Рішення

від 11.02.2022 по справі 160/24337/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Справа № 160/24337/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ :

02 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55;

стягнути з відповідача суму судового збору та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, однак у період з 2017 року по 2020 роки був найманою особою, за якого роботодавцем сплачувався єдиний соціальний внесок.

30 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку позивачем отримана вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55.

Позивач не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 22.02.2021 року №Ф-280311-55 у розмірі 37788,74 грн., вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28 грудня 2021 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№119252/21, в якому останній заперечує проти позовної заяви та просить відмовити у її задоволенні повністю, у зв`язку із наступним.

Згідно з даними інформаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.11.1999 по 16.06.2021 перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Кам`янська ДПІ (м.Кам`янське), як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, та при цьому з 16.06.2021 року відповідно до відомостей, отриманих від державного реєстратора, перебуває в процесі припинення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного внеску.

Для здійснення контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, Державною податковою службою України розроблено алгоритм автоматичного нарахування єдиного внеску, які щоквартально відображаються в інтегрованій картці платників по коду бюджетної класифікації 71040000.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, обчислена податковим органом у випадках передбачених Законом №2464, є недоїмкою.

За даними інформаційної системи податкового органу, станом на 31.01.2021 року щодо ФОП ОСОБА_1 в інтегрованій картці: платника обліковуються наступні нарахування єдиного внеску, які складаються з автоматичних нарахувань:

- по строку 09.02.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік;

- по строку 19.04.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року;

- по строку 19.07.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року;

- по строку 19.10.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за третій квартал

2018 року;

- по строку 21.01.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року;

- по строку 19.04.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року;

- по строку 19.07.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року;

- по строку 21.10.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року;

- по строку 20.01.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року;

- по строку 21.04.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року;

- по строку 20.07.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року;

- по строку 19.10.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року;

- по строку 19.01.2021 нарахований єдиний внесок у сумі 2200,00 грн. за четвертий квартал 2020 року.

Загальна сума боргу (недоїмки) станом на 31.01.2021 року в ІКП ОСОБА_1 складає 37788,74 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката, представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначив.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом

вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищенаведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі 160/3114/19.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і адвокатським об`єднанням Пашніна і партнери укладено договір про надання правової допомоги від 08.11.2021 року №08-11/2021, відповідно до якого сторони обумовили опис і вартість робіт (послуг) в додатку №1 до цього Договору. При цьому, ціна договору становить 5000 грн.

Опис і вартість правової допомоги (робіт/послуг) сторони визначили у додатку №1 від 08.11.2021 року, без визначення яким порядком та на підставі чого обчислено гонорар.

Відповідач звертає увагу суду, що вказаний додаток не містить специфікації витраченого часу адвоката.

Не містить обґрунтованої інформації про надані послуги в межах договору про надання правової допомоги від 08.11.2021 року №08-11/2021 та їх вартість також наданий позивачем акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.11.2021.

Разом з тим, відповідач звертає увагу суду на те, що позовна заява підписана особисто позивачем, в позовній заяві не зазначено щодо представництва його інтересів адвокатським об`єднанням Пашніна і партнери в адміністративному суді в межах даної адміністративної справи.

На підтвердження здійснення оплати послуг адвокатського об`єднання та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору, надано квитанцію №034410057 від 29.11.2021 року.

Таким чином, відповідач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу заявлений позивачем не є доведеним та обґрунтованим, тому відповідач заперечує проти заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу по справі в повному обсязі та просить, зокрема, в задоволенні позовної заяви в частині судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційних системи ДПС України (АС "Податковий блок") позивач перебував на обліку як фізична особа-підприємець у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Кам`янській ДПІ (м.Кам`янське) на загальній системі оподаткування.

Судом встановлено, що за даними відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, за ознакою доходу 101 заробітна плата, нарахована (виплачена) , ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 2017 року знаходився у трудових відносинах, в якості найманого працівника з наступними підприємствами та СПД:

- ККФВ (код ЄДРПОУ 02928410) заробітна плата за період з 01.01.2017 року по 30.06.2020 року;

- за період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року - відсутня інформація про доходи;

- ККФВ (код ЄДРПОУ 02928410) заробітна плата за період з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року.

За даними інформаційної системи податкового органу, станом на 31.01.2021 року щодо ФОП ОСОБА_1 в інтегрованій картці платника обліковуються наступні нарахування єдиного внеску, які складаються з автоматичних нарахувань:

- по строку 09.02.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік;

- по строку 19.04.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року;

- по строку 19.07.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року;

- по строку 19.10.2018 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за третій квартал

2018 року;

- по строку 21.01.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року;

- по строку 19.04.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року;

- по строку 19.07.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року;

- по строку 21.10.2019 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року;

- по строку 20.01.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року;

- по строку 21.04.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року;

- по строку 20.07.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року;

- по строку 19.10.2020 нарахований єдиний внесок у сумі 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року;

- по строку 19.01.2021 нарахований єдиний внесок у сумі 2200,00 грн. за четвертий квартал 2020 року.

Загальна сума боргу (недоїмки) станом на 31.01.2021 року в ІКП ОСОБА_1 складає 37788,74 грн.

Податкова звітність до Кам`янської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області позивачем не надавалась.

30 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку позивачем отримана вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55, по сплаті ЄСВ у сумі 37788,74 грн.

13 жовтня 2021 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із запитом про надання інформації стосовно нарахованого ЄСВ за оскаржуваний період та направив скаргу щодо отриманої вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2021 року №Ф-280311-55, по сплаті ЄСВ у сумі 37788,74 грн.

08 листопада 2021 року позивачем отримано відповідь на запит №81355/6/04-36-24-09-14 від 05.11.2021 року та відповідь ДПС України "Про залишення скарги без розгляду" №9722/Т/99-00-06-02-01-09 від 02.11.2021 року.

Позивач не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 22.02.2021 року №Ф-280311-55 у розмірі 37788,74 грн., вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

За змістом статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, особи, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці, зобов`язані починаючи з 01.01.2017 року сплачувати кожного місяця ЄСВ не менше мінімального розміру незалежно від отриманого розміру отриманого доходу від господарської діяльності.

У свою чергу фізична особа відповідно до ст.50 ЦК України здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 року фізична особа набуває статусу фізичної особи - підприємця з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про державну реєстрацію.

Як встановлено судом, Згідно інформаційних системи ДПС України (АС "Податковий блок") позивач перебував на обліку як фізична особа-підприємець у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Кам`янській ДПІ (м.Кам`янське) на загальній системі оподаткування.

01 липня 2004 року набрав чинності Закон №755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII Прикінцеві положення цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом №755-ІV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону №755-ІV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону №755-ІV).

Пунктами 2-4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Таким чином, з 2017 року позивач господарської діяльності, як фізична особа-підприємець не вів, у період з 2017 року знаходився у трудових відносинах в якості найманого працівника.

Отже, особа, яка провадить господарську діяльність і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.

В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Відповідний правовий висновок зробив Верховний Суд у постановах від 02.04.2020 року у справі №140/2475/19, від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18, від 27.11.2019 року у справі №160/3114/19 та від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19.

Таким чином, у розумінні Закону №2464-VI, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього у період, за який винесена спірна вимога, нараховував та сплачував роботодавець, що виключає обов`язок зі сплати єдиного внеску позивачем ще як особою, що зареєстрована як фізична особа-підприємець.

А отже, нарахування і сплата ЄСВ позивачем як фізичною особою-підприємцем, який у спірний період з 2017 по 2021 роки, не отримуючи доходу як підприємець, перебуває одночасно у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо позивачем та його роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

З огляду на викладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2021 року №Ф-280311-55 є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ч.1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Ощадбанк" №80776 від 26 серпня 2021 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначені ст.134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Необхідно зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається із наданих позивачем документів, фактичні витрати на професійну правову допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено на етапі подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до суду надано:

копію договору про надання правничої допомоги №08-11/2021 від 08 листопада 2021 року;

копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №08-11/2021 від 08 листопада 2021 року;

копію рахунку-фактури №СФ-0811 від 08 листопада 2021 року на суму 5000,00 грн.;

копію акту виконаних робіт (наданих послуг) по договору про надання правничої допомоги №08-11/2021 від 08 листопада 2021 року;

копія квитанції АТ КБ "Акордбанк" №034410057 від 29 листопада 2021 року на суму 5000,00 грн.;

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і адвокатським об`єднанням Пашніна і партнери укладено договір про надання правової допомоги від 08.11.2021 року №08-11/2021, відповідно до якого сторони обумовили опис і вартість робіт (послуг) в додатку №1 до цього Договору. При цьому, ціна договору становить 5000 грн.

Опис і вартість правової допомоги (робіт/послуг) сторони визначили у додатку №1 від 08.11.2021 року, без визначення яким порядком та на підставі чого обчислено гонорар.

Згідно з положеннями ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги доводи представника відповідача у відзиві на позовну заяву, що факт оплати повинен підтверджуватись квитанціями до прибуткового касового ордеру та має бути внесений в книгу обліку і доходів самозайнятих осіб.

Витрати, якій очікує понести позивач, складаються з:

- складення адміністративного позову - 5000,00 грн., без ПДВ;

- участі в одному судовому із розрахунку 1500,00 грн. за одне судове засідання;

- складання клопотань, заяв та інших процесуальних документів - 500,00 грн.

З урахуванням того, що справа розглядалась за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто, без проведення судових засідань, з урахуванням відсутності складання, зокрема відповіді на відзив представником позивача, суд вважає, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката не співмірні зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за можливе стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55, складену відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник