Рішення

від 26.08.2021 по справі 160/17668/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року Справа № 160/17668/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В., секретаря судового засідання:Голубцової А.І., за участі: представника позивача: представника відповідача:Беззубкіна С.М., Шарамка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/17668/20 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт перевірки №54170/04-36-07-16/ НОМЕР_1 від 26.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «В4» ) №0041290716 від 02.12.2020, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно позивача.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовані протиправністю оскарженого податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає незаконними дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки №54170/04-36-07-16/ НОМЕР_1 від 26.10.2020, оскільки таку перевірку проведено з грубим порушенням норм податкового законодавства. Позивач зазначає, що отримав від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області лист про надання пояснень та їх документальних підтверджень та направив податковому органу відповідь разом із первинною документацією, у подальшому отримав від контролюючого органу лист про забезпечення доступу до територій та приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, з огляду на необхідність проведення інвентаризації. У відповідь на означений лист ФОП ОСОБА_1 повідомив відповідача щодо проведення ним інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), станом на 30.09.2020, з наданням контролюючому органу відповідних доказів. Позивач зазначив, що будь-яких документів (акт або довідка), за результатами проведеної відповідачем перевірки він не отримував, а тому, як наслідок, ФОП ОСОБА_1 був позбавлений законної можливості реалізувати своє право подати пояснення, заперечення та/або додаткові документи до акта перевірки, а також можливості особистої участі при розгляді заперечень контролюючим органом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі №160/17668/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.03.2021. Останнє судове засідання по справі відбулося 26.08.2021.

05.03.2021 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17690/21), в якому відповідач заперечив проти позовних вимог ФОП ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що позивач був належним чином повідомленний про проведення перевірки та остання проведена з відома і в присутності позивача у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у зв`язку з отриманою заявою ФОП ОСОБА_1 щодо відсутності офісного приміщення. Контролюючий орган зазначив, що позивачем не надано у відповідь на запит відповідача виписки банку про рух грошових активів, а надано окремі платіжні доручення, не надано до перевірки виписок банку про рух грошових коштів по рахунках, що обліковуються в базах даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у зв`язку з чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1 і п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України. Як стверджує відповідач, позивачем не надано первинні документи та інформацію до перевірки у повному обсязі, тобто, не підтверджено відображення даних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку, що вплинули на визначення у Декларації ФОП ОСОБА_1 від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а саме: показники рядків 16.1 (колонка Б) Декларацій платника податків за періоди: з липня 2018 року по липень 2020 року (всього 20 періодів), сформовано в порушення п. 198.2 ст. 198 ПКУ, абз. а п. 198.1 ст. 198 ПКУ, з урахуванням п. 198.5 ст. 198 ПКУ, тобто показники рядків 10.1 та 17 (колонок А і Б) сформовані неправомірно, що в свою чергу призвело до завищення показників рядка 19 (колонка Б) Декларації платника податків за липень 2020 року. Контролюючий орган зазначив, що у разі формування сум податкового кредиту на підставі сплати постачальнику без отримання ТМЦ, що не змінювало б стану залишків ТМЦ (станом на 30.09.2020, згідно самостійної інвентаризації, проведеної 13.10.2020) ФОП ОСОБА_1 повинен надати підтверджуючі документи про сплату та акт звіряння з постачальниками, за вересень, згідно з якого контрагент підтвердив відсутність факту відвантаження товару на користь позивача. Означений факт, як стверджує відповідач, підтверджує недостовірні відомості щодо залишку ТМЦ, станом на 30.09.2020, що надані ФОП ОСОБА_1

06.04.2021 представником позивача подано до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. №27260/21), в якій позовні вимоги викладено в такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п від 24.09.2020;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, що вчинені на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п від 24.09.2020;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми В4 ) №0041290716 від 02.12.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 185218, 00 грн.

В означеній заяві представником ФОП ОСОБА_1 зазначено, що під час проведення перевірки відповідачем надавалися позивачу запити на надання до перевірки первинних документів за різні періоди діяльності позивача (в т.ч. за вересень-жовтень 2020 року), хоча предметом перевірки було декларування ПДВ за липень 2020 року. У заяві наголошено, що зазначене в податковій декларації з ПДВ за липень 2020 року від`ємне значення ПДВ в сумі 193017, 00 грн. сформовано з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з липня 2018 року, тобто за операціям з придбання товарів/послуг за період після 01.01.2017, що також підтверджується інформацією з податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року. При цьому, бюджетне відшкодування ПДВ позивачем не заявлялося, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за липень 2020 року з Додатками №2 і №5. Позивач стверджує, що у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не було жодної з перелічених у п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України підстав для проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , оскільки за даними податкової декларації за липень 2020 року від`ємне значення ПДВ сформовано ним за операціями, вчиненими після 1 січня 2017 року. Наведене, на думку позивача, свідчить про протиправність наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п від 24.09.2020.

18.05.2021 до суду надійшла від представника ФОП ОСОБА_1 відповідь на відзив (вх. №39991/21), в якій зазначено, що всупереч вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України в оскарженому наказі №2412-п від 24.09.2020 не визначено періоду діяльності позивача, який перевірявся контролюючим органом, у зв`язку з чим означений наказ є незаконним та підлягає скасуванню. У відповіді на відзив позивачем викладені пояснення по взаємовідносинам із контрагентами позивача по операціям, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит. ФОП ОСОБА_1 стверджує, що надані ним до перевірки документи є належним і достатнім документальним підтвердженням як реальності виконання господарських операцій, так і взаємозв`язку з господарською діяльністю платника.

02.06.2021 до суду надійшла від представника ФОП ОСОБА_1 відповідь на відзив (уточнена) (вх. №45059/21), в якій зазначено, що проведена відповідачем перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства, без додержання процедури проведення, а виявлені контролюючим органам порушення в ході перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Представник позивача наголосив, що позивачу не надавався наказ від 08.09.2020 (без номеру) й зауважив, що мета проведення перевірки у спірному наказі №2412-п та в направленні №283 є різною. Крім того, представник позивача зауважив про порушення строку проведення відповідачем перевірки, оскільки останнім днем для проведення перевірки тривалістю 5 робочих днів було 16.10.2020, однак в акті перевірки зазначено 19.10.2020.

27.07.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано додаткові пояснення по справі (вх. №63131/21), в яких відповідач посилався на приписи п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, а також зазначив, що відповідно до акта перевірки остання стосується законності декларування від`ємного значення в декларації з ПДВ за липень 2020 року в сумі 193017,00 грн., що виникло за рахунок від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах: за період з липня 2018 року по липень 2020 року (всього 20 періодів), при цьому від`ємне значення є безперервним з 01.01.2018. Також контролюючий орган звернув увагу на правові позиції Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, постанові від 03.12.2019 по справі №803/990/15-а, постановах від 20.02.2018 по справі №826/1205/16 і від 17.04.2018 по справі №826/12612/17 та зазначив, що належним способом захисту порушеного права платника податків є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. При цьому, відповідач зауважив, що допуск до проведення перевірки на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2412-п від 24.09.2020 фактично відбувся, ФОП ОСОБА_1 отримав копію означеного наказу та зробив відмітку у наказі та направленні на перевірку за №283 від 12.10.2020. Відповідач спростував посилання позивача на затягування контролюючим органом проведення перевірки й зауважив, що згідно з наказом тривалість відповідної перевірки встановлена 5 робочих днів, однак оскільки 14.10.2020 було святковим днем (державне свято - День захисника України), то перевірка проводилася до 19.10.2020.

26.08.2021 до суду надійшли від представника ФОП ОСОБА_1 пояснення по суті справи (вх. №72861/21), в яких позивачем розкрито суть взаємовідносин із його контрагентами по операціям, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит, а також наголошено, що надані позивачем документи до перевірки є належним і достатнім документальним підтвердженням як реальності виконання господарських операцій, так і їх взаємозв`язку з господарською діяльністю платника.

Представник позивача у судовому засіданні 26.08.2021 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.08.2021 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець від 21.05.1998 (номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР 22240170000018480, який внесено 19.10.2005) та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Позивач є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності позивача є (коди за КВЕД): 01.49 Розведення інших тварин (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.47 Розведення свійської птиці; 10.11 Виробництво м`яса; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами: 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 52.10 Складське господарство; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

24.09.2020 в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п, згідно з яким на підставі п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з поданням позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року, в якій задекларовано від`ємне значення з ПДВ у розмірі 193017,00 грн. наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене, з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах. Дата початку перевірки - 12.10.2020. Тривалість перевірки - 5 робочих днів.

Означений наказ вручено ОСОБА_1 09.10.2020, а 12.10.2020 останньому вручено направлення на перевірку за №283 від 12.10.2020, що підтверджується записами, що містяться на наявній у матеріалах справи копії направлення на проведення перевірки №283 від 12.10.2020.

У період з 12.10.2020 по 19.10.2020 на підставі виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області наказу від 24.09.2020 №2412-п і направлення від 12.10.2020 №283 фахівцем Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства при декларуванні, за липень 2020 року, у податковій декларації з ПДВ №9202880820 від 16.08.2020, від`ємного значення з ПДВ, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах: липень 2018 р., вересень 2018 р., жовтень 2018 р., грудень 2018 р., січень 2019 р., березень 2019 р., квітень 2019 р., травень 2019 р., червень 2019 р., серпень 2019 р., вересень 2019 р., листопад 2019 р., грудень 2019 р., січень 2020 р., лютий 2020 р., березень 2020 р., квітень 2020 р., травень 2020 р., червень 2020 р., липень 2020 р.

За результатами проведення означеної перевірки відповідачем складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Про результатами документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах: липень 2018р., вересень 2018р., жовтень 2018р., грудень 2018р., січень 2019р., березень 2019р., квітень 2019р., травень 2019р., червень 2019р., серпень 2019р., вересень 2019р., листопад 2019р., грудень 2019р., січень 2020р., лютий 2020р., березень 2020р., квітень 2020р., травень 2020р., червень 2020р., липень 2020р. за №54170/04-36-07-16/ НОМЕР_1 від 26.10.2020 (далі - акт перевірки).

За підсумками означеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем:

- п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 185 218, 00 грн. у липні 2020 року;

- п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України в частині не надання до перевірки у повному обсязі видаткових накладних та актів виконаних робіт на придбання та реалізацію, надання непідтвердженої інформації щодо стану розрахунків з контрагентами (в зв`язку з не наданням первинних документів у повному обсязі та не наданням виписок банку), не наданням відомостей щодо залишків ТМЦ (станом на 01.07.2018, на 31.12.2018, на 31.07.2020), не надання первинних документів та інформації щодо здійснення господарської діяльності за період з 01.08.2020 до моменту проведення інвентаризації залишку ТМЦ, з урахуванням вимог п. 52-1 підр. 10 Розділу ХХ, штрафна санкція нараховується за не надання перелічених документів та інформації за період з 01.07.2018 по 29.02.2020.

02.12.2020 на підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення (форми В4 ) за №0041290716, за яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ згідно декларації з ПДВ за липень 2020 року за №9202880820 від 16.08.2020 на суму 185218, 00 грн.

Не погодившись із вищезазначеними діями, наказом та податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із приписами п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У відповідності до положень п.п. 78.1.8 п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент призначення та проведення контролюючим органом перевірки), про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За правила п. 78.5 і п. 78.7 ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 78.8 статті 78 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та ПК України, як спеціальним нормативним актом.

При цьому, право на проведення документальної планової виїзної перевірки, у посадових осіб контролюючого органу виникає, за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

За змістом частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Предметом позову в межах означеної справи є, зокрема, встановлення правомірності або протиправності наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за № 2412-п від 24.09.2020, а також дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, що вчинені на підставі спірного наказу.

Так, судом встановлено, що 24.09.2020 в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п, згідно з яким на підставі п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з поданням позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року, в якій задекларовано від`ємне значення з ПДВ у розмірі 193017, 00 грн. наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене, з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах. Дата початку перевірки - 12.10.2020. Тривалість перевірки - 5 робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржений наказ вручено ОСОБА_1 09.10.2020, а 12.10.2020 останньому вручено направлення на перевірку за №283 від 12.10.2020, що підтверджується записами, які містяться на наявній у матеріалах справи копії направлення на проведення перевірки №283 від 12.10.2020.

Наведене свідчить про те, що позивач допустив контролюючий орган до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої контролюючим органом складено акт перевірки за №54170/04-36-07-16/ НОМЕР_1 від 26.10.2020.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що перевірка проведена у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з огляду на отримання від ФОП ОСОБА_1 заяви та із причин відсутності у останнього офісного приміщення.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем строку проведення перевірки суд зазначає, що згідно наказу №2412-п від 24.09.2020 і направлення на перевірку №283 від 12.10.2020 тривалість відповідної перевірки визначена - 5 робочих днів, а за змістом акта перевірки остання проводилася у період з 12.10.2020 по 19.10.2020.

Відповідно до пункту 78.6. статті 78 ПК України, строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 82.2. статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Одночасно із цим, суд звертає увагу позивача на те, що 14 жовтня згідно Указу Президента України № 806/2014 від 14.10.2014 визнано Державним святом, та у 2020 році було неробочим днем.

З урахуванням вищенаведеного, суд не погоджується із доводами позивача щодо порушення контролюючим органом строку проведення відповідної перевірки.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що у виданому контролюючим органом направленні на перевірку за №283 від 12.10.2020 міститься посилання на наказ від 08.09.2020 (без зазначення номеру) Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , у той час як фактично перевірку контролюючий орган проводив на підставі наказу за № 2412-п від 24.09.2020.

Однак, суд не вважає, що означені розбіжності (неточності) вплинули на порядок та результати проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Відповідачем доведено виконання ним вимог п. 86.3 ст. 86 ПК України, у вигляді направлення позивачу акта перевірки, на підтвердження чого податковим органом разом із відзивом на позовну заяву надано копії опису вкладення поштового відправлення, виданого АТ Укрпошта , фіскального чеку та накладної про відправлення за трекінг-кодом 5120602077130 та конверту з відміткою працівників поштової служби про повернення відправлення За закінченням терміну зберігання , у зв`язку з чим акт перевірки із додатками №1, №2, №3, з урахуванням положень ст. 42 ПК України вважається таким, що вручений позивачу.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині 1 статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

При цьому, пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт є актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. .

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17 зазначила: "Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.".

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 зазначив, що у разі, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких умов, враховуючи встановлені судом обставини означеної адміністративної справи, а саме: реалізацію оскарженого наказу №2412-п від 24.09.2020 шляхом проведення відповідної перевірки, складання за її підсумками акта перевірки та прийняття на підставі цього акту спірного податкового повідомлення-рішення за №0041290716 від 02.12.2020, оскарження вищезазначених дій та наказу контролюючого органу, на думку суду, не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п від 24.09.2020, з огляду на факт вичерпання останнім його дії внаслідок реалізації.

Як наслідок, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, що вчинені на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №2412-п від 24.09.2020, є такою, що не підлягає задоволенню, як похідна позовна вимога, якій вже надано оцінку судом.

Щодо суті встановлених відповідачем порушень позивачем податкового законодавства та перевіряючи правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0041290716 від 02.12.2020 (форми " В4"), суд зазначає таке.

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент подачі позивачем декларації з ПДВ за липень 2020 року).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із наведеного встановлено, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Разом з тим, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ ТАНДЕМ-2002 за період, який увійшов до складу спірного від`ємного значення з ПДВ (далі - ВЗ ), а саме: липень та жовтень 2018 року, судом встановлено таке.

ФОП ОСОБА_1 було задекларовано податковий кредит по операціям з придбання за договором поставки №11/06/1 від 11.06.2018 товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ ) (комбікорм) у контрагента ТОВ ТАНДЕМ-2002 (код ЄДРПОУ 32081771), які позивач у подальшому використовував у власній господарській діяльності, згідно наступних видаткових накладних, які були надані до перевірки:

1) сума ПДВ включена до складу ВЗ в липні 2020 року - 87286, 00 грн., період виникнення - липень 2018 р., товар - комбікорм в асортименті:

- 01.07.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т1807160000015 на суму 85500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 250, 00 грн.);

- 10.07.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т18071000000007 на суму 164293,15 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 382, 19 грн.);

- 16.07.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т1807160000020 на суму 155890, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 981, 73 грн.);

- 22.07.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т18072200000001 на суму 157476,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 246, 14 грн.);

- 28.07.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т18072800000001 на суму 69299, 98 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 550, 00 грн.);

- 28.07.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т18072800000010 на суму 78347, 47 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 057, 91 грн.);

2) сума ПДВ включена до складу ВЗ в липні 2020 року - 32498, 00 грн., період виникнення - жовтень 2018 р., товар - комбікорм в асортименті:

- 04.10.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т181040000003 на суму 69184, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 530, 67 грн.);

- 08.10.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т181080000003 на суму 70564, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 760, 67 грн.);

- 13.10.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т1810180000003 на суму 69736, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 622, 67 грн.);

- 18.10.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т1810180000006 на суму 69000, 04 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 500, 01 грн.);

- 22.10.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т1810220000014 на суму 69276, 04 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 546, 01 грн.);

- 28.10.2018 (дата придбання), видаткова накладна №Т1810280000004 на суму 71024, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 837, 34 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Транспортування комбікорму здійснювалося ТОВ ТАНДЕМ-2002 , що підтверджується товарно-транспортними накладними №Т18102200000014 від 22.10.2018, №Т18102200000004 від 22.10.2018, №Т18101800000006 від 18.10.2018, №Т18101300000003 від 13.10.2018, №Т18100800000003 від 08.10.2018, №Т18100400000003 від 04.10.2018, №Т180716000000020 від 18.07.2018, №Т18070100000015 від 18.07.2018, №Т1807280000000010 від 28.07.2018, №Т18071000000007 від 16.07.2018, №Т18072800000001 від 28.07.2018, №18072200000001 від 22.07.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Товар від ТОВ ТАНДЕМ-2002 отримувався ОСОБА_1 особисто на підставі Довіреностей № 9 від 01.07.2018 та № 9 від 03.10.2018.

Позивач зазначає, що всі отримані від вищезазначеного контрагента ТМЦ були ним оплачені в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями (які були надані до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи):

1) за період - липень 2018 року ТМЦ оплачено за платіжними дорученнями: №653 від 02.07.2018 на 85500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 250, 00 грн.); №665 від 10.07.2018 на 38978, 99 грн. (в т.ч. ПДВ - 6496, 50 грн.); №666 від 10.07.2018 на 100 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 666, 67 грн.); №667 від 13.07.2018 на 24243, 14 грн. (в т.ч. ПДВ - 4040, 52 грн.); №670 від 17.07.2018 на 152000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 333, 33 грн.); №681 від 26.07.2018 на 144 367,23 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 061, 20 грн.); №683 від 27.07.2018 на 13000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2166, 67 грн.); №684 від 27.07.2018 на 4000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 666, 67 грн.); №685 від 31.07.2018 на 78 347, 47 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 057, 91 грн.); №686 від 31.07.2018 на 28 299, 98 грн. (в т.ч. ПДВ - 4716, 66 грн.);

2) за період - жовтень 2018 року ТМЦ оплачено за платіжними дорученнями: №734 від 04.10.2018 на 29 184, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 4864, 00 грн.); №741 від 17.10.18 на 12 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2000, 00 грн.); №740 від 09.10.2018 на 28 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4666, 67 грн.); №742 від 11.10.2018 на 70 564, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 760, 67 грн.); №743 від 17.10.2018 на 69 736, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 622, 67 грн.); №752 від 25.10.2018 на 69 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 500, 01 грн.); №754 від 26.10.2018 на 69 276, 04 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 546, 01 грн.); №755 від 29.10.2018 на 71 024, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 837, 34 грн.).

Позивач стверджує, що розбіжність в сумі між фактично отриманим товаром та оплаченою сумою згідно платіжних доручень в липні 2018 року спричинена тим, що позивач здійснював оплату не лише за фактично відвантажений товар, а й здійснював попередню оплату за поставки в майбутніх періодах включно. Однак, документи були надані виключно за період, за який сформовано від`ємне значення ПДВ.

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 на друге півріччя 2018 року, у позивача відсутня заборгованість за поставлений товар перед ТОВ ТАНДЕМ -2002 .

ОКрім того, податкові накладні по вказаним операціям з придбання ТМЦ були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), про що зазначено відповідачем в акті перевірки.

ФОП ОСОБА_1 зазначив, що комбікорм, закуплений у ТОВ ТАНДЕМ-2002 був використаний ним для годування курчат, які були вирощені в інкубаторі із яєць, що попередньо були придбанні у Фермерського господарства У Самвела (код ЄДРПОУ 37613791) 22.05.2018 і 05.06.2018 на підставі договору поставки яйця інкубаційного за №25/05/18 від 21.05.2018, що підтверджується видатковими накладними за №13 від 22.05.2018 (кількість ТМЦ - 10 000 шт.) на загальну суму 72 000, 00 грн. та за №14 від 05.06.2018 (кількість ТМЦ - 14 400 шт.) на загальну суму 95 040, 00 грн., а також товарно-транспортними накладними №13 від 22.05.2018 і №14 від 05.06.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Транспортування придбаного позивачем товару (яєць) здійснювалося за допомогою транспортного засобу Мерседес-Бенз Спрінтер 313 державний номер НОМЕР_2 , що належить позивачеві на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 22.03.2012.

Оплата за вищезазначений товару (яйця інкубаційні) була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №618 від 22.05.2018 та №631 від 05.06.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як пояснив позивач під час розгляду справи, господарські операції з придбання яєць були здійснені у період, що не входив до періоду перевірки, а тому первинні документи, що їх відображають не надавались позивачем до перевірки.

Станом на 01.07.2018 рахувалось 21 484 шт. добових курча, які вилупилися з яєць, придбаних 22.05.2018 і 05.06.2018 та годувалися придбаним у ТОВ ТАНДЕМ-2002 комбікормом, що списано позивачем згідно актів №СпТ-000010 від 31.08.2018, №СпТ-000011 від 30.09.2018 та відображено у відомостях витрат кормів за червень, липень, серпень, вересень і жовтень 2018 року, №СпТ-000012 від 31.10.2018, яких позивачем також вакциновано згідно актів №СпТ-000008 від 30.06.2018, №СпТ-000014 від 31.07.2018.

У подальшому курчата були реалізовані позивачем протягом 2018 року контрагенту ТОВ ГОЛТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41727409) на загальну суму 1808521,27 грн. у кількості 21484 шт. на підставі договору поставки №221018 від 22.10.2018, що підтверджується видатковими накладними:

- №PH-0000027 від 29.10.2018 на суму 250 024, 32 грн. (в т.ч. ПДВ - 41 670, 00 грн.);

- №PH-0000028 від 02.11.2018 на суму 305 065, 13 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 844, 19 грн.);

- №PH-0000029 від 09.11.2018 на суму 300 077, 04 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 012, 84 грн.);

- №PH-0000030 від 13.11.2018 на суму 485 664, 38 грн. (в т.ч. ПДВ - 80 944, 06 грн.);

- №PH-0000031 від 29.11.2018 на суму 206 792, 52 грн. (в т.ч. ПДВ - 34 465, 42 грн.);

- №PH-0000032 від 30.11.2018 на суму 260 897, 88 грн. (в т.ч. ПДВ - 43 482, 98 грн.).

Поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними: №0000000011 від 29.10.2018, №0000000013 від 02.11.2018, №0000000014 від 09.11.2018, №0000000015 від 13.11.2018, №0000000016 від 29.11.2018, №0000000017 від 30.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата товару ТОВ ГОЛТ СЕРВІС підтверджується платіжними дорученнями №232 від 29.10.2018, №248 від 02.11.2018, №259 від 09.11.2018, №264 від 13.11.2018, №277 від 20.11.2018, №287 від 23.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що частина курчат реалізована позивачем у жовтні 2018 року, тому документи щодо реалізації курчат ТОВ ГОЛТ СЕРВІС надані до перевірки лише за період, в якому сформовано від`ємне значення по операціям з ТОВ ТАНДЕМ-2002 , а саме: за жовтень 2018 року.

Водночас, позивач зауважив, що будь - яких запитів щодо надання додаткових документів стосовно походження та реалізації курчат за інші періоди (окрім, липня та жовтня 2018 року) від контролюючого органу він не отримував.

Верховний Суд України в рішенні від 11.06.2019 по справі №825/2387/18 та в рішенні від 12.04.2018 по справі №815/225/17 висловив правову позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

З огляду на наведене та фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача, які викладені в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву, щодо незаконності включення ФОП ОСОБА_1 до складу від`ємного значення з ПДВ за липень 2020 року суми у розмірі 119784,00 грн., з огляду на розбіжності у вартісних показниках первинних документів і документах щодо сплати.

Щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ Новомосковський центр обслуговування клієнтів (код ЄДРПОУ 42082379) за періоди, що увійшли до складу ВЗ, а саме: січень 2019 р., серпень 2019 р., грудень 2019 р., січень - червень 2020 р., судом встановлено таке.

ФОП ОСОБА_1 від означеного контрагента протягом вищезазначених періодів отримував послугу активна електроенергія .

Судом встановлено, що активна електрична енергія використовувалася позивачем для забезпечення електричною енергією власних виробничих потужностей - об`єктів нерухомого майна: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та В, та Літній табір МТФ-1, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Межиріч, вулиця Зелена, будинок 67, з метою вирощування птиці та підтримання зазначених будівель у задовільному стані (освітлення, обігрів та інше).

Постачання електричної енергії позивачу до 01.01.2019 здійснювалося ПАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго на підставі договору про постачання електричної енергії № 999/24 від 25.06.2012.

Однак, 11.06.2017 набув чинності Закон України Про ринок електричної енергії , який започаткував реформу ринку електроенергії та в грудні 2018 року діючі постачальники електроенергії (АТ ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ ) мали бути розділені на оператора системи (розподільчу компанію) та електропостачальника.

З січня 2019 року електропостачальником позивача стало ТОВ ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Як пояснив позивач, оплата за активну електроенергію здійснювалася шляхом внесення авансових платежів згідно рахунків на наступні періоди, у зв`язку з чим суми в актах прийому-передачі та суми в платіжних дорученнях не є ідентичними, оскільки акти прийму-передачі виставляються за фактично використану електроенергію, в той час як оплата здійснюється шляхом здійснення авансових платежів згідно суми, що вираховується контрагентом з використанням середнього показниками за попередні місяці.

У свою чергу податковий кредит, суми якого увійшли до складу ВЗ з ПДВ за перевіряємий період, були задекларовані позивачем, виходячи із сум фактично сплачених в якості авансових платежів (за правилом першої події - внесення попередньої плати ), що підтверджується наданими до перевірки платіжними дорученнями, а факт отримання активної електроенергії від контрагента підтверджується актами-прийому передачі, а саме:

1) 6897, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - січень 2019 року, акти прийому-передачі №231/999/24/1/1, №241/320/1/1, платіжне доручення №807 від 25.01.2019 на суму 5728, 42 грн. (в т.ч. ПДВ - 954, 74 грн.);

2) 19 402, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - серпень 2019 року, акт прийому-передачі №241/230/8/1, платіжне доручення від 27.12.2020 на суму 116 412, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 402, 00 грн.);

3) 6427, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - грудень 2019 року, акт прийому-передачі №241/320/8/1, платіжні доручення від 24.12.2019 на суму 30 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000, 00 грн.), №951 від 26.12.2019 на суму 8559, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 1426, 60 грн.);

4) 7705, 86 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - січень 2020 року, акти прийому-передачі №231/999/24/1/1, №241/320/1/1, платіжні доручення №963 від 23.01.2020 на суму 38 949, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 6491, 61 грн.), №964 від 23.01.2020 на суму 7285, 46 грн. (в т.ч. ПДВ - 1214, 24 грн.);

5) 5722, 77 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - лютий 2020 року, акти прийому-передачі №231/999/24/2/1, №241/320/2/1, платіжне доручення №978 від 25.02.2019 на суму 34 336, 62 грн. (в т.ч. ПДВ - 5722, 77 грн.);

6) 6341, 89 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - березень 2020 року, акти прийому-передачі №241/320/3/1, №231/999/24/3/1, платіжне доручення №992 від 26.03.2020 на суму 38 051, 33 грн. (в т.ч. ПДВ - 6341, 89 грн.);

7) 909, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - квітень 2020 року, акти прийому-передачі №241/320/4/1, №231/999/24/4/1, платіжне доручення №1002 від 24.04.2020 на суму 5452, 33 грн. (в т.ч. ПДВ - 908, 72 грн.);

8) 2360, 13 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - травень 2020 року, акти прийому-передачі №231/99924/5/1, №241/320/5/1, платіжне доручення №1013 від 27.05.2020 на суму 14 160, 76 грн. (в т.ч. ПДВ - 2360, 13 грн.);

9) 1570, 59 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - червень 2020 року, акти прийому-передачі №250000087971-1, №250000086985-1, платіжне доручення №3673 від 26.06.2020 на суму 9423, 52 грн. (в т.ч. ПДВ - 1570, 59 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Вищенаведене свідчить про безпідставність доводів відповідача про те, що перевіркою не встановлено законності включення позивачем до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року суми у розмірі 57337, 00 грн., з огляду на не надання актів виконаних робіт.

Щодо взаємовідносин із контрагентами позивача - АТ ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ Новомосковській відділ обслуговування клієнтів та Павлоградський відділ обслуговування клієнтів (код ЄДРПОУ 23359034) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: вересень 2018 р., грудень 2018 р., квітень - червень 2019 р., листопад 2019 р., січень 2020 р., лютий 2020 р., липень 2020 р., судом встановлено таке.

ФОП ОСОБА_1 повідомив суд, що він має власний свиногодівельний комплекс, розташований у Новомосковському районі та орендоване приміщення у Павлоградському районі для здійснення господарської діяльності, що забезпечуються електричною енергією АТ ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ Новомосковським відділом обслуговування клієнтів та Павлоградським відділом обслуговування клієнтів.

Так, протягом періодів, що увійшли до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року позивачем на підставі договору №999/24 від 25.06.2012 (зокрема, до 01.01.2019) закуплено електроенергію, за яку попередньо сплачені авансові платежі згідно рахунків, суми по яким включені до складу податкового кредиту, на підтвердження чого позивачем були надані до перевірки такі документи:

1) 1470, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - вересень 2018 року, рахунок №231/999/24/9/2 від 20.09.2018 на суму 710, 57 грн., акти прийому-передачі №231/99/24/9/1 на суму 33 298, 03 грн., №241/320/9/1 на суму 2223, 86 грн., платіжні доручення №739 від 09.10.2018 на суму 710, 57 грн. (в т.ч. ПДВ - 118, 43 грн.), №717 від 05.09.2018 на суму 2287, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 381, 27 грн.), №732 від 26.09.2018 на суму 5821, 42 грн. (в т.ч. ПДВ - 970, 24 грн.);

2) 104, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - грудень 2018 року, рахунок №231/999/24/12/2 на суму 621, 58 грн., акт прийому-передачі №231/999/24/12/2 на суму 621, 58 грн., платіжне доручення №733 від 04.10.2018 на суму 2223, 86 грн. (в т.ч. ПДВ - 370, 64 грн.);

3) 25, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - квітень 2019 року, рахунок №241/320/4/2 на суму 149, 84 грн., акт прийому-передачі №241/320/4/2 на суму 149, 84 грн., платіжне доручення від 18.04.2019 на суму 149, 84 грн. (в т.ч. ПДВ - 24, 97 грн.);

4) 59, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - травень 2019 року, рахунок №241/320/5/2 від 13.05.2019 на суму 354, 66 грн., акт прийому-передачі №241/320/5/2 на суму 354, 66 грн., платіжне доручення від 27.05.2019 на суму 354, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 59, 11 грн.);

5) 61, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - червень 2019 року, рахунок №241/320/6/2 від 12.06.2019 на суму 365, 95 грн., акт прийому-передачі №241/320/6/2 на суму 365, 95 грн., платіжне доручення від 21.06.2019 на суму 365, 95 грн. (в т.ч. ПДВ - 60, 99 грн.);

6) 339, 60 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - листопад 2019 року, акти прийому-передачі №241/320/12/2 на суму 469, 01 грн., №241/320/11/2 на суму 1637, 86 грн., платіжне доручення від 16.12.2019 на суму 1637, 86 грн. і 343, 81 грн. (в т.ч. ПДВ - 339, 60 грн.);

7) 102, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - січень 2020 року, акт прийому-передачі №231/999/24/1/2 на суму 149, 58 грн., платіжне доручення від 07.02.2020 на суму 149, 58 грн. (в т.ч. ПДВ - 102, 00 грн.);

8) 37, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - лютий 2020 року, акт прийому-передачі №231/999/24/2/2 на суму 220, 78 грн., платіжне доручення від 06.03.2020 на суму 220, 78 грн. (в т.ч. ПДВ - 36, 77 грн.);

9) 12, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - липень 2020 року, рахунок №250000139432 на суму 74, 68 грн. грн., акт прийому-передачі №250000139432-3 на суму 74, 68 грн., платіжне доручення від 10.08.2020 на суму 74, 68 грн. (в т.ч. ПДВ - 12, 45 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що перевіркою не встановлено законності включення ФОП ОСОБА_1 до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року суми у розмірі 2013, 00 грн., у зв`язку з не наданням у повному обсязі актів виконаних робіт з їх деталізацією, оскільки, як наголошує позивач, ним надано усі акти -приймання передачі отриманої електроенергії та платіжні доручення по здійсненим авансовим платежам й отримана ним електрична енергія була використана у власній господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ МАГРІН ЛТД (код ЄДРПОУ 42386138) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: грудень 2019 р., судом встановлено, що позивачем в означеного контрагента був придбаний товар (бетон БСГ В 22,5 ПЗ) та отримані послуги міксера з метою здійснення бетонування площадки для встановлення твердопаливного котла в будівлі комплексу, розташованого за адресою: вул. Комплексна, буд. 5-Б та В, село Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область, що підтверджується такими документами:

- 1258, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - грудень 2019 року, видаткова накладна №1466 від 27.12.2019, акти здачі №ОУ-0000007 від 31.03.2019, №ОУ-0000007 від 31.03.2019, платіжне доручення №952 від 26.12.2019 на суму 7550, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 1258, 34 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин із контрагентом - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: березень 2019 р., судом встановлено, що позивач в означеного контрагента орендував обладнання (інкубатор автоматичний ІНКА-1600ІВ, що використовується для розведення гусей, курчат та іншої домашньої птиці) для здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується такими документами:

- 1300, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - березень 2019 року, видаткові накладні №ОУ-00007 на суму 6000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1000, 00 грн.), №ОУ-000006 на суму 1800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 300, 00 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин із ТОВ фірмою ТРИПЛЕКС (код ЄДРПОУ 20244069) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: липень 2020 р., судом встановлено, що позивачем придбано товар (гепаренол 5л, дааквасейф - ветеринарні препарати для поліпшення вирощування птиці в умовах птахоферми), що підтверджується такими документами:

- 600, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - липень 2020 року, видаткова накладна №320 від 12.111.2020, платіжне доручення №3674 від 01.07.2020 на суму 3599, 46 грн. (в т.ч. ПДВ - 600, 00 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

По контрагенту TOB ЯВІР-2000 (код ЄДРПОУ 237829234) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: вересень 2018 р., судом встановлено, що позивачем в означеного контрагента отримано за договором №Дн/4551/Нв/5766-Т від 03.02.2017 послуги з охорони на телефонний виклик, які попередньо оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується такими документами:

- 67, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - вересень 2018 року, акт прийому-передачі №18636 від 30.09.2018 на суму 400, 00 грн., платіжне доручення №731 від 21.09.2018 на суму 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 67, 00 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що перевіркою не встановлено законності включення ФОП ОСОБА_1 до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року суми у розмірі 67, 00 грн., у зв`язку з відсутністю первинних документів, оскільки у позивача наявні всі первинні документи по вищезазначеній господарській операції, про що також зазначено в акті перевірки.

По контрагенту ПП КРАМАР (код ЄДРПОУ 36724888) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: червень 2020 р., судом встановлено, що за договором поставки №1606-2/20 від 16.06.2020 позивач придбав товар (комбікорм, БМВД та інше: ДК 50 (25) крупка, ДК 52 (25) крупка, СК-16 гранула), що підтверджується такими документами:

- 2816, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - червень 2020 року, товарно-транспортна накладна №0008167 від 19.06.2020, видаткова накладна №632 від 19.06.2020 на суму 16 900, 00 грн., платіжне доручення №3672 від 18.06.2020 на суму 16 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2816, 67 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

По контрагенту ТОВ Агроресурс-2000 (код ЄДРПОУ 41019992) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: грудень 2019 р., судом встановлено, що позивачем придбано товар (макуха соняшника смажена), що підтверджується такими документами:

- 120, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - грудень 2019 року, видаткова накладна №1 від 30.12.2019 на суму 720, 00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи., однак за отриманий товар позивач не розрахувався.

Щодо взаємовідносин із контрагентом - ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за період, що увійшов до складу ВЗ, а саме: вересень 2019 р., судом встановлено, що позивачем придбано товар (котел твердопаливний СДК-50), що підтверджується такими документами:

- 7500, 00 грн. (сума ПДВ включена до складу ВЗ з ПДВ за липень 2020 року), період виникнення - вересень 2019 року, видаткова накладна №РН-010 від 20.12.2019 на суму 45 000, 00 грн., платіжні доручення за №911 від 05.09.2019 на суму 30 000, 00 грн. і за №910 від 02.09.2019 на суму 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2816, 67 грн.).

Так, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, вищезазначені контрагенти позивача здійснили поставку товарів та надання послуг позивачу, які в повній мірі відповідають його видам економічної діяльності (за КВЕД).

Одночасно із цим, суд зазначає, що господарські операції з придбання товарів і послуг були відображені позивачем в бухгалтерському та в податковому обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 і податковою звітністю.

Отже, вищезазначене свідчить про фактичний рух активів позивача, у зв`язку з його господарською діяльністю.

Стосовно тверджень відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 не здійснював господарської діяльності, оскільки згідно звітності відсутня реалізація та постачання ТМЦ, слід зазначити таке.

Господарський характер витрат позивача визначається спрямованістю останніх на одержання прибутку; податкове законодавство не визначає умови ведення фінансово- економічної діяльності платника; кожний платник вправі одноособово оцінювати ефективність і доцільність своїх економічних рішень, виходячи з поставленої мети; господарський характер витрат платника не повинен визначатися виключно збільшенням його економічних показників та ставитись у залежність від факту та часу досягнення платником кінцевого результату у вигляді одержаного доходу; економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником; оцінка витрат з точки зору їх ефективності, раціональності не охоплюється сферою податкового контролю.

При цьому, суд зауважує, що здійснені господарські операції відповідають діловій меті діяльності позивача, оскільки сприяли отриманню останнім прибутку із подальшою сплатою податків до бюджету, та проведені в рамках його економічної діяльності.

Таким чином, надані ФОП ОСОБА_1 до перевірки та до суду документи є належним і достатнім документальним підтвердженням як реальності виконання господарських операцій, так і їх зв`язку з господарською діяльністю платника. Також слід звернути увагу, що всі придбані ТМЦ та послуги здійснювалися з метою збільшення обсягів купівлі-продажу; наведене зумовлює господарський характер витрат позивача на придбання цих ТМЦ та отримання послуг, а тому всі суми, за рахунок яких сформований податковий кредит, правомірно включені позивачем до складу ВЗ за липень 2020 р.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача із його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, та з урахуванням встановленого під час розгляду справи руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивача із вказаними вище контрагентами, суд дійшов висновку, що такі витрати позивачем здійснені правомірно, а, отже, й суми за операціями із вищеперерахованими контрагентами у період, що перевірявся до валових витрат позивачем віднесені правомірно.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про завищення ФОП ОСОБА_1 від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, що призвело до неправомірного зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ згідно декларації з ПДВ за липень 2020 року за №9202880820 від 16.08.2020 на суму 185 218, 00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0041290716 від 02.12.2020.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення -рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 КАС України, суд зазначає таке.

Згідно із приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 і ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 4962,98 грн., що підтверджується квитанцією №42 від 29.12.2020 на суму 1052, 00 грн., квитанцією №16 від 29.01.2021 на суму 1640, 00 грн., квитанцією №86821 від 05.04.2021 на суму 2270,00 грн.

Так, за звернення до суду із позовною вимогою майнового характеру (зокрема, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0041290716 від 02.12.2020) позивачем сплачено судовий збір в сумі 1852, 18 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: у розмірі 1852, 18 грн.

Щодо клопотання про присудження на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн. суд зазначає таке.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Зі змісту положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу на суму у розмірі 10000, 00 грн., суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про присудження на користь позивача означених витрат.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2020 № 0041290716 (форми В4 ).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1852 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві) грн. 18 коп.

У задоволенні клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Царікова