Ухвала

від 17.02.2022 по справі 910/1693/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.02.2022Справа № 910/1693/22

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест"

до Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якомиу просить суд:

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю КГС ІНВЕСТ (код СДРПОУ: 42625788) на нежиле приміщення загальною площею 841.8 кв.м,за адресою: м. Київ, вул. Андрея Шептицького Митрополита, 4, приміщення 25а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2319968680000;

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю КГС ІНВЕСТ (код СДРПОУ: 42625788) на нежиле приміщення загальною площею,

988.3 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Андрея Шептицького Митрополита, 4, приміщення 25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2319959280000.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 163, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Разом з чим, пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

При цьому майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

Позаяк, позивач, заявляючи позовні вимоги про визнання права власності, ціну позову не зазначило, більше того, всупереч норм ГПК Украни, визначило позов - як немайновий.

Крім цього, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на обєкти нерухомості.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову у позовах про визнання права власності визначається вартістю цього майна, а відтак в частині позовних вимог майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою, що підлягає сплаті при поданні позову, виходячи з вартості нерухомого майна.

Тоді як, в якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення №748 від 31.01.2022 на суму 4962,00 грн, що є меншим від встановленого законом.

Таким чином, заявником не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Також, стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №144 від 01.07.2020). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості "доказів" заявником до позову додано ксерокопії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020. При цьому, не є належним засвідченням доказів напис "копію посвідчено згідно ст. 20 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ПІБ адвоката, оскільки даний напис свідчить лише про наявність права у адвоката на засвідчення доказів у справах, де він являється представником (здійснює представництво), проте ніяким чином не нівелює обов`язку щодо засвідчення доказів.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 163, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест" без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- письмової заяви із визначенням належної ціни позову;

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, виходячи з вартості спірного майна.

- належнм чином засвідчених доказів, які додані до позовної заяви.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.І. Борисенко