Рішення

від 17.02.2022 по справі 320/4780/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року м. Київ справа №320/4780/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСАВІЄТ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСАВІЄТ" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 23 березня 2021 р. № UA100410/2021/00014.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Позивач вказує також на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

25 травня 2021 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача встановлено, що в поданих документах наявні розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

25 травня 2021 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відзив є необґрунтованим, а наведені в ньому доводи повністю спростовуються матеріалами цієї адміністративної справи.

22 червня 2021 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що використані позивачем відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, виявлено невідповідність (розбіжності) відомостей, які містилися в поданих для підтвердження митної вартості у документах, що додаються. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем. Зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

4 січня 2021 р. між позивачем та в`єтнамською компанією MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED (далі - продавець, експортер, виробник товару) укладено зовнішньоекономічний контракт № 10 HVB (далі - Контракт).

Згідно з розділом 1. Контракту, продавець продає, а покупець купує на умовах цього Контракту продукцію із риби Тунця (філе, стейк, обріз, фарш, консерви (шматочки тунця в соєвій та соняшниковій олії), кількість якої зазначено в інвойсах та/або в додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.1. Контракту визначено умови поставки: FOB Хошимін, В`єтнам або CIF Одеса, Україна (Інкотермс-2010) окремими партіями. При умовах CIF включено транспортування (фрахт) та страхування товару. Найменування (асортимент), опис, кількість та ціна товару узгоджується сторонами і зазначається в інвойсах та/або в додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до розділу 4 Контракту ціна на партію товару в доларах США включає упаковку, маркування, оформлення супровідних документів, навантаження та митне оформленні в країні відвантаження.

Із метою оформлення Товару, ввезеного в Україну на підставі вказаного Контракту, позивач через представника митного брокера МПП АНГЕЛ (з яким укладено відповідний договір на декларування товару), подано до відділу митного оформлення № 2 митного поста Ліски Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ (далі - ЕМД)від 15 березня 2021 року № UA100410/2021/684057 та декларацію митної вартості (далі - ДМВ) від 15 березня 2021 року № UA 100410/2021/684057.

Указаною ЕМД від 15 березня 2021 року № UA100410/2021/684057 було задекларовано Товар (готова консервована риба, консерви рибні: "Тунець жовтоперий в соєвій олії" (лат.ТhunnusAlbacares), в ж/б по 160г, вага продукту - 13056кг., 81600 банок; "Тунець жовтоперий в соняшниковій олії" (лат.ThunnusAlbacares), в ж/б по 160г, вага продукту - 3072кг., 19200 банок. Без ГМО. Загальна вага Нетто: 16128 кг Дата виготовлення: 14.01.2021р. Термін придатності: 13.01.2024р. Виробник: MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED, (завод -номер: TS 668 ), країна виробництва: VN, торговельна марка: немає даних).

Так, судом встановлено, що митна вартість Товару була визначена та заявлена декларантом за першим основним методом - за ціною договору (вартість операції). Перелік наданих митниці документів наведений у графі 44 ЕМД із зазначенням кодів документів згідно із Класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій від 20 вересня 2012 р. № 1011.

Для підтвердження заявленої митної вартості митниці Товару митниці було надано в електронному вигляді: - контракт від 4 січня 2021 року № 10 HVB (код документу 4104); - інвойс від 1 лютого 2021 року № MV10030 (код документу 0380); - страховий поліс № 008- 24/21 /04.РA/HD/00030 від 2 лютого 2021 року (код документу 3530).

15 березня 2021 року відповідачем направлено на адресу декларанта електронне повідомлення (момент дії - 15.03.2021 14:13:47) наступного змісту: На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МК України), п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 15 березня 2021р. №UA100410/2021/684057 встановлено, що вони містять розбіжності, зокрема: згідно п.3.1 контракту від 4 січня 2021 р. № 10-HVB поставка здійснюється на умовах CIF Одесса (включені витрати на транспортування та страхування). Відповідно до страхового полісу №008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021 р. сума страховки 110% складає 71 005$, що не відповідає розрахунку суми з інвойсу №MV1Q030 від 1 лютого 2021 р. та складає 37 800$. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Отже вищезазначені документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, тому відповідно до ч.2 cт. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч.2 та ч. З cm.53, cт. cт. 54, 57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробників товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема документи, щодо вартості сировинних складових та обґрунтованих підстав для зменшення цін за одиницю товару. Повідомлення направлене також на виконання вимог cт. 57 Митного кодексу України та Угоди про застосування cm. 7ГАТТ 1994року .

На виконання вказаної вимоги позивачем 22 березня 2021 року додатково було надано митниці в електронному вигляді копії:

- митної декларації країни відправлення від 1 лютого 2021 року № 303763170820 (далі - експортна декларація);

- прайс-листа виробника товару - в`єтнамської компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 4 січня 2021 року;

- калькуляції ціни виробника товару компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 4 січня 2021 року;

- висновку Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 19 березня 2021 року № 111/95;

- листа компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 19 березня 2021 року;

- листа страхової корпорації Сайгон Ханой (BSH SAI GON НА N01) від 19 березня 2021 року;

- страхового полісу № 008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021 р., який містить виправлену страховою корпорацією Сайгон Ханой (BSH SAI GON НА N01) суму страховки у розмірі 41580 доларів США -110% CIF, яка відповідає розрахунку суми з інвойсу №МУ 10030 від 1 лютого 2021 р.;

- листа Товариства з обмеженою відповідальністю БАСАВ1ЄТ від 22 березня 2021 року б/н з поясненнями.

Також у відповідь на електронне повідомлення (момент дії - 22 березня 2021 р. 12:53:01) митниці було надано переклади листа компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 19 березня 2021 року та листа страхової корпорації Сайгон Ханой (BSH SAI GON НА N01) від 19 березня 2021 року.

23 березня 2021 р. відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA100410/2021/000004/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару. У п. 33 цього Рішення відповідачем зазначено наступне: на виконання положень статей 53-55,57,58, 335 МК України п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 15 березня 2021 р. № UA100410/2021/684057 встановлено, що вони містять розбіжності, зокрема: згідно п.3.1 контракту від 4 січня 2021 р. № 10-HVB поставка здійснюється на умовах CIF Одеса (включені витрати на транспортування та страхування). Відповідно до страхового полісу №008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021 р. сума страхового полісу 110 % складає 71005,00 $, що не відповідає розрахунку суми з інвойсу № MV10030 від 01.02.2021 та складає 37800,00 $.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Отже вищезазначені документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, тому відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частин 2 та 3 ст.53, ст. 54, ст. 57, 368 МК України додаткові документи, перелік яких викладений в електронному повідомленні. Митним органом відповідно до ст.254 Митного кодексу України витребувано переклад всіх наданих документів українською мовою, для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, 22 березня 2021 р. Декларантом було надано: калькуляцію б/н від 4 січня 2021 р., лист роз`яснення б/н від 22 березня 2021 р., прайс-лист б/н від 4 січня 2021 р., лист ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ № 111/95 від 19 березня 2021 р., копію декларації країни відправлення від № 303763170820, страховий поліс № 008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021 р.,лист страхової компанії б/н 19 березня 2021 р. (з перекладом на українську мову), лист відправника б/н від 19 березня 2021 р. (з перекладом на українську мову).

22 березня 2021 р. декларант, листом від 22 березня 2021 р. № б/н повідомив, що надано всі додаткові документи згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України та наявні додаткові документи згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Проте, вони містять розбіжності: наданий додатково страховий поліс на суму 41 580$, проте при митному оформлені наданий страховий поліс на суму 71005 $; наданий прайс-лист адресований конкретному отримувачу ТОВ "БАСАВІЄТ» в рамках контракту №10-НУВ від 04.01.2021 на умовах поставки CIF-Odessa та без терміну дії. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Згідно наданої калькуляції б/н від 4 січня 2021 р. вартість сировини, а саме риби тунець жовтоперий становить 2,36$/кг.

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості сировини, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Лист ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ № 111/95 від 19 березня 2021 р. складений з порушенням п.56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого Постановою КМУ №1440 від 10 вересня 2003 р., та п.4.4. п.4.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 р. N 1335/5/1159. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

У листі ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ № 111/95 від 19 березня 2021 р. проведений аналіз лише контрактної ціни товару, та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Згідно із джерелами, наведеними у висновку № 111/95 від 19 березня 2021 р., неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Згідно п.54 Національного стандарту №1, затвердженого ПКМУ від 10 вересня 2003 р. №1440, зібрані вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього, у висновку наданому для підтвердження заявленої митної вартості відсутні вихідні дані з додатками. Висновок підготовлений з порушенням положень Національного стандарту №1 не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Отже вищезазначені документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, тому відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Отже, враховуючи вищевикладене та те що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.

Митницею відмовлено декларанту у визнанні заявленої ним митної вартості у зв`язку з невиконанням вимог частини 6 статті 54 МКУ. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

При цьому, за умовами ст.ст. 62. 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою.

До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу.

Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів: № 1 - 6.56 ШР/кг - ЕМД від 10 березня 2021 р. № ЦА209170/2021/17979.

23 березня 2021 року відповідач у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості №UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р. виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100410/2021/00014.

У цей же день позивач для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішення про коригування митної вартості №UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р., подав повторно відповідачу додаткову Митну декларацію IM40ДТ № UA100410/2021/684663.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).

Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією №UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р., встановлено, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного.

Це означає, що твердження відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості є безпідставними, оскільки їх не підтверджено належними доказами, а тому вони є припущеннями.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено наступні розбіжності:

1) наданий додатково страховий поліс на суму 41 580 $, проте при митному оформленні надано страховий поліс на суму 71 005 $ ;

2) наданий прайс-лист адресований конкретному отримувачу Товариства з обмеженою відповідальністю БАСАВІЄТ в рамках контракту № 10 HVB від 4 січня 2021 р., на умовах поставки C1F-Odessa та без терміну дії. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця, та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів ;

3) згідно наданої калькуляції б/н від 4 січня 2021 р. вартість сировини, а саме риби тунець жовтоперий становить 2,36 $ кг. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості сировини, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГААТ.

4) Лист ДП ДЕРЖ30ВН1Ш1НФ0РМ № Ш/95 від 19 березня 2021 р. складений з порушенням п.56 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 р. та п. 4.4. та п. 4.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна від 24 листогмда.2003 № 142/5/2092 (із змінами...). Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: виклад змісту застосованих методичних підходів , методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна, додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У листі ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ № 111/95 від 19 березня 2021 р. проведений аналіз лише контрактної ціни товару та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Згідно з джерелами, наведеними у висновку № 111/95 від 19 березня 2021 р., неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Згідно п. 54 Національного стандарту № 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 р., зібрані вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього, у висновку, наданому для підтвердження заявленої митної, відсутні вихідні дані з додатками. Висновок, підготовлений з порушеннями положень Національного стандарту № 1 не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних .

Так, з урахуванням всіх наявних документів та доказів по справі, суд зазначає наступне.

Отже, з урахуванням вищезазначених зауважень, суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для витребування додаткових документів була виявлена розбіжність, яка полягала у тому, що зазначена у страховому полісі № 008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021року страхова сума у розмірі 71005,00 доларів США, що складає 110% вартості товару на умовах поставки CIF, не відповідала розрахунку суми (вартості товару) у розмірі 37800,0доларів CШA, яка зазначена в інвойсі №MV 10030 від 1 лютого 2021 року.

Разом з тим, судом встановлено, що вказану розбіжність було усунуто позивачем шляхом надання митниці у якості додаткових документів виправленого страхового полісу № 008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021 року, в якому замість страхової суми у розмірі 71005,00 доларів США зазначено страхову суму 41580 доларів США, що становить 110 % від вартості товару у розмірі 37800,00 доларів США, зазначеної в інвойсі № MV10030 від 1 лютого 2021 року на умовах поставки CIF.

Для підтвердження достовірності додатково наданого страхового полісу з виправленою вірною страховою сумою 41580 доларів США, позивачем до митниці також було надано з відповідним перекладом на українську мову:

- лист - підтвердження страховика, яким безпосередньо видано страховий поліс, а саме в`єтнамської страхової компанії Сайгон Ханой (BSH SAI GON) від 19 березня 2021 року, яким підтверджено, що через технічну помилку компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED страховий поліс №008-24/21/04.PA/HD/00030 від 2 лютого 2021 року був виданий з помилково зазначеною сумою 110% CIF 71005 доларів США. У зв`язку з цим, на прохання компанії МАРІСО В`СТНАМ ЛТД страховий поліс був замінений з зазначенням правильної суми в розмірі 110% CIF 41580 доларів США. Загальна сума страхових внесків залишається незмінною;

- лист виробника, продавця та експортера товару компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 19 березня 2021 року, яким підтверджено, що в процесі роботи над страхуванням вантажів контейнеру № TEMU 39230281 ними помилково зафіксовано сукупну вартість товару. Компанією виправлено вартість на правильну згідно з рахунком-фактурою № МV10030.

Також, листом від 22 березня 2021 року позивачем надано пояснення, що технічна помилка, допущена при зазначенні страхової суми та, відповідно, виявлена розбіжність не впливає на числові значення складових митної вартості, зокрема такої складової, як витрати на страхування у розумінні ч. 10 ст. 58 МК України, оскільки ТОВ БАСАВІСТ , як покупець не поніс ніяких витрат на страхування ввезеного товару.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Так, відповідно до п. 3.1. Контракту від 4 січня 2021 року № 10-HVB та інвойсу від 1 лютого 2021 року № MV10030, задекларований Товар ввезено на митну територію України на умовах поставки CIF Одеса, Україна (Інкотермс-2010).

Згідно Правил Інкотермс-2010, CIF ( вартість, страхування, фрахт ) означає, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям, тобто укласти договір страхування й виплатити страхувальнику страхову премію, а також забезпечити здійснення митного оформлення товару при експорті.

Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF Одесса, Україна, сторони Контракту від 4 січня 2021 року № 10-HVB виходили з того, що продажна ціна (фактурна вартість) товару вже включає в себе фрахт (транспортні витрати), а також витрати на страхування.

Крім того, технічна помилка, допущена при зазначенні суми страхової вартості (вартості страхування/страхової суми), яка встановлюється при оцінці об`єкта страхування, не вплинула на суму страхових внесків (страхової премії), тобто не вплинула на витрати продавця - компанії MARISO УІЕТ NAM COMPANI LIMITED на страхування товару, які включені останнім у фактурну вартість товару.

Отже, оскільки витрати на страхування включені продавцем у ціну Товару, то кількісні, вартісні відомості таких витрат не є самостійними складовими митної вартості, не включаються в неї, а отже, не підлягають підрахунку та перевірці митним органом, а також документальному підтвердженню.

Проте, вищевказані пояснення позивача та підтвердження страхової компанії Сайгон Ханой (BSH SAI GON) та компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED , викладені у відповідних листах від 19 березня 2021 року, не були взяті до уваги відповідачем. Суд зазначає, що в оскаржуваному Рішенні не наведено жодних причин неврахування цих документів та не надано їм належної оцінки. Тому суд визнає, що ці документи відхилено митним органом безпідставно і без зазначення мотивів для прийняття такого рішення.

При цьому, зазначаючи в Рішенні про розбіжності вже у страхових полісах, а саме: наданий додатково страховий поліс на суму 41580$, проте при митному оформленні надано страховий поліс на суму 71 005$ , відповідачем в порушення п. 3 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України не вказано, якими ж іншими документами, крім виправленого страхового полісу та пояснень страхової компанії Сайгон Ханой (BSH SAI GON) і продавця компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED можливо усунути виявлену розбіжність. Відтак, відповідач не вказав, за умови надання яких документів, митна вартість може бути визнана митним органом. Така інформація необхідна декларанту для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг відповідно до ч.7 ст. 55 МК України, тобто після коригування митної вартості у період дії гарантійних зобов`язань.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, повинні бути достатньо чіткими та зрозумілими, щоб їх можна було виконати.

Крім того, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від23 березня 2021року № UA100410/2021/000004/2 відсутня інформація про те, що виправлений страховий поліс, а також листи страхової компанії Сайгон Ханой (BSH SAI GON) від19 березня 2021року та компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 19 березня 2021 року мають ознаки підробки.

Крім того, достовірність факту видачі страховою компанією Сайгон Ханой (BSH SAI GON) страхового полісу з виправленою сумою у розмірі 41580 доларів США, а також чинність цього документу митницею під сумнів не ставилось. Про наявність будь-яких сумнівів відносно листів страхової компанії та виробника товару від 19 березня 2021 року, в яких містяться пояснення та підтвердження щодо допущеної технічної помилки, також не йдеться.

Тому, зважаючи на передбачені ст. 8 МК України принципи здійснення митної справи, зокрема на принципи заохочення доброчесності, законності та презумпції невинуватості, митниця повинна була врахувати пояснення щодо допущеної технічної помилки та страховий поліс із страховою вартістю на суму 41580 доларів США, що становить 110 % від вартості товару 37800,00 доларів США, зазначеної в інвойсі № МУ 10030 від 1 лютого 2021 року.

Разом з тим, відомості щодо ціни Товару у розмірі 37800 доларів США, які містяться у ЕМД від15 березня 2021 року №UA100410/2021/684057, ДМВ від 15 березня 2021 року № UA100410/2021/684057 та інвойсі в`єтнамської компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 1 лютого 2021 року № МV10030 повністю співпадають із сумою вартості товару, яка зазначена в митній декларації країни відправлення від 1 лютого 2021 року № 303763170820, а також не містять розбіжностей з інформацією, яка зазначена в прайс-листі від 4 січня 2021 року та калькуляції ціни товару від 4 січня 2021 року.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація від 1 лютого 2021 року № 303763170820 є офіційним документом, який свідчить про те, що відомості про товар, в тому числі і відомості про вартість оцінюваного товару у розмірі 37800 доларів США, була перевірена митними органами країни відправлення під час здійснення митного контролю. Згідно з ч. 3 ст.334 Митного кодексу України відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.

Проте, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено причини неврахування наданої митної декларації країни відправлення від 1 лютого 2021 року № 303763170820. Крім того, такі обставини, як наявність у митного органу сумніву у достовірності наданої експортної декларації чи ознак підробки поданого документу, чи відсутність перекладу експортної декларації, що стали підставою для неврахування цієї експортної декларації та коригування заявленої митної вартості, також не були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що надана митна декларація країни відправлення від 1 лютого 2021 року № 303763170820 підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару.

Судом також встановлено, що крім витребуваних митницею документів, позивачем за власним бажанням було додатково надано калькуляцію товару від 4 січня 2021 року, з розшифровкою статей витрат, які включаються до собівартості товару. У калькуляції виробника товару - компанією MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED - ціна оцінюваного товару була розрахована на умовах CIF Одеса, Україна для позивача для контракту від 4 січня 2021 року № 10- HVB. Всі числові показники, наведені у вказаному документі, підтверджують контрактну ціну товару, відповідають ціні інвойсу від 1 лютого 2021 року № MV10030 товару та повністю підтверджують заявлену митну вартість.

Судом встановлено, що відповідачем в оскаржуваному рішенні, вказано, що Згідно наданої калькуляції б/н від 4 січня 2021 р. вартість сировини, а саме риби тунець жовтоперий становить 2,36 $ кг. . Отже, відповідач, обмежившись лише загальним посиланням на те, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості сировини, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару , в порушення вимог п.2.4.2 ст. 55 Митного кодексу України та п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2012 року № 598 (далі - Правила заповнення Рішення про коригування митної вартості товарів), не вказав джерела інформації, що використовувалися митницею для порівняння вартості саме сировини - риби тунець жовтоперий та безпосередньо числові показники, зокрема - ціну вищої вартості сировини, яка була прийнята митницею до уваги при коригуванні заявленої митної вартості товару.

Тому суд погоджується з доводами позивача, що наведені відповідачем підстави неврахування інформації, що міститься в калькуляції товару від 4 січня 2021 року, є формальними та не відповідають вимогам закону.

Суд також погоджується з доводами позивача, що формальною є позиція митниці щодо наданого позивачем прайс-листа виробника товару - в`єтнамської компанії MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED від 4 січня 2021 року.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Суд також зазначає, що законодавство України, а також жодний міжнародний нормативний акт не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, в тому числі вимогу щодо визначення терміну дії прайс-листа чи цінової пропозиції. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на суб`єктивну спрямованість, неповноту чи обмеженість відомостей, що містяться в ньому, обґрунтовуючи свої сумніви чи як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17, від 21 січня 2021 року у справі №820/4906/16, від 18 січня 2018 року у справі № 816/747/15-а, від 19 червня 2018 року у справі №826/6346/16.

Суд бере до уваги, що вказані у наданому прайс-листі від 4 січня 2021 року обставини свідчать, що ціни є актуальними на час укладання контракту 4 січня 2021 року № 10 HVB, а інформація, що у ньому міститься, відповідає інвойсу від 1 лютого 2021 року № MV10030, що супроводжував проведення господарської операції та є невід`ємною частиною цього контракту.

Щодо зауважень відповідача, які наведені в оскаржуваному рішенні стосовно листа ДП Держзовнішінформ від 19 березня 2021 року № 111/95, суд зазначає наступне.

Відповідно до митного законодавства України відповідач не наділений повноваженнями контролювати роботу ДП Держзовнішінформ . За форму підготовленого висновку та за достовірність інформації, наведеної у листі ДП Держзовнішінформ від 19 березня 2021 року № 111/95, несе відповідальність експерт ДГІ Держзовнішінформ згідно з чинним законодавством.

Твердження відповідача про те, що у листі ДП Держзовнішінформ № 111/95 від 19 березня 2021 р. проведений аналіз лише контрактної ціни товару та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари, не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари , є недоречним, оскільки п.8 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не встановлює вимогу щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів саме з аналізом цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари.

Тобто, вищевказані зауваження відповідача жодним чином не обґрунтовують підстави коригування митної вартості, а наданий позивачем лист ДП Держзовнішінформ від 19 березня 2021 року № 111/95, як документ допоміжного та інформаційного характеру, є належним та допустимим доказом, який підтверджує що контрактні ціни на консервований жовтоперий тунець в соєвій та соняшниковій олії виробництва В`єтнаму на умовах поставки CIF Одеса, Україна, що постачається згідно з інвойсом від 1 лютого 2021 року № MV10030 до контракту № 10-HVB від 4 січня 2021 року між позивачем та MARISO VIET NAM COMPANI LIMITED (В`єтнам), відповідають рівню відпускних цін компанії-постачальника.

Так, згідно з листом ДП Держзовнішінформ від 19 березня 2021 року № 111/95, наданий висновок дійсний до 20 червня 2021 року, отже на час прийняття спірного рішення був чинним та ніким на скасованим, а тому інформація, вказана у ньому, могла б бути використана відповідачем при здійсненні митного контролю.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо протиправності рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р.

Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар №1 - 6,56 USD/кг - ЕМД від 10 березня 2021 р. № UA209170/2021/17979.

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р. зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі №826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зміст винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що вказані розбіжності будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Окрім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Із наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

На підставі наведеного суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем резервного методу, які імпортуються, є необґрунтованим та безпідставним, суд визнає, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними і скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене рішення про коригування митної вартості є протиправними і підлягає скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 19 квітня 2021 р. № 98 позивачем сплачено судовий збір на суму 10 290 грн. 36 коп. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 10 290 грн. 36 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA100410/2021/000004/2 від 23 березня 2021 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 23 березня 2021 р. № UA100410/2021/00014.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСАВІЄТ" (код ЄДРПОУ - 43383824) судовий збір у розмірі 10 290 (десять тисяч двісті дев`яносто) грн. 36 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСАВІЄТ", адреса: вул. Шевченка, буд. 6, с. Панфили, Київська область, 07750, код ЄДРПОУ - 43383824.

Відповідач - Київська митниця Держмитслужба, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ - 43337359.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 1 7 лютого 2022 р.