Ухвала

від 14.02.2022 по справі 187/1810/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/496/22 Справа № 187/1810/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040120000023 від 18 квітня 2019 року, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Кам`янське Дніпропетровської області, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, за таких обставин.

Так, 17.04.2020 близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_9 маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, взявши заборонене знаряддя лову - одну жилкову рибальську сітку та забродний рибальський гумовий костюм, який на праві приватної власності належить йому, прибув на берег Кам`янського водосховища (водойми загального користування) поблизу 35-го кілометру автошляху Кам`янське - Орлик.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, за допомогою заздалегідь заготовленого та принесеного з собою забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки ОСОБА_9 , в той же день, тобто 17.04.2020, близько 22 години 00 хвилин, за допомогою забродного рибальського гумового костюма, вийшов на воду Кам`янського водосховища, поблизу 35-го кілометру автошляху Кам`янське - Орлик та відійшовши від берегу на деяку відстань, у вказаний день близько 22 години 10 хвилин, ОСОБА_9 незаконно встановив у воді Кам`янського водосховища, заздалегідь заготовлене та принесене з собою заборонене знаряддя лову, а саме: одну жилкову рибальську сітку, після чого повернувшись на берег Кам`янського водосховища ОСОБА_9 залишився на березі охороняти сітки.

Наступного дня, а саме 18.04.2020 близько о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_9 , знаходячись у вказаному місті знову за допомогою забродного рибальського гумового костюма, вийшов на воду Кам`янського водосховища, поблизу 35-го кілометру автошляху Кам`янське - Орлик, де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, в період весняно-літньої заборони лову риби, зняв раніше встановлену ним одну жилкову рибальську сітку, в якій вже знаходились водні живі біоресурси, а саме: плітка - в кількості 29 одиниць, плоскирка - в кількості 10 одиниць.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, вилученні з природного середовища - Камянського водосховища (водойми загального користування) водних живих біоресурсів, ОСОБА_9 порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: ст. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України» від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено: «Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань...» та Наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області від 05.03.2020 № 18 «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області», відповідно до якого заборонене промислове рибальство під час руху риби на нерест та на період її нересту у водоймах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області у такі терміни: зокрема у Кам`янському водосховищі, з 25 березня по 09 червня 2020 року, що призвело до завдання істотної шкоди державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області.

Таким чином, згідно з додатком №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 за № 1209 державі в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області ОСОБА_9 заподіяно істотну шкоду, розмір якої складає 2805,00 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок змінити в частині призначеного покарання та вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 1 ст. 249 КК України (в редакції Закону 1019-VІІІ від 18.02.2016) до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор зазначає, що за вироком суду ОСОБА_9 17.04.2020 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України в редакції Закону № 1019-VІІІ від 18.02.2016, санкція якого передбачала покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років. 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України 2617-VIIІ від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким внесено відповідні зміни до санкції ч. 1 ст. 249 КК України та встановлено відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років. Таким чином, закон від 22.11.2018, що набрав чинності після вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення жодним чином не поліпшує становище обвинуваченого, а тому зворотної дії не має. За цих обставин, на думку прокурора, суд помилково застосував закон, що не має зворотно дії у часі, чим погіршив становище ОСОБА_9 .

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника, який проти задоволення скарги не заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, а також кваліфікація його дій прокурором в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому апеляційним судом не переглядаються.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Вирішуючи питання про правильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, за доводами апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з вимогами ст. 5 КК України, зворотну дію у часі має лише закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Колегією суддів встановлено, що наведених вимог закону судом дотримано не було.

Санкція ч. 1 ст. 249 КК України в редакціїЗакону 1019-VІІІвід 18.02.2016 передбачала відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років

Законом України № 2617-VIIІ від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року, до вказаної норми закону внесено зміни та встановлено відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Згідно з обставинами, встановленими судом, кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_9 вчинив в період з 17.04.2020 до 18.04.2020, тобто до набрання чинності змін до ч. 1 ст. 249 КК України.

Між тим, всупереч наведеним обставинам, суд призначив ОСОБА_9 покарання в редакції закону від 22.11.2018, тобто нечинній на час вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що суд не врахував положень ст. 5 КК України, внаслідок чого неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, через застосування закону, який не підлягає застосуванню, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора та вбачає підстави змінити оскаржуване судове рішення з наведених ним мотивів.

Призначаючи ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 249 КК України, колегія суддів виходить зі ступеня тяжкості цього кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має середню освіту, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, свою вину визнав.

В якості обставин, що пом`якшують покарання, колегія суддів враховує щире каяття, беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 249 КК України в редакції Закону 1019-VІІІ від 18.02.2016 відповідатиме тяжкості цього кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та за своїм видом та розміром буде справедливим.

Отже, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора та приходить до висновку про необхідність задоволення поданої ним апеляційної скарги, змінивши вирок щодо ОСОБА_9 в частині призначення покарання.

Керуючись ст. 404, 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, змінити в частині призначення покарання.

Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 1 ст. 249 КК України в редакції Закону 1019-VІІІ від 18.02.2016 до покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4