 від 08.10.2020 і № 5930 від 08.10.2020.

Всі вище перелічені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками Постачальника і Покупця (частково).

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 14/03-51 від 14.03.2019 доведений вищезазначеними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем продукції без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на цих видаткових накладних скріплені печатками підприємств.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідач факт отримання від позивача продукції за переліченими вище видатковими накладними по Договору № 14/03-51 від 14.03.2019 на загальну суму 992249,15 грн. не заперечив та належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростував.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Зі змісту п. 6.1 Договору вбачається, що сторонами чітко визначений строк оплати отриманої продукції, а саме - Покупець проводить 100 % попередню оплату продукції на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено Специфікацією.

Умовами Специфікації № 1 від 22.03.2019 сторони узгодили умови оплати продукції: передплата у розмірі 30 % від вартості товару, 70 % оплата по факту готовності продукції до відвантаження, а умовами Специфікації № 2 від 16.09.2020 сторони узгодили наступні умови оплати продукції: 50 % попередня оплата, 50 % протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження.

Отже, враховуючи умови Специфікації № 2 від 16.09.2020 з моменту поставки позивачем відповідачу обумовленої Договором продукції за останніми видатковими накладними № 5929 від 08.10.2020 і № 5930 від 08.10.2020 кінцевим терміном сплати за поставлену продукцію є 18.10.2020.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманої продукції у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

Станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за отриману продукцію за Договором поставки № 14/03-51 від 14.03.2019 становить 22982,32 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену ним продукцію станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 22982,32 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

Щодо нарахування та стягнення з відповідача пені, 3 % річних, інфляційних втрат і штрафу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує підпунктом 7.2 Договору, яким сторони визначили, за невиконання своїх зобов`язань по оплаті продукції Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за не оплату відповідачем продукції, поставленої за Договором № 14/03-51 від 14.03.2019, становить 2535,61 грн., яка розрахована за період з 20.02.2021 по 11.11.2021.

З наведеного позивачем розрахунку пені вбачається, що відповідні нарахування здійснені на залишок заборгованості, яка станом на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі становила 22982,32 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що в даному випадку ТОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ не доведено правильності та обґрунтованості нарахування пені, оскільки з наданих матеріалів справи не можливо встановити за якою саме видатковою накладною виникло прострочення виконання грошового зобов`язання,а, відтак, не можливо правильно визначити період заборгованості, так як прострочення виконання зобов`язання починається наступного дня за останнім днем для належного виконання зобов`язання, встановленого договором, і закінчується зі спливом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі зазначеного судом відмовляється в задоволенні позовних вимог про стягнення 2535,61 грн. пені за недоведеністю таких вимог.

Стосовно позовних вимог про стягнення з ТОВ ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА 166500,00 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

За умовами п. 7.4 Договору сторони узгодили, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають за даного Договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50 % від вартості продукції, вказаної в Специфікації або у виставленому Постачальником рахунку-фактурі, по яким не виконані зобов`язання.

Таким чином, зі змісту п. 7.4 Договору слідує, що розмір штрафу визначається виходячи від загальної ціни продукції за відповідною Специфікацією, по якій не виконані зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не довів факту своєчасної та повної оплати продукції, поставленої згідно Специфікації № 2 від 16.09.2020 по Договору поставки № 14/03-15 від 14.03.2019.

Заперечень щодо застосування міри відповідальності у вигляді нарахування штрафу згідно п. 7.4 Договору відповідачем суду не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені вище судом факти порушення відповідачем досягнутих сторонами домовленостей згідно Договору поставки, виходячи з умов п. 7.4 Договору, відповідач має сплатити на користь ТОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ штраф у розмірі 50 % від ціни продукції згідно Специфікації № 2 від 16.09.2020 до Договору поставки № 14/03-15 від 14.03.2019 у розмірі 166500,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 166500,00 грн.

За приписами 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.01.2020 по справі № 924/532/19 та від 05.07.2019 по справі № 905/600/18.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати продукції, поставленої за Договором № 14/03-51 від 14.03.2019, вимоги про стягнення з нього 3 % річних і інфляційних нарахувань заявлені позивачем обґрунтовано.

Так, позивачем заявлена вимоги про стягнення 500,57 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 20.02.2021 по 11.11.2021 та 1387,80 грн. інфляційних нарахувань, які розраховані за період з березня 2021 року по жовтень 2021 року.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що ТОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на залишок заборгованості, яка станом на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі становила 22982,32 грн. та є простроченою, що на думку суду є правомірною сумою для нарахування грошової відповідальності відповідачу. Також суд зазначає, що оскільки нарахування 3 % річних і інфляційних втрат є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, позивач вправі визначити період нарахування такої відповідальності починаючи з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання або за інший період прострочення виконання зобов`язання.

Судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство надані позивачем розрахунки 3 % річних і інфляційних втрат та встановлено, що дані розрахунки позивачем виконані правильно.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 500,57 грн. та інфляційних втрат в сумі 1387,80 грн. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22982,32 грн. основного боргу, 500,57 грн. 3 % річних, 1387,80 грн. інфляційних втрат і 166500,00 грн. штрафу. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА , м. Запоріжжя про стягнення 193906,30 грн. заборгованості за договором поставки № 14/03-51 від 14.03.2019 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ АРМАДА , (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А, ідентифікаційний код юридичної особи 41111859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРКАБЕЛЬ , (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 19, а/с 56, ідентифікаційний код юридичної особи 41146457) 22982 (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 32 коп. основного боргу, 500 (п`ятсот) грн. 57 коп. 3 % річних, 1387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 166500 (сто шістдесят шість тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. штрафу та 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 60 коп. судового збору.. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.