Ухвала

від 16.02.2022 по справі 280/60/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 280/60/20

адміністративне провадження № К/990/4003/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Комунальної установи Михайлівського психоневрологічного інтернату Запорізької обласної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 280/60/20 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, третя особа: Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунальної установи Михайлівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Показне, буд. 90 А, шляхом зобов`язання Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

07 вересня 2021 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Показне, буд. 90 А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 47 від 24 грудня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 27 січня 2022 року.

У касаційній скарзі Комунальною установою Михайлівського психоневрологічного інтернату Запорізької обласної рад зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20 та від 16 вересня 2020 року у справі №816/4755/15.

Крім того, відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №810/4274/17, від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 31 жовтня 2018 року №826/14758/17, що судами ці висновки не були враховані при ухваленні оскаржуваних рішень.

Проте, в касаційній скарзі відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах №640/10129/20, №816/4755/15, №810/4274/17, №815/6365/17, №826/14758/17 є подібними.

Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування зазначеної підстави оскарження судових рішень Запорізька обласна рада вказує, що висновки Верховного Суду щодо питання застосування частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також щодо можливості застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання за невиконання вимог припису (частина 9 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ) про усунення порушень, які одночасно стали підставою для зупинення експлуатації будівель, виконання робіт, тощо у подібних правовідносинах відсутні.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунальної установи Михайлівського психоневрологічного інтернату Запорізької обласної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 280/60/20 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунальної установи "Михайлівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, третя особа: Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова