Постанова

від 01.02.2022 по справі 908/981/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 908/981/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - А.Є. Чередко , судді: В.Ф. Мороз , Ю.Б. Парусніков) від 04 . 03.2021

за заявою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

до Публічного акціонерного товариства "Топаз"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представники кредитора (ДК "Укрспецекспорт") - Волинський А.В., адвокат, Мірошниченко Д.Є., адвокат, Шендріков Д.О. адвокат,

представник кредитора (АТ "Держ. екс.-імпортний банк України") - Орендівський В.І., адвокат,

представник кредитора (ДК "Укроборонпром") - Божков Т.І., адвокат,

представник кредитора (ГУ ДПС у Запорізькій області) - Стародумова А.С. (в порядку самопредставництва),

представник боржника - Прудь О.П. (в порядку самопредставництва).

1. Короткий зміст вимог

1.1. 30.05.2017 Господарський суд Запорізької області ухвалив: порушити за заявою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Топаз" (далі - Боржник) в загальному порядку відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввести процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Федоренка Д.В. тощо.

1.2. 20.10.2020 розпорядник майна Боржника подав клопотання від 19.10.2020 № 19/10-1 про продовження строку процедури розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна на три роки, яке мотивоване ухваленням відповідних рішень зборів кредиторів Боржника та комітету кредиторів Боржника, а також необхідністю продовження процедури розпорядження майном Боржника на три роки через обмеження у застосуванні до Боржника процедури ліквідації, які запроваджені згідно із пунктом 2 розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі - Закон № 145-ІХ).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 27.10.2020 Господарський суд Запорізької області ухвалив про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна Федоренка Д.В. про продовження строку процедури розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна; та про закриття провадження у справі.

2.2. Судове рішення мотивовано відсутністю підстав для задоволення клопотання розпорядника майна Боржника про продовження процедури розпорядження майном Боржника та наявністю підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Боржника через тривалу процедуру розпорядження майном Боржника, понад три роки та понад встановлений Законом про банкрутство для цієї процедури термін, за відсутності реальних шляхів для відновлення платоспроможності Боржника, що заснований на державній власності, внаслідок залишення після 2014 року всіх потужностей Боржника у місті Донецьку на непідконтрольній Україні території з подальшим їх вивезенням на територію Російської Федерації; а також задля забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку та правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями, та не можуть задовольнятися упродовж більше трьох років через існуючий мораторій у цій справі про банкрутство, за відсутності реальної можливості переходу до наступних судових процедур через обмеження, визначені частиною 2 розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 04.03.2021 Центральний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги Державного концерну "Укроборонпром" постановив про задоволення цієї скарги, скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Боржника за клопотанням розпорядника майна через неврахування і місцевим судом, і розпорядником майна основного виду діяльності Боржника - виробництва зброї та боєприпасів, наявності у власності Боржника чотирьох станцій радіоелектронного контролю "Кольчуга" КЕ-01 та через недоведення доказами у справі неможливості Боржника здійснювати господарську діяльність, зокрема неможливості здійснення виробництва з використанням потужностей Казенного підприємства "НВК "Іскра", а, відповідно і недоведення неможливості Боржника погасити всю кредиторську заборгованість за рахунок наявного у Боржника майна.

Стосовно тривалості процедури розпорядження майном Боржника апеляційний суд вказав на продовження, в силу пункту 1 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, строку процедури розпорядження майном Боржника на період карантину, що діяв на дату постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття провадження у справі.

Також апеляційний суд врахував положення частини другої розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ, у розумінні яких наведений в цій нормі трирічний строк стосується можливості здійснення судової процедури ліквідації за відповідним рішенням власника з дня набрання чинності цим Законом, а тому не має відношення для строків розпорядження майном, які продовжені на період дії карантину.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2017 у попередньому засіданні визнані вимоги конкурсних кредиторів:

1. Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, м. Запоріжжя, в сумі - 1 361 918,13 грн. з четвертою чергою задоволення;

2. Казенного підприємства "НВК "Іскра" в сумі - 469 326,56 грн., з яких - 418 479,67 грн. з четвертою чергою задоволення та 50 846,89 грн. - з шостою чергою;

3. Державного концерну "Укроборонпром" в сумі - 13 312 452,41грн., з яких - 12 459 589,4 грн. з четвертою чергою, 852 863,01 грн. - з шостою чергою задоволення;

4. Компанії "BEL TRADING & CONSULTING LTD" в сумі - 209 917 371,15 грн. з четвертою чергою задоволення;

5. АТ "Укрексімбанк" в сумі - 64 430 грн. 55 коп. (судовий збір за рішенням суду № 908/4442/15 від 08.10.2015р.) з четвертою чергою задоволення.

Визнано такими, що підлягають окремому включенню до реєстру кредиторів забезпечені заставою майна боржника вимоги:

- АТ "Укрексімбанк" в сумі - 112 695 680,82 грн.;

- ПАТ "Державна акціонерна холдингова компанія "Топаз" у розмірі - 35 090 749 грн 10 коп.

Заборгованість із заробітної плати в сумі - 9 965 477 грн 49 коп. включена до реєстру вимог кредиторів з першою чергою задоволення.

4.2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2019 визнані конкурсні вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області до Боржника в сумі - 15 943 152 грн 41 коп. недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску з другою чергою задоволення вимог, конкурсні вимоги в сумі - 2 023 537 грн 98 коп. пені та 975 152 грн 98 коп. штрафних санкцій, нарахованих за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску - відхилені.

4.3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2019 грошові вимоги Державного підприємства "Антонов" до Боржника в сумі - 210 195 грн 04 коп. визнані такими, що не є конкурсними і з погашенням в шосту чергу у ліквідаційній процедурі.

4.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019 замінено у цій справі кредитора - Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Брайт Фінанс", ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 у цій справі скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ПАТ "Укгазпромбанк" про грошові вимоги задоволено частково, визнані кредиторські вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" до Боржника в сумі 179 776 083,79 грн., як такі, що забезпечені заставою майна Боржника за Договорами застави №150-З/09 від 17.11.2009, №197-З/10 від 27.12.2010, № 3-З/11 від 14.01.2011, №01-З/15 від 31.08.2015, та підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів, зобов`язано розпорядника майна привести реєстр вимог конкурсних кредиторів у відповідність з цією постановою та внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно Боржника, яке є предметом застави за Договорами застави №150-3/09 від 17.11.2009, №197-3/10 від 27.12.2010, №3-3/11 від 14.01.2011, №01-3/15 від 31.08.2015.

В решті вимог ПАТ "Укгазпромбанк" відмовлено.

4.5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.02.2020 здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни кредитора - Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області.

Грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області до Боржника в сумі 1 325 519 грн 71 коп. пені з податку на додану вартість залишено без розгляду, а в сумі 21 309 619 грн 48 коп. (1 603 228 грн 10 коп. штрафних санкцій з єдиного внеску, 19 706 391 грн 38 коп. пені з єдиного внеску) - відхилені.

4.6. Загальний розмір грошових вимог кредиторів Боржника складає 753 131 045 грн 83 коп.

4.7. Відповідно до пунктів 1.1, 4.1 нової редакції Статуту Боржника (зі змінами, затвердженими рішенням від 12.09.2014 № 4) та відомостей з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Боржник заснований на державній власності (засновником є Фонд державного майна України) та входив до сфери управління Міністерства промислової політики (код - 00013942).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство промислової політики (код-00013942) припинено 23.12.2011.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1180 "Про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Топаз" із змінами та доповненнями, установлено, що статутний фонд Державної акціонерної холдингової компанії "Топаз" формується шляхом передачі до нього Фондом державного майна акцій, що перебувають у державній власності: 100 відсотків акцій відкритого акціонерного товариства "Топаз" (код згідно з ЄДР - 14310371).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 нової редакції Статуту Боржника (зі змінами, затвердженими рішенням від 12.09.2014 № 4) та відомостей з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Боржник утворений з метою отримання прибутку, предметом діяльності якого є, зокрема, виробництво зброї та боєприпасів (основний), виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, виробництво обладнання зв`язку, виробництво електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування та відтворення зв`язку й зображення.

4.8. Боржник зареєстрований за місцезнаходженням та здійснює свою діяльність на площах Казенного підприємства "НВК "Іскра", а у власності Боржника перебувають чотири станції радіоелектронного контролю "Кольчуга" КЕ-01 моделі ЭАМ1.009.001-01, із заводськими номерами: 4410W0444 , 4410W0445, 4410W0446, 4410W0447.

4.9. 06.10.2020 у справі обрано склад комітету кредиторів, яким на засіданні 06.10.2020 прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Федоренка Д.В. на три роки, яке обґрунтовано вимогами частини другої розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ, а також незавершеністю процедури розпорядження майном внаслідок тривалого перегляду в апеляційному та касаційному порядку судових рішень у справі, через що розгляд справи фактично не здійснювався, а збори кредиторів були скликані лише у жовтні 2020 року, що і стало підставою для рішення комітету кредиторів від 06.10.2020 про продовження процедури розпорядження майном боржника.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 22.03.2021 Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2021, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 залишити в силі, а також задовольнити клопотання про процесуальне правонаступництво.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд порушив норми статей 44, 49, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, пункту 2 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ щодо наслідків тривалої процедури розпорядження майном Боржника без можливості переходу у цій справі до наступної процедури у справі про банкрутство, та, скасовуючи рішення місцевого суду про закриття провадження у справі і передаючи цю справу для продовження провадження, між тим, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування наведених норм права, що викладені в постановах від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, від 20.10.2020 у справі № 916/61/13-г, від 21.05.2019 у справі № 903/123/15, від 27.01.2021 у справі № 908/503/17.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Згідно з аргументами Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та Державного концерну "Укроборонпром" у відзивах на касаційну скаргу, в яких ці особи в цілому погоджуються із висновками та мотивами в оскаржуваній постанові, наголошують на видах діяльності Боржника - щодо виробництва зброї, машин і устаткування спеціального призначення, наявності у Боржника чинних контрактів з ремонту чотирьох станцій радіоелектронного контролю "Кольчуга" КЕ-01, у зв`язку із чим щодо Боржника допускається застосування процедури санації відповідно пункту 2 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ.

7.2. Також Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" в поясненнях у справі додала про узгодженість висновків в оскаржуваній постанові апеляційного суду з правовою позицією, сформульованою Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, виходячи з якої у цій справі врахуванню підлягає статутна діяльність Боржника у питанні можливого введення щодо нього процедури санації, що виключає закриття провадження у справі про банкрутство Боржника відповідно пункту 2 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ.

8. Касаційне провадження

8.1. Суд відхиляє подане 09.06.2021 кредитором - Державним концерном "Укроборонпром", та підтримане його представником в судовому засіданні 01.02.2022 клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі на підставі статті 296 ГПК України, яке мотивоване невиконанням скаржником вимоги в пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України через неподібність правовідносин у справах, на висновки щодо застосування норм права в яких послався скаржник, з правовідносинами у цій справі, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник в касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Натомість, за змістом постанов Верховного Суду: від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, від 20.10.2020 у справі № 916/61/13-г, від 21.05.2019 у справі № 903/123/15, від 27.01.2021 у справі № 908/503/17, на висновки в яких послався скаржник у цій справі, правовідносини у вказаних справах є подібними з правовідносинами у цій справі, оскільки як у наведених справах (окрім справи № 916/61/13-г), так і у цій справі предметом вирішення, та відповідно, предметом формування відповідного правового висновку стало питання щодо закриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства, яке перебувало на стадії судової процедури розпорядження майном, через законодавчі обмеження у застосуванні будь-яких та/або подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур у справі про банкрутство (стаття 49 Кодексу України з процедур банкрутства тощо).

Що стосується посилання скаржника на висновки в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 916/61/13-г, то Суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 300 ГПК України, виходить з того, що Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 (пункт 9.23), до оприлюднення рішення в якій зупинялось касаційне провадження у цій справі, відступив від правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.10.2020 у справі № 916/61/13-г.

При цьому Суд погоджується з аргументами скаржника, що у справах, на висновки Верховного Суду в яких він послався у цій справі, обставини щодо видів статутної діяльності боржників -державних підприємств не є подібними із відповідними обставинами у цій справі, що водночас не є підставою для закриття касаційного провадження у цій справі згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки подібність правовідносин у справі за критерієм видів статутної діяльності боржника-державного підприємства не є єдиним та визначальним для встановлення подібності правовідносин у справах у розумінні як пункту 1 частини другої статті 287, так і пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

У зв`язку із наведеним спростовуються аргументи кредитора - Державного концерну "Укроборонпром" як підстави для вимог про закриття касаційного провадження у цій справі.

9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо законодавчих обмежень у застосуванні процедур санації та ліквідації у справі про банкрутство державних підприємств

9.1. Суди встановили, що у цій справі про банкрутство, в якій провадження відкрито з 2017 року та застосовано судову процедуру розпорядження майном, предметом розгляду стали вимоги розпорядника майна про продовження строку процедури розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна.

При цьому суди вказали про заперечення наведених вимог одним із кредиторів Боржника - податковим органом, через сплив строку процедури розпорядження майном у цій справі та наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Боржника відповідно до пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ, оскільки з 20.10.2019 запроваджені обмеження у застосуванні процедури санації та ліквідації у справі про банкрутство Боржника, як державного підприємства, частка держави у статутному фонді якого перевищує 50 %.

9.2. Пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ, який набрав чинності з 20.10.2019, установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків (далі - Державні підприємства), не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

За змістом цих норм на боржників - Державні підприємства, до яких процедури санації/ліквідації у справах про банкрутство застосовані до набрання чинності Законом № 145-ІХ, положення його пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" (щодо законодавчих обмежень у застосуванні до Державних підприємств процедур санації та ліквідації) не поширюються та ці норми не застосовуються як підстава для закриття провадження у відповідній справі про банкрутство, а провадження продовжується відповідно до застосованої у відповідній справі процедури, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

9.3. У зв`язку з викладеним та ураховуючи також положення статті 6, частин першої, третьої статті 49 та пункт 9 частини першої статті 90 КУзПБ Суд доходить висновку, що на існування передбаченої пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ підстави для закриття провадження у цій справі про банкрутство - законодавчі обмеження щодо застосування подальших - після розпорядження майном (стаття 49 КУзПБ) процедур санації та ліквідації до Державних підприємств, в сукупності вказують:

- факт перебування боржника-Державного підприємства у справі про банкрутство в процедурі розпорядження майном, незалежно від того за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або КУзПБ було застосовано цю процедуру;

- обставини неможливості завершення цієї справи про банкрутство на стадії розпорядження майном із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство (у разі їх встановлення);

- заборона на застосування судових процедур санації чи ліквідації.

Аналогічної правової позиції, щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - Державних підприємств, наведена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15 з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15.

У цьому висновку Суд також враховує сталу судову практику з відповідними висновками та правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 05.11.2019 у справі № 910/3704/13, від 12.12.2019 у справі № 923/382/14, від 19.12.2019 у справі № 50/155, від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, від якої Суд не вбачає підстав відступати.

9.4. Водночас, норми пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ містять пряму вказівку на винятки щодо кола суб`єктів - Державних підприємств, на яких відповідні заборони у застосуванні процедур санації та ліквідації у справі про банкрутство, за цими нормами, не поширюються.

За положеннями пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ:

- заборона у застосуванні процедури санації, не поширюється на Державні підприємства, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки;

- а заборона у застосуванні процедури ліквідації не поширюється на Державні підприємства, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

9.5. Отже, факт приналежності боржника до однієї із наведених категорій Державних підприємств виключає поширення на цього боржника заборони щодо застосування судових процедур санації чи ліквідації, що виключає підстави для закриття провадження у справі про банкрутство такого боржника - Державного підприємства на стадії розпорядження майном згідно з пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ.

Виняток з наведеного правила становлять боржники - Державні підприємства, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, у разі, якщо суд встановить, що збори кредиторів боржника до закінчення процедури розпорядження майном не схвалили план санації, не подали до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації та не порушують і не планують порушувати перед судом питання щодо застосування судової процедури санації до боржника - Державного підприємства вказаної категорії.

9.6. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини:

- щодо майнового стану Боржника (пункт 4.7);

- видів його статутної діяльності (пункт 4.8), виходячи з яких Боржник задіяний у виробництві, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки;

Суд погоджується з правильним висновком апеляційного суду, що на Боржника не поширюються визначені пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ обмеження щодо застосування процедури санації.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та Державного концерну "Укроборонпром" у відзивах на касаційну скаргу (пункти 7.1, 7.2), однак відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1), зауважуючи також на тому, що Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 (пункт 9.23) відступив від правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.10.2020 у справі № 916/61/13-г, на висновки в якій послався скаржник.

9.7. Крім цього Суд підтримує висновок апеляційного суду про відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Боржника через сплив у цій справі строку судової процедури розпорядження майном Боржника.

У цьому висновку Суд виходить з того, що питання застосування процедури санації до Боржника у цій справі на дату ухвалення місцевим судом рішення про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника не порушувалось, не вирішувалось та не могло бути порушено та вирішено у строк, встановлений як частиною другою статті 22 Закону про банкрутство, так і частиною другою статті 44 КУзПБ, через проведення перших зборів кредиторів Боржника (з формуванням комітету кредиторів Боржника за правилами частини п`ятої статті 48 КУзПБ) поза встановлений як статтею 26 Закону про банкрутство, так і статтею 48 КУзПБ строк, - а саме лише 06.10.2020 (пункт 4.9), тобто напередодні відповідного судового засідання в місцевому суді 27.10.2020, що, відповідно, унеможливлювало порушення та вирішення зборами кредиторів питання щодо санації Боржника та схвалення плану санації за встановленими Законом правилами (з дотриманням того порядку, який визначений частиною п`ятою статті 48, частини другої статті 49, частини першої статті 50 КУзПБ).

Суд також враховує встановлені судами об`єктивні обставини, що перешкоджали проведенню перших зборів кредиторів Боржника у межах строку, встановленого як статтею 26 Закону про банкрутство, так і статтею 48 КУзПБ, а також у межах строку процедури розпорядження майном як за частиною другою статті 22 Закону про банкрутство, так і за частиною другою статті 44 КУзПБ, зокрема обставини розгляду судом (перегляду відповідних судових рішень) та формування складу та розмірів кредиторських вимог (пункти 4.2-4.5), що в свою чергу, за правилами частини четвертої статті 26 Закону про банкрутство та частини четвертої статті 48 КУзПБ, обумовлює кількість голосів на зборах кредиторів, результати голосування з порушеного на цих зборах питання та, відповідно, впливає на рішення на цих зборах.

Поряд з викладеним Суд також погоджується з правильним застосуванням апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови положень пункту 1 2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, якими визначені строки вчинення відповідних процесуальних дій у судових процедурах у справі про банкрутство в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

9.8. Дійшовши наведених висновків, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1).

9.9. У зв`язку із викладеним висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові про скасування ухвали місцевого суду про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

9.10. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2021 у справі № 908/981/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк